Гостем “Університетських діалогів” Центру гуманітарних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка став доктор філології, професор, директор Центру українських студій імені Миколи Зерова в австралійському Університеті Монаша (Мельбурн), член Австралійської академії гуманітарних наук, ініціатор і перший президент Асоціації україністів Австралії (1990 – 1998) Марко Павлишин.
У рамках візиту 11 травня в конференційній залі філологічного факультету професор Павлишин виступив із доповіддю “Література й модерність: думки про прозу”. У доповіді австралійський професор розповів про європейські традиції модерності та роль у них ідеалів доби Просвітництва й періоду Романтизму, поділився судженнями про поняття нейтральності та прозорості як стилістичних чеснот, пов’язаних із модерністю, і розглянув прозу як “непозначений” засіб спілкування, функціональних повідомлень та художньої творчості. Продовження →

Професор Олександр Ужанков, випускник Університету 1980 року, доктор філологічних наук, проректор Літературного інституту імені О. Горького 27 – 28 квітня 2011 року прочитав в ЛНУ ім. Івана Франка низку лекцій про давньослов’янську та сучасну літературу. Своїми спогадами про Університет, а також баченням літературного процесу крізь призму духовної традиції Олександр Миколайович поділився з “Каменярем”.
– Насамперед хочу запитати Вас про найяскравіші спогади часів навчання у Львівському, тоді ще державному, університеті імені Івана Франка…
– Уперше переступивши поріг Університету, аби подати документи до приймальної комісії, одразу відчув, що це саме те місце, де буду навчатися. Погодьтеся, яскраві враження залишають насамперед люди. Завжди кажу, що мені дуже пощастило, бо в житті зустрів учителів, наставників, які подарували дуже багато: передали свій досвід, ставлення до людей, справи та науки. Продовження →

18 квітня в Актовій залі Університету відбувся урочистий вечір вшанування пам’яті непересічної постаті в історії світового українства – Віри Річ, англійської поетеси та публіциста, найталановитішого перекладача й популяризатора української художньої літератури англійською мовою. Ця подія відбулася за сприяння кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, яку очолює подвижник сучасного українського перекладознавства та близька подруга Віри Річ проф. Роксолана Зорівчак.
15 квітня 2011 р. здійснилося заповітне бажання Віри Річ – її прах знайшов спочинок на канівській землі поряд із Чернечою горою, де похований Тарас Шевченко. Свого часу Українська вільна академія наук нагородила перекладачку Почесним дипломом шевченкознавця за її перший великий перекладацький проект – збірку творів Шевченка англійською мовою під назвою Song out of Darkness (“Пісня з темряви”), до якої ввійшли 38 поезій. Продовження →

До відзначення його 80-річчя (1931 – 2011)

У науковій діяльності Мирона Пилиповича Деркача, за освітою – біолога-фізіолога, за покликанням – біофізика, доктора біологічних наук, професора, засновника кафедри біофізики та математичних методів у біології, провідного науковця ЛНУ ім. Івана Франка та міжнародного рівня, можна виокремити три періоди.
Перший із них почався, коли Мирон Деркач, 21-річний юнак, закінчивши з відзнакою біологічний факультет Львівського університету (1952), вступив в аспірантуру Інституту фізіології АН СРСР (у тодішньому Ленінграді). За три роки праці в цьому відомому науковому закладі успішно закінчив аспірантуру захистом дисертації на тему “Дослідження безумовних та умовних рефлексів розширення судин у людини” і став кандидатом біологічних наук (1955). Невдовзі молодий науковець повернувся до Львова. Продовження →

Богдан Ігор Антонич – випускник гімназії (1928 р.)

Період навчання Богдана Ігоря Антонича у Львівському університеті (1928 – 1933) є важливим у формуванні майбутнього письменника і водночас цікавим з огляду на систему навчання в цьому закладі, якому Антонич віддав п’ять років свого життя.
Попри те, що Б. І. Антонич виявляв особливі зацікавлення до української мови та літератури, для навчання він обрав спеціальність “польська філологія”. Річ у тім, що Львівський університет, як раніше Сяноцька гімназія, у якій вчився Антонич, був польським навчальним закладом.
“Після розпаду Австро-Угорської імперії Галичина була захоплена Польщею. Міністерство віровизнань і освіти Польщі вже 18 листопада 1918 р. спеціальним розпорядженням оголосило, що бере Львівський університет під свою опіку, і присвоїло йому ім’я польського короля Яна Казимира. Мовою викладання у навчальному закладі стала тільки польська. Продовження →

В університетській Дзеркальній залі під час роботи ХХІV Міжнародної історико-правової конференції “Наукова спадщина професора В. С. Кульчицького і сучасність”

Наприкінці квітня у рік святкування 350-річчя Університету відбулася ХХІV наукова конференція Міжнародної асоціації істориків права спільно з юридичним факультетом Франкового університету “Наукова спадщина професора В. С. Кульчицького і сучасність”. Окрім львівських університетських правників, у роботі конференції взяли участь численні гості з Києва, Тернополя, Івано-Франківська, Одеси, Харкова, Миколаєва, Сімферополя, Донецька, інших українських міст, а також із сусідніх Польщі та Росії.
Декан юридичного факультету Університету Андрій Бойко у вступному слові підкреслив, що Володимир Кульчицький є видатною постаттю в юридичній науці й освіті, а його спадщина – невід’ємною складовою золотого фонду української історико-правової науки і культури й потребує всебічного вивчення. Продовження →

12 травня на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка до 350-ї річниці заснування Університету стартувала Всеукраїнська науково-практична студентська конференція “Журналістська освіта в Україні: школи, постаті, перспективи розвитку”.
На час заходу до Львова прибули студенти з інших міст, аби поділитися знаннями та досвідом, здобутими в рідних вищих навчальних закладах.
Зі вступним словом до студентів та гостей Університету звернувся декан факультету Михайло Присяжний. Михайло Павлович коротко розповів про процес навчання на факультеті, підготовку кваліфікованих викладачів. Окрім того, похвалився студентами та випускниками факультету, які вже знайшли себе в журналістиці. “Наших випускників багато і в пресі, і на радіо, і на телебаченні. Важко уявити львівське телебачення без випускників факультету журналістики”, – зазначив Михайло Павлович. Продовження →

28 – 30 квітня цього року на кафедрі польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція “Галичина зламу XIX – XX століть: модернізм двох народів. З українсько-польського діалогу в літературі та культурі. Ідеї – осередки – видання”, присвячена пам’яті доцента кафедри Людмили Едуардівни Петрухіної, яка пішла з життя 19 січня 2010 р., за рік до свого 60-літнього ювілею.
 Конференцію організовали у співпраці з факультетом полоністики Варшавського університету. У науковому заході взяло участь 38 учених із різних куточків України (Львова, Києва, Бердянська, Ужгорода, Рівного, Тернополя), Польщі (Варшави, Катовіц, Бялистоку, Познаня, Вроцлава, Кєльц), Німеччини (Лейпціга) та США (Чікаго). Під час цього наукового форуму обговорили можливості подальшої співпраці українських і польських полоністів та заплановано організацію наступного циклу наукових семінарів та зустрічей. Продовження →

З четвертого по шосте травня 2011 року на хімічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Школа молодих науковців “Дифракційні методи визначення будови речовини”.
Захід організували співробітники кафедри неорганічної хімії в рамках святкування 350-річчя Університету. У школі взяли участь сімдесят молодих науковців з університетів та науково-дослідних інститутів різних міст України – Києва, Ужгорода, Чернівців, Івано-Франківська, Луцька, Донецька, Харкова, а також Львова. Метою заходу була популяризація серед молодих учених основних на сьогодні рентгенівських дифракційних методів дослідження будови речовини, ознайомлення їх з обладнанням кафедри, створення умов вільного спілкування науковців, передавання досвіду, встановлення їхніх перших наукових контактів як запоруки успішності кожного вченого. Продовження →

Цінну французьку бібліотечну колекцію знайшли у Львові

Нещодавно в наукових бібліотеках Львова віднайдено фрагмент приватної біб­ліо­теки французького фізика, математика, астронома, секретаря Французької академії наук Жан-Жака Дортуса де Мерана (1678 – 1771), яку понад два століття вважали розпорошеною і втраченою. Власник цієї бібліотеки був знаменитим європейським ученим, членом Академій наук у Бордо і Руані, Імператорської академії наук у Санкт-Петербурзі, Лондонського, Единбурзького та Упсальського Королівських наукових товариств, автором численних праць із геометрії, астрономії, фізики та природничої історії. Упродовж своєї тривалої кар’єри створив колекцію наукових інструментів та цінну книгозбірню (бл. 3400 т.), що вирізнялася добірністю та рідкісністю наукових видань. Учений помер на 94-му році життя, не залишивши нащадків, а в заповіті своєю повною спадкоємицею назвав мадам Жофрен, у знаменитому салоні якої збиралася тогочасна паризька богема, і Дортус де Меран був там регулярним завсідником. Продовження →