Учасники спільного засідання завідувачів кафедр юридичних факультетів ЛНУ ім. Івана Франка і Вроцлавського університету

Упродовж останніх років значно активізувалася співпраця юридичних факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка та Вроцлавського університету. У рамках такої співпраці декани обох факультетів визначили основні напрями наукового, видавничого та навчально-методичного співробітництва, можливості обміну викладачами й студентами.
Наступний етап міжфакультетського спілкування – щорічні спільні засідання завідувачів кафедр, на яких обговорюють навчальні плани з урахуванням вимог Болонського процесу, діляться навчально-методичними напрацюваннями, обмінюються новими підручниками.
Тішить, що ці засідання вдається поєднати з цікавими заходами. Наприклад, улітку 2008 року відбулася дуже гарна спільна поїздка у “Скельне місто” (Чеська Республіка), під час якої українські і польські колеги-науковці виявили гостинність і взаємне дружнє ставлення. Продовження →

Упродовж останнього десятиріччя у рамках українсько-польської освітньої співпраці триває активний діалог викладачів кафедри педагогіки Львівського університету і викладачів Інституту педагогіки Вроцлавського університету. Напрацьовано й апробовано різноманітні форми освітньо-наукової спів­пра­ці, що дають змогу розширити горизонти взаємопізнання, сприяють пошуку спільних шляхів вирішення проблем освіти, навчання і виховання молоді.
Ефективною формою запозичення досвіду, підвищення фахового і наукового рівня викладачів обох інституцій є добре налагоджена система взаємного стажування. Викладачі кафедри – доценти Дмитро Герцюк, Надія Заячківська, Ірина Мищишин, Галина П’ятакова, Лариса Ковальчук, Світлана Когут, асистент Теодор Лещак, аспіранти Наталія Троханяк, Оксана Копанська – мали змогу ознайомитися із системою педагогічної освіти у Польщі, змістом теоретичної та практичної підготовки майбутніх учителів, особливостями впровадження у навчальний процес Болонського процесу в польській вищій школі. Продовження →

У математиці, як і в кожній науці, є періоди відкриттів і періоди осмислення та оцінки здобутих результатів, вивчення їх джерел та історії. Перші спроби написання історичних екскурсів із математики сягають античності (Арістотель, Евдем Родоський, Прокл). У ХІХ ст. історія математики стає повноправним і професійним розділом математики завдяки працям видатних математиків, насамперед А. Пуанкаре, Ф. Клейна, Г. Кантора. Їхню традицію продовжили у ХХ столітті Г. Вейль, Ж. Дедоне, Н. Бурбакі.
Яскравий епізод в історії світової математики ХХ ст. – творчість колективу математиків, які працювали в 20-30?х роках у Львові. Цей творчий колектив увійшов в історію як Львівська математична школа. Безперечні лідери й творці цієї школи – польські математики Стефан Банах та Гуго Штайнгауз. Досягнуті результати, атмосфера праці та джерела успіху школи і нині цікавлять багатьох дослідників історії математики. Продовження →

Студенти 3 курсу польської філології під час практики у Вроцлавському університеті з керівником Христиною Стельмах

Польська філологія у Львівському університеті має давні традиції. 4 листопада 1817 р. імператор Австрії Франц I підписав рішення про створення першої у Львівському університеті полоністичної кафедри – історії польської мови та літератури, яка почала функціонувати 1826 р., після призначення її завідувачем українця з походження М. Михалевича. Упродовж другої половини XIX – початку XX ст. в університеті активно діяла одна, а згодом дві полоністичні кафедри, які в окремі періоди очолювали відомі вчені-полоністи А. Малецький, Р. Пілат, Ю. Кляйнер, В. Брухнальський та ін. Поступальний розвиток львівської полоністики перервали події Другої світової війни та виїзд зі Львова в повоєнний період чільних науковців. Після війни полоністика у Львівському університеті розвивалася в рамках діяльності кафедри слов’янської філології. Продовження →

Міжнародне співробітництво Університету відбувається на основі договорів з іноземними інституціями. Діє понад 60 угод про співпрацю з навчальними закладами та установами 20 країн світу.
Щороку відділ міжнародних зв’язків скеровує за кордон для участі в симпозіумах і конференціях, на стажування, наукову роботу, навчання понад 900 співробітників і студентів Університету. Більш ніж 130 студентів різних факультетів проходять практику в університетах Республіки Польща, зокрема в Люблінському, Жешівському, Варшавському і Вроцлавському. Приблизно 200 студентів щороку виїжджають на навчання до закордонних університетів, частина з них бере участь у літніх мовних школах. Улітку студенти Університету працюють у США та Великій Британії за програмою міжнародного студентського обміну.
Найкращі студенти Університету отримують стипендію з доброчинних приватних фондів США та Канади.
Випускники Львівського національного університету імені Івана Франка продовжують навчання у вищих навчальних закладах США, Польщі, Австрії, Великої Британії, Франції, Швейцарії. Продовження →

Початок книгозбірні Вроцлавського університету датовано 1702 р. – відкриттям “Університету Леопольда”. Історія сучасної університетської бібліотеки, за дослідженням її історика Б. Коцовського, сягає початку травня 1945 р. – часу прибуття до міста т. зв. “наукової групи”, яку очолив проф. Станіслав Кульчинський. До складу нової університетської бібліотеки увійшли збережені частини книгозбірень давнього університету й міста, а також низки наукових і церковних установ Сілезії. Від заснування бібліотеки в її комплектуванні надавали перевагу регіональному принципу – це й тепер найбагатша для сілезького краєзнавства книгозбірня. Розбудова бібліотеки почалася з кількох приміщень, що пережили воєнні роки, а сьогодні це потужний комплекс, що складається з низки спеціалізованих корпусів у центрі міста. Оптимізація системи зберігання й потреба в інформаційному забезпеченні навчальної та науково-дослідницької діяльності Університету зумовили ініціативу ректорату сприяти побудові сучасного бібліотечного комплексу, який уже до 2012 р. Продовження →

Міжнародне співробітництво Львівського національного університету імені Івана Франка відбувається на основі договорів з іноземними інституціями. Підписано 13 угод з вищими навчальними закладами Польщі. У 1994 році підписано угоду про співпрацю з Вроцлавським університетом.
Завдяки багаторічній співпраці ЛНУ ім. Івана Франка та Вроцлавського університету, українські й польські науковці проходять стажування, працюють у бібліотеках та архівах, беруть участь у наукових конференціях, семінарах, конгресах, проводять спільні наукові дослідження.
За останні 5 років Львівський національний університет імені Івана Франка відвідували понад 500 співробітників та студентів Вроцлавського університету:
– стажування і наукова робота – 154;
– практика студентів – 137;
– навчання – 21;
– участь в конференціях – 203.
У Вроцлавському університеті перебувала приблизно така сама кількість співробітників і студентів нашого Університету.
Викладачі філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Ніна Станкевич, Любослава Асіїв, Ірина Процик, Олег Белей читають лекції студентам відділення “українська мова і література” Вроцлавського університету. Продовження →

Фонди музею відображають минуле і сучасний стан розвитку Львівського національного університету імені Івана Франка як освітнього, наукового та культурного закладу. Найцінніші експонати – дипломи випускників і науковців з часів Австро-Угорської імперії, Польської держави та Радянського Союзу, різноманітні документи й особисті речі визначних людей, рукописи та видання наукових праць, нагороди заслужених діячів освіти, науки та культури, колективів художньої самодіяльності та спортивних команд, твори живопису, скульптури, фотографії, наукові прилади та інші предмети, пов’язані з історією alma mater.
Музей координує свою діяльність з навчальними програмами історичного факультету, студенти й викладачі якого використовують музейні матеріали для написання курсових і дипломних робіт, дисертацій. Співробітники музею проводять екскурсії, надають консультації всім, хто досліджує розвиток науки й освіти, вивчає історію Університету. Продовження →

Стосунки з історичним гроном Вроцлавського університету та науковцями Львівського університету почали налагоджуватися наприкінці 80?х рр. ХХ ст. Це пов’язано з демократичними змінами у Львові тих років – початком діяльності Народного руху України за перебудову, відновленням роботи Наукового товариства імені Т. Шевченка, національної “Просвіти”. Зміни в Україні зумовили закономірне зацікавлення в сусідній Польщі. Історики з Вроцлава цікавилися передовсім першими кроками діяльності “Меморіалу”, і саме в цей період львівські історики заприязнилися з польськими вченими – Ростиславом Жереликом та Казимиром Бобовським. Згодом до них приєдналися й почали відвідувати Львів Юрек Маронь і Збігнєв Фрас.
Саме З. Фрас, оскільки вивчав історію Галичини, виявив особливе зацікавлення працею у львівських архівах, у відділі рукописів Наукової бібліотеки ім. Продовження →

Ботанічний сад Вроцлавського університету

Ботанічний сад Вроцлавського університету сьогодні – один з найкраще облаштованих ботанічних садів Республіки Польща. Його історія починається 1811 р., коли засновано Вроцлавський університет. Для закладення саду обрали територію площею 5 га із залишками фоси після знищення військами Наполеона міських фортифікацій.
Під керівництвом перших директорів Ботанічного саду Г. Е. Лінка та Ф. Гейна (1811–1815), а також Тревінаріуса (1816–1830), підготовлено територію, засипано частину фоси ґрунтом, збудовано 3 великі та 2 маленькі оранжереї, а також висаджено рослини.
У 1830–1852 рр. Ботанічним садом керував відомий систематик Х. Г. Неес фон Ессенбек, який упорядкував рослини за природною систематикою. Найбільш авторитетним директором був лікар і ботанік Г. Р. Гепперт – творець фітогеографічних та палеологічних зон, засновник Ботанічного музею, а також відомого геологічного профілю, який представляє схему скальних шарів валбжиського родовища вугілля. Продовження →