(до 160-річного ювілею)

Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка – один із найстаріших садів України. Заснований у 1852 році професором Г. Лобажевським на території старого саду монастиря отців Тринітаріїв поряд з переданим Університету будинком єзуїтського конвікту. Цей невеликий сад, площею 2,5 га, розміщувався у центральній частині міста на північно-східному схилі Калічої гори (тепер ділянка ботанічного саду на вул. Кирила і Мефодія, 4).

Від часу заснування у ботанічному саду проводилася копітка робота зі збору колекцій оранжерейних рослин і рослин відкритого ґрунту, зокрема, тут було закладено дендропарк в англійському стилі, збудовано теплиці та оранжерею з високим каркасом, створено колекцію квітково-декоративних рослин та рослин місцевої флори.

У 1862 році посаду директора обійняв проф. Адольф Вайс (1862-1872). За час його керівництва значно зріс науковий рівень ботанічного саду і вже невдовзі він став одним з найвідоміших не лише на теренах Австро-Угорщини, але й поза її межами. Тут працювали такі відомі на той час садівники як Карл Бауер та Адам Блажек. Ботанічний сад підтримував наукові зв’язки з понад 120 установами світу, видавав власний каталог насіння. Були започатковані і наукові дослідження у галузі агротехніки вирощування сільськогосподарських рослин. Продовження →

14 травня 2012 року у дворику географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося урочисте відкриття першого у світі пам’ятника наплічнику. Непересічна подія зібрала знаних географів, академічну спільноту Університету й представників міської влади Львова під спільним знаменом вшанування символа всіх мандрівників, дослідників і туристів.

Зі вступним словом виступив декан географічного факультету Володимир Біланюк, який привітав усіх присутніх на відкритті й наголосив на важливості події не лише для факультету, а й для Університету й міста загалом: “Сьогодні ми є свідками відкриття першого у світі пам’ятника елементу спортивного спорядження, який об’єднує різні покоління і народи. Саме завдяки наплічнику мандрівники всього світу виживали у критичних ситуаціях, а наші студенти долали найбільші вершини України та Європи”.

Урочисто зняли накриття із пам’ятника Ректор Університету Іван Вакарчук, проректор з науково-педагогічної роботи Звенислава Мамчур і голова студентської ради географічного факультету Андрій Мичко. Продовження →

Про Антарктиду не часто згадують через її недоступність та суворість клімату. Там не зустрінеш нікого, хіба що тюленів та пінгвінів у воді та птахів у небі. Кажуть, що туди їдуть тільки за покликом серця та із сильною мотивацією мандрівника. Одним із таких відважних людей є Ігор Дикий, біолог, мандрівник, альпініст, котрий відважився не просто побачити Антарктиду, але й проводити там наукові дослідження, тобто побував там у складі трьох експедицій (більше двох років перебування!), у дуже складних кліматичних та природних умовах Шостого континенту.

Наш кореспондент зустрівся із кандидатом біологічних наук, доцентом кафедри зоології біологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Ігорем Диким, щоб більше дізнатися про його участь у недавній експедиції в Антарктиду, що організував Національний антарктичний науковий центр.

– Яка мета ваших досліджень в Антарктиді? У чому полягає унікальність експедиції?

– Для науковця станція “Вернадський” є тим єдиним унікальним місцем, де людина може сповна віддатися науці. Усі умови спонукають до цього. По-перше людина практично рік не користується грошима, випадає з тієї щоденної метушні мегаполісів, поспіху та добирань на роботу, катастрофічного браку часу тощо. Тут час протікає особливо розмірено. Ти розумієш, що нікуди поспішати. Раніше, ніж за рік, ти все одно не потрапиш додому…Тож можна повністю зануритися в науку, спокійно мислити, формувати гіпотези та перевіряти їх на практиці. Людина потрапляє в повну гармонію зі суворою і водночас унікальною природою, яка надихає на відкриття, якщо ти справжній науковець. І немає значення чи ти біолог, геофізик, метеоролог, геолог. Антарктида якось особливо впливає на світогляд людини. Дозволяє робити відкриття не лише ззовні, а й самого себе. Продовження →

“Академік Євген Лазаренко” – унікальний кристал берилу

19-20 квітня 2012 р. в Києві відбулася наукова конференція “Такий різний світ мінералогії”, присвячена 100-річчю від дня народження видатного українського вченого, педагога й громадсько-політичного діяча академіка Євгена Костянтиновича Лазаренка. Він відійшов із життя в розквіті творчих сил і незавершених багатьох планів та задумів, але залишив велику і різноманітну наукову спадщину, серед якої основне місце посідає мінералогія. Організаторами були Національний науково-природничий музей НАН України (ННПМ НАНУ), Інститут геологічних наук НАН України, Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Державний гемологічний центр України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Всеукраїнська громадська організація “Спілка геологів України”, “Музей коштовного і декоративного каміння” Міністерства фінансів України. Також участь у конференції взяли представники Російської Федерації та Польщі. Тематика конференції стосувалася загальних проблем мінералогії, регіональної, космічної і генетичної мінералогії, прикладної мінералогії та металогенії.

У перший день конференція проходила в ННПМ НАН України. Вона почалася з відкриття вітрини “Академік Лазаренко Євген Костянтинович” у залі “Мінералогія” Геологічного музею. Перед відкриттям з музичним вітанням виступив Народний ансамбль “Чумаки”. Вступне слово виголосила голова Оргкомітету конференції доктор геологічних наук Катерина Деревська. Зі спогадами про постать Євгена Лазаренка виступили: Володимир Павлишин, Віктор Квасниця, Віра Зайцева, Орест Матковський, Василь Сукач, Дмитро Возняк, Людмила Гапич та інші. На конференції також були присутні доньки Євгена Лазаренка – Оксана і Наталія. Продовження →

Рукоборство

Студентка 3 курсу філософського факультету Гранатова Анна займається рукоборством з 2007 року. У березні 2012 р. двічі перемогла на Чемпіонаті України серед юніорів (на обидві руки) у м. Одесі. У квітні на Чемпіонаті України у м. Харкові здобула 1 місце (на ліву руку) та 2 місце (на праву руку).

Перемоги на Чемпіонаті України дозволили їй стати членом збірної країни та готуватись до Чемпіонатів Європи та світу, що відбудуться восени.

Волейбол

З 9 по 24 квітня 2012 р. тривали змагання з волейболу серед жіночих команд вищих навчальних закладів. Першість виборювали 7 команд: ЛНУ ім. Івана Франка, НУ “Львівська політехніка”, Дрогобицький державний педагогічний університет, ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій, Львівська комерційна академія, Львівський національний медичний університет та ЛДУФК. Продовження →

3–5 квітня 2012 року в басейні спорткомплексу Університету відбулися І Студентські спортивні ігри Львівщини з плавання.

Збірна плавців у складі 25 осіб гідно представляла наш Університет, показала високі результати та встановила особисті рекорди. Також ці змагання стали гарною нагодою перевірити свою спортивну форму та готовність до головних змагань року – Універсіади Львівщини, яка відбудеться восени.

Найчисельнішими нашими суперниками були команда плавців Національного медичного університету імені Данила Галицького та майстри з Державного університету фізичної культури.

Однак наші плавці потішили результатами. Вони покращили свої особисті досягнення. Так, на дистанціях 50, 100 і 200 м брасом не було рівних студентові 1 курсу ф-ту міжнародних відносин Кравченку Богдану. На відрізках 50 і 100 м він уперше виконав норматив І розряду.

Лідером серед дівчат нашої команди стала Логвінова Анна – студентка 1 курсу ф-ту іноземних мов, яка виборола золото на дистанції 200 м на спині, сріб­ло на дистанції 100 м вільним стилем і бронзу на вдвічі коротшій дистанції. Продовження →

За результатами університетської Спартакіади 2011–2012 навчального року та Універсіади Львівщини 16 травня 2012 року у залі Центру культури та дозвілля нагородили найкращих спортсменів. Організаторами університетського свята були кафедра фізичного виховання і спорту та Спортивний клуб ЛНУ ім. Івана Франка. За спортивні досягнення відзначили найкращих студентів і викладачів, найактивніші факультети і викладачів-тренерів, а також нагородили команди та призерів всеукраїнського та міжнародного рівнів спортивних змагань.

Упродовж 2011-2012 навчального року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувалися змагання Спартакіади Університету з 15 видів спорту. Команди факультетів змагались у двох підгрупах, і вже тепер можна сміливо підсумувати результати. Отже, третє місце у першій підгрупі виборов – юридичний факультет. Друге місце посів факультет прикладної математики та інформатики. А переможцем у першій підгрупі стала команда економічного факультету.

Місця у другій підгрупі розподілились так: третє місце виборов геологічний факультет, друге – за командою фізичного факультету, перше – посіла команда правничого коледжу.

Серед відповідальних за спортивно-масову роботу на факультетах переможцями стали: у І підгрупі – старший викладач кафедри Надія Стрепко, викладач Галина Кроншталь, викладач Ігор Кукурудзяк та Наталя Стефанишин, відповідальні за спортивно-масову роботу на економічному факультеті (перше місце); друге і третє місця поділили старші викладачі Олександр Беднарський та Надія Лисак, відповідальні за юридичний факультет та факультет прикладної математики та інформатики; у ІІ підгрупі найкращим організатором спортивно-масової роботи одноголосно визнали старшого викладача кафедри Араза Тувакова, відповідального за спортивно-масову роботу у правничому коледжі (перше місце); друге і третє місця відповідно посіли старші викладачі Роман Зань і Тетяна Козакова, відповідальні за фізичний та геологічний факультет. Продовження →