Свідомість

Свідомість – слово ясне і велике,
Як часто нам про нього торохтять,
Мовляв, як би вона була у нас,
То край наш жив би в щасті століть п’ять.
Давайте ж, друзі, вивчимо проблему,
Що є свідомість, що вона не є.
Щоб потім просто знали тую тему
І внукам розтовкмачити змогли.
Отож, свідомість – це коли людина
Уміє свою неньку поважать,
Коли чужу людину, немов брата,
Уміє в рідній хаті гостювать.
Свідомістю не є самопожертва
Заради фанатичної мети.
Свідомість – добровільна жертва
На благо скарбу кращої доби.
Свідомістю не є мовчання тиші,
Свідомість – сторож, і суддя, і кат.
Свідомість – це останній вимір,
Коли на брата йти захоче брат.
Що ж до свідомості вкраїнського народу,
То тут вся арифметика проста.
Свідомість – це коли шукаєш Бога.
Все інше – непотрібна пустота.

Молодь
Уже давно так люблять старші люди
Критикувати молодь за будь-що. Продовження →

Був морозний день 15 січня. Колядники із Львівського національного університету імені Івана Франка вирушили в Донецьк на Другий фестиваль вертепів. Чималий гурт студентів філологічного, фізичного факультетів, а також факультету культури і мистецтв під спільною назвою “Театр імені Марії” сів на потяг і поїхав.
Дорога була нелегкою. Двадцять п’ять годин поїздом, майже тисяча кілометрів – і це ще Україна!
Згадалося, як колись, під час акції “Різдво разом”, донеччани зізнавалися, що боялися їхати в “бандерівський” Львів. З подібними страхами їхали й ми, не знаючи, що нас чекає, як нас зустрінуть, чи сприймуть у Донецьку українську мову… І теж були приємно вражені. Перші слова, якими зустрів нас Донецьк, були: “Слава Україні!”. Нас вітали представники громадської організації “Поштовх”, яка вже вдруге організовує такий фестиваль. Така тепла зустріч холодного п’ятничного вечора не могла не зігріти. Продовження →

20 січня 2009 року в нашому Університеті відбулося підписання договору про спів­працю між Львівським національним університетом імені Івана Франка та Державним університетом інформатики і штучного інтелекту (Донецьк). Документ підписали проректор з науково-педагогічної роботи ЛНУ ім. Івана Франка Марія Зубрицька та проректор з виховної роботи Державного університету інформатики і штучного інтелекту Валентина Фурманюк.
Поштовхом до підписання договору став лист міністра освіти і науки України Івана Вакарчука до ректорів ВНЗ України із проханням підтримати ініціативу щодо усунення постколоніальної асиметрії функціонування української мови як державної в системі освіти: “Позиція Міністерства освіти і науки прозора і зрозуміла: у ХХІ сторіччі українська мова повинна стати повноцінною мовою освіти та науки, а не залишатися на узбіччі. Жодна країна світу не подає прикладів такого прямолінійного ігнорування державної мови в системі освіти та науки”. Продовження →

Науковці Франкового університету своїм творчим доробком, який щороку сягає сотні нових видань, дають змогу студентам збагатити свої знання з різних дисциплін. Ці слова наочно підтверджуємо, ознайомлюючи Вас, шановні поціновувачі друкованого слова, з новими книжками, які нещодавно побачили світ завдяки неабияким зусиллям насамперед працівників університетського видавничого центру. Деякі з видань Ви вже сьогодні можете придбати у новій книгарні видавничого центру у 118-й кімнаті на першому поверсі головного корпусу Університету.

Українська преса Хрестоматія За редакцією Михайла Нечиталюка Українська преса: Хрестоматія / За редакцією д-ра філол. наук, проф. М. Ф. Нечиталюка. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – Том. ІІІ. Преса Галичини 70 – початку 90-х років ХІХ ст.: Кн. І. Публіцистика Івана Франка: “школа політичного думання” (1875 – 1893). Продовження →

Чи святкують наші студенти День святого Валентина? Чи до вподоби їм це свято? Чим воно для них є? Це ми намагалися з’ясувати, опитавши кількох студентів нашого Університету. І як з’ясувалося, більшість спудеїв святкує цей день і вважає його дуже позитивним і потрібним, меншість святкувала б його, якби було з ким, а зовсім незначна частина все-таки вважає, що цей день – вдалий комерційний крок, вигідний сувенірним магазинам.

	Тарас, 2 курс, факультет міжнародних відносин: – Я не святкую 14 лютого не тому, що його не визнаю, а тому, що не маю другої половинки. Думаю, якби мав кохану, обов’язково святкував би, бо це справді прекрасне свято для всіх закоханих. Я дуже радий, що є такий день. А щодо самого святого Валентина, то не маю жодних упереджень. Адже він справді був покровителем усіх закоханих.
. Продовження →

День святого Валентина – одне з найпопулярніших і найочікуваніших свят року, що має свої витоки і перед­істо­рію.
За легендою, святий Валентин – покровитель усіх закоханих. Він вінчав солдатів, яким імператор заборонив одружуватися, оскільки це відволікало їх від військової служби. А Валентин потай усе-таки уділяв їм Тайну Подружжя, за що його заарештували і кинули до в’язниці. У начальника тюрми була сліпа донька, якій Валентин повернув зір. Дівчина нестямно закохалася у священика, однак це не врятувало його від покарання. Перед стратою він написав записку із палкими словами та підписом “Твій Валентин”, яку передали дівчині.
Можливо, це й справді тільки легенда, але в кожній вигадці є доля правди.
День закоханих в Україні святкують порівняно недавно, проте він встиг прижитися. Від школяра до пенсіонера – усі пам’ятають чи принаймні знають, що це за свято – 14-го лютого. Існує думка, що воно для молоді, але є всі підстави її спростувати: червоні сердечка та “валентинки” дарують одне одному в будь-якому віці. Продовження →

Центр культури та дозвілля “Лис Микита” ЛНУ ім. Івана Франка оголошує конкурс культурно-мистецьких, національно-патріотичних, соціальних та екологічних проектів. Для участі в конкурсі запрошуємо студентів і молодіжні організації Університету.
“Мета проекту – залучити творчих та ініціативних студентів або групи студентів, молодіжні громадські організації до культурно-мистецького життя Університету та Львова, сприяти розвитку і самореалізації молоді. Ми відкриті для оригінальних, нових і цікавих ідей”, – зазначив директор Центру культури та дозвілля Олег Котис.
Щоб узяти участь у конкурсі, необхідно заповнити коротку аплікаційну форму, яку можна отримати у приймальні Центру культури та дозвілля, що у внутрішньому подвір’ї головного корпусу Університету (вул. Університетська, 1). Проекти необхідно подавати не пізніше, ніж за місяць до початку їхньої реалізації.
Організатори конкурсу сподіваються, що він дасть змогу виявити себе тим студентським середовищам, які, попри запал та ідеї, не мають фінансової та технічної можливості їх реалізувати. Продовження →

З початку нового семестру в Центрі культури та дозвілля “Лис Микита” стартує новий проект – кіноклуб “КЛУМБА КІНА”.
З огляду на популярність кіноклубів на факультетах, мета “КЛУМБИ КІНА” – не тільки демонструвати щотижня різноманітні стрічки: від найновіших прем’єр до раритетних кадрів з історії кіно, а й бути своєрідним центром для обміну враженнями, фільмами, основою для спілкування та співпраці всіх, хто любить кінематограф.
Для членів клубу діятиме безкоштовний прокатний центр. Після показів фільмів відбуватимуться обговорення та тематичні вечірки.
“КЛУМБА КІНА” – місце для найкращого кіно, спосіб проведення часу і можливість приємної інтелектуальної подорожі в колі однодумців.
Одне із завдань клубу – популяризувати та всіляко сприяти виникненню і розвитку мережі кіноклубів на всіх факультетах Університету. Також проект сприятиме розвитку аматорського й молодого кінематографу, надасть простір для спілкування молодих кіномитців.
“КЛУМБА КІНА” – це щотижневі покази, об’єднані певною ідеєю, щомісячні фестивалі кіно, розповіді про історію кіно, віртуальні та реальні знайомства з режисерами та акторами. Продовження →

23 січня 2008 року в Палаці культури імені Гната Хоткевича відбувся концерт патріотичної пісні з нагоди 100-річчя від дня народження Степана Бандери.
Різноманітна, часом контроверсійна програма концерту торкалася широких тем: визвольної боротьби, Голодомору, відродження нації, декларувала історичні та сучасні ідеали України. Вечір дивував багатожанровістю: від естрадної музики до етнічної, від читання репу до бардівської пісні.
Приємно, що до організації акції долучився Центр культури та дозвілля “Лис Микита” Львівського національного університету імені Івана Франка. У концерті взяв участь університетський модерн-балет “Далькроз” із енергійною та рішучою танцювальною постановкою.

Прес-служба Центру культури
та дозвілля “Лис Микита”

12 лютого, коли весь світ вшановував трьох святителів – Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого, у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся показ вистави “Містерія надії”. Постановку здійснили брати-монахи Василіанської семінарії, що в Брюховичах.
“Містерія надії” – різдвяна вистава, виконана в дусі трагікомедії. І, варто сказати, побачене вразило тим, наскільки сильно режисер Ігор Бартков – до речі, випускник нашого Університету – зумів відтворити цей жанр. Адже трагікомічне світобачення пов’язане з відчуттям відносності духовних цінностей, абсурдності буття, відмовою від моральних абсолютів, спонукає глядачів вистави замислитися над власним перебуванням на цій землі.
Яку надію кожна людина має, чекаючи на прихід Месії? Пошук відповіді на це запитання тягнеться ниточкою через усю виставу. Може, сенс життя у матеріальному, якого прагнуть пастухи Сет, Хет і Наум, – у їжі, багатстві, грошах та у владі? Може, у науковому світогляді, адже три царі, спираючись на астрологію, а не на віру і надію, шукають Царя царів? Може, у духовному, висловленому в душевних переживаннях Наставника, який втратив найрідніших людей. Продовження →