Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Крокуймо до здорового способу життя!

Спробу науково обґрунтувати нові підходи впровадження в життєдіяльність молоді здоров’язбережувальних технологій здійснено у межах Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми формування здорового способу життя молоді”.
Це другий всеукраїнський науковий захід, що відбувся на кафедрі фізичного виховання і спорту 27–29 листопада 2009 р. й об’єднав науковців України для обговорення актуальних проблем у царині здоров’я.
Метою конференції було привернути увагу фахівців галузі “Фізична культура” до проблем формування здорового способу життя молоді, визначити системність і послідовність у цьому напрямі та об’єднати зусилля педагогів, медиків, біологів, соціологів, філософів у боротьбі за здорове покоління.
Відкрила науковий захід завідувач кафедри, доцент Р. Сіренко, яка окреслила актуальні проблеми здоров’я молодого покоління й висловила сподівання, що науковий доробок молодих учених зможе змінити ситуацію на краще. Продовження

Василь Шкляр: “Я був джмелем, який сидів на мальві Іваничука…”

3 грудня у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася презентація роману заступника голови Національної спілки письменників України Василя Шкляра “Чорний ворон”.
Василь Шкляр – відомий сучасний український романіст, переможець конкурсу “Коронація слова”, лауреат літературних премій “Золоте перо”, “Спіраль століть”, “Золотий Бабай”, першої премії Ліги українських меценатів “Ярославів Вал” та інших; автор бестселерів “Ключ”, “Елементал”, “Кров кажана”.
Вів зустріч письменник Михайло Слабошпицький, який підкреслив, що у романі “Чорний ворон” Василь Шкляр відображає одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок нашої історії – боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади у 20-х роках ХХ століття. “Цей твір – про дуже сильну особистість, про українських самураїв”, – наголосив він. Продовження

Таланти нашого Університету

Не кожен, ідучи коридорами нашої alma mater, замислюється, що поруч є люди, які відрізняються від нас, здорових. Це, зокрема, студенти з вадами зору, які активно навчаються і представляють наш Університет не тільки в Україні, а й за її межами.
Улітку цього року відбулася поїздка людей з особливими потребами за кордон у місто Хапаранда, що у Швеції. Учасники поїздки відвідали академію Svefi та інші місця, в яких використовують нові технології саме для людей з вадами зору. Серед них була й студентка нашого Університету Наталя Хрепунова, яка навчається на третьому курсі кафедри музичного мистецтва факультету культури і мистецтв.
Ця дівчина надзвичайно талановита, любить музикувати, успішно реалізовує всі завдання, які постають перед нею, і розвиває свій талант, даний від Бога.
З дитинства грає в шахи, бере участь у всеукраїнських спартакіадах, де посідає призові місця. Продовження

Венерин черевичок

На вулиці похмуро й волого. Усі барвисті квіти і зелені листочки заснули до весни. Але є у Львові місце, де літо – цілий рік. Це Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка.
Коли я зайшла на подвір’я, почула гавкіт собаки. На його голос вийшов охоронець і провів мене в теплицю, в якій одразу забуваєш, що надворі – глибока осінь.
Рослини на полицях вражали своєю красою. Але одна з них мене зацікавила найбільше. Особливо – її квіти. На довгих зелених стебельцях і дуже дивної форми.
Я вирішила розпитати про цю надзвичайну рослину в її опікунки, працівниці Ботанічного саду. Дізналася, що це різновид орхідеї Paphiopedilum, або, як її ще називають, – “Венерин черевичок”. Одразу виникло запитання, чому така дивна назва. Черевичок – бо форма квітки нагадує жіночий черевичок, а Венерин… У давньогрецькій міфології є легенда про черевичок Венери, що перетворився на прекрасну квітку. Продовження

Феєрія студентського гумору: “Університетська осінь – 2009”

У рамках конкурсу КВН, який уже вдев’яте поспіль приємно дивує глядачів, у Міському палаці культури ім. Гната Хоткевича 16 та 17 грудня відбулися півфінали. В “Університетській осені – 2009” брали участь 13 студентських команд. На жаль, тільки п’ятеро здобули можливість продовжити боротьбу. Попереду фінал – найкращі гравці зустрінуться на одній сцені, і перемогу здобуде найсильніший.
“З’являються нові зірки, дуже багато перс­пек­тив­них молодих команд”, – зазначив голова журі Михайло Мураль. І справді, дебютанти приємно вразили публіку, яка відповідала їм вибухом оплесків. Команда “Троє” юридичного факультету, маючи неймовірний потенціал, успішно виступила на всіх конкурсах. А їх було чимало: візитка, розминка (команди обмінялися запитаннями), літературний конкурс (потрібно було представити передвиборчу кампанію кандидата). Неперевершеним подарунком для всіх глядачів був, безсумнівно, і музичний конкурс. Продовження

Пейнтбол

Пейнтбол – гра, що поєднує технічні й спортивні елементи і належить до екстремальних. Дає змогу імітувати на невеликому просторі реальні вогневі сутички. Щоб реалізувати задумку гри, використовують маркери – імітатори пневматичної зброї. Заряджають таку зброю спеціальними кульками, що містять желатин (харчова добавка). Зазвичай змагання проводять на відкритих місцях, або ж у лісі, а також у приміщеннях з усіма необхідними перешкодами. Пейнтбол – не лише популярний вид відпочинку, а й нагода для поліцейських і охоронців потренуватися. Для декого пейнтбол – справжній спорт!
Сьогодні пейнтбол – один із найпопулярніших видів активного відпочинку. У чому ж унікальність пейнтболу? Насамперед, це порівняно молодий вид спорту, але за нетривалий час став одним з визнаних світових лідерів екстремальних видів спорту на відкритому повітрі. Продовження

Вельмишановні студенти, аспіранти, викладачі та співробітники!

Щиро вітаю Вас із Днем Університету!
Десять років тому Львівському університетові Указом Президента України було надано статус національного. Цього року Постановою Кабінету Міністрів України № 797 від 29 липня 2009 року “за особливу роль Львівського національного університету імені Івана Франка в розбудові української державності, розвитку національної освіти, науки, культури і духовності, формуванні національної еліти” Університетові надано статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу.
За різних суспільно-політичних обставин Університет завжди залишався значущим науково-освітнім центром, в якому розвивалися давні академічні традиції, формувалися високі духовні цінності. Щороку викладачі та співробітники нашого Університету мають значні наукові і творчі здобутки, наполегливо працюють над удосконаленням своєї професійної майстерності. Продовження

Шановні викладачі, співробітники та студенти!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Дня Університету!
У переддень святкування Дня Університету хочу побажати, щоб доля не оминала нашу велику університетську родину. Зичу Вам щастя і добра, міцного здоров’я, родинного благополуччя.
Переконаний, що Ви й надалі будете зберігати та примножувати традиції нашої alma mater, сприяти прогресові наукової думки, робити вагомий внесок у розвиток національної освіти.
Нехай жага творчого пошуку буде Вашим вірним супутником, життя – багатогранним і плідним, шлях до професійного зростання – успішним.

З повагою,
голова Профкому викладачів
і співробітників Університету
Анатолій Бородчук 

Шановні викладачі та студенти!

Від імені колективу Профспілкового комітету й усіх студентів сердечно вітаємо Вас із десятою річницею надання Львівському університету імені Івана Франка статусу національного! Своєю працею та здобутками Ви неодноразово підтверджували й підтверджуєте багаторічну славу нашого Університету як одного з найкращих не лише в Україні, а й у Європі.
Одному з найбільш професійних в Україні професорсько-викладацькому складу бажаємо натхнення, терпіння і нових творчих злетів, а студентам – непереборного бажання вчитися і своїми знаннями підтверджувати високий рівень університетської підготовки. Зі святом Вас!

Щиро, голова Профкому
студентів Університету
Михайло Мураль