Завершила роботу XVII конференція Асоціації українських германістів (АУГ). Науково-практична конференція на тему “Навчати і вчити німецьку мову в міжкультурному середовищі” відбулася 22–23 жовтня 2010 р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Львів гостинно приймав близько 200 учасників з усіх куточків України – від Луганська до Ужгорода, від Чернігова до Сімферополя. Також активно взяли участь у заході іноземні гості – Гаральд Геррманн, перший секретар, керівник відділу культури, освіти та меншин посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні, Крістіна Павловіч, заступник керівника Гете-інституту в Україні, Флоріан Кюхлер, керівник DAAD (Німецька служба академічних обмінів), Тобіас Фогель, лектор Австрійської служби з обмінів, проф., д-р Йоахім Кнапе, директор семінару загальної риторики при університеті в м. Продовження →

Над українською науковою термінологією, яка віднедавна почала відроджуватися й виходити на європейський рівень, нависла загроза, оскільки державна мова раз по раз зазнає нападів горе-політиків, як і все національне. Ми неодноразово в телепередачах, які ведуть аж ніяк не українські журналісти, чули висловлювання, що українська термінологія недосконала, а російською наукові поняття звучать значно краще. Окрім того, сьогоднішній міністр освіти провадить політику скорочення функціонування української мови, роблячи поступки мовам національних меншин, зокрема російській мові.
У 90-х роках, після багатьох років поневірянь і утисків, українська мова знову посіла гідне місце в усіх сферах життєдіяльності. Поступово на державну мову переходили освіта і наука. Бо, як писав колись І. Огієнко, “українська мова здатна бути мовою науки, як і всі інші мови…”.
За попередні 20 років захищено низку дисертацій, у яких докладно описано системну організацію галузевих терміносистем, способи творення термінів, їхню структуру, функціонування, побачили світ понад 1300 словників різних фахових галузей, виходили й виходять різногалузеві підручники національною мовою, приймають державні стандарти на галузеві поняття та терміни, плідно працюють термінологічні центри в Києві, Львові, Харкові й інших містах України. Продовження →

Тарас Прокопишин – студентський мер Львова

9 листопада в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулися вибори голови Студентської ради. Участь у зборах узяли 40 членів Студентської ради Львова. Відкрила вибори вступним словом тодішній студентський мер Львова Христина Паньків, яка прозвітувала про роботу ради за час її головування. Христина зазначила, що за попередній рік збільшилася кількість спортивних і навчально-просвітницьких проектів. Проведено чимало цікавих, корисних та пізнавальних заходів, серед яких “Студентська красуня”, “Різдвяний вертеп”, участь в акції “Зробимо місто чистішим”, відвідання геріатричного пансіонату, майстер-класи з писанкарства, “Прости з усмішкою”, “Пляжна сесія”, турнір з міні-футболу, футбольний турнір між Студентською радою та Львівською міською радою, Кубок з баскетболу серед студентських команд, проекти “Перший вибір” (студенти юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка читали лекції для студентів перших курсів) та “Свідомий вибір”, навчальні екскурсії, круглий стіл “Соціальні мережі: кіберзалежність чи комунікації майбутнього?” та інші. Продовження →

На фото: учасники конференції

У жовтні в Класичній гімназії відбулася конференція “Галичина – полікультурна територія України. Стан та перспективи”, у якій узяли участь і представники національних громад Львова, і студенти Львівського національного університету імені Івана Франка – Уляна Барановська та Мар’яна Дах, члени українських Клубів толерантності та представники релігійних конфесій. Захід зі словами побажань та привітань розпочав голова оргкомітету, заступник директора Класичної гімназії Сергій Хараху, який розповів про актуальність мети та завдань конференції, а також подякував учасникам, які подолали значні відстані для участі в такому важливому заході і приїхали з Києва – Маріам Варданян, представниці Київського клубу толерантності, з Маріуполя – Євгенії Саганчі, координатору Маріупольського клубу толерантності, з Харкова – Володимиру Литовченку, координатору Харківського Клубу толерантності. Продовження →

Соціальні мережі стають невід’ємною складовою життя молоді, особливо студентства. Окрім позитивів (швидка й дешева комунікація, спілкування на відстані й обмін медійною інформацією), соціальні мережі мають і негативний вплив, який виявляється у психологічній залежності й інтелектуальній деградації молоді та юнацтва. Задля з’ясування громадської думки щодо залежності від соціальних мереж та визначення позитивного й негативного факторів їх впливу на суспільство, 21 жовтня 2010 року в конференц-залі факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся круглий стіл на тему “Соціальні мережі: кіберзалежність чи комунікація майбутнього?”.
Обговорювали результати соціологічного дослідження, проведеного серед представників усіх ВНЗ Львова. Участь у круглому столі взяли члени Студентської ради Львова, психологи, лінгвісти, адміністратори комп’ютерних клубів та студенти-активісти.
Організували захід Студентська рада Львова та Профком студентів Університету. Продовження →

Як зняти власний фільм? Про все, що для цього необхідно, розповідав Віктор Пивоварчук, продюсер Relative Light Entertainment, на майстер-класі “Знімаємо свій фільм. Як отримати якісний продукт при обмежених ресурсах”, що відбувся 1 листопада в 350-й аудиторії Університету. Майстер-клас, а також відкриту лекцію Юрія Прохаська “Мас-медіа: засіб маніпуляції чи об’єктивне віддзеркалення дійсності” презентував фестиваль “Кіномедіа”. Мета фестивалю, як окреслено в буклеті, така: “Підтримати правильне сприйняття ролі медіа як важливого елементу демократичного суспільства, розуміння вагомості існування незалежних об’єктивних ЗМІ, що кожному надають змогу свідомо ухвалювати важливі рішення та не бути маріонеткою у світі інформації та пропаганди”. “Кіномедіа” відбулася в Києві 8–19 листопада. У програмі – показ ретроспективних фільмів і конкурс робіт українських режисерів. Організатори обіцяють переможцеві мандрівку на 64-й Канський кінофестиваль. Продовження →

Дуже часто в системі комунікації виникають суперечливі питання, які потребують не лише чіткого викладу, а й різноманітної інтерпретації проблеми. Спільне обговорення, дискусія, боротьба за правоту швидше приводять до істини, змушують зважити “за” і “проти”, а вже тоді зробити висновки. Форма такого спілкування – дебати, одна з популярних серед молоді.
З-поміж наявних форматів проведення дебатів – всесвітні шкільні дебати, дебати громадянського форуму (Теда Тернера) та британський формат парламентських дебатів – найбільш популярний останній різновид.
Британський формат парламентських дебатів (БФПД) є моделлю британського парламенту; дві команди (одна – стверджує, інша – заперечує) намагаються переконати у своїй правоті суддю. Особливість БФПД – те, що дебатери дізнаються тему раунду за 15 хв. до його початку. Не знаючи попередньо теми, яку обговорюватимуть, учасники дебатів здійснюють так званий “загальний пошук”. Продовження →

16 жовтня 2010 року в Бухаресті відбувся півфінал світу зі спортивного програмування. У змаганні взяла участь 51 команда з 7 країн південно-східної Європи: Румунії, України, Болгарії, Туреччини, Молдови, Македонії, Сербії. Україну представляли 11 команд: із Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, Харківського національного університету ра­діо­елект­роніки, Донецького національного університету, Вінницького національного технічного університету, Сумського держаного університету, Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Перше місце здобула команда Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, друге – Київського на­ціо­наль­ного університету імені Тараса Шевченка. Продовження →

16 листопада студенти філологічного факультету Львівського університету відсвяткували День першокурсника, який цьогоріч проводили в рамках фестивалю “Таланти Франкового університету”. Організували свято члени Студентського уряду філологічного факультету, зокрема студенти першого та третього курсів. Концерт відбувся за підтримки деканату, Студентської ради та профкому філологічного факультеу. У рамках заходу відбулася благодійна акція зі збору коштів для дівчинки, хворої на рак крові.
Члени журі заходу – представники деканату, викладачі, керівники творчих колективів та члени студентського самоврядування філологічного факультету, серед яких: Ігор Гунчик – заступник декана з виховної роботи, Василь Піпаш – художній керівник і балетмейстер ансамблю пісні і танцю “Черемош”, Руслан Пірус – голова профбюро філологічного факультету, Лілія Підгорна – викладач кафедри української фольклористики ім. Продовження →

3–6 листопада на механіко-математичному факультеті відбулася III Міжнародна конференція для молодих учених “Диференціальні рівняння та їх застосування”. Конференцію присвячено пам’яті видатного математика, талановитого педагога, академіка НАН України Ярослава Лопатинського.
4 листопада в конференц-залі факультету міжнародних відносин викладач Київської школи економіки Олена Бєсєдіна прочитала лекцію для студентів Університету на тему “Диверсифікація торгівлі та економічне зростання”.
5 листопада в Університеті проведено круглий стіл “Судова реформа в Україні: роль громадськості у її здійсненні. Зарубіжний і вітчизняний досвід”, у якому взяли участь представники громадських організацій, вищих юридичних навчальних закладів або правничих факультетів; професійних об’єднань юристів та студентів-правників; суддів та апарату судів України; відповідних державних органів та інші. Продовження →