“Дбаючи про щастя інших, знаходимо своє”
Платон

Відомий той факт, що питання вступу до вищого навчального закладу залишається важливим не лише для випускників шкіл, а й для їхніх батьків, друзів і вчителів, від яких часто й залежить доля людини. Проблема неправильного вибору фаху серед вступників не втрачає актуальності. Часткове вирішення цієї проблеми забезпечує профорієнтаційна робота, яка включає у себе зустрічі зі школярами, презентації Університету, професійні консультації з метою надання учням навиків встановлення відповідностей між їхніми особистими якостями та вимогами обраної професії. Університет завжди допомогав і допомагає майбутнім абітурієнтам у здійсненні першого кроку до фахового самовизначення та самовдосконалення. Як вступити до Університету і не схибити у виборі напряму? Які складові його історії та політики варто знати? Що чекає на студента після закінчення ВНЗ? Відповіді на ці й інші запитання часто дають учасники профорієнтаційних зустрічей і поїздок, яких, зокрема, у березні було чимало.

Так, 1 березня 2012 року представники Університету відвідали НВК “Школу-садок “Софія” з поглибленим вивченням іспанської мови, де розповіли про нашу альма-матер і відповіли на запитання учнів і директора школи Ірини Даць, а також запросили всіх охочих на екскурсії до Університету. Приємною несподіванкою для університетської делегації стали відвідини шкільного музею, у якому зібрано чимало цікавинок. Наостанок було обговорено умови подальшої співпраці між Львівським національним університетом імені Івана Франка та НВК “Школи-садка “Софія” з поглибленим вивченням іспанської мови. Продовження →

У рамках “Університетських діалогів” Центру гуманітарних досліджень Університету та проекту Британської ради “Багатомовна Європа” 23 лютого 2012 року у Дзеркальній залі відбулась зустріч із професором Тілбурзького університету (Нідерланди), завідувачем кафедри мови і меншин, директором Центру вивчення багатокультурного суспільства “Вавилон” (1998-2008), координатором “Проекту багатомовних міст” (1998-2004), співавтором трьох книг, присвячених багатомовності та мультикультуралізму, автором численних публікацій на теми другої мови, рідної мови іммігрантів і багатомовності в освіті Гуусом Екстра.

Нідерландський професор виступив із публічною лекцією “Багатомовна Європа: виклики і перспективи”, під час якої розповів про європейську й американську моделі різноманітності, мовне сузір’я Європи, розмаїття у багатокультурній Європі та за її межами, багатомовність в освіті та голландську мову за кордоном. Зокрема Гуус Екстра закцентував увагу на важливості розуміння та сприйняття багатьох культур і вивчення різних мов: “Якщо Ви хочете збагнути, ким Ви є, – повинні пожити серед іншої культури, пізнати інше для того, щоб зрозуміти себе”.

На думку професора Гууса Екстра, багатокультурність і багатомовність суспільств сприяє розширенню світогляду кожної людини. Європа, за словами вченого, більш відкрита для різноманіття мов і культур, аніж США чи інші багатокультурні країни. “У Європі всі подорожують зі словником, тоді як у США, якщо ти не знаєш англійської, то це виключно твої проблеми. Це свідчить про великий етноцентризм американців. Багато з них вважають, що їхня країна – перша у світі, а це – неправда”, – констатував голландський професор. Продовження →

У рамках святкування 20-річчя діяльності Програми імені Фулбрайта в Україні 21 березня 2012 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося засідання круглого столу “Роль Програми імені Фулбрайта у розвитку університету”.

Захід став своєрідним віддзеркаленням напрацювань і здобутків стипендіатів Програми імені Фул­брайта – науковців, викладачів і випускників вищих навчальних закладів, які проводили дослідження, стажувались і навчались в університетах США, а відтак спричинилися до змін у своїх університетах.

Розпочав засідання круглого столу директор Програми імені Фулбрайта в Україні Мирон Стахів, який привітав усіх присутніх і подякував учасникам Програми за багаторічну працю, що позитивно впливає на освітні, суспільні та наукові процеси в Україні. “Держдепартамент США активно оберігає програму і, незважаючи на численні політичні дискусії та економічні потрясіння, Програма й надалі буде працювати та не скорочуватиме обсягів своєї діяльності”, – запевнив директор Програми. Продовження →

Мар’яна Бойко, студентка 5 курсу факультету журналістики нашого Університету, свою першу ікону намалювала 2009 року. “Я випадково побачила оголошення про набір до школи іконопису “Радруж”. А я у випадковості не вірю. Ми щодня натрапляємо на десятки оголошень, які кудись запрошують усіх охочих. Але чи завжди використовуємо нагоди, які можуть змінити якщо не наше життя, то його розуміння?”

Нині Мар’яна вчиться малювати українську ікону XIV – XV ст., зі захопленням розповідає про самобутність давньої галицької школи іконопису, яка збагатила християнське мистецтво рисами народного колориту та філософським змістом.

Як сучасна молода людина, тим паче майбутній журналіст за фахом, Мар’яна використовує новітні технології і засоби комунікації: однодумців вона знаходить у “всесвітній павутині”, в Інтернет-магазинах замовляє матеріали для роботи, на форумах обговорює особливості певних технік, на сторінці у соціальній мережі Facebook можна побачити її роботи. Водночас Мар’яна не вірить, що духовна пожива може бути віртуальною, вона переконана, що до Храму треба приходити.

У час Великого Посту з гостем редакції – Мар’яною Бойко – ми розмовляли про роль ікони в її житті. Продовження →

Радісний дзвінкий сміх стоголоссям розноситься коридорами, відлунням летить по закутках, прориваючись іноді крізь відчинену кватирку, перехоплює на мить увагу перехожих. Тут, у будинку, повному дітей, життя вирує, мов у вулику: у кожного своя невідкладна справа, своє захоплення, свій особливий світ рожевих мрій. Вони – такі милі і смішні, ці діти, такі жваві та невгамовні, веселі і безтурботні. Їхні сяючі допитливі оченята, мовби чекають дива. І ніщо не відрізняє їх від інших, тих, які виховуються в сім’ях. Мабуть, лише потребують більше уваги, тепла, ласки і турботи.

Приділити увагу, подарувати радість, надати необхідне – саме такий задум втілюють у життя вже третій рік поспіль студенти економічного факультету, ініціюючи різноманітні поїздки у дитячі будинки. Продовження →

“Ваrdzo cię lubię” – з таким написом на закінчення практики студенти Львівського національного університету імені Івана Франка отримали символічні подарунки від своїх польських колег із Познанського університету імені Адама Міцкевича.

З 1 до 14 березня 2012 року група студентів філологічного факультету проходила навчальну практику в Познанському університеті. Такий обмін студентами став можливий унаслідок підписання у 2009 році угоди про співпрацю між двома університетами. Поїздка була реалізована завдяки підтримці декана філологічного факультету Ярослава Гарасима і Студентського уряду ЛНУ ім. Івана Франка. Студенти, які навчаються на кафедрі українського прикладного мовознавства і слухають спецкурси з методики викладання української мови як іноземної, мали змогу практично застосувати теоретичні знання з прослуханих дисциплін, навчаючи польських колег української мови. У практиці брали участь студенти п’ятого (Іванна Фецко, Марія Сворінь, Марія Чукас, Мар’яна Слота, Христина Сидорів) та третього курсів (Лариса Шмакова, Оксана Свистун, Уляна Шевченко, Андрій Олійник) під керівництвом асистента кафедри українського прикладного мовознавства Олександри Антонів та аспіранта кафедри Петра Луня. Продовження →

Чому люди ходять у гори? Хтось каже, що любить красиві пейзажі, для когось – це можливість перевірити себе чи нагода довести щось собі й іншим. Хтось іде в гори у пошуку компанії таких же дивакуватих людей, як він сам, а хтось – навпаки, щоб відпочити від звичного оточення в затишку природи. Зрештою, одні шукають екстріму, інші ж – спокою.

Дивує: хто би що не казав, чим би не мотивував своє захоплення горами, але не можна все це вмістити в одну фразу. Адже за красивими пейзажами приховані десятки виснажливих шляхів, а за посиденьками біля вогню – години мовчання і споглядання лише спини товариша перед собою. Продовження →

Днями у Львові серед студентської молоді відбулася цікава акція, що привернула увагу журналістів, громадськості та університетських спільнот міста. У Львівському національному університеті імені Івана Франка з 9:00 усі бажаючі могли привітати у “живому листі” відому українську поетесу Ліну Костенко, яка 19 березня відзначила своє 82-річчя.

А все розпочалося з того, що в січні троє наших студенток – Марічка Шинкарчук, Вікторія Пісоцька (факультет іноземних мов) та Ярина Рак (філологічний факультет) під час гарячих дебатів у соцмережі (група пошановувачів Ліни Костенко) запропонували у креативний спосіб привітати у Львові свою улюблену і шановану поетесу. Отже, й виступили організаторами акції. Березневого понеділка, на день народження Ліни Костенко (19 березня), уже з 9-тої ранку у вестибюлі головного корпусу ЛНУ ім. Івана Франка студенти різних факультетів почали творити “живого листа” зі своїми щирими привітаннями та побажаннями. Упродовж дня всі охочі могли долучитися до цієї ініціативи. Молодіжна акція вийшла напрочуд оригінальною, цікавою та єдначою, оскільки загальна атмосфера, виткана з гарних слів, щирих поглядів і люблячих сердець, синтезувала у собі позитивну енергетику присутніх із доброю магією поезії Ліни Костенко (звучала її голосом саме під час складання живого листа у вестибюлі головного корпусу Університету). Організатори акції мають намір особисто передати цей лист поетесі. Продовження →

Період із 27 лютого по 3 березня 2012 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка вже два рік поспіль оголошено “Тижнем здоров’я”. У рамках цього проекту було проведено низку заходів.

Так, на факультетах Університету відбулися популярні лекції, присвячені профілактиці захворювань і пропаганді здорового способу життя.

27 лютого 2012 р. доцент кафедри медичної біології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Зеновія Служинська прочитала лекцію на тему: “Профілактика захворювань, збудники яких переносяться представниками класу Insecta” для студентів І і ІІ курсу біологічного факультету. Під час лекції студенти довідались про трансмісивні хвороби, збудники яких переносяться кліщами, вошами, блохами, комарами, тарганами, щурами тощо, клінічні форми перетікання різних недуг, симптоми захворювання та методи їх лікування. Зеновія Служинська навела приклади зі своєї лікарської практики, закликала студентів бути обачними і не нехтувати своїм здоров’ям, не наражатися на небезпеку. Продовження →