Розлучення, смерть близьких, конфлікти на роботі й у сім’ї, непорозуміння з друзями зумовлюють стреси, які шкодять нашому здоров’ю. Як уникнути їх, чи хоча б обмежити їхній вплив?

Стресові впливи на живий організм бувають різними, не тільки психологічними, а й фізичними (температурні, радіаційні), біологічними (інфекційні, токсичні), хімічними тощо. Навіть вакцинація є стресом, який, проте, не виводить організм із рівноваги, а тренує, адаптовує, “загартовує”. Стрес тимчасово чи й надовго призводить до розрегулювання рівноваги в організмі. Йдеться про рівновагу гормональну, судинну та вже згадану температурну, хімічну, але вже в середині організму. Надпотужний зовнішній вплив може призвести до порушення внутрішньої стабільності, тобто гомеостазу організму. Стрес відносно малої інтенсивності – тренує. Це ж стосується й психологічного стресу. Якщо він є такого рівня, що не руйнує організм, то стане надбанням на майбутнє [1].

На групових заняттях у Львівському міському психотерапевтичному центрі ми даємо людям незначні дози стресу, покликані “загартувати психологічно” наш організм, навчити його долати стресові ситуації в майбутньому.

Гіперопіка та недоопіка – основа майбутніх стресів людини. Вважається, що найбільше страждають від психічних стресів вихованці дитячих будинків, які виросли без цих загартувань у сім’ях. У них і справді немає базової емоційної основи, вони не отримували день у день тих стресів, які є у середовищі сім’ї. Продовження →

20 березня 2013 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка виступив із лекцією “Самоконтроль вуглеводного обміну: профілактика йододефіцитних захворювань” заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, президент Української Академії профілактичної медицини при НТШ, дійсний член Українського лікарського товариства та Лікарської комісії НТШ, який понад 20 років (1978–1999 рр.) очолював кафедру ендокринології медичного університету, професор Ярема Томашевський.

У рамках “Тижня здоров’я” студенти факультету електроніки, фізичного факультету та Природничого коледжу мали змогу довідатися про проблеми метаболічного обміну, групи ризику захворювань на цукровий діабет і методи профілактики йододефіцитних захворювань. Також Ярема Ілліч розповів студентам про наукові пошуки та дослідницьку роботу кафедри ендокринології та Академії профілактичної медицини при НТШ. Продовження →

“Тютюн завдає шкоди тілу,
руйнує розум, отуплює цілі нації”
Оноре де Бальзак

У побуті людини тютюн з’явився давно. Зображення люльок для куріння, якими користуються й донині, можна побачити на старовинних китайських картинах. Є дані, що тютюн понад дві тисячі років тому вживали для куріння в Америці. Згідно з твердженнями деяких дослідників, куріння тютюну було здавна відоме мешканцям Середньої Азії. Тютюн і знаряддя для його куріння знаходять під час археологічних розкопок. Давно знайомі з тютюном жителі Японії. Індуси, китайці, корейці палили ще до нашої ери. Грецький історик Геродот (V століття до нашої ери) розповідає, що скіфи, які населяли південь нашої Батьківщини, і стародавні жителі Африки спалювали якісь рослини та вдихали дим, що утворювався при цьому. “Вони сідали навколо дерева, кидали в розкладене багаття якісь плоди і сп’янялись димом цих плодів, як елліни сп’яняються вином”. Але більш точні дані про вживання тютюну з’являються з відкриттям Америки Христофором Колумбом. Після довгого плавання в Атлантичному океані каравели Колумба в жовтні 1492 року пристали до одного з щойно відкритих Багамських островів – острова Сан-Сальвадору. Його мирне населення привітно зустріло чужинців зі Старого Світу. Усе тут було новим і дивовижним для іспанців. Та понад усе вони були здивованимим, коли побачили в роті індійців згорнуті з коричневого листя цигарки. Із рота та носа індійці випускали дим. Ось як про це згадував сам Христофор Колумб: “Висадившись на берег, ми відправились у глиб острова. Нас зустріла велика кількість майже голих людей, які йшли зі своїх сіл із головешками в руках, що горіли, та травою, дим від якої за своїм звичаєм вони “пили”. Продовження →

23 березня у приміщенні спорткомплексу Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся турнір з футзалу, приурочений “Тижню здоров’я” в Університеті. Організували спортивний захід Студентська рада та Профбюро факультету журналістики. Участь у ньому взяли студенти та викладачі факультету. За футбольну першість змагалися шість команд.

Розпочався турнір із привітального слова заступника декана з навчально-виховної роботи Ярослава Табінського. Після цього представники команд підняли прапор України та разом з учасниками заходу й глядачами виконали Державний гімн. Після цієї урочистої миті й почалася гра команд. Вона була насиченою та динамічною. Інтригу тримали до кінця, а після серії вирішальних пенальті визначили фіналістів змагання. Третє місце посіли гравці другого курсу, срібло здобули юніори-першокурсники, а тріумфаторами змагань стали студенти четвертого курсу. Продовження →

Серцево-судинні захворювання завжди асоціюються з людьми старшого віку, проте останніми роками спостерігається тенденція “молодшання” даної патології. Так, інфаркт у 35-40 років перестає бути рідкістю, особливо серед чоловіків. Відомо, що хворобу завжди легше попередити, ніж лікувати, однак молоді та здорові люди рідко над цим задумуються. Швидкий темп життя, стресогенні ситуації, відсутність повноцінного відпочинку та необхідної фізичної активності, шкідливі звички водночас із несприятливими факторами зовнішнього середовища руйнівно впливають на організм. Що ж необхідно знати для того, щоб уберегти своє серце?

Якщо у вашій родині є хворі на серцево-судинні хвороби,то варто звернутися до сімейного лікаря з метою профілактичного огляду, навіть якщо у вас і відсутні будь-які скарги.Передусім необхідно зробити електрокардіограму, загальний аналіз крові, сечі та дослідження ліпідів крові (ліпідограму). На основі цих даних, а також огляду та вимірювання артеріального тиску лікар надасть вам необхідні рекомендації щодо стану здоров’я і повідомить про потребу в додатковому детальному обстеженні. Продовження →