Цьогоріч День відкритих дверей у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся 11 грудня.
Невдовзі перед майбутніми абітурієнтами постане переломний момент у їхньому звичному житті, доведеться змінювати дитинство на зрілість, прийняти нові правила, нові ритми, нові обличчя. Визначитися з уподобаннями, пріоритетами та особистим шляхом: ким стати? Куди піти навчатися?
Вибір професії – важке питання, яке звалюється на більшість абітурієнтів, “як сніг на голову”: хтось іде батьковими слідами, хтось вступає до університету під впливом “моди” або друзів, для когось це дитяча мрія чи довгоочікувана ціль. Мабуть, кожен випускник хоче вступити у найкращий і найпрестижніший вищий навчальний заклад, а згодом працювати за професією.
Стати студентом такого престижного ВНЗ, як Львівський національний університет імені Івана Франка, – не лише мрія, а й мета багатьох. Продовження →

З доброчинним візитом з нагоди Дня Святого Миколая викладачі та студенти економічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка відвідали Спеціалізовану школу-інтернат у Краківці Яворівського району на Львівщині. Університетські благодійники презентували кожному з вихованців школи-інтернату цінні подарунки та інсценізували святкову виставу.
Благодійний візит до Краківецької спеціалізованої школи відбувся 20 грудня. Ініціатори акції – профспілка викладачів економічного факультету, профком студентів економічного факультету, студентське самоврядування та економічний науковий клуб студентів, аспірантів і молодих учених економічного факультету.
Солодощі, іграшки, канцтовари та частину сердечного тепла від університетських посланців Святого Миколая отримали близько 60 дітей. Продовження →

Чи не всі діти вважають 18 грудня найдовшим днем у році, оскільки кожен із них нетерпляче чекає на подарунки під подушку. Усі ми, хоча б раз на рік, віримо у диво. Вихованці дитячих будинків – не виняток, тому приємно, що є люди, які прагнуть дарувати радість іншим. Саме з такими добрими намірами студенти факультету журналістики 20 грудня вирушили до Дитячого будинку при монастирі Всіх Святих, що в селі Бортники Жидачівського району Львівської області.
Напередодні, за кілька тижнів до поїздки, голови профспілкового бюро та студентського самоврядування факультету журналістики Мар’ян Павлик та Юлія Неділько організували збір коштів серед студентів та викладачів усіх кафедр факультету. Зібрали близько двох тисяч гривень. За ці кошти придбали солодощі, фрукти, канцтовари, навчальні програми, цікаві, пізнавальні фільми з історії України та дещо з одягу і з подарунками вирушили до дітей. Продовження →

Газета “Каменяр” у номері за жовтень 2008 року започаткувала рубрику “Символи”. Продовжуючи тему напередодні ювілею, пропонуємо нашим читачам черговий екскурс в історію символів Львівського національного університету імені Івана Франка. У пошуках матеріалу ми завітали в Музей історії Університету. Продемонструвати і прокоментувати печатки Університету люб’язно погодився завідувач музею Юрій Гудима. Отже – йому слово:
– Світ знаків, що їх створили люди, вивчають різні науки, насамперед історичні. Наприклад, криптографія, символіка, емблематика, епіграфіка. Їх розрізняють навіть студенти-історики. Але свідомо чи несвідомо знаками користуються всі. Природа багатьох знаків – дуже складна. Важливе значення в житті суспільства мають документи, а суттєвою частиною документа є печатка. Печатки як історичне джерело вивчає сфрагістика, або ж сигілографія. Сфрагістика Львівського університету є цікавим матеріалом для досліджень. Продовження →

на січень-лютий 2011 р.

2 січня – 170 років від дня народження Тадея Рильського (1841–1902), українського культурно-освітнього діяча, фольклориста та етнографа.
12 січня – участь хору Народного ансамблю пісні і танцю “Черемош” у фестивалі “Велика коляда”.
15 січня – 140 років від дня народження Агатангела Кримського (1871–1942), українського сходознавця, історика, мовознавця, літературознавця, фольклориста, етнографа, письменника, перекладача.
17 січня – День пам’яті українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом у 1941 році під час “Процесу 59-ти”.
прес-конференція, присвячена відкриттю виставки;
виставка Архіву Універитету “Репресії проти української еліти: процес – 59”. Продовження →

21 грудня 2010 року відбулося засідання наукового семінару на тему: “Український фольклор за межами України: актуальні питання записування і досліджування”.
Науковий семінар “Актуальні проблеми української фольклористики” – науковий проект, який спільно реалізують кафедра української фольклористики імені акад. Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка та комісія фольклористики Наукового товариства імені Шевченка з метою налагодження фахового обговорення важливих проблем дослідження фольклорної традиції, тенденцій розвитку української та світової фольклористики.

За інформацією Лабораторії фольклористичних досліджень
Львівського національного університету імені Івана Франка

Анна Петльована,
студентка 5 курсу філологічного факультету

Присвячую мамі
Ти пройдеш тихими кроками…
Опустишся на краєчок стільця…
І, наче туманна пелена,
Розвієшся в даль без кінця…

Ти прийдеш легкими кроками…
Присядеш край ліжка кута…
Подивишся знову так лагідно,
Й розвіється смуток-журба…

Ти прийдеш так легко, так ніжно…
Обіймеш у сні… та й підеш…
Навіки у тишу ти підеш…
Як сонце за обрій, зайдеш…

Завжди тобі в хмарах курликатимуть
Весною сумні журавлі…
Осиковий лист шелестітиме
Лиш чутні тобі молитви…

І вічності хор співатиме
Для тебе рими свої…
А я тебе пам’ятатиму…
Твій образ живе у душі…

. Продовження →

Еміль ВЕРГАРН
Різдвяна казка
(зі збірки “Опівнічні казки”)

Славному приятелеві Емілю ван Монсу

Із французької переклав Ярема КРАВЕЦЬ

Тихо, повільно падав сніг – різдвяний сніг, прорешетовуючи повітря; падав лапато, затримуючись у якійсь фігурі вальсу на розі вулиць, де гудів північний вітер. На рівнині ж опускався прямовисно, густо.
Був вечір, 24 грудня. Хати вже стояли зачинені, ніхто не виходив на вулицю. Довгі жовтуваті смуги світла пробивались у щілинах віконниць, та невдовзі зовсім перестали просочуватися.
Тоді сніг мовчки взявся за свою справу. Сипнув густіше, яскравіше, в місячному сяйві, пойнятому серпанком хмар. Кидав свою вовну жменями, ніби всі хмари неба втратили свої руна.
Маленьке село, що притулилось у зворі, приймало сніг на свої рамена. Воно, закоцюбле, вкривалося ним разом зі своїми стодолами, яслами, стогами, гноєм, хатками, печами, водопійними жолобами, стайнями. Продовження →

(до 170-річчя від дня народження Михайла Старицького)

Хочеться розпочати незвично, нетрадиційно, а звички диктують свої правила…
У свідомості українського інтелігента (буде перебір і кричуща неправда, якщо напишу: у культурній свідомості європейця…) Михайло Старицький (1840–1904) “прописаний” як письменник-класик, поет, перекладач, прозаїк, драматург, театральний, культурний і громадський діяч, видавець, актор і режисер. Він народився 1840 р. в с. Кліщинці на Полтавщині (тепер Чорнобаївського району на Черкащині) у дворянській дрібномаєтковій родині. Після завчасної смерті батька (1853 р.), жив і виховувався у сім’ї дядька по матері В.Лисенка, разом із майбутнім композитором М. Лисенком, що був для нього як рідний брат. Закінчивши гімназію в Полтаві, М.Старицький здобував юридичну освіту в Харківському (1858–1860) та Київському (1860–1866) університетах. Продовження →

Підбито підсумки Першого всеукраїнського конкурсу видань для вищих навчальних закладів “Університетська книга”, який проводила протягом року Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів.
Переможці конкурсу в 15 номінаціях, які здобули перші місця, отримали призи “Книга-парусник” та дипломи, а номінантів, котрі посіли другі та треті місця, відзначено дипломами.
Лауреатів, за результатами двоступеневого оцінювання видань, поданих на конкурс, визначали Державна наукова установа “Книжкова палата України імені Івана Федорова” (на відповідність положенням правових і нормативних документів із видавничої справи) та незалежні експерти (на предмет змістового наповнення).
У номінації “Найкраще навчальне видання з природничих та математичних наук (фізика, хімія, біологія, астрономія, географія, математика)” друге місце здобув Львівський національний університет імені Івана Франка за видання “Мікробіологія” С. Продовження →