Італійський історик, представник Спільноти святого Егідія Алесандро Салаконе відвідав ЛНУ ім. Івана Франка, де прочитав студентам-історикам лекцію на надзвичайно актуальну на сьогодні тему – суспільної гуманізації.
«Мені особливо приємно знаходитись сьогодні в одному з найкращих університетів України, у колективі молодих людей, які вивчають історію, цікавляться історією, і врешті-решт, творять її. Ця зустріч відбувається в період, коли Україна перебуває на перехідному історичному етапі, що, як показують мої дослідження, є сприятливим часом для змін», – розпочав бесіду Алесандро Салаконе. Продовження →

«Вірю, що правдива історія України, історія боротьби української нації з окупантами й колаборантами всіх мастей, за побудову справді незалежної Української держави буде написана і стане настільною книгою кожного чесного політика, чесного державного діяча, кожного українця», – писав професор Ярослав Дашкевич.

І тепер така книга є. Завдяки зусиллям редакційної колегії видання під керівництвом Почесного доктора Львівського університету, академіка НАН України Ігоря Юхновського вийшла друком фундаментальна праця «Україна у Великій війні 1939-1945».  Продовження →

23 березня 2015 року студенти Паризького університету привезли до Львова дві машини швидкої допомоги, завантажені медикаментами й відповідним обладнанням для потреб лікарень на сході України. Отримавши благословення від священиків української церкви в Парижі, 16 березня французькі студенти виїхали з Парижа за кермом «швидких», подолавши 2000 км. – відстань від Парижа до Львова. «Ми спочатку планували придбати лише медичне обладнання, щоб допомогти населенню в зоні АТО», – розповідають організатори акції «UkraineGo», студенти французького університету Paris-East-Créteil. – Збір коштів на волонтерських засадах розпочали в соц­мережах, де закликали усіх небайдужих долучитися до акції. Згодом виникла ідея надрукувати наліпки, які ми продавали по 1 € за штуку. Таким чином, вдалося зібрати близько 6 000 €. Крім того, значну суму коштів пожертвувала французька ІТ-компанія та українська церква Парижа. Загальна сума виручених коштів становила 14 000 €, тож ми змогли придбати два авто «швидкої» марок Renault Traffic 2010 року та Volkswagen T5 2009 року випуску». У Львові ж ініціативу французьких колег підтримали студенти нашого Університету, зокрема представники Студентського координаційного центру підтримки АТО, які завантажили «швидкі» необхідними медикаментами.

Тетяна Шемберко
 Фото Олега Вівчарика

Пошуки істини завжди вабили Романа Хоркавого. Це й зумовило появу його книги «Сковоро­діана». Скажете, про Г. Сковороду вже багато написано. Так, багато, але далеко не все.Книга Романа Хоркавого заповнює певні прогалини в цій ділянці знань.
Хочеться сказати декілька слів про самого автора. Боляче й сумно, що його знають тільки у вузькому колі. Роман Богданович – колишній випускник кафедри німецької філології Львівського університету імені Івана Франка, пройшов вишкіл у професора Богдана Задорожного, доцентів Ольги Репецької, Федора Шумиляка й інших викладачів, залишивши про себе приємні спогади.
Роман Богданович не тільки пише твори, формує в них словесні образи, а й як професійний художник малює картини. На сьогодні він створив понад дві тисячі різних картин та опублікував понад 40 книжок, десять із них – у спів­авторстві, підготував до друку десять нових книг. Окрім цього, Роман Хоркавий багато перекладає з різних мов. Продовження →

«Мехмат іде на війну» – це спільнота активістів, які докладають максимум зусиль, аби забезпечити всім необхідним наших військових на фронті, відтак спільно з ними наближують перемогу України. Витоки цієї волонтерської організації беруть свій початок на механіко-математичному факультеті нашого Університету, але ініціатива за рік існування розповсюдилася далеко за межами рідної Альма-матер. Про створення громадської ініціативи «Мехмат іде на війну», взаємодію з іншими волонтерськими організаціями, специфіку роботи та майбутні акції розповів «Каменяру» ініціатор і координатор організації, кандидат математичних наук, працівник кафедри диференційних рівнянь Юрій Головатий.   Продовження →

Коли ми говоримо про історичне минуле, витоки національної традиції, окреслюємо інтелектуальні та духовні орієнтири нашого національного простору, іноді втрачаємо відчуття тієї межі, коли націо­нальна традиція і національні генії з живого досвіду перетворюються в засіб виправдання нашого минулого чи сучасності. На жаль, дуже часто трапляється так і з ушануванням Тараса Шевченка, творчість якого стала не лише невід’ємною часткою історичної традиції, але й важливим компонентом культури та ідентичності сучасних українців. Історикам, мабуть, найчастіше доводиться відповідати на запитання про об’єктивність пізнання минулого чи «доцільність» давнього досвіду. Історики ж і зобов’язані «визволяти» той живий досвід із-під бронзи ідеологічних нашарувань та емоційно-суб’єктивізованих суджень шляхом переосмислення й актуалізації культурної спадщини, або, якщо простіше, – шляхом цивілізаційного «переписування» історії. Адже Шевченкова творчість, як і саме життя, у філософії національної пам’яті постають як визначальні константи-універсалії, що відкривають шлях до розуміння українства як явища світової культури. Продовження →

Пропонована стаття є другою із задуманого триптиху «Тарас Шевченко та Еміль Вергарн: артистизм вірша, епічність думки, динамізм життя». Перша (про артистизм вірша) прозвучала на 34-ій науковій Шевченківській конференції у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького у квітні 2001 року.
Так само, як Тарас Шевченко говорив, що в його житті вмістилась частина історії його народу, так само й Еміль Вергарн [1855-1916] міг ствердити, що в його творчості відобразилися найславетніші сторінки історії Бельгії. Та й справді, поетична пенталогія бельгійського поета «Уся Фландрія» (1904-1911) з її промовистими книжками – «Перша ніжність»(1904), «Гірлянди дюн» (1907), «Герої»(1908), «Міста з гострими дахами»(1910), «Рівнини»(1912) – як жодна з інших (хіба що «Червоні крила війни» або «Скривавлена Бельгія»,чи добірка своєрідних нарисів-репортажів «Скривавлені міста Бельгії» (1916)) просякнута безмежною любов’ю до Вітчизни; тут Е. Вергарн більше не є поетом універсальних стремлінь і всезагальних зацікавлень. Він – поет, син своєї нації, своєї раси («je suis fils de ma race tenace»), він – син свого племені. Це книга, в якій автор створив синтетичний образ – сучасність, історія, природа, море, звичаї.  Продовження →

У колекції періодичних видань Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка збереглася неповна підшивка унікального та рідкісного видання – газети українського представництва в Парижі «France et Ukraine» за 1920 р. Газета була важливим засобом поширення правдивої інформації про Україну у світі – тут були надрукувані не лише матеріали про життя української громади на еміграції, але й важливі аналітичні статті про політичний та економічний розвиток України, її культурне життя, а також хроніки подій із фронтів українсько-більшовицької війни. Подібно, як і сьогодні, українським емігрантським середовищам доводилося докладати багато зусиль для подолання русофільських настроїв та уподобань європейців.  Продовження →

З нагоди відзначення 201 річниці від дня народження Тараса Шевченка в Дзеркальній залі Університету відбулась презентація книжок «На вшанування Великого Кобзаря». Під час заходу були представлені видання «Тарас Шевченко і Галичина» (упорядник і редактор Феодосій Стеблій), «Шевченкознавчі студії» Феодосія Стеблія та факсимільне видання «Щоденника» Тараса Шевченка.
«Ми раді, що маємо таких славних ентузіастів, які щоденно збагачують української культуру науковими розвідками про Тараса Шевченка. Нині, як ніколи, мусимо вчитуватись у вірші українського Пророка, студіювати його спадщину, бо без Шевченка не буде ні нас, ні України», – зазначив модератор заходу, професор Богдан Якимович, закцентувавши увагу на важливості популяризації Шевченкової спадщини в час, коли на території України ведуться військові дії.  Продовження →

1 березня 2015 року на хімічному факультеті відбувся літературно-музичний вечір «Уклін тобі, Тарасе», у якому взяли участь студенти-хіміки І-ІІІ курсів.
Розпочався захід із пере­гля­ду ролика «Невідоме про Шевченка», у якому разом із фотографіями поета, місць, де він жив і бував, та його художніх робіт були зазначені й маловідомі факти про нього. Наприклад, мало хто знає, що найбільша кількість пам’ятників Тарасові Шевченку – на Прикарпатті ‒ аж 201 мо­нумент.
Для того, аби ім­про­ві­зована сцена була максимально наближена до інтер’єру старовинної сільської хати, молоді актори-хіміки продумали антураж, костюми й інші деталі. Застосували також свої знання з хімії, використавши реактиви для більш експресивного прочитання Шевченкової поезії. Продовження →