Гостем “Університетських діалогів” Центру гуманітарних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка був ­ві­до­мий польський філософ та громадський діяч, президент фундації “Пограниччя – мистецтв, культур, народів” (Сейни, Польща), актор та багаторічний інструктор Осередку театральних практик “Ґардженіце”, головний редактор часописів “Krasnogruda”, “Almanach Sejnenski”, директор видавництва “Pogranicze” та шукач Іншого у світі простого Кшиштоф Чижевський. На двох зустрічах 10 та 11 листопада, що відбулися в Дзеркальній залі Університету та на факультеті культури і мистецтв, Кшиштоф Чижевський прочитав доповідь-есе та взяв участь у семінарі, ділячись власним досвідом з усіма охочими.
У Дзеркальній залі польський гість у доповіді “Чужий-Інша-Свої: розмова над берегом ріки” розповів про Європу як архіпелаг окремих культур, про мур, який зростає всередині нас і в наших розрізнених спільнотах. Продовження →

Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни, –
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
                         Іван Франко

Шановні випускники!
Напередодні 350-річчя від часу заснування Львівського університету alma mater знову збирає всіх нас.
Ініціативна група випускників і ректорат Львівського національного університету імені Івана Франка розпочали роботу над створенням Асоціації випускників Університету.
Запрошуємо всіх охочих долучитися до процесу творення Асоціації своїми міркуваннями, ідеями та пропозиціями, які можна надсилати на адресу:

м. Львів, вул. Саксаганського, 1
Е-mail: alumni_univer@franko. Продовження →

Редакція газети “Каменяр” запрошує до співпраці молодих творців друкованого слова.
Ви пишете про студентське життя, Університет, молодіжну культуру, спорт? Ви знаєте про досягнення своїх колег і переконані, що про них мають знати інші? Ви творите чудові поезії?
Ми з нетерпінням чекаємо зустрічі з Вами у редакції газети “Каменяр” (к. 221а), що у головному корпусі Львівського національного університету імені Івана Франка.

З повагою, колектив газети “Каменяр”

Наші кореспонденти зустрілися з директором Музею історії Університету Юрієм Гудимою. Привід для розмови – обговорення підготовки до ювілею – 350-річчя alma mater. Зважаючи на актуальність теми, публікуємо цей діалог.

– Пане Юрію, як святкували ювілеї в історії нашого Університету?
– Свят у житті Львівського університету багато. Ювілей – завжди нагода повернутися в минуле, осмислити сучасне і спланувати майбутнє. Це стосується й окремої особи, і громади, надто, коли йдеться про громаду академічну. Напередодні 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка варто озирнутися в історію, принаймні на 100 років, і спробувати зрозуміти, про що люди думали тоді, як святкували, з чим пов’язували свої надії. Продовження →

Справжнім подарунком для читачів була презентація “Короткої франкомовної прози ХХ століття: Бельгія, Канада (Квебек), Франція” в головному читальному залі Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка. Твори Еміля Вергарна, Шарля ван Лерберґа, Ґабріель Руа та інших письменників зазвучали українською завдяки праці Яреми Кравця, перекладача, літературознавця, доцента кафедри світової літератури Університету. “Ця книжечка для мене, як тлумача запропонованих текстів, особливо близька з декількох міркувань, – зазначає Ярема Іванович. – Насамперед, вона охоплює понад 40 років моєї скромної творчої праці, яка з перших перекладів ще в 60-ті роки минулого століття і до теперішніх постійно спрямована на впровадження в український культурний контекст особливо вагомих здобутків франкомовного письменства. З кожним із запропонованих творів пов’язані незабутні спогади про перші кроки в перекладі, про визначних майстрів рідного слова, які подали тоді мені свою товариську руку”. Продовження →

12 жовтня в Педагогічному коледжі ЛНУ ім. Івана Франка відкрито виставку “Українська Повстанська Армія. Історія нескорених”. Циклова комісія викладачів суспільних дисциплін на чолі з кандидатом історичних наук О. Сурмач-Цюприк відроджує правду про українську історію, Українську Повстанську Армію і передає її молодому поколінню як заповіт служінню Батьківщині.
13 жовтня в актовій залі навчального закладу відбулася мультимедійна презентація дослідження кандидата історичних наук Марти Гавришко “Жінки у боротьбі за Україну”. Українські жінки – перші, хто надавав підтримку воякам УПА. Участь жіноцтва не обмежувалася зовнішньою підтримкою визвольного руху – чимало з них були його активними членами. Окремі ділянки повстанської діяльності трималися передовсім на жінках. Вони були чудовими кур’єрами та зв’язковими, незамінними працівниками в друкарнях, дехто обіймав високі посади в підпіллі. Продовження →

16 листопада в Актовій залі Львівського університету відбулася зустріч ректора Івана Вакарчука зі студентами. Ректор привітав львівських спудеїв із їхнім святом. Наступний, 2011 рік, має стати роком Франкового університету; і саме на цей період заплановано чимало культурних подій та наукових конференцій.
Виголосивши привітання, ректор поінформував присутніх про зміни, що відбулися в нашому навчальному закладі, зокрема про те, що Університет відкрив нові напрями, серед яких хореографія, астрономія, статистика. І це аж ніяк не всі нові віяння, які можуть заторкнути alma mater. Іван Вакарчук поділився зі студентами не лише здобутками, а й планами: перенести університетську поліклініку, облаштувати буфет на факультеті журналістики, встановити мережу Wi-Fi у кожному з корпусів Університету (сьогодні Wi-Fi вже є в головному корпусі!). Продовження →

14–15 жовтня 2010 р. відбулася Міжнародна наукова конференція з нагоди 75-річчя Яреми Євгеновича Полотнюка “Орієнталістика в Україні: традиції та актуальні проблеми”. У заході взяли участь 120 дослідників з України, Росії, Ірану, Грузії та Кореї. На пленарному засіданні учасників конференції привітала голова оргкомітету, проректор Львівського національного університету імені Івана Франка з навчальної та науково-педагогічної роботи М. Зубрицька. Вступне слово виголосив заступник декана філологічного факультету В. Будний. З допові­дями про засновника сучасного сходознавства у Львівському національному університеті імені Івана Франка Ярему Полотнюка виступили доцент кафедри української мови Н. Захлюпана та старший викладач кафедри сходознавства Р. Гамада. Цікаві доповіді прочитали доктор філологічних наук, професор Київського на­ціо­нального університету імені Тараса Шевченка К. Продовження →

Кажуть, у географії практично неможливо зробити відкриття, бо все вже досліджено. Однак постійно переконуємося, що на теренах нашої держави чимало невідомого й невивченого.
Серед важливих здобутків української географії – точне визначення географічного центру України, у якому взяв участь і науковець нашого Університету. У 2003 році за рішенням Державної служби геодезії, картографії та кадастру України створили групу фахівців із Києва та Львова під керівництвом директора Науково-дослідного інституту геодезії та картографії Юрія Карпінського, до якої увійшов доцент географічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Володимир Грицевич. Унаслідок плідної праці колективу та завдяки використанню сучасних комп’ютерів і програмного забезпечення встановлено, що ГЦУ розташовано на околиці села Мар’янівка Шполянського району Черкаської області в пункті з координатами 49?01’39’’ північної широти і 31?28’58’’ східної довготи. Продовження →

Вступне слово Ганни Кость, заступника декана факультету іноземних мов, на вечорі патріотичної пісні, який відбувся 20 жовтня 2010 р. у форматі святкування Дня Університету

Гаслом нашої поетично-пісенної композиції ми обрали слова пісні “Ті, що під Крутами в бою упали…”, які відтворюють одну зі сторінок нев’янучої слави нашої боротьби за українську державу. Упродовж понад тисячолітньої історії нищили все, що називали українським, – українську традицію, українську мову, український дух, урешті – український етнос. Нас намагалися завоювати печеніги і татари, турки і поляки, московська й австро-угорська імперії. Дикі кочові племена без роду і генетичної пам’яті нищили українців: саджали на палі, роздирали кіньми, стинали їм голови, топили у крові, морили голодом, мордували в тюрмах, садили у божевільні, висилали на Соловки та в “гулаги”. Продовження →