У Львівському національному університеті імені Івана Франка почав діяти Центр іспаністики (Centro De Hispanistica), який урочисто відкрили за участі офіційних осіб і почесних гостей Університету 9 березня на факультеті іноземних мов. У відкритті взяли участь проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Кирилич, декан факультету іноземних мов Володимир Сулим, професор Національного університету Кордоби Альдо Парфенюк (Аргентина), падре Король та представники посольства Аргентини.
Ініціатор створення Центру іспаністики – викладач кафедри французької філології ЛНУ ім. Івана Франка Сусана Троць. Саме вона зробила новоствореному центру безцінний подарунок – близько тисячі книг з особистої бібліотеки: твори іспанської та латиноамериканської літератури, словники й енциклопедії, підручники та добірки фільмів іспанською мовою. Продовження →

Фото 1. Студенти Університету – учасники Другої світової війни (1949)

Історія профспілкового руху у Львівському університеті почалася 1868 року. Саме тоді крайова шкільна рада Галичини ініціювала заснування “Товариства педагогічного” у Львові. Згідно зі статутом, основним його завданням була турбота про шкільництво і справи виховання в краї. До товариства увійшли викладачі Університету, вчителі – поляки й українці.
Друкованим органом товариства був двотижневик “Школа”, що виходив польською мовою й одержував щедрі дотації від Галицького сейму.
Попри свою змістовність, пропольський часопис не надавав проблемам українського шкільництва належної уваги, оскільки їх не було серед пріоритетних завдань “Товариства педагогічного”.
1869 року в Східній Галичині польську мову запроваджено як державну. В умовах подвійного іноземного панування ідея національної консолідації українців набуває особливої гостроти. Продовження →

Близько п’яти тисяч освітян Львівщини зібралися біля пам’ятника Тарасові Шевченку в центрі Львова на мітинг із вимогою збільшити фінансування сфери освіти з державного бюджету.
Освітянське віче відбулося 21 березня. В акції взяли участь співробітники та студенти ЛНУ ім. Івана Франка. Результатом віча стало звернення до Президента, Голови Верховної Ради і Прем’єр-міністра України, в якому освітяни вимагають збільшення заробітної плати та відновлення 20-відсоткових надбавок за престижність праці на всі категорії педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Окрім названих вище вимог, учасники віча вимагали відновлення 15-відстоткової надбавки працівникам вищих навчальних закладів, які мають статус “національний”, та підвищення з 1 квітня стипендії студентам до рівня прожиткового мінімуму.

Олег Вівчарик

Ігор Сенечко,
студент 4 курсу історичного факультету

Спогади на все життя
Тривожно-дивовижна німота
поснулої
зляканої вулиці,
я тут народився. Я тут виростав!
тут все до ніг моїх тулиться…
так печально, що роки летять,
але ці спогади – на все життя!

Лиш прислухаюсь – шелест березовий…
лине з поля – нуртує дух,
тут я брав уроки в поезії.
на душу тендітну…
на серця слух…

і живуть оті мелодії
назавжди в мені… до скону…
я став злодієм
весни
(і забобонів…)
цілую пристрасно її
таку солодко-сонну…

вмиває ранок
запашним туманом
і витирає вітерцем
моє закохане лице,
я вийду в поле – всім подякую
і заспіваю залюбки!
а як же любо пахне маками!. Продовження →

Відбувся Перший всеукраїнський театральний фестиваль з нагоди 140-річчя від дня народження Лесі Українки та 100-річчя виходу у світ драми-феєрії “Лісова пісня”

У Львові на базі Львівського муніципального театру 25–27 лютого 2011 року проходив Перший всеукраїнський театральний фестиваль “Ні, я жива, я буду вічно жити”, один із організаторів якого – факультет культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.
Людмила Колосович, художній керівник Львівського муніципального театру та самого фестивалю, доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності Університету, наголосила, що фестиваль, присвячений драматургії Лесі Українки, відбувається вперше на теренах України.
Роздумами про геніальну жінку-поетесу-борця, з творчістю якої пройшла крізь усе своє акторське життя, поділилася народна артистка України, лауреат Шевченківської премії, професор Лариса Кадирова, яка підсумувала виступ словами: “Життя мертвих продовжується в пам’яті живих”. Продовження →

Однак запроваджувати
вільне програмне забезпечення в українській освіті й науці ніхто не поспішає
На початку лютого у Львові сталися дві події, які парадоксально доповнили й заперечили одна одну.
1 лютого компанія “Майкрософт Україна”, український партнер корпорації Microsoft, проводила “роз’яснювальну роботу” з регіональними елітами. Владислав Радиш, директор із роботи з державними органами “Майкрософт Україна”, заявив на прес-конференції в мультимедійному конференц-залі ЗІКу, що в Україні понад 70% програмного забезпечення Microsoft використовують без відповідних ліцензій, тобто нелегально. Як наслідок, наша країна сьогодні посідає одне з перших місць у світі щодо піратства в державній сфері. Microsoft “активно працює над вирішенням проблеми”, однак, скаржився директор, від нашої влади навіть обіцянки викорінити піратство компанія так і не дочекалася. Продовження →

Вітаємо студентів, викладачів Університету, акторів-початківців і професіоналів з нагоди Міжнародного дня театру. Бажаємо вічного натхнення, творчого пошуку і хай муза не покидає Вас!
15 березня в глядацькій залі Центру культури і дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка студентам та гостям показали комедію-водевіль “Біда від ніжного серця” за твором Володимира Сологуба. Варто зазначити, що глядач у залі ніколи й не здогадався б, що на сцені – студенти четвертого курсу, а не актори з багаторічним досвідом. Організатор та керівник дійства – доцент кафедри Галина Воловецька. Вистава взяла за душу не лише розмаїттям кольорів, а й мелодійністю голосів. Звісно, гарний голос – невід’ємна частина майстерності актора. Комедія “Біда від ніжного серця” розповіла глядачам історію багатого хлопця, який закохувався мало не в кожну дівчину, яку зустрічав, і хотів із нею одружитися. Продовження →

22 лютого в Актовій залі Університету відбулося засідання Парламенту студентів Львівського національного університету імені Івана Франка. У роботі засідання парламенту взяло участь 165 делегатів, де ухвалено рішення щодо змін до Положення про студентське самоврядування в Університеті, обрано представників до Вченої ради Університету й затверджено логотип Студентського уряду.
Робота парламентерського засідання розпочалася зі вступного слова проректора з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислави Мамчур. Проректор звернула увагу на значну кількість присутніх делегатів й означила це як небайдужість до студентського самоврядування та побажала успішної праці в ювілейному для Університету році.
Також із вітальним словом виступив студентський мер Львова – Тарас Прокопишин: “Студентство неодноразово відігравало вирішальну роль в історичному аспекті. Продовження →

Як багато людей бачимо щодня з фотоапаратами в руках, особливо студентів. Проте найчастіше оглянути студентські роботи можна лише в інтернеті, здебільшого в групі соціальних мереж. А чимало світлин заслуговує на загальний огляд у галереях і виставкових залах. Головна проблема – брак коштів та зв’язків для експонування робіт.
Студентське самоврядування філософського факультету (студентське самоврядування – добровільне об’єднання студентів, яке самостійно та під свою відповідальність вирішує питання, які стосуються інтересів студентства; студентське самоврядування – багатогранне, воно охоплює різні сфери діяльності, сприяє зростанню соціальної активності, розвиває організаторські, управлінські та інші здібності, необхідні для подальшого розвитку особистості) на чолі з Богданою Музичко та Студентське братство ЛНУ ім. Івана Франка (офіційно засноване 28 травня 1997 р. Продовження →

14 березня 2011 р. в Актовій залі факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка в рамках проекту Генерального консульства Республіки Польща у Львові за підтримки Національного закладу ім. Оссолінських (м. Вроцлав, РП) професор Варшавського університету Анджей Менцвель прочитав лекцію на тему “Історія та антропологія: елементарні взаємозв’язки”. Упродовж півтори години професор Менцвель зумів провести справжній майстер-клас для слухачів – студентів-полоністів, міжнародників, істориків та культурологів у такій цікавій та новітній царині, як історія антропології або історична культурологія. Звісно, аби розкрити такі поняття, потрібно як мінімум спецкурс і низку семінарських занять. Однак лектор зумів за час лекції донести базові положення проблеми, назвати низку найвизначніших світових дослідників у цій царині науки та зробити історичний екскурс про головні етапи її розвитку. На перший погляд, питання історичної антропології мало дотичне до сучасних інтеграційних процесів у Європі, зокрема до європейської інтеграції України. Продовження →