Надія Ревак, старший викладач кафедри класичної філології

Старший викладач кафедри класичної філології Надія Григорівна Ревак от уже 10 років є головою профбюро факультету іноземних мов. Зовсім недавно, 2 березня 2010 року, її переобрали втретє. 

– Як Ви вважаєте, чим особлива профспілка факультету іноземних мов?
– Профспілка, як відомо, – добровільна організація. У профспілці факультету іноземних мов – 244 члени, що становить 76 % загальної кількості викладачів і співробітників факультету. Думаю, особливість нашої профспілки – у чисельності, це найчисельніша серед факультетських профспілок. Відповідно, є вагоміший стимул для вступу, адже завдяки значній кількості членів маємо більше внесків, як наслідок – більше коштів до розпорядження. Продовження →

10 квітня в Росії під Смоленськом сталася жахлива трагедія – розбився літак, у якому загинули всі пасажири та члени екіпажу. Як повідомляє УНІАН, в авіакатастрофі загинув Президент Польщі Лех Олександр Качинський та його дружина, голова Національного банку країни, найвище військове керівництво Польщі, міністри президентської Канцелярії, депутати Сейму, Сенату, а також родичі жертв Катинської трагедії, які мали намір узяти участь у заходах з відзначення 70-ї річниці подій у Катині.
Лідери України висловили співчуття польському народові, у багатьох містах України провели заходи із вшанування пам’яті загиблих. Докладніше про заходи у Львові розповіла студентка філологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, голова студентського клубу фундації “SEMPER POLONIA”, член польської громади у Львові Ольга Вінярська:
“10 квітня сталася жахлива подія. Польська делегація на чолі із Президентом Польщі летіла в Катинь, щоб ушанувати пам’ять жертв трагічної події – масового винищення польських офіцерів у 1940 році під час Другої світової війни, натомість делегати самі стали жертвами трагічного випадку. Продовження →

Творча атмосфера “Студентської фотомиті”

Від 15 до 30 березня в Університеті тривала виставка робіт фотоаматорів факультету журналістики “Студентська фотомить”. Кожна з фотографій, а їх представлено понад 100, передає внутрішній світ автора, його бачення світу. Козацька тематика, музичні концерти, дивовижна архітектура стародавнього Львова, чудові краєвиди – усе це у світлинах студентів.
Організатори фотовиставки: Музей історії Університету, факультет журналістики (доцент кафедри української преси, заслужений працівник культури України Мирослав Максимович), Студентська інформаційна мережа газети “Каменяр” (Олександр Лавринович). 

Завжди кожного із нас огортає дивний настрій творчого пошуку. Цей пошук реалізовуємо по-різному. Хтось пише поезію чи прозу, а хтось творить музику або виводить пензлем чарівні контури зовнішнього та внутрішнього світу. Продовження →

“Міс філософського факультету 2010” – Лариса Береза

Недаремно кажуть, що краса – велика сила. Коли згадуєш українських красунь, які підкорювали серця неприступних шейхів, розумієш значення цієї сили… Від погляду однієї вродливої дівчини у хлопця може запаморочитися голова, а що вже казати, якщо красивих дівчат аж десятеро…
9 квітня у Львівському муніципальному театрі обирали королеву філософського… Десять учасниць – десять нерозгаданих загадок, десять чарівних поглядів, десять привабливих усмішок… І лише одна з них змогла стати “Міс філософського факультету”…
Підняли завісу. Світло впало на сцену, на якій несподівано з’явилася дівчинка у чорному… Граційність, гармонія, плавна лінія миттєво злилися в танець… З показового виступу Олени Наконечної, майстра спорту з художньої гімнастики (студентки 3 курсу філософського факультету), розпочалося диво-свято. Продовження →

Майже відразу після Нового року мені подзвонили і запитали: “Ви знаєте, що вас відібрали для участі в студентському обміні? Отже, їдете вчитися в Донецьк на два місяці”. Звісно, я не знала. І трохи злякалася: вирушу в сіре індустріальне місто, та ще й з одіозною політичною славою… За кілька хвилин – знову дзвінок: “Ой, ми помилилися. Їде­те в Харків, не в Донецьк”.
Наприкінці 2009 – початку 2010 року фонд Святослава Вакарчука “Люди майбутнього” (такий, як з’ясувалося, у відомого музиканта є) проводив обмін студентів між вищими навчальними закладами України під назвою “Освіта країною”. Нова масштабна ідея в Україні потребувала неймовірних зусиль для її втілення, тож людям, які взялися організовувати проект, треба голосно сказати “Дякую!”. У європейських країнах, щоб узяти участь у такому обміні, потрібно бути відмінником, мати рекомендації від іменитих професорів і мріяти стати світилом науки. Продовження →

Роботи представника стилю “сецесія” Альфонса Мухи

Весна – що може бути краще… А коли вона ще й французька! Витончена, по-справжньому європейська, модерна. Наче вихором нахлинула вона в Україну, вкривши собою все навколо; її аромат та присмак – повсюди, наповнює та надихає кожного. Хто не мріє стерти кордони та опинитися в іншому вимірі – вимірі французької культури?! Цього року організатори фестивалю “Французька весна” підготували дуже цікаву, обширну та різнопланову програму.
Офіційно захід відкрили 9 квітня в Києві на Софійській площі вуличним світловим шоу “Площа янголів”. Шість міст зустріли весну по-французьки: Дніпропетровськ, Донецьк, Київ, Львів, Одеса та Харків. Ідея фестивалю з’явилася 7 років тому, з метою донести до українського глядача сучасне французьке мистецтво, зазначив координатор мережі “Альянс Францез” в Україні Олів’є Ортіс. Продовження →

До 150-річчя від дня народження Уляни Кравченко

Українська письменниця, активiстка українського жiночого руху, одна з перших у Західній Україні жiнок-письменниць, чиї твори свого часу здобули значну популярність у галицького читача, Уляна Кравченко (справжнє ім’я – Юлія Шнайдер) народилася 18 квітня 1860 року в містечку Миколаєві на Дністрі в родині зукраїнізованого німця, який служив комісаром Жидачівського повіту. Шнайдери були типовою родиною німців, які, оселившись у Галичині, добре вивчили українську мову та культуру, часто зближувалися з корінним населенням. Мати Уляни – Юлія Лопушанська – дочка греко-католицького священика. Батько помер, коли дочці минуло десять років, тому її виховували в родині дядька – судового радника О. Лопушанського. Як зізнається письменниця в листах і спогадових ескізах, вона рано почала писати вірші, цікавитися світовою та українською літературою, щоправда, дядько-москвофіл, через переконання, забороняв читати українських авторів – І. Продовження →

Вступаючи в незалежне життя, учорашні школярі, а сьогодні – студенти, прагнуть незалежності в усьому. З часом чимало з них із власної ініціативи відмовляється від фінансової підтримки батьків, декого змушують обставини. І тоді студенти шукають роботу. Цей крок у доросле життя дуже важливий, адже допомагає запобігти багатьом помилкам у майбутньому.
Однак у кожної медалі – два боки. У процесі набування безцінного досвіду часто доводиться стикатися з труднощами. Найважливіший аспект, який студенти, перш ніж почати працювати, не надто враховують, – те, що потрібно вміти вдало поєднати роботу з навчанням. Оскільки в нас не те що мала, я б радше сказала – мізерна кількість пропозицій робочих місць із вільним графіком, більшості спудеїв доводиться працювати повний робочий день (який у наших підприємців коливається від 8–12 до 24 годин) або в нічну зміну. Продовження →

Географи в Карпатах

“Практика без теорії сліпа, еорія без практики – мертва”.
Олександр Суворов
Непомітно проминають весняні дні. Не встигнеш озирнутися, як уже сесія. Кожен хоче скласти її якнайшвидше, щоб піти на заслужений відпочинок. А географи ще місяць не відпочиватимуть – у них розпочинається навчальна практика. Слава про практики географічного факультету ходить далеко за межами нашого Університету. І це не дивно, адже вони допомагають не тільки краще засвоювати знання, а й ближче спілкуватися з природою. Найцікавішою серед навчальних практик студенти географічного вважають практику на другому курсі в Карпатах, після якої вони закохуються в ці гори. Незабутніми дні практики робить чисте гірське повітря (особливо після важкого міського), прозора джерельна вода потічків, чарівні краєвиди та насолоджування цією неймовірною красою. Продовження →

Переможці змагань – команда Львівського національного університету імені Івана Франка. Зліва направо: Ігор Євчинець, Павло Кушнір, Олександр Воєца

7–9 квітня цього року у Львові на базі Львівського національного університету імені Івана Франка уже вчетверте відбувся півфінал України з командного алгоритмічного програмування серед вищих навчальних закладів Західного регіону. У змаганнях узяли участь 40 команд, шість із яких представляли Університет.
Також варто зазначити, що завдяки статусу відкритих змагань разом з українськими мірялися силами грузинські, болгарські та інші іноземні команди.
Місто Лева прийняло учасників олімпіади на диво гарною погодою. Чесно кажучи, важко повірити, що в такі сонячні дні команди зуміли провести весь час змагань у комп’ютерних аудиторіях факультету прикладної математики та інформатики. Продовження →