Анна Петльована,
студентка 5 курсу філологічного факультету

Присвячую мамі
Ти пройдеш тихими кроками…
Опустишся на краєчок стільця…
І, наче туманна пелена,
Розвієшся в даль без кінця…

Ти прийдеш легкими кроками…
Присядеш край ліжка кута…
Подивишся знову так лагідно,
Й розвіється смуток-журба…

Ти прийдеш так легко, так ніжно…
Обіймеш у сні… та й підеш…
Навіки у тишу ти підеш…
Як сонце за обрій, зайдеш…

Завжди тобі в хмарах курликатимуть
Весною сумні журавлі…
Осиковий лист шелестітиме
Лиш чутні тобі молитви…

І вічності хор співатиме
Для тебе рими свої…
А я тебе пам’ятатиму…
Твій образ живе у душі…

. Продовження →

Еміль ВЕРГАРН
Різдвяна казка
(зі збірки “Опівнічні казки”)

Славному приятелеві Емілю ван Монсу

Із французької переклав Ярема КРАВЕЦЬ

Тихо, повільно падав сніг – різдвяний сніг, прорешетовуючи повітря; падав лапато, затримуючись у якійсь фігурі вальсу на розі вулиць, де гудів північний вітер. На рівнині ж опускався прямовисно, густо.
Був вечір, 24 грудня. Хати вже стояли зачинені, ніхто не виходив на вулицю. Довгі жовтуваті смуги світла пробивались у щілинах віконниць, та невдовзі зовсім перестали просочуватися.
Тоді сніг мовчки взявся за свою справу. Сипнув густіше, яскравіше, в місячному сяйві, пойнятому серпанком хмар. Кидав свою вовну жменями, ніби всі хмари неба втратили свої руна.
Маленьке село, що притулилось у зворі, приймало сніг на свої рамена. Воно, закоцюбле, вкривалося ним разом зі своїми стодолами, яслами, стогами, гноєм, хатками, печами, водопійними жолобами, стайнями. Продовження →

(до 170-річчя від дня народження Михайла Старицького)

Хочеться розпочати незвично, нетрадиційно, а звички диктують свої правила…
У свідомості українського інтелігента (буде перебір і кричуща неправда, якщо напишу: у культурній свідомості європейця…) Михайло Старицький (1840–1904) “прописаний” як письменник-класик, поет, перекладач, прозаїк, драматург, театральний, культурний і громадський діяч, видавець, актор і режисер. Він народився 1840 р. в с. Кліщинці на Полтавщині (тепер Чорнобаївського району на Черкащині) у дворянській дрібномаєтковій родині. Після завчасної смерті батька (1853 р.), жив і виховувався у сім’ї дядька по матері В.Лисенка, разом із майбутнім композитором М. Лисенком, що був для нього як рідний брат. Закінчивши гімназію в Полтаві, М.Старицький здобував юридичну освіту в Харківському (1858–1860) та Київському (1860–1866) університетах. Продовження →

Підбито підсумки Першого всеукраїнського конкурсу видань для вищих навчальних закладів “Університетська книга”, який проводила протягом року Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів.
Переможці конкурсу в 15 номінаціях, які здобули перші місця, отримали призи “Книга-парусник” та дипломи, а номінантів, котрі посіли другі та треті місця, відзначено дипломами.
Лауреатів, за результатами двоступеневого оцінювання видань, поданих на конкурс, визначали Державна наукова установа “Книжкова палата України імені Івана Федорова” (на відповідність положенням правових і нормативних документів із видавничої справи) та незалежні експерти (на предмет змістового наповнення).
У номінації “Найкраще навчальне видання з природничих та математичних наук (фізика, хімія, біологія, астрономія, географія, математика)” друге місце здобув Львівський національний університет імені Івана Франка за видання “Мікробіологія” С. Продовження →

Це стало можливим завдяки спільній ініціативі Студентської інформаційної мережі Львівського національного університету імені Івана Франка (далі – “СІМ”), благодійного фонду “Доктор Клоун” та відомого українського етно-гурту “AtmAsfera”. Метою акції було зібрати іграшки для важкохворих дітей, що перебувають у лікарнях-стаціонарах Львова.
Отже, 16 грудня в Центрі культури та дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся доброчинний концерт гурту “AtmAsfera” з нагоди Дня Святого Миколая.
Ідея організації концерту виникла раптово. Якось зустрівшись із представниками музичного гурту, активні студенти нашого Університету запропонували організувати доброчинний концерт до Дня Святого Миколая. Далі були зустрічі з Уляною Мазепою з благодійного фонду “Доктор Клоун”, що дало змогу реалізувати заплановане. Продовження →

21 грудня 2010 року відбулася зустріч із делегацією Дніпропетровської МАН. Декан факультету доуніверситетської підготовки Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Крохмальний ознайомив присутніх зі структурою Університету, акцентуючи увагу на важливих питаннях, які постають перед абітурієнтами.
Про специфіку й унікальність факультету культури і мистецтв говорила театрознавець Майя Гарбузюк. Філологічний факультет представив заступник декана з наукової роботи філологічного факультету Василь Будний. Розповіді про факультети, коледжі Університету та Інститут післядипломної освіти проілюстровано світлинами з наукового, навчального і культурно-мистецького життя студентів та викладачів.
Відповідальний секретар Приймальної комісії Юрій Корчак повідомив про особливості правил прийому до нашого Університету, навів статистику результатів вступної кампанії 2010 року. Ішлося також про додаткові бали, зокрема для призерів МАНу.
Учні 9–11 класів Дніпропетровщини мали змогу поставити запитання й отримали кваліфіковані відповіді. Продовження →

“Як я все це складу? Не вистачає ні фізичних сил, ні емоційних”, – лунає в розмові студентів. У найхолоднішу пору року для спудеїв знову настають найгарячіші дні – сесія. Період великих навантажень та хвилювань.
Як упоратися із цими двома непростими речами?

Щойно, здавалося, почався навчальний процес. Ви знову, чи вперше, звикали до великих аудиторій, переїздів, людей та нових правил свого ритму, а вже покотилися модулі, а невдовзі – й заліки та іспити.
Що ж робити, аби все це витримати?
Крок перший: перестати панікувати.
Це основна умова вашого успіху. Не дайте собі впадати у відчай. Щоб вас не “тіпало” від слів “екзамен”, “талон”, повторюйте слово доти, доки не перестанете асоціювати його з відчуттям тривоги. Продовження →

11 січня – День заповідників
З 1997 р. за ініціативою Центру охорони дикої природи та Всесвітнього фонду дикої природи у світі відзначають День заповідників.

18–25 січня – Великий зимовий облік птахів
Традиція обліку птахів народилася у 1990 р. у США, коли редактор орнітологічного журналу “Bird-Lore” Френк Чепмен запропонував новий спосіб проведення різдвяного полювання – з біноклем у руках замість зброї. За його закликом уперше 26 людей провели цілий день, спостерігаючи за пташками та вивчаючи їх. Сьогодні понад 50 тис. осіб обліковують їх.

29 січня – День мобілізації зусиль проти загрози ядерної війни
Святкують цей день із 1985 р., від часу прийняття Делійської декларації про принципи вільного від ядерної зброї та ненасильницького світу, у якій є заклик до припинення гонки ядерного озброєння, скорочення та поступової ліквідації ядерних арсеналів і усунення загрози ядерної війни. Продовження →

Кожен факультет нашого Університету має чим похвалитися, адже в кожного – численні наукові здобутки. А що ж відбувається у вільний від роботи чи навчання час? Безумовно, найкраще відпочивати вміє геологічний факультет. Їхні традиції унікальні та неповторні, які, окрім розважальної функції, виконують також навчальну. Про найяскравіші події “геологічного дозвілля” розповів заступник декана з навчально-виховної роботи доцент Сергій Ціхонь.
“Наш факультет відносно молодий, але маємо декілька хороших традицій, які вже стали частиною факультетського життя. Загалом професія геолога захоплива, романтична, сповнена різноманітних пригод. Під час мандрів геолог ніколи не знає, що чекає його попереду, тому важливо не тільки дати йому професійні знання, а й виховати головні людські цінності.
Невід’ємною частиною життя на геологічному факультеті є його традиції. Найголовніше професійне свято для нас, звісно, – День геолога. Продовження →