Пропонована стаття є другою із задуманого триптиху «Тарас Шевченко та Еміль Вергарн: артистизм вірша, епічність думки, динамізм життя». Перша (про артистизм вірша) прозвучала на 34-ій науковій Шевченківській конференції у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького у квітні 2001 року.
Так само, як Тарас Шевченко говорив, що в його житті вмістилась частина історії його народу, так само й Еміль Вергарн [1855-1916] міг ствердити, що в його творчості відобразилися найславетніші сторінки історії Бельгії. Та й справді, поетична пенталогія бельгійського поета «Уся Фландрія» (1904-1911) з її промовистими книжками – «Перша ніжність»(1904), «Гірлянди дюн» (1907), «Герої»(1908), «Міста з гострими дахами»(1910), «Рівнини»(1912) – як жодна з інших (хіба що «Червоні крила війни» або «Скривавлена Бельгія»,чи добірка своєрідних нарисів-репортажів «Скривавлені міста Бельгії» (1916)) просякнута безмежною любов’ю до Вітчизни; тут Е. Вергарн більше не є поетом універсальних стремлінь і всезагальних зацікавлень. Він – поет, син своєї нації, своєї раси («je suis fils de ma race tenace»), він – син свого племені. Це книга, в якій автор створив синтетичний образ – сучасність, історія, природа, море, звичаї.  Продовження →

У колекції періодичних видань Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка збереглася неповна підшивка унікального та рідкісного видання – газети українського представництва в Парижі «France et Ukraine» за 1920 р. Газета була важливим засобом поширення правдивої інформації про Україну у світі – тут були надрукувані не лише матеріали про життя української громади на еміграції, але й важливі аналітичні статті про політичний та економічний розвиток України, її культурне життя, а також хроніки подій із фронтів українсько-більшовицької війни. Подібно, як і сьогодні, українським емігрантським середовищам доводилося докладати багато зусиль для подолання русофільських настроїв та уподобань європейців.  Продовження →

З нагоди відзначення 201 річниці від дня народження Тараса Шевченка в Дзеркальній залі Університету відбулась презентація книжок «На вшанування Великого Кобзаря». Під час заходу були представлені видання «Тарас Шевченко і Галичина» (упорядник і редактор Феодосій Стеблій), «Шевченкознавчі студії» Феодосія Стеблія та факсимільне видання «Щоденника» Тараса Шевченка.
«Ми раді, що маємо таких славних ентузіастів, які щоденно збагачують української культуру науковими розвідками про Тараса Шевченка. Нині, як ніколи, мусимо вчитуватись у вірші українського Пророка, студіювати його спадщину, бо без Шевченка не буде ні нас, ні України», – зазначив модератор заходу, професор Богдан Якимович, закцентувавши увагу на важливості популяризації Шевченкової спадщини в час, коли на території України ведуться військові дії.  Продовження →

1 березня 2015 року на хімічному факультеті відбувся літературно-музичний вечір «Уклін тобі, Тарасе», у якому взяли участь студенти-хіміки І-ІІІ курсів.
Розпочався захід із пере­гля­ду ролика «Невідоме про Шевченка», у якому разом із фотографіями поета, місць, де він жив і бував, та його художніх робіт були зазначені й маловідомі факти про нього. Наприклад, мало хто знає, що найбільша кількість пам’ятників Тарасові Шевченку – на Прикарпатті ‒ аж 201 мо­нумент.
Для того, аби ім­про­ві­зована сцена була максимально наближена до інтер’єру старовинної сільської хати, молоді актори-хіміки продумали антураж, костюми й інші деталі. Застосували також свої знання з хімії, використавши реактиви для більш експресивного прочитання Шевченкової поезії. Продовження →

18 березня 2015 року на факультеті електроніки відбувся вечір, присвячений пам’яті Тараса Шевченка та Василя Симоненка.
Зі вступним словом про геніальних українських поетів і їх внесок у становлення та розвиток національної літератури й культури звернувся до присутніх натхненник та організатор традиційних Шевченківських свят – доцент кафедри радіофізики та комп’ютерних технологій Іван Хвищун.
Схожість творчої манери й духовна спорідненість Тараса Шевченка та Василя Симоненка спонукають до цілісного осмислення мистецького світу поетів. Подібність образів, спільність поглядів на долю України, співзвучність тем і мотивів поезії засвідчують, що Василь Симоненко – продовжувач традицій Великого Кобзаря. Продовження →

Однією з найбільших святинь українського народу, беззаперечно, можна вважати національний Гімн. «Ще не вмерла України ні слава, ні воля..», – ці слова та музика торкаються найпотаємніших струн душі кожного українця.
У рамках відзначення 200-річчя від дня народження громадського діяча, композитора, диригента, автора музики Гімну України Михайла Вербицького 24 березня 2015 року в Актовій залі Університету відбулась Урочиста академія, яку розпочали спільним виконанням Гімну України.  Продовження →

5 березня 2015 року численна спільнота Університету взяла участь у флешмобі під назвою «Цінуймо ідентичність», що відбувся на площі перед пам’ятником Іванові Франку. Під супровід патріотичних пісень про Україну студенти утворили «живий» державний Герб. Учасники акції також розгорнули великий синьо-жовтий прапор і банер зі словами державного ­Гімну та портретом його автора – о. Михайла Вербицького, 200-літній ювілей якого днями відзначає вся українська спільнота. Гармонійним довершенням тріади української національної символіки стало натхненне спільне виконання Гімну України.

Ірина Кузьма
Фото Олега Вівчарика

Цьогоріч українці відзначають дві ювілейні дати пов’язані з національною символікою – 200-річчя від дня народження українського композитора М. Вербицького та 150-річчя від дня першого публічного виконання (10 березня 1865 р.) Гімну «Ще не вмерла Україна». На державному рівні відбулися урочистості з нагоди вшанування пам’яті автора Гімну України, низку заходів було проведено й в Університеті. Так, 5 березня 2015 року в головному читальному залі Наукової бібліотеки відбулось 41 засідання Міждисциплінарного наукового семінару Modus Legendi, присвячене цим ювілеям.
Під керівництвом викладачів ЛДМУ ім. С. Людкевича Роксолани Гавалюк та Мар’яни Почапської студенти 4 курсу відділу теорії музики Львівського державного музичного училища імені С. Людкевича – Віолетта Луцько, Наталія Ельтек, Світлана Попеску прочитали змістовну лекцію, окресливши найважливіші віхи життя і творчості Михайла Вербицького, історію написання, публікації та виконання пісні, яка згодом стала національним славнем нашої держави.  Продовження →

Делегація студентів, викладачів і працівників Львівського національного університету імені Івана Франка на чолі з Ректором, професором Володимиром Мельником 4 березня 2015 року взяли участь в урочистих ювілейних заходах, що відбулися в селі Млини Ярославського повіту (Республіка Польща), з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження отця Михайла Вербицького та 150-річчя від першого публічного виконання Гімну України. Продовження →

Цьогоріч святкують свої ювілеї актори Львівського національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, народні артисти України Федір Миколайович Стригун і Таїсія Йосипівна Литвиненко. Їхні імена відомі не лише театрознавцям, а й в мистецьких колах та звичайним пересічним людям, а вистави, в яких вони задіяні, і досі здійснюють неймовірний сплеск емоцій і бурхливі овації.
Для багатьох людей мистецтво є невід’ємною та значущою частиною їхнього життя. Спільна справа об’єднує покоління, народи, серця. Мистецтво, як праця духовна, нерозривно пов’язане з почуттями та дуже часто спрацьовує магнітом для різних людей. Таким щасливим випадком і є ця акторська пара – люди, які свої життя віддали театру та одне одному. Особисто я знаю їх ще з раннього дитинства, оскільки мама з юних літ захоплювалась їхньою творчістю і цю любов до театру передала й мені, за що я їй безмежно вдячний. Як би це дивно не звучало, але від того часу в мене, як і в більшості дітей, чомусь не викликав інтересу театр ляльок, а хотілося йти у Великий (як я його вже тоді називав). Продовження →