Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

У гостях у місті Лева

Студенти Запорізького національного університету з 25 по 28 грудня гостювали у Львові. Після повернення додому студенти зі Запоріжжя надіслали нам свої враження про Львів…

День перший: привіт, Львове, зустрічай нас, місто!
Ось ми вийшли з вагона, вдихаємо повітря міста Лева. Кожен думає про щось своє: комусь кортить якнайшвидше поїхати до центру, хтось мріє залишитися тут назавжди, а декому просто страшенно хочеться їсти. На вокзалі нас зустрічав симпатичний студент Львівського національного університету імені Івана Франка.
В автобусі ми майже всі сиділи, деяким “пощастило” стояти. Розважав нас кумедний дядечко-водій, який жартував, наспівував пісень. Уже з перших хвилин подорожі місцевим транспортом було зрозуміло, що запорізькі маршрутки порівняно зі львівськими – ракети. Продовження

Ювілейна атрибутика Університету

На Урочистій академії з нагоди 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка проректор з наукової роботи Богдан Котур презентував ювілейну університетську атрибутику: медалі, значки, монети, а також марку та конверт.
До ювілею alma mater викарбувано медаль, яку розробило та виготовило на замовлення оргкомітету Університету Львівське державне конструкторське бюро ТОПАЗ. На аверсі ювілейної медалі зображено головний корпус Університету з назвою українською мовою – “Львівський національний університет імені Івана Франка”, на реверсі – малий герб (лев із трисвічником) із назвою Університету англійською та латинською мовами.
Окрім ювілейної медалі, фалеристи тепер мають змогу поповнити свої колекції трьома типами значків, приуроченими до ювілею Франкового університету. На них зображено малий герб (лев із трисвічником), головний корпус та корпус Університету на вул. Продовження

Соціолінгвістика про мовні ініціативи в Україні

Мовне законодавство, як одну із проблем соціолінгвістики, вивчають за допомогою категорій: мова, мовний конфлікт, етнонаціональна політика, мовне право, мовне законодавство, міжнародні зобов’язання, державна мова, мови меншин, сценарій мовного розвитку держави. Соціолінгвістика, оперуючи досвідом мовного будівництва в різних країнах світу, виявляє перспективи розвитку мовної ситуації з метою запобігання конфліктних ситуацій.
Мова. Це форма суспільної свідомості й водночас засіб суспільної комунікації. В ідеалі кожна держава дбає про забезпечення функцій мови/мов, враховуючи історію, розвиток національної свідомості та її роль у процесах мовного функціонування. Мовне законодавство, якщо воно не в державі, де панує диктатура, захищає мовні права громадян. Законодавчий досвід Ізраїлю, Франції, Німеччини, а на пострадянському просторі і Балтійських країн засвідчує, як держави сьогодні захищають свої національні та мовні інтереси. Продовження

“Без акцій у підтримку української мови, українського слова українці залишаться без’язикими та безголосими”

Коментар викладача кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка Ніни Бічуї з нагоди Міжнародного дня рідної мови.
“Сам факт присутності письменників говорить про бажання порятувати свою мову і порятувати майбутнє покоління, щоб воно не стало безголосим. Зараз випадково тримаю книжку “Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду (Лариси Масенко – ред.), де мова йде про лінгвоцид, який майже пов’язаний з геноцидом. Втратити мову – це втратити свою націю і свою ідентичність. Глобалізація не повинна означати зникнення окремих мов, це, може, навіть навпаки має бути вияв цих мов в єдиній системі”, – зазначила Ніна Бічуя.
Письменниця розповіла, що у згаданій книзі Лариси Масенко є не тільки документи, а й цілий список звичайних українських слів, які також були “репресовані”, починаючи зі слова “аби”, якого також не можна було вживати. “Пояснення до заборони слів були такі: не достойне українського народу, не варте уваги, тому що воно роз’єднує російський і український народ. Продовження

Круглий стіл “Львівська наукова кристалохімічна школа. Постаті”

Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, голова хімічної комісії, професор Євген Гладишевський

У рамках ювілейних заходів 350?річчя від дня заснування Львівського національного університету імені Івана Франка 24 січня на хімічному факультеті відбувся круглий стіл “Львівська наукова кристалохімічна школа. Постаті”. В урочистому засіданні взяло участь понад 80 учених. Крім представників хімічного факультету, до роботи круглого столу долучилися відомі вчені-фізики: декан фізичного факультету професор Петро Якібчук, професор Степан Мудрий, професор Іван Щерба й ін. Завітали на захід і кристалохіміки з інших навчальних закладів України. Засідання відкрив завідувач кафедри неорганічної хімії професор Роман Гладишевський.
Проректор Університету професор Богдан Котур ознайомив присутніх із заходами, які відбуватимуться впродовж року в рамках святкування 350-річчя Університету, та нагородив викладачів і наукових співробітників, лауреатів державних премій України в галузі науки та техніки пам’ятними знаками, які видано до ювілею. Продовження

Коротко

В ЛНУ відбулося засідання Парламенту студентів Університету
22 лютого 2011 року в Актовій залі ЛНУ ім. Івана Франка відбулося засідання Парламенту студентів Університету.
Проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислава Мамчур подякувала студентам за співпрацю упродовж року та побажала всім добра і натхнення до подальшої праці: “Цей рік є ювілейним для Університету, тому нехай він стане особливим та яскравим для кожного з вас”.
“Ми повинні відстоювати свої права, адже студенти Франкового університету є найбільшою і найактивнішою спільнотою Львова”, – зазначив студентський мер міста Львова, студент історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Тарас Прокопишин.
Під час засідання обрали представників до складу Вченої ради Університету, затвердили Положення про студентське самоврядування ЛНУ ім. Івана Франка, а також проголосували за проект логотипу Студентського уряду.

У Педагогічному коледжі презентували книгу
25 січня 2011 року в Педагогічному коледжі презентували книгу “Педагогічний коледж: історія, сучасність, перспективи”, присвячену 140-річчю від часу заснування коледжу. Продовження

Усе життя він віддав копіткій праці

Володимир Семенович Кульчицький

Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка подарував Україні багато визначних науковців, одним із яких був проф. Володимир Семенович Кульчицький. Український правознавець, історик держави і права, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, член-кореспондент Академії правових наук України, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка і, найважливіше, талановитий і харизматичний педагог, який виховав не одне покоління юристів. Володимир Семенович – основоположник Львівської історико-правової наукової школи, автор численних наукових праць з історії держави і права України та країн Центрально-Східної Європи.
28 грудня 1919 р. у селі Кульчиці Самбірського району Львівської області народився майбутній науковець Володимир Кульчицький. Продовження

Отець-доктор Борис Гудзяк виступив із лекцією в Університеті

10 лютого 2011 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка із лекцією “Страх, ціна гідності і майбутнє української вищої освіти” виступив ректор Українського католицького університету отець-доктор Борис Гудзяк.
“Неймовірні речі відбуваються, коли люди йдуть разом. Для нас всіх важливо плекати надію, берегти наш внутрішній простір від лукавих нашіптувань”, – звернувся до університетської громади отець Борис Гудзяк.
Ректор УКУ зачепив низку актуальних питань освіти, церкви та співпраці з медіа, закликав не бути байдужими і мати сміливість позбутися страху. Чимало запитань мали до отця-доктора Бориса Гудзяка присутні.
Зустріч відбулася в рамках “Університетських діалогів”, ініційованих Центром гуманітарних досліджень.
Університетські діалоги – це серія зустрічей студентів, викладачів та науковців Львівського національного університету імені Івана Франка з відомими українськими і зарубіжними вченими та суспільними діячами – тими, хто творчо осмислює і вирішує проблеми сучасності. Продовження

В Університеті вшанували пам’ять борців під Крутами

“На Аскольдовій могилі поховали їх…”
П. Тичина
 
17 лютого 2011 року в актовій залі ЛНУ ім. Івана Франка відбувся вечір пам’яті героїв бою під Крутами “Вони пішли в безсмертя”.
Про трагічні події січня 1918 року на станції Крути розповіла присутнім доцент кафедри новітньої історії України Галина Боднар, назвавши цей бій “символом патріотизму і жертовності у боротьбі за національну ідею”.
“Там, під Крутами, загинули юнаки, які кров’ю купили часточку свободи своєму народові. Їх слава і вдячна пам’ять про них житиме серед нашого народу, з нашою свободою на довгі віки”, – виголосив у своєму виступі студент історичного факультету Назар Ільницький.
Ведучі вечора – Святослав Стецик та Юлія Неділько – згадали імена школярів, гімназистів і студентів, які віддали свої життя заради України. Продовження

Будуємо “зелене” майбутнє

Команда SIFE розвиває екологічну свідомість студентів

У сучасних умовах розвитку виробництва та існування суспільства екологічна проблема вийшла на перший план у нашій державі та в місті зокрема. Значною екологічною проблемою є стихійні сміттєзвалища і міський полігон для вивезення сміття. Зокрема, чималої шкоди навколишньому середовищу завдає побутове сміття. У країнах, де його утилізують, актуальним є сортування сміття у кожного вдома. Люди розуміють, що паперові відходи, пластик, харчові відходи, метал треба викидати в різні смітники, що полегшує процес переробки. У нашій країні цього наразі не практикують.
Варто також зазначити, що більшість людей забуває про збереження природних ресурсів, про вичерпність та важливість їх економії. Нині спостерігаємо зростання цін на ресурси, тому їх потрібно використовувати раціонально.
Студенти команди SIFE при Львівському національному університеті імені Івана Франка започаткували економіко-екологічний комплекс проектів, спрямованих на зменшення витрат лісових ресурсів, енергоресурсів та водних. Продовження