Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Архів категорії: 2013 рік

Тютюнопаління – це стиль життя, звичка чи наркоманія?

“Тютюн завдає шкоди тілу,
руйнує розум, отуплює цілі нації”
Оноре де Бальзак

У побуті людини тютюн з’явився давно. Зображення люльок для куріння, якими користуються й донині, можна побачити на старовинних китайських картинах. Є дані, що тютюн понад дві тисячі років тому вживали для куріння в Америці. Згідно з твердженнями деяких дослідників, куріння тютюну було здавна відоме мешканцям Середньої Азії. Тютюн і знаряддя для його куріння знаходять під час археологічних розкопок. Давно знайомі з тютюном жителі Японії. Індуси, китайці, корейці палили ще до нашої ери. Грецький історик Геродот (V століття до нашої ери) розповідає, що скіфи, які населяли південь нашої Батьківщини, і стародавні жителі Африки спалювали якісь рослини та вдихали дим, що утворювався при цьому. “Вони сідали навколо дерева, кидали в розкладене багаття якісь плоди і сп’янялись димом цих плодів, як елліни сп’яняються вином”. Але більш точні дані про вживання тютюну з’являються з відкриттям Америки Христофором Колумбом. Після довгого плавання в Атлантичному океані каравели Колумба в жовтні 1492 року пристали до одного з щойно відкритих Багамських островів – острова Сан-Сальвадору. Його мирне населення привітно зустріло чужинців зі Старого Світу. Усе тут було новим і дивовижним для іспанців. Та понад усе вони були здивованимим, коли побачили в роті індійців згорнуті з коричневого листя цигарки. Із рота та носа індійці випускали дим. Ось як про це згадував сам Христофор Колумб: “Висадившись на берег, ми відправились у глиб острова. Нас зустріла велика кількість майже голих людей, які йшли зі своїх сіл із головешками в руках, що горіли, та травою, дим від якої за своїм звичаєм вони “пили”. Продовження →

Турнір із футзалу – яскравий фінал “Тижня здоров’я”

23 березня у приміщенні спорткомплексу Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся турнір з футзалу, приурочений “Тижню здоров’я” в Університеті. Організували спортивний захід Студентська рада та Профбюро факультету журналістики. Участь у ньому взяли студенти та викладачі факультету. За футбольну першість змагалися шість команд.

Розпочався турнір із привітального слова заступника декана з навчально-виховної роботи Ярослава Табінського. Після цього представники команд підняли прапор України та разом з учасниками заходу й глядачами виконали Державний гімн. Після цієї урочистої миті й почалася гра команд. Вона була насиченою та динамічною. Інтригу тримали до кінця, а після серії вирішальних пенальті визначили фіналістів змагання. Третє місце посіли гравці другого курсу, срібло здобули юніори-першокурсники, а тріумфаторами змагань стали студенти четвертого курсу. Продовження →

Короткі поради щодо профілактики серцево-судинних захворювань

Серцево-судинні захворювання завжди асоціюються з людьми старшого віку, проте останніми роками спостерігається тенденція “молодшання” даної патології. Так, інфаркт у 35-40 років перестає бути рідкістю, особливо серед чоловіків. Відомо, що хворобу завжди легше попередити, ніж лікувати, однак молоді та здорові люди рідко над цим задумуються. Швидкий темп життя, стресогенні ситуації, відсутність повноцінного відпочинку та необхідної фізичної активності, шкідливі звички водночас із несприятливими факторами зовнішнього середовища руйнівно впливають на організм. Що ж необхідно знати для того, щоб уберегти своє серце?

Якщо у вашій родині є хворі на серцево-судинні хвороби,то варто звернутися до сімейного лікаря з метою профілактичного огляду, навіть якщо у вас і відсутні будь-які скарги.Передусім необхідно зробити електрокардіограму, загальний аналіз крові, сечі та дослідження ліпідів крові (ліпідограму). На основі цих даних, а також огляду та вимірювання артеріального тиску лікар надасть вам необхідні рекомендації щодо стану здоров’я і повідомить про потребу в додатковому детальному обстеженні. Продовження →

Крути: подвиг і трагедія

“На порожньому місці роду не заснуєш”, – писав Павло Загребельний. Кожен свідомий українець повинен знати історію своєї держави. А історія наша полита кров’ю і сльозами. Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами.

20 лютого 2013 року в глядацькій залі Центру культури та дозвілля відбувся літературно-музичний вечір, приурочений 95-й річниці трагедії під Крутами за участю студентів Педагогічного коледжу й історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Захід проходив у співпраці з Державним меморіальним музеєм Михайла Грушевського у Львові та Львівським державним училищем культури і мистецтв. Продовження →

Крутянські уроки для сьогодення

Під час першого засідання Малої Ради (після повернення до Києва 9 березня 1918 року) Михайло Грушевський особисто висловив ідею вшанування пам’яті “забитих стрільців” й урочистого перепоховання їх у Києві на Аскольдовій могилі. Ця пропозиція була прийнята одностайно всіма членами Малої Ради. Таким чином саме Михайло Грушевський вперше звернувся до культивування цієї історичної події на офіційному владному рівні.

19 березня 1918 року відбулося урочисте перепоховання 18 померлих під Крутами бійців Студентського куреня, яких вдалося знайти на полі бою та ідентифікувати. Цю подію активно висвітлювала київська преса.

Культ “Героїв Крут” продовжують підтримуватися після становлення Української Держави Павла Скоропадського. Вшановуючи пам’ять загиблих, їх називають “борцями за незалежність України”.

У подальшому до теми битви під Крутами зверталися в українській еміграції. Перші праці, присвячені цій темі, належали українським емігрантам, політичним та військовим діячам національних змагань. Продовження →

Відвертий діалог Ректора Івана Вакарчука зі студентами Університету

Традиційні зустрічі Ректора зі студентами – платформа для щирого спілкування задля пошуку компромісів через конструктивний діалог. 20 лютого 2013 року в Актовій залі Університету відбулася чергова зустріч Ректора, професора Івана Вакарчука зі студентами Львівського національного університету імені Івана Франка.

Іван Олександрович привітав усю студентську спільноту Університету з прийдешнім Міжнародним днем рідної мови та подякував за добру ініціативу проведення різноманітних акцій, спрямованих на розвиток і популяризацію української мови, наголосивши на важливості ролі саме студентської молоді в цій справі, яка є святим обов’язком кожного громадянина нашої держави.

Під час зустрічі йшлося про умови вступу за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста й магістра в 2013 році. Зокрема про перелік необхідних документів, терміни їхнього подання, час проведення фахових вступних випробувань розповів відповідальний секретар Приймальної комісії Університету Олег Бовгира. Продовження →

На захисті духовної основи нації

“У мові – наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання… І поки живе мова – житиме й народ, як національність. Не стане мови – не стане й національності: вона геть розпорошиться поміж дужчим народом… От чому мова має таку велику вагу в національному рухові. Тому й вороги наші завжди так старанно пильнували, аби заборонити насамперед нашу мову, аби звести та знищити її дощенту…”

Іван Огієнко

Кожен із нас є частинкою світу, витвореного нашими попередниками, який творять сучасники. Чи люблять українці свою Україну, мову, культуру? Чи бережуть пам’ять про неї? Напевно, не всі, адже окремі прагнуть зробити рідною мову сусіда, коли на державному рівні надають російській мові статусу офіційної. Чому ж свої таки “патріоти” проганяють з України українську мову, від дідів і прадідів рідну для цього краю? Не дивно, бо ж і окремі депутати Верховної Ради, працюючи над державотворчими законами, думають по-російськи. “Гірше ляха свої діти її розпинають…”. Продовження →

Міжнародна конференція викладачів англійської мови

За підтримки Посольства Америки в Україні Центр англомовної академічної комунікації Львівського університету у співпраці з Навчально-методичним центром освіти м. Львова 24‑25 січня 2013 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка проведено дводенний Західноукраїнський інститут підвищення кваліфікації викладачів англійської мови на тему: “Практичні поради для викладачів англійської мови: інструментарій і творчість” (Empowering and inspiring EFL teachers: practical advice for the classroom), що за форматом відбувся як міжнародна конференція.

28 професійних американських викладачів англійської мови, які тимчасово працюють у Західній Європі, Кавказькому регіоні, Молдавії, Білорусії та в Росії, а також 10 українських викладачів провели семінари з методики викладання англійської мови та поділилися власним викладацьким досвідом. У заході взяли участь понад 300 викладачів університетів, вчителів середніх шкіл та мовних курсів з 17-ти регіонів України. Дискусії стосувалися таких тем: використання технологій у вивченні іноземної мови; викладання англійської мови дітям; інтегрування в іноземну мову через розвиток навичок; викладання англійської для спеціальних цілей; обговорення проблеми оцінювання знань; вивчення англійської мови для академічних цілей; розвиток міжкультурної співпраці. Формат конференції обумовлював проведення одногодинних семінарів-дискусій, у ході яких лектор допомагав слухачам вирішувати актуальні проблеми та специфіку викладання англійської мови або ж поглиблювати знання щодо методів дослідження. Продовження →

Андрій Бойко: “Суддівська діяльність – відповідальність перед суспільством і сумлінням у здійсненні місії служіння правосуддю”

Львівський національний університет імені Івана Франка увійшов до четвірки ВНЗ України, у яких проводять спеціальну підготовку кандидатів на посаду судді, серед яких, зокрема, й Національний університет “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” (м. Харків), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет “Одеська юридична академія”.

Спеціальна підготовка кандидатів на посаду судді відбувається згідно із Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року, яким, зокрема, передбачено, що спеціальна підготовка кандидата на посаду судді включає теоретичне та практичне навчання за денною (очною) чи заочною формами. Організацію спеціальної підготовки здійснює Національна школа суддів України. Програма, навчальний план і порядок проходження спеціальної підготовки, а також перелік юридичних вищих навчальних закладів, де готуватимуть кандидатів на посаду судді, затверджує постійно діючий орган у системі судоустрою – Вища кваліфікаційна комісія суддів України, яка займається кадровою політикою. Вона дбає не лише про добір кандидатів на посаду судді вперше, а й регулює їхню подальшу кар’єру, веде дисциплінарне провадження щодо суддів тощо. Вища кваліфікаційна комісія суддів України, до складу якої входять представники суддівського корпусу, визначає найбільш гідних претендентів за процедурою анонімного тестування, що дає змогу досягти максимальної об’єктивності. Продовження →