Семеро студентів Львівського націо нального уні-
верситету імені Івана Франка, які мають значні
успіхи в навчальній і науковій роботі, упродовж
ІІ семестру 2015-2016 н.р. отримуватимуть академічну
стипендію Президента України.
Стипендіатами Президента України стали:

• Лілія Бицька – студентка 3 курсу факультету управ-
  ління фінансами та бізнесу;
• Роксолана Дацишин – студентка 4 курсу факультету
  іноземних мов;
• Микола Кліщ – студент 2 курсу біологічного факуль-
  тету;
• Роксолана Лещук – студентка 3 курсу філологічного
  факультету;
• Тетяна Русінкевич – студентка 3 курсу факультету
  журналістики;
• Остап Саловський – студент першого року навчання
  за освітньо-професійною програмою «магістр» еконо-
  мічного факультету;
• Любов Харів – студентка першого року навчання за
  освітньо-професійною програмою «магістр» факультету
  міжнародних відносин.

9 березня 2016 року академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка на чолі з Ректором Володимиром Мельником взяла участь у заходах з нагоди відзначення 202-річниці від дня народження Тараса Шевченка. Покладанням квітів до пам’ятника Великого Кобзаря представники Університету вшанували пам’ять Пророка української нації. Традиційно цього дня в спільному виконанні учасників заходу та Народної чоловічої хорової капели «Прометей» ЛНУ ім. Івана Франка прозвучали безсмертні твори Тараса Шевченка.

Літературно-музичною композицією «Поетичний вінок Кобзареві» 10 березня 2016 року урочисто відзначили 202-гу річницю від дня народження Тараса Шевченка студенти та викладачі геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Декан геологічного факультету, професор Микола Павлунь звернувся до присутніх зі вступним словом, під час виголошення якого закцентував увагу на ролі творів геніального українського пое­та в контексті сучасних подій в Україні. Продовження →

10 березня 2016 р. у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка – з нагоди річниці від дня народження Тараса Шевченка – серед біб­ліо­те­карів було проведено авторську гру «Літературна монополія» (організатори та модератори: завідувач сектору бібліології науково-бібліографічного відділу, кандидат історичних наук Ігор Петрій, бібліотекар науково-методичного відділу, кандидат історичних наук Леся Купин, завідувач відділу культурно-просвітницької роботи Роман Лаврентій). Продовження →

З нагоди 202-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка 9 березня 2016 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась Урочиста академія, під час якої студенти факультету культури та мистецтв презентували інсценізацію містерії «Великий льох».
Слово про Тараса Шевченка як Апостола української нації виголосив Doctor Honoris Causa Львівського університету, письменник, лауреат Шевченківської премії Валерій Шевчук.
«Не можна не помітити цікавий феномен: попри час Шевченко залишається напрочуд актуальним для нас. Він – наш, а ми – його. І доки буде ця злука, доти ми будемо захищені не так іншими, як самі собою», – зауважив письменник. Продовження →

Одного з переломних днів Революції Гідності київські актори подарували майданівцям з франківської сотні невеличку розривку, запросивши їх на «прогон» вистави «Шева forever або солдат Шевченко». Годину десять хвилин із камерної сцени на Прорізній говорили таки музи. Натомленим хлопцям сподобалася гра акторського тріо (Р. Семисал, Ю. Шульган, Ю. Заремба), креатив режисера-сценариста (Р. Семисал), атмосфера театрального затишку… Та й тема не могла полишити байдужим: найважчий період життя Тараса, коли «знущальна муштра виснажує тіло, а заборона писати і малювати – душу. Україна стає далекою, примарною, безнадійною мрією… Єдине, що підтримує його – листування з найвідданішими друзями – княгинею Варварою Рєпніною, Михайлом Лазаревським і Миколою Костомаровим» (з анонсу афіші). Нібито й так, однак після «прогону» відчуття охопила амбівалентність. Нібито й так, та при цьому щось рішуче навспак… Перепитав у хлопців: може, то тільки в мене деренчить камертон?.. Та ні, визнають: постановка хороша, фахова, лиш ідея якась «гнилувата»… якось дивно, аби отакий Тарас Шевченко «написав те, що написав»… У вистави надривна тональність. Т. Шевченко карається, мучиться, якщо й не кається, то принаймні «по-людськи» дуже шкодує за зламаним особистим життям, рветься на волю й у розпачі визнає, що він уже не той, яким був раніше, що ми бачимо «изнанку» його колишнього… А ще він упродовж усієї вистави малює автопортрет, інтригуючи глядача оберненою в закулісся лицьовою стороною мольберта. Що то там за секрет? «Мить істини» настає під завісу. Очікуваним одкровенням виявляється портрет 1848–1849 років, на якому Тарас крокує берегом Аральського моря… без штанів і білизни… Крупним планом – оголені геніталії… Зрештою, кожен охочий має змогу оглянути цей автошарж у книзі Григорія Грабовича «Шевченко, якого не знаємо», чи, приміром, – у сумнозвісному опусі Олеся Бузини «Вурдалак Тарас Шевченко», де його вміщено біля титулу, вочевидь, яко свідчення граничної «відвертости» автора… До О. Бузини, ясна річ, запитань уже давно немає. Але от… «Шева forever…»?! Продовження →

З ініціативи кафедри філософії Львівського національного університету імені Івана Франка у співпраці з комісією семіотики соціально-культурних процесів ­Наукового товариства імені Шевченка відбувся семіотичний семінар за участю відомого мовознавця та дослідника творчості Тараса Шевченка Миколи Зубкова.
Відкрив засідання семінару голова комісії семіотики, завідувач кафедри філософії професор Анатолій Карась, зазначивши, що в березневі дні традиційно відбуваються сесії НТШ, присвячені життєтворчості Тараса Шевченка. Анатолій Феодосійович представив учасникам семінару відомого українського мовознавця, заслуженого працівника освіти України, упорядника унікального видання «Кобзаря» Тараса Шевченка Миколу Зубкова, який виступив із доповіддю на тему: «Поезія і цензура: видимі та невидимі бар’єри в сприйманні слова й думки Тараса Шевченка». Продовження →

У рамках відзначення 25-ої річниці Незалежності України та з нагоди 202-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка 25 березня 2016 року в Посольстві України в Китайській Народній Республіці відбулась презентація нового видання збірки поезій Шевченка китайською мовою в перекладі відомого літературознавця Ґе Баоцюаня (1913–2000).
Варто відзначити, що видавці вдало підібрали формат, використали добротний папір. Книжка ошатна, має закладки та суперобкладинку – в їхньому оформленні використано українські національні символи та кольори. Збірка відкривається безсмертним «Заповітом», а загалом містить 139 поетичних текстів Кобзаря. Упорядники уклали твори Шевченка в три розділи (перший: поезія 1837–1847 років; другий періоду заслання; третій – 1858–1861), кожен з яких відкривається відповідним автопортретом Кобзаря. Видання також містить передмови редактора й перекладача, а також стислі коментарі. Продовження →

Перший випускник акторського відділення кафедри театрознавства та акторської майстерності цього року отримав отримав звання заслуженого артиста України.
Уродженець Львова, актор Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької Юрій ­Хвостенко – яскравий приклад вдалого творчого експерименту Львівського університету здобути акторську освіту в класичному навчальному закладі. У 1999–2003 роках під опікою досвідченого педагога, Народного артиста України, професора Богдана Козака відбувалося професійне становлення молодого митця сцени, який, розпочавши з простих комічних ролей, доріс до висот складного трагікомічного амплуа. Продовження →

Народний дівочий хор «Ліра» присвятив свій перший альбом 200-літньому ювілею Тараса Шевченка.
У концертному залі факультету культури і мистецтв 18 березня відбулася презентація першого, за 15-річну історію колективу, музичного альбому. Народний дівочий хор «Ліра» дебютував на новому професійному рівні з лірикою Тараса Шевченка.
«Студентському колективу зі змінним складом, коли щороку долучаються нові учасниці, а вже досвідчені покидають хор, дуже важко наважитися на випуск власного диску, – зізнається керівник і диригент хору Оксана Мельничук. – Але на певному етапі виникає потреба матеріалізації духовної роботи, якій ми віддані. Тому ми сьогодні маємо честь презентувати наш диск. Ми довго вагалися, якого Шевченка покажемо вам. Ми знаємо його за «Реве та стогне Дніпр широкий», за «Заповіт», за «Кавказ»… Проте його лірику, в якій так глибоко і трагічно оспівана жіноча доля, почуєш не так уже й часто. До того ж, у чому, як не у ліричній пісні, найкраще може розкритися дівочий хор?» Продовження →