Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Відроджуючи Візантію: cпільна праця харківських та львівських науковців

Нещодавно у Львові відбулася презентація першого українського підручника з візантиністики, над яким спільно працювали львівські та харківські історики. Проте це не єдиний вектор спів­пра­ці українських візантиністів. Окрім роботи над підручником та науковими виданнями, участі у конференціях, візантиністи ведуть блог “Василевс. Українська візантиністика” та… допомагають студентам.

Ad fontes: Візантія стає ближчою
Візантійська імперія – одна з найбільших держав – навіть після своєї загибелі значно впливала на культуру інших держав. Ця країна між Сходом і Заходом, яка подарувала світові чимало геніальних творінь (і побутові винаходи, і літературні та філософські твори, іконопис та архітектура, а найважливіше – світосприйняття), не могла не зацікавити істориків. Першими історією Візантії зацікавилися французькі дослідники, згодом – німецькі й англійські, а потім і російські науковці. На теренах тодішньої Російської імперії Візантією чи не першими зацікавилися харківські науковці. Звісно, у ХІХ ст. дослідників історії Візантії цікавили близькі їм географічно чи світоглядно теми: слов’янсько-візантійські відносини й історія церкви і православ’я. М. Лавровський, М. Дрінов, О. Зернін стали зачинателями харківської візантиністики. А В. Надлер, досліджуючи епоху Юстиніана, охарактеризував Візантію як “один із найчудовіших феноменів всесвітньої історії”. Крізь призму розвитку української візантиністики не видається дивним те, що сьогодні у Харківському національному університеті ім. В. Каразіна зосереджена одна з найкращих візантиністичних шкіл. Продовження

Нова перемога студентів-хіміків

Студенти Університету повернулись з перемогою із ІІ Міжнародного студентського турніру з природничих наук, що проходив у Санкт-Петербурзькому державному університеті (Росія). У заочному відбірковому турі змагання взяли участь близько 25 команд з України, Білорусі, Росії та Казахстану.
Команда студентів хімічного факультету нашого Університету у складі: Нещадіна Андрія (ІІІ курс), Ардана Богдана (ІІІ курс), Фролова Дмитра (ІІ курс), Бойко Марини (ІІ курс), Морадь Вік­то­рії (І курс) та керівника команди, аспіранта хімічного факультету Пустовойченка Миколи посіла третє місце в очному турі студентського змагання.
Під час нашої зустрічі Микола Пустовойченко зі запалом розповідав про перебіг двох етапів студентського турніру, про враження від знайомства із колегами з інших країн і новий набутий досвід. Студенти підкреслили, що, незважаючи на конкуренцію, атмосфера змагань була дуже приязною і комфортною, адже всіх учасників об’єднувало захоплення хімією.
Суть турніру полягала в тому, що результати і бачення шляху розв’язання проблем учасники захищали усно, а команди-суперниці ставили додаткові запитання, вказували на слабкі сторони. У підсумку перемогли ті, які найбільш впевнено захищали свої результати і знайшли суттєві недоліки у розв’язках інших. Продовження

Вітаємо переможців

Універсіада Львівщини серед ВНЗ

Легкоатлетичний крос
В Універсіаді Львівщини серед вищих навчальних закладів з легкоатлетичного кросу (1000 м) переможцями стали:
– Хамуляк Христина, (1 дорослий розряд), студентка географічного факультету 1 курсу, призер чемпіонату області;
– Грабовська Мар’яна, (канд. у майстри спорту) студентка 2 курсу факультету іноземних мов, член збірної області.
12 жовтня 2011 р. у Стрийському парку в індивідуальній першості на 1000 м дівчата здобули 1 місце.
До складу Університетської збірної з легкої атлетики входять:
Лопушанська Оксана – 1 курс, філософський факультет;
Бойко Ольга – 4 курс, економічний факультет;
Воляник Юлія – 2 курс, філологічний факультет;
Байсин Надія – 2 курс, економічний факультет. Продовження

Що треба знати про кір

Чим відрізняється кір від інших інфекційних захворювань?
Це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується загальною інтоксикацією, високою температурою тіла, катаром слизових оболонок дихальних шляхів та кон’юнктиви очей з наступною появою плямистого висипу.
Збудник кору – вірус. Захворювання надзвичайно контагіозне, джерелом інфекції є хворий на кір. Передача інфекції відбувається повітряно-крапельним шляхом на значні відстані – через коридори, сходові клітки, сусідні кімнати та квартири. Найбільша заразність спостерігається в початковому катаральному періоді та в перші дні висипання.
Сприятливість людини до вірусу кору дуже висока, тобто всі діти і дорослі, які не хворіли на кір, але були в контакті з хворим – захворіють!
Імунітет у дорослих є результатом перенесеної ними хвороби, а також вакцинації в дитинстві. Останнім часом збільшується питома вага хворих на кір серед молоді та дорослих, які не були імунізовані.
Вхідними воротами для вірусу є слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та кон’юнктива. У слизових оболонках та найближчих лімфатичних вузлах вірус швидко розмножується і масово проникає у кров – це перша хвиля розповсюдження вірусу, яка характеризується сильним запаленням слизових оболонок з висипкою в ротовій порожнині і високою температурою тіла. Продовження

Грип як медична і соціальна проблема

Про грип ми знаємо давно. Згадаємо історію – 1918 рік, коли пандемія грипу, так звана “іспанка”, “викосила” на планеті декілька десятків мільйонів людей.
За останні роки епідемії спостерігались у Мексиці, США, Канаді. 2009 рік – раптом в Україну увірвався “свинячий” грип – вірус А (H1N1) –Каліфорнія. Це був страшний пандемічний грип, який забирав життя у молодих людей віком від 17 до 40 років, стрімко розвивалась нетипова пневмонія, від якої не допомагали жодні ліки.
Нам загрожують ще і такі підтипи грипу, як H1N2, H3N1, H3N2, H2N3, а також відома гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), інфекції верхніх дихальних шляхів, якими ми хворіємо по 2-3 рази на рік. Каліфорнійський грип (“свинячий”) в наступні роки, після 2009 року, зі статусу пандемічного перейшов у сезонний. Продовження

№8, листопад 2011 р.

“Поетичне слово, сказане в щасливій хвилі при якій одній нагоді, як золота монета, не тратить своєї вартості і по році, і по ста роках.”
Іван Франко

Вітання Ректора Університету з нагоди Дня української писемності та мови

Дорогі студенти, аспіранти, викладачі та працівники ­Львівського національного університету імені Івана Франка!

Сердечно вітаю Вас із Днем української писемності та мови!

Мова є цінністю кожної нації, її святинею і найбільшим скарбом. Однак, як не парадоксально, сьогодні українська мова в незалежній Україні потребує нашої справжньої підтримки. У цивілізованих країнах влада створює умови для спілкування рідною мовою, для її ґрунтовного та різнобічного вивчення, натомість у нас зумисне провокують мовне, культурне, а відтак і політичне протистояння. З метою так званого вдосконалення конституційного регулювання відносин, зокрема й мовних, створено Науково-експертну групу з підготовки Конституційної Асамблеї, яка готуватиме зміни до Конституції України. А чи не стане це заключним етапом на шляху до введення другої державної мови? Продовження

Спільнота Університету відзначила 93-тю річницю Листопадового Чину

Уже традиційним для академічної спільноти Львівського університету стало вшанування пам’яті творців Листопадового Чину. Відтак, 1 листопада 2011 року студенти, викладачі, аспіранти та працівники Університету взяли участь у Вічі пам’яті героїв на Янівському цвинтарі біля Меморіалу вояків УГА та УСС.

Настоятель храму Преображення Господнього о. Ярослав Чухній звернувся до тисяч присутніх зі словами: “Постараймося цією молитвою виразити готовність наслідувати той подвиг, який ціною свого життя вчинили відважні українці. Дай, Боже, щоби сьогоднішня спільна молитва настільки нас поєднала, щоб ніякі сили ніколи до нашого серця не робили закидів: Східна чи Західна Україна, щоби гідно вміли поцінувати всі, хто живе навколо нас, що ми – держава не з 20-літньою історією, ми – держава, яка пустила далекі та глибокі корені ще тоді, коли шукала собі поваги і ствердження з усіма тогочасними цивілізованими народами. Хай молитва наша буде найкращим дарунком, а ще більше – засвідченням тим, хто тут спочиває, що ми – гідні нащадки тої великої справи, до якої вони долучилися”. Продовження

Вітальна промова Ректора Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, академіка НАН України, Національної академії педагогічних наук України Михайла Захаровича Згуровського з нагоди 350-річчя від часу заснування Львівського університету

11 жовтня 2011 року

 Вельмишановний пане Ректоре!

Дорогі студенти та працівники Університету!

 

Дозвольте від імені ректорського корпусу щиро привітати Вас із цією видатною датою, видатним ювілеєм, побажати подальшого розквіту та гідного поступу в майбутнє.

Я маю честь, дорогі друзі, привітати Вас від Київської політехніки й від себе особисто.

У наших очах, очах представників вищої школи України, Ваша славетна інституція має довгу і славетну історію. Ваші наукові школи відомі і визнані в усьому світі. Ваші випускники прославили Університет і Україну в усіх куточках земної кулі. І ще можна довго і довго перераховувати Ваші вагомі досягнення – і це буде правдою. Але для нас, науковців і освітян, як і для представників інших ланок суспільства, сьогодні найважливішою є інша Ваша особ­ли­вість. Ви стали одним із дуже небагатьох у системі освіти України острівцем незалежної думки й острівцем свободи. Чому це так важливо зараз? Тому, що, як і весь світ, Україна постала на початку цього тисячоліття перед новими нечуваними викликами і кривдами. Найгострішою з них є криза моралі, криза толерантного, гармонійного співіснування і партнерства людей. Ця головна криза породжує інші – фінансову, економічну, соціальну. Продовження

Коли музика стає повітрям…

Кажуть, тридцять років – ідеальний вік, адже тоді життя вирує у повному розквіті: ти все ще молодий, але вже набув певного досвіду. Однак куди важливіше, аби незмінно молодою залишалась душа, не сивіючи під тиском буденності і побутових проблем. Поріг тридцятиліття переступив і Народний камерний оркестр Львівського національного університету імені Івана Франка, про вічно молоду душу якого – далі.

Історія Львівського камерного оркестру розпочалась відносно далекого 1981 року. Саме тоді молодий, амбітний випускник Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка Сергій Бурко втілив у життя ідею створення аматорського камерного оркестру. До першого складу оркестру (тоді ще ансамблю скрипалів) входило вісім учасників. Сьогодні Сергій Іванович із приємністю ділиться спогадами, адже згадати є що. Перші репетиції аматорського колективу проходили на факультеті прикладної математики, згодом – у приміщенні Центру культури і дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка. Збирались скрипалі двічі або тричі на тиждень по дві години. Репетиції вважали святом душі, яке вривалось у буденне життя і, окрім професійного досвіду, дарувало насолоду тим спраглим, що не тямили себе без музики. Продовження