На філософському факультеті відбулося засідання гуртка з історії української культури.

Якщо в тебе є тільки знання – ти ремісник. Знаєш, як виготовити стіл, і не більше. А якщо ти обізнаний з історією культури, то знаєш, як виглядали столи колись, які матеріали і в яких культурах використовували, як поет у XVIII столітті описав стіл у своїх віршах. І лише в такому разі маєш простір для дії і можеш своє знання використовувати. Культура розвиває уяву і дає широкий погляд.
Культура розвиває толерантність і сприйняття: тільки некультурні люди, які не знають іншого й ніколи не чули про існування іншого, думають, що вони найкращі, наймудріші і поводяться як “расисти”, обмежуючи повноту свого бачення світу. Культура дає тло для самокритики.
Люди з обмеженим сприйняттям не спроможні осягнути інформацію повністю, і навіть якщо в них достатньо логіки і вузькопрофесійних знань, їм бракує здатності побудувати цілісну картину або не бути радикальним. Продовження →

Як повідомили у прес-службі Міністерства освіти і науки України, “студенти першого та другого курсів вищих навчальних закладів України зможуть, крім основної вищої освіти, навчатися на бакалавра з культурних, гуманітарних чи соціально-політичних наук”. Наказ про затвердження Примірного положення про міжгалузеву індивідуалізовану гуманітарну освіту (МІГО) підписав міністр освіти і науки Іван Вакарчук.
Згідно з інформацією Міністерства освіти і науки, дозвіл на відкриття програм МІГО отримають лише університети, що відповідають вимогам участі в експерименті та подадуть його програму. Перше травня – останній день подання до МОН заявок на запровадження МІГО.
Для зарахування на програми МІГО студенти мають подати відповідну заяву до приймальної комісії вищого навчального закладу до 10 вересня. Право на навчання мають студенти, середній бал успішності яких – не нижче 4,0. Термін навчання за програмами МІГО становить 3 роки (180 кредитів ECTS).
Студенти, що виконали навчальний план та успішно склали державну атестацію на програмах МІГО, отримують диплом державного зразка про вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра. Продовження →

Обкладинка видання: Galkus J. Lietuvos Vytis (=The Vytis of Lithuania). – Vilnius: Vilniaus dailes akademijos leidykla, 2009

13 січня 2010 року в приміщенні Почесного консульства Литовської Республіки у Львові відповідальний секретар консульства, директор філії Центру студій європейської інтеграції у Львові Беатріче Белявців передала директорові Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василю Кметю видання Galkus J. Lietuvos Vytis (=The Vytis of Lithuania). – Vilnius: Vilniaus dailes akademijos leidykla, 2009, підготоване з нагоди святкування тисячоліття від часу першої письмової згадки про Литву (1009 р.).
Щедро ілюстрована книга-альбом (литовською і англійською мовами) розповідає про історію герба Литви – “Погоня (витязь)” (лицар-вершник з оголеною шаблею). Героїку минулого та генезу національної символіки представлено в понад 550 зображеннях герба (витязя) на пам’ятках, що є в приватних колекціях, архівах, музеях і бібліотеках Литви, України, Польщі, Німеччини та інших країн світу. Продовження →

Оксана Забужко – постать непересічна і яскрава. Багатьох вона вражає стилем написання, художньою довершеністю творів. В Україні Оксана Забужко від 1996 року (першої публікації роману “Польові дослідження з українського сексу”) – один із найпопулярніших україномовних авторів. Твори відомої української поетеси, прозаїка, вченого здобули міжнародне визнання. Оксана Забужко – авторка 15 книг, наклад – 300 тисяч примірників, переклади – 20 мовами світу.
22 січня письменниця завітала до Львова з презентацією нового роману “Музей покинутих секретів” (видавництво “Факт”).
Презентація відбулася у книгарні “Є”. Модератор зустрічі – проректор ЛНУ ім. Івана Франка Марія Зубрицька – зазначила: “Оксана Забужко взялася до надзвичайно складної справи: збирати нитки роз’єднаних історій і ткати велике полотно української історії XX ст. Вона написала роман, де три покоління, де родинна сага, де пам’ять оживає і єднає незримою ниткою розкинуті в часі і просторі українські родини”. Продовження →

“Квадриґа: Невипадкові думки з Високого Верху (філософський щоденник). Побіч рудого метелика (збірка поезій)”. – Львів: Літопис, 2009. – 566 с.

Внутрішня свобода духу кожного індивіда – таке кредо Романа Кіся ще від юності. Таким він завсіди був не завдяки обставинам, а всупереч їм – завдяки свободі. Свободи від… і свободи для… – у цих полюсах етичної, духовної та творчої напруженості рухається саме єство філософа.
Роман Кісь – знаний етнолог, філософ, культуролог та поет. Наприкінці 90-х Роман Кісь понад п’ять раз прочитав курс “Етнопсихології” в Інституті післядипломної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2001 – 2005 роках читав курс “Соціолінгвістика культури” в Центрі розробки маґістерських програм при нашому Університеті.
У 1971 році закінчив філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Його батько викладав у нашому Університеті історію. Продовження →

21 лютого – Міжнародний день рідної мови.

Упродовж сторіч Україна зазнавала від найближчих сусідів спланованих і жахливих своїми наслідками акцій геноциду, голодомору, лінгвоциду й денаціоналізації. На найвищому державному рівні видавали закони та розпорядження про заборону, викорінення й асиміляцію української мови. Історія налічує понад 173 постанови за неповні 200 років. Сучасників жахають наслідки, а обурювати має причина – понад трьохсотрічна політика шовінізму, що триває, на жаль, дотепер.
“Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України…” – так захищає позицію мови країни, в якій ми живемо, стаття 10 Конституції України. Проте вчитаймося в другу частину тієї-таки 10 статті: “В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської мови, інших мов національних меншин України…”
Виокремлення російської мови серед інших мов народів і народностей, які населяють Україну (кримські татари, греки, болгари, поляки, румуни та ін. Продовження →

Йосип Устимович Кобів, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, дійсний член Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, лауреат літературної премії ім. Максима Рильського, член Національної спілки письменників України

До сторіччя від дня народження Йосипа Кобіва.

У народі кажуть: “Письменник живе у своїх книгах, художник – у картинах, скульптор – у створених скульптурах, а Вчитель – у справах і думках своїх учнів. До Вчителя ідуть зі своїми болями і радощами, черпають сили для підкорення нових висот, бо він зазирає у минуле, живе у сьогоденні, прокладає місток у майбутнє”.
4 лютого 2010 року кафедра класичної філології факультету іноземних мов вшановувала столітній ювілей патріарха української класичної філології професора Франкового університету Йосипа Устимовича Кобіва.
Йосип Кобів народився 10 січня 1910 року у Львові. Продовження →

Проминуло дев’яносто років (уже й дев’яносто перший іде) відтоді, як Україні, таки на Святого Миколая, всміхнулася Фортуна: із зігрітою дарунками зимовою дниною на світ Божий прийшло ще одне українське немовля, якому судилося так багато й гарно мовити, – Микола Лукаш. Усміхнулася, щоб ми – тривали. Щоб могли пишатися: “Наш Лукаш!” (остання літера справді нагадує корону або прадавній, високий і світлий, наш знак – тризуб; гарно це увиразнено на обкладинці збірника “Наш Лукаш”, – К., 2009). Щоб могли, усупереч історичній (хай би вже залишилася в історії!) злобі: “Нет, не было и быть не может…”, усупереч нинішнім поборникам двомовності, – щоб готові були з гордістю сказати: “Ось вона – мова соборної України!..” Та чи можна її озирнути, мову нашого народу, одним поглядом, або, як казали римляни, “пострілом очей”?.. Хоч як напружуймо зір душі – ледве чи сягнемо берега… Та чи десь є він, той берег?. Продовження →

Антоніна Боса,
студентка 3 курсу факультету іноземних мов

Знову …
Тиха ніч. Й пекучі сльози, 
Що в очах моїх бринять.
Не зима, але морози
Серце й душу полонять.

Сум, печаль й розчарування
В кожному з його світів.
Там розлука, не кохання,
Й безліч непотрібних слів.

Обіцяєш не згадати.
З телефону треш контакт.
ICQ заблокувати,
Щоб не віднайти ніяк.

Шлях повернення ламаєш.
Спалюєш усі мости.
Ти від нього й сліз тікаєш,
Що продовжують текти.

Спати б тихо, але спокій
Разом з ним зумів піти.
І безсоння, наче докір,
Що не вмієш берегти.

Нові записи в щоденник
З безліччю німих образ.
На стіні висить годинник
Й відміряє час щораз.

Кілька митей на кохання.
Більше – в самоті буття.
Трішки митей на пізнання…
Й так минає все життя. Продовження →

Наш Видавничий центр завжди щедрий на книжкові новинки. Наприкінці минулого і вже на початку нового 2010 року вийшло у світ чимало цікавих видань науковців Франкового університету. Серед них – підручники, навчальні посібники, монографії, словники, збірники наукових праць… Зі значною частиною з них Ви маєте змогу ознайомитися на цій газетній сторінці. А ще вони є на полицях університетської книгарні, розташованої у 118-й кімнаті головного корпусу. Тож шанувальникам друкованого слова радимо не баритися й поспішати по вдалу покупку – книжку. 

Детермінація економічної злочинності в Україні в умовах переходу до ринкової економіки (теоретико-кримінологічне дослідження) Автор – Андрій Бойко Бойко А. М. Детермінація економічної злочинності в Україні в умовах переходу до ринкової економіки (теоретико-кримінологічне дослідження): Монографія / А. Продовження →