“Зірка італійської солідарності” – міністрові освіти і науки України Іванові Вакарчуку

Президент Італії Джорджо Наполітано своїм Указом від 2 вересня 2008 року нагородив міністра освіти і науки України професора Вакарчука І. О. Державним орденом Італійської Республіки “Зірка італійської солідарності” із присвоєнням почесного звання “Кавалер” за особистий визначний внесок у розвиток співробітництва між Італією та Україною в галузі культури, освіти і науки.
Колектив студентів, аспірантів, викладачів і співробітників Львівського національного університету імені Івана Франка щиро вітає багаторічного ректора Університету, міністра освіти і науки України професора Вакарчука Івана Олександровича із високою відзнакою Італійської Республіки. 

* * *

3–4 вересня –  кафедра німецької філології у Львівському національному університеті імені Івана Франка провела разом із фондом Г. Зайделя (Німеччина) дев’яту українсько-баварську конференцію “Теоретичні та практичні аспекти сучасної германістики”. Продовження →

Звання “Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка” – офіційна відзнака та вшанування особистих заслуг професорів перед Університетом: їхнього внеску в розвиток науки й освіти, довголітньої наукової, освітньої та громадської діяльності в ЛНУ ім. Івана Франка. Це почесне звання присвоюють щороку до Дня Університету. Окрім диплома “Заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка”, який вшанованим професорам вручатимуть на урочистому засіданні Вченої ради Університету 10 жовтня, їм встановлено щомісячну доплату розміром 30 відсотків посадового окладу. Цього року звання “Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка” присвоєно чотирьом професорам: Г. Г. Цегелику, О. А. Сербенській, М. І. Крупці, З. В. Стасюку.

Григорій Григорович Цегелик – завідувач кафедри математичного моделювання соціально-економічних процесів факультету прикладної математики та інформатики, доктор фізико-математичних наук, професор. Продовження →

У світі символів люди живуть ще з прадавніх часів. Деякими символами ми користуємося свідомо, деякими – несвідомо чи підсвідомо. А що таке символ? У перекладі з грецької слово “символ” означає “з’єднувати”, “зливати”, “пов’язувати”; “знак, пізнавальна ознака”. У ширшому значенні символ – образ в аспекті своєї знаковості, це знак, наділений усією органічністю та невичерпною багатозначністю образу. Предметний образ і глибинний смисл у структурі символу – невіддільні один від одного. А чи завжди ми замислюємося над сутністю символів, що нас оточують? Чи задумувалися ми над смислом, який закладено у символах нашого Університету?
Газета “Каменяр” розпочинає рубрику “Символи”, у якій, поряд із зображеннями символів, подамо пояснення до них. У цьому номері озна­йомимо Вас із головними символами Університету і символами деяких факультетів.

Команда зі спортивного програмування нашого Університету у складі Василя Білецького, Остапа Коркуни та Руслана Бабілі завоювала вперше в історії України одну з 4‑х золотих медалей студентського командного чемпіонату світу з програмування, що пройшов під егідою ACM (Association for Computing Machinery). 32-й фінал світових змагань відбувся 9 квітня 2008 р. в місті Банф (Альберта, Канада). У відбіркових турах чемпіонату 2008 року стартували 6 700 команд з 1821 університету 83 країн, до фіналу відібрано 100 команд.
Хлопці переконливо випередили університетські команди Прінстона, Гарварду та інших провідних університетів світу.
Наш кореспондент зустрівся із Василем Білецьким та Русланом Бабілею, щоб більше дізнатися про подію та про цей незвичний вид спорту. Сьогодні спортивне програмування як інтелектуальний вид спорту дедалі більше набуває популярності в Україні і, особливо, після перемоги наших хлопців у Канаді. Продовження →

У Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася XVII Українська конференція з неорганічної хімії, приурочена 90-річчю заснування Національної академії  наук України. Співорганізатори конференції, окрім нашого Університету, – Національна академія наук України, Наукова рада з проблеми “Неорганічна хімія” НАН України, Інститут загальної на неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського та Київський національний університет ім. Т. Шевченка.
“Нам приємно, що конференція, приурочена 90-річчю заснування Національної академії наук України, відбулася саме у Львові, – розповідає голова локального оргкомітету, завідувач кафедри неорганічної хімії ЛНУ ім. Івана Франка Роман Гладишевський. – Це засвідчує, що хімічна наука в нашому Університеті – на високому рівні”.
Серед учасників конференції, а їх 276, – професор Алан Вільямс та доктор Радован Черни із Женевського університету (Швейцарія), член-кореспондент Костянтин Турне з Інституту хімії АН Молдови, член-кореспондент Російської АН Євген Гуділін, академіки НАН України Сергій Волков, Віктор Скопенко, Зіновій Назарчук. Продовження →

Всеукраїнська журналістська конференція під такою назвою відбулася у Трускавці на базі газети “Джерела Трускавця”. Захід проходив під егідою Національної спілки журналістів України і зібрав маститих майстрів пера та медіа-експертів із Києва, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Луганської, Черкаської, Львівської та інших областей, а також із Білорусі.
Безумовно, можна назвати подією в українському медіа-просторі вересневі зустрічі медійників та науковців, оскільки обговорювали актуальні теми розвитку української журналістики. За словами ініціатора конференції – головного редактора газети “Джерела Трускавця” Тетяни Татомир, формат заходу дає змогу не тіль­ки обмінюватися думками, аналізувати проблеми та оцінювати тенденції, а й напрацьовувати спільну візію і в окремих важливих питаннях журналістської діяльності, і в дослідженні цілісної картини українського інформаційного простору. Продовження →

Народна мудрість гласить, що лише та нація, та держава, яка шанує своє минуле, варта гідного майбутнього. А чи знаємо ми своє минуле? Чи можемо дати відповідь на запитання: звідки походять наші корені, як жили наші предки, коли відбулося становлення нашої держави? Однією з наук, що досліджує історичне минуле суспільства, є археологія. Організація та здійснення фундаментальних досліджень у галузі археології на теренах західних областей України – одне із завдань Інституту археології ЛНУ ім. Івана Франка. Нещодавно, з 21 по 25 вересня 2008 р., у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася ІІ Міжнародна конференція “Народження слов’янських держав: стан та перспективи дослідження”.
Про перебіг конференції та її результати розповідає директор Інституту археології Михайло Филипчук.

– Михайле Андрійовичу, хто організував конференцію, яка її основна мета?
– Інститут археології Львівського національного університету імені Івана Франка – учасник міжнародного проекту ”Народження слов’янських держав: стан і перспективи досліджень”. Продовження →

9 вересня минула перша річниця від дня смерті генерал-хорунжого Василя Кука, котрий очолив УПА після загибелі легендарного Романа Шухевича. У селі Красне, що на Львівщині, де поховано генерал-хорунжого відповідно до його заповіту, відбулися пам’ятні урочистості. Представники Львівського національного університету імені Івана Франка також долучилися до них та поклали квіти на могилу Василя Кука.
Генерал-хо­рун­жий відійшов у вічність на 95-му році життя. Бойові побратими та рідні, громадські діячі, дослідники історії УПА й представники влади прибули до могили останнього головного командира повстанців, щоб скласти данину пам’яті людині – символу українськості, та взяли участь у панахиді та в поминальному вічі. На цьому велелюдному заході вони згадали добрим словом заслуги Василя Кука, чимало цікавих фактів із біографії, розповіли, як йому вдавалося впродовж тривалого часу – з 1937 до 1954 року – уникати арештів. Продовження →

У багато­страж­даль­ній історії України яскрава сторінка належить Українським Січовим Стрільцям – важливому чиннику національної ідеї, ідеї української державності.
Михайло Галущин­ський народився 26 ве­ресня 1878 року. Навчався у Львівському (філософський факультет, 1898 – 1900), згодом у Віденському (1900 – 1901) університетах. Брав активну участь у різних студентських організаціях. По закінченні вищих навчальних закладів учителює в Золочеві, згодом у Рогатинській гімназії імені Володимира Великого. Коли почалася Перша світова війна, стає першим комендантом Легіону Українських Січових Стрільців. Від 1923 року – дев’ятий голова товариства “Просвіта”, яке очолює аж до своєї смерті 1931 р.
Від адвоката Степана Шухевича 1914 року М. Галущинський дізнав­ся, що його кандидатуру висунули на пост коменданта Легіону Січових Стрільців. Звістка при­го­лом­ши­ла М. Продовження →

30 вересня в Актовій залі Університету відбулася “Університетська творча зустріч” – уперше під рубрикою “Роби добро та залучай до нього інших”.
Тематика зустрічі містила урочистий, а водночас символічний зміст. Першокурсники мали змогу не тільки побачити презентації доброчинних акцій, які проводять студенти нашого Університету, а й ознайомитися зі студентськими організаціями. Символічно, що захід відбувався на свято Віри, Надії, Любові та їх матері Софії.
Розпочала зустріч проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислава Мамчур, яка у своєму виступі зазначила, що доброчинність є важливою ланкою у діяльності студентів нашого Університету.
 Голова Студентського уряду Уляна Корнацька, представляючи під час зустрічі Студентський уряд і Студентський профком, розповіла про загальноуніверситетські благодійні акції до Дня святого Миколая та Дня захисту дітей. Переглядаючи відеоролик, присутні мали змогу ознайомитися з доброчинною діяльністю з нагоди цих свят. Продовження →