Слово
проректора Львівського університету,
професора Ярослава Гарасима,
виголошене під час віча
на Янівському цвинтарі 1 листопада 2015 р.

97 років тому національно свідоме українство Зххідної України, її дипломатична, військова та священича еліта блискавично зорієнтувалась у густому тумані тодішньої європейської політичної атмосфери й освітила суспільний морок княжого Львова сигнальними вогнями відновленої української державності. Євген Петрушевич, Кость Левицький, Дмитро Вітовський, Лонгин Цегельський, Андрей Шептицький і сотні їхніх світських та духовних соратників, ідейно об’єднаних у професійний передпарламент і Військовий Комітет, провели для досвідчених іноземних гравців на зовнішньополітичній шахівниці феноменальний майстер-клас цивілізованого втілення державницьких прагнень української нації, виконавши всі без винятку умови легалізму, передбачені 14-ма пунктами американського президента Вудро Вільсона. Продовження →

Єврокомісар із питань розширення і європейської політики сусідства Йоханнес Хан у рамках свого візиту в Україну відвідав Львівський національний університету імені Івана Франка, де зустрівся з представниками об’єднаних територіальних громад Львівщини.
Зустріч відбулася у Дзеркальній залі Університету за участі Ректора, професора Володимира Мельника, голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки, голови Львівської обласної ради Петра Колодія та керівників структурних підрозділів облдержадміністрації.
У вітальному слові Ректор Львівського університету Володимир Мельник наголосив, що зустріч із представниками територіальних громад в історичній будівлі колишнього Галицького Сейму є символічною і знаковою, оскільки саме тут близько 100 років тому місцева влада намагалась реалізувати права тодішніх мешканців Галичини. Продовження →

На завершення дипломатичної місії Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Андреас фон Бекерат 3 листопада зустрівся зі студентами факультету міжнародних відносин.
«Можливість виступати перед студентами, спілкуватися з українською молоддю в різних містах країни – це улюблена частина моєї дипломатичної роботи», – наголосив Андреас фон Бекерат. На основі цього досвіду він запевнив, що вважає Україну дуже перспективною державою з великим майбутнім. Бо саме енергія молоді, у силу розуму якої він вірить безапеляційно, дають підстави для оптимістичного прогнозу майбутнього Української держави. Продовження →

Чорноморський регіон сьогодні є ареною боротьби за вплив на міжнародні процеси в широкому географічному полі, що охоплює Європу, Середню Азію та Близький Схід. Тому безпека та стабільність у Чорноморському регіоні – важлива не лише для держав цього регіону, але й для віддалених країн, які, насамперед залежні від енергетичних транзитних маршрутів, що проходять через регіон. За словами науковців, головним джерелом нестабільності та цілої низки загроз у ЧР є тривалі конфлікти.
Про оцінку конфліктогенних зон у Чорноморському регіоні крізь призму зовнішньої політики Туреччини йшлося у виступі доцента економіки Університету економіки і технологій ТОББ (Анкара, Туреччина) Іхсана Чомака під час Міжнародної наукової конференції «Сучасні українсько-турецькі відносини: прискорення через Чорноморський діалог», що відбулась 11 грудня 2015 року. Продовження →

Вюрцбурзький університет – один із найкращих вищих навчальних закладів Німеччини. Він славиться своїми науковими школами та надзвичайно потужним людським потенціалом, що підтверджує, зокрема те, що 14 професорів цього університету в різні часи були лауреатами Нобелівської премії.
Півтора року тому було підписано угоду про співпрацю між Львівським національним університетом імені Івана Франка та Вюрцбурзьким університетом Юліуса Максиміліана, в рамках якої передбачено академічні обміни, проведення спільних сертифікаційних курсів, а також окреслено кооперацію в науковій сфері.
Упродовж відносно короткого терміну співпраці між двома ВНЗ провідний навчальний заклад Німеччини вже відвідали понад 100 викладачів і студентів Львівського національного університету імені Івана Франка. Продовження →

Обмін досвідом у сфері європейського права: візит правознавців Львівського університету до Вюрцбурга
У рамках реалізації спільних проектів Львівського національного університету імені Івана Франка та Вюрцбурзького університету Юліуса Максиміліана, які отримали підтримку Міністерства закордонних справ Німеччини, близько 40 науковців і студентів юридичного факультету взяли участь у Школі європейського права «Демократія і захист прав людини в Європі», що проходила на базі Вюрцбурзького університету впродовж 15-20 листопада 2015 року. Продовження →

Учені Львівського університету виступили з доповідями про результати досліджень у галузі нанотехнологій на Міжнародному науковому семінарі «Технологія та аналіз наноматеріалів і нанопристроїв», який упродовж 4-7 листопада проходив у Вюрцбурзькому університеті Юліуса Максиміліана..
Чи не найцікавіші результати досліджень на межі біології та наноматеріалів презентував під час свого виступу професор біологічного факультету Богдан Осташ. Основний акцент науковець зробив на актинобактеріях, котрі можна розглядати як «клітини-фабрики» для виробництва біологічно активних сполук і наночасток. Не дивно, що ця доповідь спричинилась до цікавої дискусії із спеціалістами Вюрцбурзького університету, зокрема за участю професора Роберта Люксенгофера, котрий є одним із провідних спеціалістів у галузі наномедицини. Продовження →

Велич генія, мабуть, і полягає в тому, що, перебуваючи в силовому полі свого часу, своєї епохи, він водночас виривається далеко поза ці межі, глибоко осягає не лише сучасність, а й заглядає своїм проникливим інтелектуальним зором у темні лабіринти минулого, у незвідані горизонти майбутнього, через зрозумілі та підвладні лише йому механізми роздумувань і узагальнень у нестримному калейдоскопі подій і фактів виокремлює те найважливіше, що не поглине ріка забуття, що впливатиме і визначатиме долю грядущих поколінь, стане надійним дороговказом для наступних людських генерацій.
Для українців таким генієм, велетнем духу є Іван Франко. Саме він зумів унікальним життєподвигом, огнистим словом одчайдуха зв’язати в єдиний надміцний вузол минуле й сучасне Батьківщини і на цій твердій основі оприявнити реальні перспективи для «замученого та розбитого», «чужим презирством вкритого» українства. Продовження →

Символ єдності, національного та духовного відродження на­ро­ду, Учитель Церкви, полі­тик, громадський діяч, меценат Мит­­ро­­полит Андрей Шептицький, 150-річний ювілей від дня народження якого ми відзначаємо впродовж року, своїм улюбленим творінням у гуманітарній сфері вважав Націо­нальний музей у Львові.
Цьогоріч Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького, одна з найбагатших скарбниць укра­їн­ської культури та мистецтва в Укра­їні, що завдячує існуванням своєму фундаторові та багатолітньому Патронові, перегортає 110-ту сторінку своєї історії.
Церковний музей, закладений у 1905 р. як приватна фундація Митро­полита Шептицького, який у 1913 р. він урочистим актом дарував народові «на славу і в користь майбутности», відіграв непроминальну роль у справі українського духовно-культурного відродження. Продовження →

Пам’яті Володимира Труша
(10.ІХ 1977 – †31.Х 2015)

Блаженні миротворці,
бо вони синами
Божими стануть.

Останній день жовтня видався сонячним. Промені лагідно пестили ще не промерзлу землю, прозорі осінні павутинки приємно лоскотали ніздрі, очі мружилися від яскравого світла. Дихалося легко й солодко. Ніби востаннє.
Дві постаті твердою ходою рухалися осяяним сонцем узліссям. Ішли поруч, нога в ногу: побратими. Від них стелилися посивілою травою довгі тіні: одна більша, друга менша.
Велетень Гектор і його невідступний супутник Артист.
Вони майже завжди ходили разом. Ніби боялися відпустити одне одного, аби товариш ненароком не втрапив у біду.
Знали ціну чоловічій дружбі, що виросла з бойового побратимства.
Тіні злетіли в небо, наче сполохані птахи, розприскались пекельним вогнем – і важко впали на багряну траву, щоб ніколи більше не випростатись.
Чорною смугою лягли на серця, щоб залишити досмертний незагоєний слід.
Кривавий слід.

* * * Продовження →