28 – 30 квітня цього року на кафедрі польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція “Галичина зламу XIX – XX століть: модернізм двох народів. З українсько-польського діалогу в літературі та культурі. Ідеї – осередки – видання”, присвячена пам’яті доцента кафедри Людмили Едуардівни Петрухіної, яка пішла з життя 19 січня 2010 р., за рік до свого 60-літнього ювілею.
 Конференцію організовали у співпраці з факультетом полоністики Варшавського університету. У науковому заході взяло участь 38 учених із різних куточків України (Львова, Києва, Бердянська, Ужгорода, Рівного, Тернополя), Польщі (Варшави, Катовіц, Бялистоку, Познаня, Вроцлава, Кєльц), Німеччини (Лейпціга) та США (Чікаго). Під час цього наукового форуму обговорили можливості подальшої співпраці українських і польських полоністів та заплановано організацію наступного циклу наукових семінарів та зустрічей. Продовження →

З четвертого по шосте травня 2011 року на хімічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Школа молодих науковців “Дифракційні методи визначення будови речовини”.
Захід організували співробітники кафедри неорганічної хімії в рамках святкування 350-річчя Університету. У школі взяли участь сімдесят молодих науковців з університетів та науково-дослідних інститутів різних міст України – Києва, Ужгорода, Чернівців, Івано-Франківська, Луцька, Донецька, Харкова, а також Львова. Метою заходу була популяризація серед молодих учених основних на сьогодні рентгенівських дифракційних методів дослідження будови речовини, ознайомлення їх з обладнанням кафедри, створення умов вільного спілкування науковців, передавання досвіду, встановлення їхніх перших наукових контактів як запоруки успішності кожного вченого. Продовження →

Цінну французьку бібліотечну колекцію знайшли у Львові

Нещодавно в наукових бібліотеках Львова віднайдено фрагмент приватної біб­ліо­теки французького фізика, математика, астронома, секретаря Французької академії наук Жан-Жака Дортуса де Мерана (1678 – 1771), яку понад два століття вважали розпорошеною і втраченою. Власник цієї бібліотеки був знаменитим європейським ученим, членом Академій наук у Бордо і Руані, Імператорської академії наук у Санкт-Петербурзі, Лондонського, Единбурзького та Упсальського Королівських наукових товариств, автором численних праць із геометрії, астрономії, фізики та природничої історії. Упродовж своєї тривалої кар’єри створив колекцію наукових інструментів та цінну книгозбірню (бл. 3400 т.), що вирізнялася добірністю та рідкісністю наукових видань. Учений помер на 94-му році життя, не залишивши нащадків, а в заповіті своєю повною спадкоємицею назвав мадам Жофрен, у знаменитому салоні якої збиралася тогочасна паризька богема, і Дортус де Меран був там регулярним завсідником. Продовження →

Еджина Смага, студентка факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка, посіла перше місце на Всеукраїнській студентській конференції з української мови як іноземної, що відбулася в Донецьку.
– Які Ваші враження, Еджино? Як проходила олімпіада і чи важко було перемогти?
– Загалом було дуже цікаво конкурувати зі студентами-іноземцями з різних університетів України. Враження позитивні, адже повернулися з перемогою. Олімпіада складалася з двох етапів. Першого дня ми писали граматичні тести, слухали текст, після якого мали висловити письмово своє ставлення до прослуханого. Наступного дня був усний конкурс – нам давали змогу обрати тему, яку ми презентували журі й відповідали на запитання.
– З чим пов’язуєте своє майбутнє? Які Ваші мрії?
– Очевидно, що з майбутнім фахом. Моя спеціальність – “міжнародні відносини”. Продовження →

Великий Каменяр у своєму листі “З кінцем року”, датованим 1896 р., писав: “Зараз серед народу розбуджено апетит до просвіти, до духовного і політичного життя…”. Лист було адресовано українській молоді, яка, на думку Івана Франка, є спраглою культурно-наукового розвитку. Підтверджується його думка сьогодні на прикладі консолідації нашої юні в численні громадські організації, товариства та спілки. Як завжди, Львівський національний університет імені Івана Франка перебуває в авангарді згаданого вище процесу. У квітні відновило свою діяльність Наукове товариство студентів, аспірантів, учених нашого Університету. На першому засіданні, крім представників кожного факультету та коледжів Університету, були присутні проректор з наукової роботи Богдан Ярославович Котур, керівник Науково-дослідної частини Степан Васильович Орищин та голова Студентського уряду Роман Яцикович. Продовження →

Андріана Мильчук,
студентка 3 курсу філологічного факультету

Сльозинка
Які ж є солоні
Ті сльози дівочі,
Не раз куштувала їх я.
І раз запитала моєї сльозинки,
Чому є солона вона?
А та відказала:
Чи знаю я море,
Чи бачила хвилі морські?
Солона вода в тому морі глибокім,
Тому і сльозинки такі.
Хвилюється море –
Здіймаються хвилі.
Від радості в моря
Така ж глибина.
Людина, як хвиля, –
Бурхлива й спокійна,
Людина, як море,
Та море без дна!

Вибач…
Вибач мені за море слів,
Яких я чомусь не можу сказати.
Ти просто боїшся розкрити свій світ,
А, може, так просто ти вмієш мовчати.
Позаду дорога і пройдений шлях,
І літо ромашки вже садить у полі…
Ти просто за все мені пробач…

Залишся
Я зовсім не хочу тебе відпускати
Хоча б ще на хвильку залишся –
Я прошу…
Хотіла б світанки з тобою стрічати,
Під зоряним небом сидіти з тобою…. Продовження →

Виступ гурту “On the edge” (філософський факультет)

Відомо, що Львівський національний університет імені Івана Франка славиться талановитими у всіх жанрах мистецтва студентами. Саме для тих, хто має чим похвалитися, і для тих, хто є справжнім поціновувачем прекрасного, у нашому Університеті щорічно проводять фестиваль “Таланти Франкового університету”. Тішить, що дедалі більше студентів подають заявки на участь у конкурсі.
“Таланти Франкового університету” дають змогу виявити себе в номінаціях: пісенне мистецтво (соліст-вокаліст), пісенне мистецтво (вокальні та фокально-інструментальні гурти), інструментальне мистецтво, танцювальне мистецтво, театральне мистецтво (художньо-поетичне слово, літературно-музична композиція, театральна вистава, моновистава), оригінальний жанр.
Зазначимо, що більшість учасників у номінації “Пісенне мистецтво” мають такий же рівень, як зірки естради. Продовження →

12 травня в Центрі культури і дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка презентували виставу “Панна з веселої гори” (за драматичною поемою Миколи Петренка та віршами Василя Бобинського) за участю Навчально-професійного театру “Просценіум” Львівського національного університету імені Івана Франка та Львівського обласного відділення Творчої спілки “Асоціація діячів естрадного мистецтва України”.
Вистава “Панна з веселої гори” вразила тим, що з самого початку глядач не розумів, що коїться на сцені. Мовчання акторів – прийом загальноприйнятий, але театр “Просценіум” показав нам його дещо іншим. Впродовж вистави актори не промовили жодного слова – дійство озвучив народний артист України Сергій Павлович Кустов.
Цікавинкою вечора стало те, що впродовж вистави прямо на сцені випускник Університету, художник Леонід Коврига працював над картиною. Продовження →

Щороку зростає потреба в книжковій продукції. Зокрема, у нашому Університеті питаннями, що пов’язані з книговиданням, займається Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка. Про діяльність та здобутки Видавничого центру розповів кореспондентові “Каменяра” його директор Ігор Хом’як.
– Ігоре Володимировичу, розкажіть про виставку книжкової продукції, яку Видавничий центр проводив у січні…
– Виставку експонували з нагоди відкриття ювілейного року в Університеті. Представили понад 500 найменувань книжково-журнальної продукції, що вийшли друком за останні 8 – 10 років (зокрема, посібники, підручники, монографії вчених Університету). У день відкриття, 20 січня, книгодруки розмістили у фойє, згодом – у Виставковій залі Львівського університету.
– Університетські видавці також є активними учасниками Форуму видавців…
– Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка вже 10 років бере участь у Форумі видавців. Продовження →

Академічна культура нації не може увесь час розвиватися в герметичних умовах, позаяк рано чи пізно внутрішні можливості поступово виснажуються, вичерпуються, а отже, починається стагнація і занепад. Тому для нового витка еволюції наукових, освітніх ідей та їх практичної реалізації постає потреба в пошуку додаткових інформаційних джерел, ознайомленні із ідеями, традиціями та напрацюваннями сусідніх і більш віддалених народів. Українська науково-освітня система в контексті новітніх віянь і пошуків та за умов уніфікації європейських академічних традицій на засадах Болонської конвенції, створення єдиного освітнього простору потребує суттєвого реформування численних аспектів і форм діяльності. Для популяризації й реалізації на практиці ідей Болонської конвенції відбуваються взаємні гостьові поїздки представників європейських країн з метою обміну досвідом і випрацювання спільної стратегії реалізації основних положень Болонського процесу. Продовження →