8 листопада 2009 р. виповнилося 75 років видатному перекладознавцеві, докторові філологічних наук, заслуженому працівникові освіти України, академікові Академії наук вищої школи України, дійсному членові та членові Президії Наукового товариства імені Шевченка, членові Національної спілки письменників України – професорові Роксолані Петрівні Зорівчак.
Роксолана Зорівчак належить до тих особистостей , які творять образ та історію нашого національного Університету в загальноукраїнському та міжнародному контексті. Про неї говорять і пишуть статті як про видатного науковця, досвідченого педагога, вимогливого та доброзичливого учителя.
Головна ідея, яку Р. Зорівчак утверджує своїм життям і своєю працею, самовіддано і з великою любов’ю, – ідея вільного розвою рідної мови і культури, того чистого струмочка, котрий, витікаючи з власне національних потреб, вливається в океан мовного універсуму. Продовження →

Щастя – коли людина може працювати, скільки хоче, так, як хоче і піти, коли захоче. Щасливою є Іраїда Георгіївна Галенко, яка відзначає своє 90-річчя у розквіті сил, творчих задумів, регулярно відвідуючи наукові бібліотеки й кафедральні семінари, конференції, готуючи до друку нові публікації. Її по праву вважають “орачем” науки і “сіячем” розумного, доброго, вічного у серцях численних учнів.
Проблемне поле наукових інтересів І. Галенко надзвичайно широке. Розпочавши наукову діяльність із досліджень у царині історичного синтаксису, морфології, словотворення, лексикології та семасіології російської мови, учена продовжила наукові студії, залучаючи проблеми семантики частин мови, системно-структурної організації окремих семантичних полів, лексико-семантичних і тематичних груп слів російської та української мов.
Глибоко орієнтуючись у напрямах сучасної лінгвістики, І. Галенко в 60–70-х роках ХХ ст. не могла не відгукнутися на загальнонаукові ідеї того часу й почала ґрунтовно опрацьовувати проблеми структурної та математичної лінгвістики. Продовження →

(19. XII. 1919 – 29. VIII. 1988)

Все, що мав у житті, він віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї.

І. Франко

Історія українського художнього перекладу – це історія подвижницької праці багатьох творчих особистостей, більш чи менш яскравих. Один з найвидатніших серед них – Микола Олексійович Лукаш, що увійшов в українську культуру найперше як словолюб і мислитель. Літературу він сприймав як головну духовну опору в боротьбі нації за самозбереження. “Вимовиш оці слова – перекладач, художній переклад, – писав Григорій Кочур, – і мимоволі на думку спадає Микола Лукаш, так, ніби в його імені ці терміни персоніфікувалися” (Кочур Г. Продовження →

21–22 жовтня 2009 р. кафедра світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка провела VI Міжнародні Чичерінські читання “Світова класика в літературно-критичному дискурсі ХХІ століття”. Для участі в читаннях подали 109 заявок, зокрема 14 – доктори наук. Було представлено 6 країн – Білорусь, Литву, Польщу, Словенію, Росію, 20 міст України.
Відбулися 2 пленарні засідання, прочитано 12 доповідей. Працювали 4 секції: “Естетичні та поетологічні засади попередніх літературних епох у сучасному літературно-теоретичному та художньому дискурсі”; “Сучасний поетологічний аналіз класичних творів світової літератури. Сюжетні та оповідні моделі класичних творів у сучасній художній практиці”; “Проблеми літературної пам’яті: пам’ять жанру, інтертекстуальні зв’язки, біографічна пам’ять. “Транзитивність” літературних героїв. Продовження →

Шмігер Т. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя. – К.: Смолоскип, 2009. – 342 с. (Серія “Пролегомени”).

Нещодавно українське перекладознавство збагатилося цінним виданням, яке означило початок системного осмислення розвою перекладацької думки в Україні й засвідчило унікальність і високий рівень української школи перекла­до­знав­ства. Автор монографії – молодий науковець Франкового університету, викладач кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Тарас Шмігер. Торік Тарас Володимирович став лауреатом конкурсу наукових досліджень видавництва “Смолоскип”, яке й випустило у світ це ошатне видання.
Автор сформулював надзвичайно сміливе завдання – написати історію українського перекладознавства ХХ ст. Необхідність такої праці назріла давно, її новизна й актуальність безперечні. Продовження →

Викладач японської мови кафедри сходознавства філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, фотограф, який намагається зупинити мить. Такаші Хірано зображує життя таким, яким воно є насправді. Він створив симбіоз, що приємно дивує поціновувачів фотомистецтва. Фотограф спробував поєднати японські мотиви та українську дійсність, Схід та Захід, виваженість і неймовірну експресію…
– Такаші, як довго Ви фотографуєте? Для Вас це хобі, стиль життя чи засіб самовираження?
– Фотографувати почав у 19 років, коли був студентом. Зараз мені 28. Насамперед для мене це чудовий засіб самовираження. Уже згодом, по закінченні університету, працював фотографом.
– Що допомогло Вам сформуватися як професійному фотографу, досягнути відповідного рівня майстерності?
– Я відвідував виставки сучасних фотографів, переглядав світлини в Інтернеті, читав спеціальну літературу. Продовження →

Southeastern European Regional Contest 2009

З 15 по 20 жовтня цього року в столиці Румунії відбувся півфінал світу зі спортивного командного програмування сезону 2009–2010 років серед країн Південно-Східної Європи. У змаганнях узяло участь 44 команди з 28 університетів, що представляли 6 країн – Україну, Болгарію, Македонію, Сербію, Туреччину та Румунію. Честь України на змаганнях цього разу захищали дев’ять команд. Приємно зазначити, що традиційно у складі української делегації була й команда Львівського національного університету імені Івана Франка – студенти факультету прикладної математики та інформатики Ігор Євчинець та Павло Кушнір.
Бухарест – столиця Румунії, індустріальний і комерційний центр країни. Місто розташоване на південному сході країни, на берегах річки Димбовиці. Продовження →

Антоніна Боса,
студентка 3 курсу факультету іноземних мов

* * *

Не зовсім так…
Місяць зник. І день у ніч.
Очі в очі. Віч-на-віч.
Іскорка зчиня вогонь.
Ніжні доторки долонь.
Слово – птаха. Слово – мить.
Слово – злість. Душа болить.
Порух рук. Мета – пізнання.
Шепіт уст. Німе бажання.
Слово захищає нас.
Слово зупиняє час.
Вічність – не завжди навіки.
Сон зчиняє нам повіки.
Ранок від вечора мудріший.
Але вечір чарівніший.
Колії ведуть у даль.
Очі видають печаль.
Через вікна бачимо ми світ.
Пристрасті псують обіт.
Небо істинно безмежне.
Тайна скрита як належне.
Гроші – то не завжди влада.
Світло в темряві – принада.
Не завжди товариш – друг. Продовження →

У кожної людини – своє ставлення до світу, що оточує нас. Хтось сприймає світ таким, яким він є, можливо, тому, що це його влаштовує, або просто змирився з ним. Інший не хоче миритися з довколишньою дійсністю і кидає виклик світові. Свій погляд щодо постави людини в цьому хаотичному світі висловлює письменник, літературознавець, учасник літугруповання “Бу-Ба-Бу” Віктор Неборак.
15 грудня у львівській книгарні “Є” відбулася презентація нової книжки Віктора Неборака “Вірші з вулиці Виговського” (видавництво “Срібне слово”, Львів, 2009).
“Вірші з вулиці Виговського” – сьома поетична книга Віктора Неборака. До неї увійшли нові вірші, написані у 2004–2009 роках. Відкриває книжку авторська передмова “Історичний прохід по вулиці Виговського” – написана у формі рефлексії від мандрівки, здійсненої в товаристві дружини і доньки, однією з сучасних львівських вулиць, де поряд з парком, церквою, приватними будинками початку минулого століття прописалися шереги багатоповерхівок, автостоянки, ринок. Продовження →

У Видавничому центрі нашого Університету книжкові новинки – звикла річ. Їх щомісяця з’являється чимало. Як кажуть, на всі смаки. Отож прагнемо, щоб вони якомога швидше потрапили до рук читачів, серед яких традиційно переважають студенти. Пропонуємо ознайомитися зі свіжим творчим доробком університетських науковців.

Німецька мова для студентів біологічного факультету Автори – Софія Денисенко, Ірина Микитка Денисенко С. Н., Микитка І. С. Німецька мова: Навчальний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – 146 с. Редактор – Наталія Плиса. Технічний редактор – Світлана Сеник. Комп’ютерне верстання – Наталія Лобач. Обкладинка – Василь Роган. Подано навчальні тексти з лексико-граматичними вправами, фахові тексти для аналітичного читання, граматичний довідник і термінологічний словник. Продовження →