14 квітня 2011 року на біологічному факультеті відбувся круглий стіл на тему: “Катастрофи: Чорнобиль-Фукусіма. Тератогенез алкоголю” за участі науковців ЛНУ ім. Івана Франка, ЛНМУ ім. Данила Галицького та команди українсько-американської Програми запобігання вродженим вадам розвитку: професорів Володимира Вертелецького, Кеннета Джонса, Крістіни Чамберс, Джулії Кейбл та Клер Коулс, які вже 10 років досліджують українське Полісся.
Завідувач кафедри медичної генетики Університету Південної Алабами В. Вертелецький, предметом наукового зацікавлення якого є вроджені вади розвитку, констатував епідемію народжуваності сіамських близнюків на Рівненщині. Це явище професор пов’язує з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС та впливом хронічного радіоактивного забруднення на організм людини. Окрім того, професор В. Вертелецький ознайомив присутніх із діяльністю міжнародного благодійного фонду “ОМНІ-Мережі для дітей” та його діяльністю у Волинській, Рівненській, Херсонській, Хмельницькій областях і Автономній Республіці Крим. Продовження →

1. Лише хімічний факультет щороку на засіданні Науково-технічної ради Львівського національного університету імені Івана Франка визнають найкращим серед решти факультетів Університету за результатами наукової роботи.
2. Лише на хімічний факультет Університету 9 вересня 2010 року приїжджав проводити семінар для студентів та співробітників Нобелівський лауреат з хімії Жан-Марі Лен, професор Страсбурзького університету імені Луї Пастера (Франція). Він залишив пам’ятний запис у книзі почесних гостей Університету. А декан факультету, професор Ярослав Каличак подарував оригінальну футболку із зображенням хімічного факультету та написом із хімічних елементів “LwIW UNiWErSiTaS”.
3. Лише хімічний факультет з-поміж усіх факультетів Університету був найглибше інтегрованим у проект “Освіта країною”, який проводив фонд “Люди майбутнього” під егідою Святослава Вакарчука. Студентка третього курсу факультету Ольга Шийка отримала стипендію для двомісячного навчання в Донецькому національному університеті, натомість на хімічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка два місяці навчалася студентка Харківського національного університету імені В. Продовження →

У сьогоднішньому надзвичайно динамічному світі дедалі менше виявів справжнього духу романтики та любові до Землі. Потягом до всього незвіданого завжди вирізнялася професія геолога. Упродовж кількох десятиліть ці мужні й романтичні люди відзначають своє професійне свято в першу неділю квітня. Активно долучається до святкувань найголовніший осередок геологічного життя не лише Львова, а й усієї України – колектив геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Організовують виставки, на яких студенти й працівники факультету демонструють свої таланти – вироби з каменю, художні полотна, фотороботи.
Цьогоріч завдяки керівництву факультету та Університету вдалося організувати виставку у нововідкритій Виставковій залі головного корпусу Університету. Ідейний натхненник і безпосередній організатор заходу – завідувач лабораторії геологічного факультету Михайло Горін. Продовження →

 У мальовничій частині Львова розташовані корпуси фізичного факультету з просторими аудиторіями, навчальними та науковими лабораторіями. До послуг студентів – Науково-технічний та навчальний центр низькотемпературних досліджень, Астрономічна обсерваторія, комп’ютерні класи, локальна комп’ютерна мережа з доступом до інтернету, бібліотека. Навчальний процес на факультеті передбачає насамперед глибоке й фахове вивчення фізики, вищої математики, інформатики, програмування, а також гуманітарних дисциплін, зокрема іноземних мов. Факультет має сучасну експериментальну апаратуру.
Студенти можуть опановувати на високому рівні фундаментальні проблеми фізики. Напрями наукової роботи фізичного факультету пов’язані з теоретичними та експериментальними дослідженнями:
суперсиметрія у квантовій механіці;
квантова інформація;
теорія квантових рідин;
бозеконденсація;
фізика плазми;
релятивістська статистична механіка;
теорія зоряних спектрів;
електронна будова, зонно-енергетична структура і фізичні властивості металів, напівпровідників і діелектриків;
нанотехнології;
швидкозмінні випромінювальні процеси в сцинтиляційних матеріалах;
трансформація, міграція, релаксація електронних збуджень, енергетична структура дефектів у кристалах;
кореляційні ефекти в металах і надпровідниках;
планетологія, великомасштабна структура Всесвіту. Продовження →

Відбулася лекція про першого Нобелівського лауреата з літератури, французького поета-парнасця Рене-Армана Франсуа Прюдома (1839 – 1907), знаного в літературі як Арман Сюллі-Прюдом. Життя і творчість поета представляв доцент кафедри світової літератури Ярема Кравець, відомий дослідник українсько-франкомовних літературних взаємин, перекладач франкомовних літератур, ініціатор проекту “Нобелівські лауреати з літератури”, започаткованого ще 2001 р. У лекції (51-й за рахунком) взяли участь студентки групи ІНф-41с Юлія Новіцька і Соломія Ткач, які декламували вірші Сюллі-Прюдома французькою та українською мовами.
У французьку літературу, як розповів доповідач, Арман Сюллі-Прюдом прийшов через технічні студії, навчаючись спершу в престижному ліцеї Бонапарта, щоб здобути фах інженера. Якийсь час працював інженером на заводі Schneider у місті Крезо. Згодом повернувся до Парижа, де взявся студіювати право.
Свої перші поетичні спроби Сюллі-Прюдом читав на засіданні студентського товариства “Conference La Bruyere”. Продовження →

Молюски – один із природних компонентів, які постійно довкола нас. Деяких із них бачимо постійно, у садах і лісах, на полях та городах, інших – лише у відповідних екологічних умовах: у річках та озерах, у морі і на його узбережжі.
Первісні люди застосовували мушлі молюсків суто з утилітарною метою – виготовляли ножі, наконечники для стріл та списів, скребки тощо, дещо пізніше використовували для збереження рідин або сипучих матеріалів. Саме тому значна частина назв молюсків доносять до нас їх призначення, зокрема: мушля-черпак, ріг тритона, черепашка-лампа, ципрея-монета.
З часом суспільство змінило ставлення до цих цікавих істот, розвинулася інша функція – естетична. Мушлі почали використовувати як прикраси для людей та інтер’єрів. Продовження →

28 березня в Центрі культури та дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася традиційна творча зустріч “Театр життя”.
Вели вечір керівник громадської організації “Разом” Володимир Маліновський та народний артист України Сергій Кустов. Організатор – відома в Університеті громадська організація “Разом”, яка постійно залучає до співпраці творчих особистостей. Співорганізатори – Центр культури та дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка, навчально-професійний театр “Просценіум”, Львівське обласне відділення творчої спілки “Асоціація діячів естрадного мистецтва України” та підприємство “УРС фільм”.

Незнані людям задуми Творця
І неосяжність світу незбагненна.
Ми є усі акторами на сцені
Театру, що ім’я йому – “Життя”
(Наталія Крісман, уривок із вірша “Театр “Життя”)

На зустрічі презентували книгу народного артиста України Сергія Кустова “Закулісний калейдоскоп”. Продовження →

У Львівському національному університеті імені Івана Франка 4 квітня відбулася зустріч студентів та викладачів Університету із заступником міністра закордонних справ Республіки Польща Генриком Літвіном. Польський високопосадовець виступив із відкритою лекцією “Східне партнерство – розширені можливості співробітництва”. Захід став продовженням проекту Генерального Консульства Республіки Польща у Львові під назвою “Разом в об’єднаній Європі”.
Лекція Генрика Літвіна викликала неабияке зацікавлення в університетської спільноти – у Дзеркальній залі ніде було  яблуку впасти. Викладачі, студенти, дослідники, журналісти – всі, хто цікавиться проблематикою Східного партнерства, прийшли послухати про нові виклики та перспективи відносин України та ЄС.
Проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Кирилич представив аудиторії шанованого лектора, майбутнього посла РП в Україні, заступника міністра закордонних справ Польщі Генрика Літвіна. Продовження →

Студенти хімічного факультету не тільки мають аналітичний склад мислення й безмежну любов до хімії, а також є творчими особистостями. 7 квітня художній самодіяльний колектив “Лебідонька” організував тематичний вечір пам’яті видатної співачки Квітки Цісик.
Розпочалося дійство з перегляду відео на пісню Квітки Цісик “Я піду в далекі гори”, що 1989 року ввійшла до її альбому “Два кольори”. Учасники колективу з допомогою презентації з фотографіями співачки розповіли про її життєвий шлях. Народилася Квітка Цісик у родині скрипаля Володимира Цісика. Українці знають її за альбомами “Kvitka – Songs of Ukraine” та “Kvitka – Two Colors”, які можна назвати родинними, оскільки кожен член родини Цісик долучився до їх створення: Ед Ракович (чоловік Квітки Цісик) був інженером звукозапису, сестра Квітки Марія Цісик грала на піаніно, а мати Іванна стежила за чистотою вимови доньки. Продовження →

Творчі зустрічі – гарна традиція університетської молоді. З початком весни їх організовують дедалі частіше. Мета таких заходів – залучити молодь до творчого життя Університету.
4 квітня в глядацькій залі Центру культури і дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся творчий вечір із дивною назвою “Нора для жирафи”. Тематика виступів – до болю улюблена для кожного: “Дитячість та Казковість”.
Організував та вів вечір студент філологічного факультету Арсеній Барзелович, який відкрив дійство поезією Василя Мазура.
Власну поезію прочитала Марта Кузів. Варто підкреслити, що в цієї ще зовсім юної дівчини – доросле бачення світу й уміння вправно володіти словом.
Потішила присутніх своїми віршами відома дитяча письменниця, перекладач, учасниця угруповання “Поетаж” Катерина Оніщук. До слова, Катерина прибула на зустріч із двома маленькими дітками. Віршами довела, що добре знає, що таке материнство. Продовження →