У мальовничій частині Львова розташовані корпуси фізичного факультету з просторими аудиторіями, навчальними та науковими лабораторіями. До послуг студентів – Науково-технічний та навчальний центр низькотемпературних досліджень, Астрономічна обсерваторія, комп’ютерні класи, локальна комп’ютерна мережа з доступом до інтернету, бібліотека. Навчальний процес на факультеті передбачає насамперед глибоке й фахове вивчення фізики, вищої математики, інформатики, програмування, а також гуманітарних дисциплін, зокрема іноземних мов. Факультет має сучасну експериментальну апаратуру.
Студенти можуть опановувати на високому рівні фундаментальні проблеми фізики. Напрями наукової роботи фізичного факультету пов’язані з теоретичними та експериментальними дослідженнями:
суперсиметрія у квантовій механіці;
квантова інформація;
теорія квантових рідин;
бозеконденсація;
фізика плазми;
релятивістська статистична механіка;
теорія зоряних спектрів;
електронна будова, зонно-енергетична структура і фізичні властивості металів, напівпровідників і діелектриків;
нанотехнології;
швидкозмінні випромінювальні процеси в сцинтиляційних матеріалах;
трансформація, міграція, релаксація електронних збуджень, енергетична структура дефектів у кристалах;
кореляційні ефекти в металах і надпровідниках;
планетологія, великомасштабна структура Всесвіту. Продовження →

Відбулася лекція про першого Нобелівського лауреата з літератури, французького поета-парнасця Рене-Армана Франсуа Прюдома (1839 – 1907), знаного в літературі як Арман Сюллі-Прюдом. Життя і творчість поета представляв доцент кафедри світової літератури Ярема Кравець, відомий дослідник українсько-франкомовних літературних взаємин, перекладач франкомовних літератур, ініціатор проекту “Нобелівські лауреати з літератури”, започаткованого ще 2001 р. У лекції (51-й за рахунком) взяли участь студентки групи ІНф-41с Юлія Новіцька і Соломія Ткач, які декламували вірші Сюллі-Прюдома французькою та українською мовами.
У французьку літературу, як розповів доповідач, Арман Сюллі-Прюдом прийшов через технічні студії, навчаючись спершу в престижному ліцеї Бонапарта, щоб здобути фах інженера. Якийсь час працював інженером на заводі Schneider у місті Крезо. Згодом повернувся до Парижа, де взявся студіювати право.
Свої перші поетичні спроби Сюллі-Прюдом читав на засіданні студентського товариства “Conference La Bruyere”. Продовження →

Молюски – один із природних компонентів, які постійно довкола нас. Деяких із них бачимо постійно, у садах і лісах, на полях та городах, інших – лише у відповідних екологічних умовах: у річках та озерах, у морі і на його узбережжі.
Первісні люди застосовували мушлі молюсків суто з утилітарною метою – виготовляли ножі, наконечники для стріл та списів, скребки тощо, дещо пізніше використовували для збереження рідин або сипучих матеріалів. Саме тому значна частина назв молюсків доносять до нас їх призначення, зокрема: мушля-черпак, ріг тритона, черепашка-лампа, ципрея-монета.
З часом суспільство змінило ставлення до цих цікавих істот, розвинулася інша функція – естетична. Мушлі почали використовувати як прикраси для людей та інтер’єрів. Продовження →

28 березня в Центрі культури та дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася традиційна творча зустріч “Театр життя”.
Вели вечір керівник громадської організації “Разом” Володимир Маліновський та народний артист України Сергій Кустов. Організатор – відома в Університеті громадська організація “Разом”, яка постійно залучає до співпраці творчих особистостей. Співорганізатори – Центр культури та дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка, навчально-професійний театр “Просценіум”, Львівське обласне відділення творчої спілки “Асоціація діячів естрадного мистецтва України” та підприємство “УРС фільм”.

Незнані людям задуми Творця
І неосяжність світу незбагненна.
Ми є усі акторами на сцені
Театру, що ім’я йому – “Життя”
(Наталія Крісман, уривок із вірша “Театр “Життя”)

На зустрічі презентували книгу народного артиста України Сергія Кустова “Закулісний калейдоскоп”. Продовження →

У Львівському національному університеті імені Івана Франка 4 квітня відбулася зустріч студентів та викладачів Університету із заступником міністра закордонних справ Республіки Польща Генриком Літвіном. Польський високопосадовець виступив із відкритою лекцією “Східне партнерство – розширені можливості співробітництва”. Захід став продовженням проекту Генерального Консульства Республіки Польща у Львові під назвою “Разом в об’єднаній Європі”.
Лекція Генрика Літвіна викликала неабияке зацікавлення в університетської спільноти – у Дзеркальній залі ніде було  яблуку впасти. Викладачі, студенти, дослідники, журналісти – всі, хто цікавиться проблематикою Східного партнерства, прийшли послухати про нові виклики та перспективи відносин України та ЄС.
Проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Кирилич представив аудиторії шанованого лектора, майбутнього посла РП в Україні, заступника міністра закордонних справ Польщі Генрика Літвіна. Продовження →

Студенти хімічного факультету не тільки мають аналітичний склад мислення й безмежну любов до хімії, а також є творчими особистостями. 7 квітня художній самодіяльний колектив “Лебідонька” організував тематичний вечір пам’яті видатної співачки Квітки Цісик.
Розпочалося дійство з перегляду відео на пісню Квітки Цісик “Я піду в далекі гори”, що 1989 року ввійшла до її альбому “Два кольори”. Учасники колективу з допомогою презентації з фотографіями співачки розповіли про її життєвий шлях. Народилася Квітка Цісик у родині скрипаля Володимира Цісика. Українці знають її за альбомами “Kvitka – Songs of Ukraine” та “Kvitka – Two Colors”, які можна назвати родинними, оскільки кожен член родини Цісик долучився до їх створення: Ед Ракович (чоловік Квітки Цісик) був інженером звукозапису, сестра Квітки Марія Цісик грала на піаніно, а мати Іванна стежила за чистотою вимови доньки. Продовження →

Творчі зустрічі – гарна традиція університетської молоді. З початком весни їх організовують дедалі частіше. Мета таких заходів – залучити молодь до творчого життя Університету.
4 квітня в глядацькій залі Центру культури і дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся творчий вечір із дивною назвою “Нора для жирафи”. Тематика виступів – до болю улюблена для кожного: “Дитячість та Казковість”.
Організував та вів вечір студент філологічного факультету Арсеній Барзелович, який відкрив дійство поезією Василя Мазура.
Власну поезію прочитала Марта Кузів. Варто підкреслити, що в цієї ще зовсім юної дівчини – доросле бачення світу й уміння вправно володіти словом.
Потішила присутніх своїми віршами відома дитяча письменниця, перекладач, учасниця угруповання “Поетаж” Катерина Оніщук. До слова, Катерина прибула на зустріч із двома маленькими дітками. Віршами довела, що добре знає, що таке материнство. Продовження →

Головою Студентської ради факультету журналістики обрали студента третього курсу Івана Пикуса, який отримав більшість делегатських голосів. Балотувався на посаду голови ще один кандидат – студент другого курсу Назар Міліневич. Окрім того, на звітно-виборчій конференції Студентської ради факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка обрали членів Вченої ради та одного члена трудового колективу. Екс-голова Студентської ради Юлія Неділько прозвітувала про рік своєї діяльності й подякувала команді за допомогу. Перед студентами виступили заступник декана факультету журналістики з навчальної роботи Ігор Лубкович, голова Студентського уряду Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Яцикович та його перший заступник Тарас Косцьов’ят.

Юлія Гриценко

Цьогоріч минає 170-та річниця від дня народження видатного українського педагога й освітнього діяча Христини Алчевської. Кажуть, що в пам’яті народу живуть ті, хто залишив по собі гідну думку, чисте серце і любов до рідної землі. Доля подарувала тій унікальній жінці можливість вибирати: стати артисткою, співачкою чи письменницею. Цьому сприяли домашні обставини, матеріальна спроможність та підтримка найближчих людей. Але вона обрала невторовану стежку вчителя на своїй Батьківщині.
Христина Алчевська народилася 16 квітня 1841 року в повітовому містечку Борзі, що на Чернігівщині. Батько – Данило Журавльов, українець, учитель повітового училища. Вирізнявся строгістю, за словами Христини, був “бездушним егоїстом”. Мати – румунка за походженням, донька відомого з часів війни 1812 року генерала Миколи Вуїча, була високоосвіченою жінкою, володіла даром “привертати серця людей”. Продовження →

На початку другого семестру 2010 – 2011 н.р. відбулася значна подія – запрацював басейн у спорткомплексі Університету. Навчитися плавати студенти мають змогу в межах навчальної програми з дисципліни “Фізичне виховання”. Дочекалися нагоди вдосконалити свою спортивну майстерність і спортсмени-плавці, які традиційно посідають призові місця на Універсіаді Львівщини. Оздоровитися можуть не лише студенти, а й викладачі та співробітники Університету.
Першими випробувати, чи вода в басейні є швидкою, мали змогу саме викладачі та співробітники, які 18 березня 2011 року взяли участь у змаганнях, що відбулися в рамках акції “Тиждень здоров’я”.
Кафедра фізичного виховання та спорту розробила програму змагань, де плавці могли випробувати свої сили в спринті – на дистанціях 25 або 50 метрів вільним стилем. Продовження →