2 грудня в головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні відбулася презентація англомовного проекту “Holodomor: Genocide by Famine” за сприяння Ліги українців Канади та Ліги українок Канади. Проект представила студентка факультету іноземних мов ЛНУ ім. Івана Франка Соломія Крацило, яка стажується в Торонто за канадсько-українською парламентською програмою. У презентації взяли участь студенти та викладачі Університету, працівники бібліотеки.
Видання проекту “Holo­do­mor: Genocide by Famine” здійснив Інститут україніки в Канаді. Колекція, подарована Науковій бібліотеці, складається із добірки плакатів та відеоматеріалів про історію України в час Голодомору 1932 – 1933 років. Відеоматеріали містять три диски: запис заходів до вшанування жертв Голодомору в Україні 1932 – 1933 років, що відбулися в Торонто 18 квітня 2008 року (Exhibit Holodomor: Genocide by Famine and International Remembrance Flame), які були промоційною програмою до ухвали парламенту Канади (29 травня 2008 року) про визнання Голодомору в Україні геноцидом, а також слайд-матеріали і диск із документальним фільмом “Harvest of Despair. Продовження →

Міжнародна наукова конференція

1848 року, коли на хвилях європейської “весни народів” у Галичині замайорів синьо-жовтий національний стяг, у Львівському університеті було відкрито першу в Україні й у світі кафедру української словесності. Її відкриття ознаменувало важливу науково-культурницьку перемогу нашого народу – рідну мову офіційно визнали мовою науки, мовою вищої школи.
На урочистому пленарному засіданні, яке відбувалося в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка, вступне слово виголосив декан філологічного факультету Ярослав Гарасим. Відкрив конференцію своїм виступом виконувач обов’язків ректора Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Василь Височанський. Із вітальним словом виступили начальник управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації Павло Хобзей, архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор Ісіченко, заступник директора Інституту літератури імені Т. Продовження →

У нашому Університеті 11 грудня відбулася акція студентів і викладачів факультетів культури і мистецтв та доуніверситетської підготовки, під час якої студенти презентували свої національні культурні традиції. Представили свої країни слухачі підготовчого відділення для іноземних громадян Едуардо Баптиста з Бразилії, Ульріка Лільєгрен зі Швеції, Мері Майєр зі США, Ло Чен із Китаю, Амін Харраз із Марокко, а також Гілаітіс Алексас із Литви, Джордан Вінсент, студент із університету Альберти (Канада), і дівчата з Вроцлавського університету (Польща) Марта Ямруґ та Мартина Горманська, які навчаються в нашому Університеті за програмами обміну разом із студентами-етномузикологами 5 курсу факультету культури і мистецтв.
Зустріч проходила під назвою “Голоси та барви світу. Традиційна культура: минуле в сучасному”. Про те, як зародилася ідея такого проекту і як його реалізували, розповіла асистент кафедри театрознавства та акторської майстерності, етномузиколог, організатор проекту Ольга Коломиєць: “Почалося все з того, що до мене на заняття “Народновокального практикуму” почали приходити декілька іноземних студентів, які перебували в нашому Університеті: канадієць Джордан Вінсен та литовець Алексас Гілаітіс. Продовження →

IV Міжнародна наукова конференція “Творчість Григорія Кочура в контексті української культури ХХІ віку: До 100-річчя від дня народження Майстра” відбулася 15 – 17 листопада 2008 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка за участю НТШ, Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Літературного музею Григорія Кочура в Ірпені. Основну організаційно-наукову роботу проводили кафедра перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура нашого Університету і комісія всесвітньої літератури імені Миколи Лукаша НТШ.
На конференції працювали такі секції: “Григорій Кочур як культуролог”; “Григорій Кочур як теоретик та історик перекладу”; “Григорій Кочур у колі сучасників і послідовників”; “Перекладацький доробок Григорія Кочура: Англомовні літератури”; “Григорій Кочур та питання шекспірознавства”; “Перекладацький доробок Григорія Кочура: Німецькомовні літератури”. Продовження →

28 років – юний вік. Саме стільки виповнюється Народному камерному оркестру Львівського національного університету імені Івана Франка. Упродовж такого нетривалого періоду оркестр став школою виховання сучасної української молоді, що прагне музикувати. Любов до музики об’єднала в оркестрі студентів різних факультетів, випускників Університету, аспірантів, викладачів і науковців. Колектив провадить активну діяльність на чолі з керівником Романною Бурко, що недавно отримала звання заслуженого працівника культури України. Саме від неї я дізналася про долю та здобутки колективу.
Не тільки чарівна жінка та відповідальний організатор, а ще й приємний співрозмовник, пані Романна вразила мене своїм оптимізмом і великою любов’ю до музики та свого колективу.
Оркестр (тоді ще ансамбль скрипалів) створено 1978 року, його засновник – заслужений діяч мистецтв Укра­їни Сергій Бурко. Продовження →

Цього року тема Великого адронного колайдера заполонила засоби масової інформації усього світу. Його збудовано в CERNі (Європейська організація з ядерних досліджень), що на кордоні між Швейцарією і Францією неподалік Женеви. 10 вересня колайдер успішно випробували, однак уже 19 вересня сталася аварія, яка відсунула початок його роботи до літа наступного року. Однак урочистості з нагоди запуску колайдера відбулися за планом – 21 жовтня 2008 р. у присутності політичних лідерів Європи, міністрів науки 20 країн – засновників CERNу та представників засобів масової інформації. У створенні Великого адронного колайдера брали участь понад 10 000 учених та інженерів із майже 100 країн світу, вартість цього масштабного проекту становить понад три мільярди євро. Чого ж очікують від цього витвору одні вчені, і чого бояться інші? Із таким запитанням я звернулася до наукового співробітника Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидата фізико-математичних наук Степана Апуневича. Продовження →

Поява кожної нової університетської книжки – свято не лише для авторів-науковців, читачів-студентів, а й для поліграфістів Видавничого центру. Адже саме вони першими беруть у руки видання, яке щойно побачило світ. Сьогодні пропонуємо Вам ознайомитися з новим книжковим доробком творців друкованого слова.

Ділове планування розвитку корпоративного сектора економіки України Автори – Ярослав Піцур, Марта Горинь, Оксана Сенишин Піцур Я. С., Горинь М. О., Сенишин О. С. Ділове планування розвитку корпоративного сектора економіки України: Монографія. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2008. – 288 с. Редактор – О. Яремчук. Комп’ютерне верстання – В. Власов. Дизайн обкладинки – Д. Дашков. Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти ділового планування, зокрема розкрито понятійний апарат, охарактеризовано сучасні теорії планування і їхній вплив на практику менеджменту; наведено теоретико-методологічні аспекти формування та функціонування корпоративного сектора економіки України; висвітлено зарубіжний досвід ділового планування. Продовження →

13 грудня в головному корпусі Університету відбулися командні змагання з програмування для студентів і школярів Львова. Участь у цій інтелектуальній олімпіаді взяло 27 команд, які представляли Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет “Львівська політехніка”, Національний лісотехнічний університет України, Львівський фізико-математичний ліцей та школи нашого міста.
Команди-учасники отримали коротку інформацію про формат змагань та відповіді на свої технічні запитання. Програмували хлопці та дівчата у комп’ютерних лабораторіях факультету прикладної математики та інформатики. Автори задач, студенти цього ж факультету – Ігор Євчинець, Павло Кушнір та Андрій Накрийко – запропонували учасникам змагань розв’язати 7 алгоритмічних задач за 4 го­ди­ни. Для перевірки розв’язків використовували систему автоматичного тестування, яка зараз функціонує на сайті Продовження →

Уже вісімнадцятий рік поспіль студенти з усієї України мають змогу проходити стажування в рамках Канадсько-української парламентської програми. Цьогоріч з 13 вересня по 24 жовтня наш Університет на таких стажуваннях представляли троє студентів: Соломія Крацило (5 курс, факультет іноземних мов), Ярина Кобель (4 курс, юридичний факультет), Сашко Паньків (5 курс, юридичний факультет).
Від 1991 року, одразу після здобуття Україною незалежності, завдяки старанням Фундації кафедри українознавчих студій при Університеті Торонто в особі директора Ігоря Бардина та української діаспори Канади, понад 900 студентів з вищих навчальних закладів усієї України отримали змогу пройти стажування в Канадській палаті громад. Варто зазначити, що ця програма була першою програмою стажування в іноземному парламенті для українських студентів і третьою в самому парламенті, поруч з Канадською парламентською програмою та Парламентською програмою “Канада – США”. Продовження →

За вікнами господарює зима, віє холодом, а в залі однієї стародавньої історичної будівлі Львова панує тепла атмосфера, у повітрі витає щось таємниче…
23 листопада в Пороховій вежі відбувся справжній бал, який на один вечір переніс усіх присутніх у Середньовіччя.
Автори ідеї проведення такого дійства – студенти нашого Університету Євгеній Філіппов (студент Інституту післядипломної освіти, факультету правознавства) і Євген Шульга (студент 5 курсу факультету прикладної математики та інформатики). Хлопці дуже відповідально поставилися до організації свята.
Більшість гостей балу – учасники танцювального колективу “Бронкс”, керівник якого – Галина Полюхович.
Усі присутні дотрималися дрес-коду: дами прибули у вишуканих вечірніх сукнях, а неод­мінним атрибутом кавалерів був метелик.
Під перші ноти чарівної музики всі парами піднялися до святкової зали. Вальсом офіційно відкрили бал. Продовження →