Коментар викладача кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка Ніни Бічуї з нагоди Міжнародного дня рідної мови.
“Сам факт присутності письменників говорить про бажання порятувати свою мову і порятувати майбутнє покоління, щоб воно не стало безголосим. Зараз випадково тримаю книжку “Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду (Лариси Масенко – ред.), де мова йде про лінгвоцид, який майже пов’язаний з геноцидом. Втратити мову – це втратити свою націю і свою ідентичність. Глобалізація не повинна означати зникнення окремих мов, це, може, навіть навпаки має бути вияв цих мов в єдиній системі”, – зазначила Ніна Бічуя.
Письменниця розповіла, що у згаданій книзі Лариси Масенко є не тільки документи, а й цілий список звичайних українських слів, які також були “репресовані”, починаючи зі слова “аби”, якого також не можна було вживати. “Пояснення до заборони слів були такі: не достойне українського народу, не варте уваги, тому що воно роз’єднує російський і український народ. Продовження →

Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, голова хімічної комісії, професор Євген Гладишевський

У рамках ювілейних заходів 350?річчя від дня заснування Львівського національного університету імені Івана Франка 24 січня на хімічному факультеті відбувся круглий стіл “Львівська наукова кристалохімічна школа. Постаті”. В урочистому засіданні взяло участь понад 80 учених. Крім представників хімічного факультету, до роботи круглого столу долучилися відомі вчені-фізики: декан фізичного факультету професор Петро Якібчук, професор Степан Мудрий, професор Іван Щерба й ін. Завітали на захід і кристалохіміки з інших навчальних закладів України. Засідання відкрив завідувач кафедри неорганічної хімії професор Роман Гладишевський.
Проректор Університету професор Богдан Котур ознайомив присутніх із заходами, які відбуватимуться впродовж року в рамках святкування 350-річчя Університету, та нагородив викладачів і наукових співробітників, лауреатів державних премій України в галузі науки та техніки пам’ятними знаками, які видано до ювілею. Продовження →

В ЛНУ відбулося засідання Парламенту студентів Університету
22 лютого 2011 року в Актовій залі ЛНУ ім. Івана Франка відбулося засідання Парламенту студентів Університету.
Проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислава Мамчур подякувала студентам за співпрацю упродовж року та побажала всім добра і натхнення до подальшої праці: “Цей рік є ювілейним для Університету, тому нехай він стане особливим та яскравим для кожного з вас”.
“Ми повинні відстоювати свої права, адже студенти Франкового університету є найбільшою і найактивнішою спільнотою Львова”, – зазначив студентський мер міста Львова, студент історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Тарас Прокопишин.
Під час засідання обрали представників до складу Вченої ради Університету, затвердили Положення про студентське самоврядування ЛНУ ім. Івана Франка, а також проголосували за проект логотипу Студентського уряду.

У Педагогічному коледжі презентували книгу
25 січня 2011 року в Педагогічному коледжі презентували книгу “Педагогічний коледж: історія, сучасність, перспективи”, присвячену 140-річчю від часу заснування коледжу. Продовження →

Володимир Семенович Кульчицький

Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка подарував Україні багато визначних науковців, одним із яких був проф. Володимир Семенович Кульчицький. Український правознавець, історик держави і права, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, член-кореспондент Академії правових наук України, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка і, найважливіше, талановитий і харизматичний педагог, який виховав не одне покоління юристів. Володимир Семенович – основоположник Львівської історико-правової наукової школи, автор численних наукових праць з історії держави і права України та країн Центрально-Східної Європи.
28 грудня 1919 р. у селі Кульчиці Самбірського району Львівської області народився майбутній науковець Володимир Кульчицький. Продовження →

10 лютого 2011 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка із лекцією “Страх, ціна гідності і майбутнє української вищої освіти” виступив ректор Українського католицького університету отець-доктор Борис Гудзяк.
“Неймовірні речі відбуваються, коли люди йдуть разом. Для нас всіх важливо плекати надію, берегти наш внутрішній простір від лукавих нашіптувань”, – звернувся до університетської громади отець Борис Гудзяк.
Ректор УКУ зачепив низку актуальних питань освіти, церкви та співпраці з медіа, закликав не бути байдужими і мати сміливість позбутися страху. Чимало запитань мали до отця-доктора Бориса Гудзяка присутні.
Зустріч відбулася в рамках “Університетських діалогів”, ініційованих Центром гуманітарних досліджень.
Університетські діалоги – це серія зустрічей студентів, викладачів та науковців Львівського національного університету імені Івана Франка з відомими українськими і зарубіжними вченими та суспільними діячами – тими, хто творчо осмислює і вирішує проблеми сучасності. Продовження →

“На Аскольдовій могилі поховали їх…”
П. Тичина
 
17 лютого 2011 року в актовій залі ЛНУ ім. Івана Франка відбувся вечір пам’яті героїв бою під Крутами “Вони пішли в безсмертя”.
Про трагічні події січня 1918 року на станції Крути розповіла присутнім доцент кафедри новітньої історії України Галина Боднар, назвавши цей бій “символом патріотизму і жертовності у боротьбі за національну ідею”.
“Там, під Крутами, загинули юнаки, які кров’ю купили часточку свободи своєму народові. Їх слава і вдячна пам’ять про них житиме серед нашого народу, з нашою свободою на довгі віки”, – виголосив у своєму виступі студент історичного факультету Назар Ільницький.
Ведучі вечора – Святослав Стецик та Юлія Неділько – згадали імена школярів, гімназистів і студентів, які віддали свої життя заради України. Продовження →

Команда SIFE розвиває екологічну свідомість студентів

У сучасних умовах розвитку виробництва та існування суспільства екологічна проблема вийшла на перший план у нашій державі та в місті зокрема. Значною екологічною проблемою є стихійні сміттєзвалища і міський полігон для вивезення сміття. Зокрема, чималої шкоди навколишньому середовищу завдає побутове сміття. У країнах, де його утилізують, актуальним є сортування сміття у кожного вдома. Люди розуміють, що паперові відходи, пластик, харчові відходи, метал треба викидати в різні смітники, що полегшує процес переробки. У нашій країні цього наразі не практикують.
Варто також зазначити, що більшість людей забуває про збереження природних ресурсів, про вичерпність та важливість їх економії. Нині спостерігаємо зростання цін на ресурси, тому їх потрібно використовувати раціонально.
Студенти команди SIFE при Львівському національному університеті імені Івана Франка започаткували економіко-екологічний комплекс проектів, спрямованих на зменшення витрат лісових ресурсів, енергоресурсів та водних. Продовження →

21 березня: Всесвітній день лісів
Цей день пов’язаний з діяльністю щодо садження лісів та висвітлення важливості збільшення кількості зелених насаджень. Відзначається урядами та міжнародними організаціями з метою збереження лісів.

22 березня: Всесвітній день водних ресурсів (День охорони водних ресурсів. Міжнародний день води)
День водних ресурсів бере свій початок з Конференції з довкілля та розвитку, що мала місце у 1992 році в Ріо-де-Жанейро. Основною причиною святкування цього дня є швидке зменшення запасів питної води. Генеральна асамблея оголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів (резолюція 47/193 від 22 грудня 1992 року). Метою проведення цього Дня є підвищення рівня обізнаності про те, як раціональне використання водних ресурсів сприяє підвищенню рівня економіки і соціального добробуту.
Детальніша інформація – на сторінці
Продовження →

На пошану Лесі Українки (Лариси Косач-Квітки, 1871–1913) у 140-річчя від дня народження

Кожному читачеві Лесі Українки відлунюють у душі її витончені, розкуті, почасти загонисті, однак щиро-ліричні, сповідально-елегійні поетичні фрази: “Коли втомлюся я життям щоденним, / Щоденним лихом, що навколо бачу, / Тоді я думку шлю в світа далекі, / Блукає погляд мій в країні мрії”; “На шлях я вийшла ранньою весною / І тихий спів несмілий заспівала, / А хто стрівався на шляху зо мною, / Того я щирим серденьком вітала: Самій недовго збитися з путі, / Та трудно з неї збитись у гурті… Чи тільки терни на шляху знайду, / Чи стріну, може, де і квіт барвистий? / Чи до мети я певної дійду, / Чи без пори скінчу свій шлях тернистий, – / Бажаю так скінчити я свій шлях, / Як починала: з співом на устах” (“Мій шлях”); “Коли я смуток свій на струни клала, / З’являлась ціла зграя красних мрій…” (“До мого фортепіано”); “Коли ж се минеться! Чи згинем без долі? / Прокляття рукам, що спадають без сили! / Навіщо родитись і жити в могилі? / Як маємо жити в ганебній неволі, Хай смертна темнота нам очі застеле! Ой леле!” (“Сльози-перли”); “Стояла я і слухала весну, / Весна мені багато говорила…”; “Хотіла б я піснею стати…”. Продовження →

“Я завжди вважав, що треба мати не одну, а кілька освіт. Людина має бути нехай не всебічно, але все ж таки не однобічно підготовлена”.
Ярослав Дашкевич

25 лютого 2011 року – річниця смерті видатного українського історика зі світовим ім’ям – доктора історичних наук професора Ярослава Дашкевича, спадщина якого перевищує тисячі наукових праць.
Зі Львівським університетом Ярослава Дашкевича пов’язує здобуття фахової освіти та наукова і викладацька діяльність. Науково аргументоване і правдиве слово у написанні національної української історії – основні засади дослідницького таланту вченого, котрий дотримувався думки, що “покликання треба мати не лише для того, щоб стати священиком, а й бути науковцем”.
Ярослав Дашкевич мав особливий дар педагога – доступно та ґрунтовно читав лекції, передаючи молоді глибоке розуміння історії України, був вимогливим і принциповим. Продовження →