Випускниця підготовчого відділення для іноземних громадян Айсата Діт Діало (Малі) зі свідоцтвом про успішне складання іспиту з української мови як іноземної. Продовження →

Діалог як пошук істини…
Щорічно Університет відвідують гості з України та світу. Високопосадові особи, письменники, філософи, культурні та громадські діячі беруть участь у семінарах та конференціях, проводять зустрічі зі студентами та працівниками Університету, а також сприяють міжнаціональному та міжкультурному взаєморозумінню.
Університет дає можливість своїм студентам особисто познайомитись та поспілкуватись з постатями, які слугують прикладом наполегливості та відваги, працелюбності та відкритості.
Ми маємо добру нагоду згадати найяскравіших гостей, які відвідували наш Університет цього року. Зустрічі з відомими науковцями, політичними діячами, літераторами і всіма тими, хто творчо осмислює проблеми сучасності, мають важливе значення для формування світогляду молодої людини. Аби впоратися з викликами сьогодення, окрім фахових знань, необхідна духовна загартованість. Продовження →

350-літня історія Львівського університету засвідчує про багатство академічних традицій у царині гуманістики – саме у нас було відкрито першу кафедру української словесності, навколо якої сформувалася львівська школа філології, саме з нашою alma mater тісно пов’язані життєві долі представників львівської школи істориків, і саме у стінах нашого Університету народжувалися інтелектуальні ідеї Львівсько-Варшавської школи філософії. Зрештою, університетська сецесія на початку ХХ століття, що стала чи не найяскравішим виявом прагнень національно свідомого студентства мати у Львові свій український університет і мати право навчатися рідною мовою, – це ілюстрація того, що студенти та випускники філологічного, історичного і філософського факультетів були зразком освіченості, патріотизму та академічної відповідальності за майбутню долю свого народу. Продовження →

За роки Незалежності виросло нове покоління українців. І ми горді з того, що Львівський національний університет імені Івана Франка зробив значний внесок  як у творення нашої Держави, так і формування генерації української інтелігенції. Усвідомлюючи, що виховний процес є важливим аспектом діяльності Університету, на Вченій Раді затвердили Концепцію національного виховання студентської молоді. Ми намагаємося показати молодим людям максимально широкий спектр культурно-мистецького  життя Університету і Львова, сприяти розвитку естетичних смаків і уподобань, вихованню культури особистості, створювати умови для вільного вибору нею своєї світоглядної позиції. Продовження →

“Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації”
Василь Стус

Культурно-виховні програми Львівського національного університету імені Івана Франка завжди переплітались з його науковими та освітянськими традиціями, що формувались упродовж кількох століть. Безперечно, важко уявити собі студента чи викладача, який не організовує власний навчальний процес таким чином, щоб влитись у духовне життя рідної аlma mater, тим паче, якщо те життя таке насичене й різнобарвне, як у Франковому університеті. Однак 2011-ий рік таки кардинально відрізняється від попередніх, оскільки 350-літній ювілей вніс свої позитивні корективи в організацію та проведення культурно-виховних заходів на факультетах та в Університеті загалом. Згадаймо, хто творив нашу з вами душевну атмосферу і які культурні події закарбувались на сторінках ювілейного альбому Університету. Продовження →

Наскільки важливою і актуальною є соціологія для сучасного суспільства? Відповідь однозначно позитивна, про що доводять численні напрацювання міжнародних академічних спільнот та державна політика провідних країн світу.
Про особливості та специфіку становлення української соціології та досягнення наших соціологів розмовляємо з Наталією Черниш, одним із перших в Україні докторів соціологічних наук, професором, завідувачем кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка. Продовження →

Демонстраційний експеримент на лекції з неорганічної хімії професора Романа Гладишевського.

На хімічному факультеті діє дві наукові школи “Кристалохімія інтерметалічних сполук” та “Фізико-хімія полімерів”. Окрім того, на кафедрах аналітичної та органічної хімії сформувались відповідні наукові напрями.
Вагомість досягнень наукової школи “Кристалохімія інтерметалічних сполук” підтверджує те, що останніми роками шестеро науковців були відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки: професори Гладишевський Р.Є., Каличак Я.М., Котур Б.Я., Павлюк В.В., доц. Заремба В.І., пров. наук. співроб. Стадник Ю.В. у складі творчого колективу за цикл праць “Інтерметаліди, гідриди та оксиди як основа нових енергоощадних матеріалів” отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за 2008 рік, а професор Мар’ян Миськів – лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки за 2007 р. у складі авторів колективної праці “Координаційна хімія супрамолекулярних сполук”. Продовження →

Професор М. М. Павлунь, декан геологічного факультету (2004– 2011 рр.).

Геологічний факультет був відкритий у Львівському університеті 1945 року внаслідок поділу геолого-географічного факультету на географічний і геологічний. До складу геологічного факультету увійшло 7 кафедр: мінералогії, кристалографії, загальної геології, історичної геології і палеонтології, геофізики, петрографії і геології СРСР. Факультет організовано з ініціативи професора Є.К. Лазаренка, який і став його першим деканом (1945-1949).

Нині в структурі факультету сім кафедр: загальної та регіональної геології (спадкоємиця кафедри геології), історичної геології і палеонтології (спадкоємиця кафедри палеонтології), мінералогії, петрографії, геології корисних копалин (спадкоємиця кафедри методів розшуків та розвідки родовищ корисних копалин, відкритої у 1955 р.), екологічної і інженерної геології та гідрогеології (з 1999 р.), фізики Землі (з 2000 р.). При факультеті функціонують три музеї (Мінералогічний імені академіка Євгена Лазаренка, Геологічний і Рудних формацій), низка міжкафедральних і кафедральних навчальних лабораторій (геологічної карти і аерометодів, рентгеноструктурного аналізу спецметодів вивчення родовищ, фізичних, мінералогічних, палеонтологічних і еколого-геологічних методів досліджень, геоінформаційних технологій і комп’ютерного моделювання та ін.). Продовження →

Щороку на кілька вересневих днів Львів стає меккою митців слова, письменників і поетів, творців та перекладачів, а також тисяч поціновувачів книги та спраглих почути життєдайне слово, які приїздять сюди з усіх куточків України та закордоння. Книжкові вихідні у місті Лева щороку тішать майстер-класами, творчими зустрічами та презентаціями нових видань. Вже багато років Львівський національний університет імені Івана Франка бере участь у Форумі, презентуючи творчі доробки викладачів та студентів, а також відкриває свої двері для всіх охочих пізнати незбагненно глибоку таїну друкованого слова.
Цього року на Форумі видавців Львівський національний університет імені Івана Франка представляли близько 400 найменувань книжкової продукції. Серед них видання гуманітарного і природничого напрямів, підручники, монографії, збірники наукових статей та багато іншого. 22 книжки Видавничого центру ЛНУ ім. Івана Франка взяли участь у конкурсі “Найкраща книга Форуму видавців”. Продовження →

2010-2011 навчальний рік – рік продуктивної праці, адже це час утворення дирекції студентського містечка, яка координує зараз роботу усіх гуртожитків. Насамперед увагу звернено на студентів з особливими потребами: розроблено програму безперешкодного доступу до навчальних аудиторій та гуртожитку №5. Для швидкого й зручного обслуговування в їдальнях і буфетах реалізовано систему безготівкового платежу. Санаторій-профілакторій та студентську поліклініку переміщено до гуртожитку №8.
У бюджеті Університету передбачено ремонт аудиторного та службового фонду, закупівлю інвентарю, обладнання тощо. Чимало зроблено у сфері земельного та корпусного впорядкування господарства Університету. З метою соціального захисту працівників Університету щороку виплачуємо відповідні надбавки та матеріальну допомогу. Продовження →