Податковий кредит на навчання

Відповідно до п. 1 ст. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ), з 1 січня 2011 року втратив чинність Закон України від 23 травня 2003 року № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон).
Однак фізичні особи, які мають право на податковий кредит, надаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за 2010 рік, у якому були чинними норми Закону.
Згідно з підпунктом 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону, платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит.
Платник податку, який бажає скористатися правом на податковий кредит, має подати декларацію про доходи та в п.1.1 Розділу I декларації зазначити загальну суму заробітної плати, одержаної у 2010 році, та утриманий із неї податок з доходів фізичних осіб.
Витрати, дозволені для внесення до складу податкового кредиту і які в нього фактично були у 2010 році, платник податку зазначає в додатках до декларації. Продовження →

Фотоінформація

У рамках всеукраїнської акції з благоустрою “За чисте довкілля” у Львівському національному університеті імені Івана Франка з 4 до 15 квітня 2011 року відбулася толока. Студенти та викладачі Університету прибирали у навчальних корпусах, прилеглих територіях та гуртожитках, а також упорядковували дитячі майданчики, зони відпочинку, міські парки та сквери. Студенти висадили сотні кущів та дерев, а 8 квітня 2011 року на території спорткомплексу викладачі та співробітники Університету взяли участь в акції “Садимо магнолії”.

За повідомленням Прес-центру. Фото Олега Гордійчука

Роман Тарнавський: “Невимовний заряд оптимізму і віри у власні сили!”

Роман Тарнавський – аспірант кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка, переможець гри “Мільйонер. Гаряче крісло” (телеканал “Інтер”, 24 березня 2011 р.).
– Романе, розкажіть, як Ви потрапили на шоу “Мільйонер. Гаряче крісло”…
– Я потрапив на це шоу насамперед завдяки своїй мамі. Побачивши анонс гри на телеканалі “Інтер”, вона наполягла, щоб я заповнив анкету учасника на сайті “Інтера”. Потім мені зателефонували організатори гри й поставили кілька запитань із різних галузей знань. Згодом я пройшов анкетування: розповів про своє життя, роботу, хобі. Через кілька днів повідомили, що я пройшов відбір на гру!
– Якою була Ваша мета щодо участі в цій передачі?
– Ще 2005 року, коли навчався на третьому курсі, узяв участь у шоу “Перший мільйон” – був серед десяти потенційних учасників у студії, проте сісти за ігровий стіл так і не вдалося. Продовження →

Шевченківські дні

Тарас Шевченко

…Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого. Продовження →

Університетська шевченкіана

І день іде, і ніч іде.
І голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки!

У березневі дні Львівський національний університет імені Івана Франка традиційно вшановує пам’ять Великого Кобзаря. Цьогорічне святкування в Актовій залі Університету відкрила урочиста академія “Апостол нації”, присвячена 197-й річниці від дня народження Тараса Шевченка. Піднесено-врочисту атмосферу заходу створили гармонійне поєднання музичних композицій у виконанні Народної капели бандуристок “Зоряниця” (керівник – Зеновія Сичак), майстерного виконання пісенних творів Народним дівочим хором “Ліра” (керівник – Оксана Мельничук) та невмирущих поезій Тараса Шевченка, які декламували ведучі вечора – студенти нашого Університету. Художнє читання поезій Кобзаря зворушувало всіх присутніх, наповнювало Актову залу силою слова, енергією духу та невичерпною любов’ю великого українського Генія – Тараса Шевченка. Продовження →

Апостол нації

Скільки рук, і не завжди чистих, розпанахували своїм аналізаторським скальпелем тіло поетичного універсуму Шевченка. Отак, вириваючи з контексту потрібні цитати-думки, представники різних світоглядно-ідеологічних доктрин повсякчас намагалися і намагаються прихилити до себе світ генія, жодним чином не маючи на меті зазирнути всередину, збагнути ті невидимі, але дієві важелі, які мали безпосередній вплив на формування ідейного осердя його творчості. Тоді як саме через пізнання основоположних пунктів життєвого кредо письменника можна глибше зазирнути у неповторний світ його поетичного слова. Опорні світоглядні орієнтири Шевченка наскрізно наявні в його творах, їх виразно акцентовано, часто виведено на авансцену. Ідеал особистих життєвих цінностей, помножений на власне оригінальне розуміння національної аксіології, Шевченко прагнув донести до кожного. Всеосяжним зором пророка він зумів добачити й чітко окреслити заокруглену систему українських національних пріоритетів, які випливають із пізнання тривалого, нерідко досить гіркого, історичного досвіду буття етносу і з прогностичного бачення його майбутнього. Продовження →

Шевченко, якого відкриваємо самі

Патетичне декламування віршів Тараса Шевченка – наслідок надто сакрального ставлення до нього, сприйняття його життя як вияву мучеництва, але водночас, попри патетичність, часто маємо вузькі чи однобічні знання про життя нашого поета-пророка.
У житті Шевченка було чимало подій, знайомств, учинків, які стали важливими ферментами для формування нашої національної самосвідомості.
Студенти філологічного факультету вирішили висвітлити одну з граней життя Тараса Григоровича. Вистава, яку вони підготували до Шевченківських днів, мала назву “Інтимне життя Тараса Шевченка”. Утілили атмосферу того часу, зобразили соціальні зв’язки Шевченка. У концерті-виставі постали образи жінок, у яких Шевченко шукав свій ідеал дружини: сусідська дівчина Оксана Коваленко, Ганна Закревська, Варвара Рєпніна, Агата Ускова, молода Катерина Піунова, Ликера Полусмакова. Спілкування з кожною із них так чи інакше впливало на світогляд Шевченка. Особисте життя Тараса Григоровича, періоди його закоханостей – важлива частина в складній конструкції його життя, яку ще не цілковито пройдено і досліджено. Продовження →

Коротко

В Університеті відкрили виставку Романа та Надії Федини
2 березня 2011 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відкрили виставку робіт Романа та Надії Федини під назвою “…Люб’ю з любком танцювати, що файно трісесі”. Представлено роботи з життя Карпатського краю, колористичного світу Гуцульщини, які намалювали в чотири руки Роман та Надія Федини.
Довідка. Роман та Надія Федини – члени творчого активу Львівської організації Національної спілки художників України. Їхні творчі роботи з кераміки та живопису є в приватних колекціях багатьох країн світу: США, Канади, Англії, Німеччини, Польщі, Бельгії, Шотландії. Організували дві персональні виставки у Львівському палаці мистецтв, брали участь у трьох міжнародних виставках.

У Педагогічному коледжі відбулася зустріч із Деніелем Літчем
11 березня 2011 р. в Педагогічному коледжі ЛНУ ім. Продовження →

Графіка Софії Караффи-Корбут в Університеті

14 березня відкрили Виставкову залу Львівського національного університету імені Івана Франка експозицією творів Софії Караффи-Корбут.
Софія Караффа-Корбут народилася у Львові 23 серпня 1924 року. Початкову освіту здобула в с. Куткір Буського району Львівської області, звідки родом її мати. Згодом навчалася в гімназії сестер василіянок, а в 1944–1946 роках – у Львівському художньо-промисловому училищі. 1953 року закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (ЛІДПМ). Спершу пробувала працювати з технікою гуаші, ілюструвала дитячі книжки з народними казками. Згодом знайшла себе в техніці кольорової ліногравюри. Цю техніку започаткувала Олена Кульчицька, а Софія Караффа-Корбут її відновила.
Художниця зуміла утвердитися й здобути визнання. У роботах використовувала історичні мотиви, зокрема періоду козаччини. Була прихильницею ідей національно-культурного та суспільно-політичного руху опору шістдесятників, що теж відображено в її творчості. Продовження →

Міхаель Мозер: “Щиро тішуся, коли чую українську мову”

Гостем “Університетських діалогів” Центру гуманітарних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка став відомий австрійський професор славістики Віденського університету (Австрія), Українського вільного університету в Мюнхені (Німеччина) та Католицького університету в Будапешті й Пілішчабі (Угорщина), україніст та мовознавець Міхаель Мозер.
У рамках візиту Міхаель Мозер виступив 16 березня в Дзеркальній залі Університету з публічною лекцією “Український П’ємонт? Галичина і українська мова у ХІХ–ХХІ ст.” Під час лекції австрійський професор розглянув історію української мови в Галичині, проблему розуміння “язичія” як історично виправданого терміна та проаналізував мовну спадщину Галичини і її внесок у сучасну українську мову.
“Стереотип Галичини як П’ємонту походить від початків ХІХ століття, міцніше він утверджується, коли в Російській імперії розвиток української мови гальмувався мовними заборонами 1863 та 1876 рр. Продовження →