Делегація Львівського національного університету імені Івана Франка у складі проректора з науково-педагогічної роботи Ярослава Гарасима, голови Первинної профспілкової організації студентів Андрія Білинського, голови Студентського уряду Ярослава Ткача 29 лютого 2016 року відвідала Донецький національний університет.
Під час зустрічі проректор Львівського університету Ярослав Гарасим і ректор Донецького університету Роман Гринюк підписали угоду про співпрацю. Продовження →

Актова зала Університету 29 лютого 2016 року заледве вмістила охочих побувати на презентації книги «АД 242. Історія мужності, братерства і самопожертви» та почути правду про бої за Донецький аеропорт із перших уст.
Зал зустрів стоячи легендарних «кіборгів», які пройшли пекло Донецького аеропорту і виявили бажання взяти участь у відвертому діалозі зі студентською молоддю.
«Сьогодні для нас є великою честю вітати бійців 80-ої окремої десантної штурмової бригади, військових лікарів, капеланів, курсантів Академії сухопутних військ, – звернулась зі вступним словом до учасників презентації журналіст Радіо Свобода Галина Терещук.
Модератор заходу наголосила на символізмі назви книжки «АД 242. Історія мужності, братерства і самопожертви». Продовження →

У рамках свого візиту до Львова Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Іван Почух відвідав Львівський національний університет імені Івана Франка, де відбулась зустріч із Ректором, професором Володимиром Мельником, проректором із науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Марією Зубрицькою, заступником декана факультету міжнародних відносин Ігорем Биком. У діалозі представників Університету з чеським дипломатом також взяла участь консул Генерального консульства Чеської Республіки у Львові Валерія Фюлеова.
Під час розмови з Послом Ректор Університету зазначив, що з огляду на євроінтеграційні процеси в Україні та її входження в європейський освітній простір міжнародна співпраця Львівського університету з провідними закордонними вищими навчальними закладами й науковими установами стала більш інтенсивною. Продовження →

Депутати Парламенту Королівства Нідерланди та представники бізнес-середовища Голландії 23 лютого 2016 року зустрілися з Ректором, професором Володимиром Мельником і студентами Університету. Свій візит до ЛНУ ім. Івана Франка європейські політики окреслили як намагання краще збагнути нашу країну й донести інформацію про неї до громадян Голландії напередодні консультативного референдуму щодо Угоди про Асоціацію Україна-ЄС, який відбудеться 6 квітня цього року в Нідерландах.
Голландські парламентарі – прихильники України, які пропагують у себе на Батьківщині справедливість євроінтеграційних прагнень нашої держави. За словами Голови ради нідерландсько-українського співробітництва при ТПП Королівства Нідерландів Франса Лавуя, зараз особливо важливо акцентувати увагу на перевагах, які може отримати Голландія від підписання Угоди про Асоціацію Україна-ЄС.
Для того, аби голландці проголосувати за Асоціацію, необхідно, щоб вони побачили прагнення українців реформувати власну країну, – переконані депутати нідерландського парламенту. Продовження →

Представники чотирьох українських університетів: Львівського національного університету імені Івана Франка, Донецького національного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Харківського національного університету імені Василя Каразіна з 7 по 15 лютого 2016 року перебували в Нортумбрійському університеті (м. Ньюкасл, Велика Британія), де в рамках проекту № 530534-TEMPUS-1-2012-1-UK-TEMPUS-SMGR «IMPRESS» – «Підвищення ефективності студентських служб» взяли участь у низці заходів.
Наш Університет представляли асистент кафедри психології філософського факультету Оксана Сеник, доцент кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби факультету міжнародних відносин Роман Калитчак, голова ГО «Молода Дипломатія», студентка факультету міжнародних відносин Тетяна Блага. Продовження →

У рамках свого візиту на Львівщину директор Національної бібліотеки Республіки Білорусь, професор Роман Мотульський і декан факультету інформаційно-документної комунікації Білоруського державного університету культури і мистецтв Миколай Яцевіч відвідали Університет, де зустрілись із проректором з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Мар’яном Лозинським, деканом факультету культури та мистецтв Романом Крохмальним і директором Наукової бібліотеки Василем Кметем.
Предметом зустрічі стало обговорення можливих перспектив співробітництва між науковими й освітніми інституціями України та Білорусі. Продовження →

До 100-річчя від дня народження доцента кафедри класичної філології Івана Івановича Андрейчука

 Якою б дорогою
не йшов, не знайдеш
Меж душі: настільки
глибока її міра
Геракліт

У народі кажуть: «Письменник живе у своїх книгах, художник – у картинах, скульптор – у творах, а Вчитель – у справах і думках своїх учнів. До Вчителя йдуть зі своїми болями й радощами, черпають сили для підкорення нових висот, бо він зазирає в минуле, живе в сьогоденні, прокладає місток у майбутнє».
5 лютого 2016 року факультет іно­зем­них мов відзначив столітній ювілей доцента Львівського університету Івана Андрейчука.
Нелегким було його життя, непростим і шлях у науку. Мимоволі дивуєшся, прагнеш збагнути ті непрості стежки, якими ласкава доля привела Івана Івановича до Львівського університету, привела дорогами й досі незбагненими для нас, привела до людей, які навіть у ті нелегкі часи вміли стояти на сторожі слова, шанувати високий професіоналізм, які знали ціну жертовної праці, для яких природними були найвищої проби інтелігентність, шляхетність, самодостатність, яким властивий був розумний патріотизм і просто людська порядність.  Продовження →

Сучасному студентові вже й друга половина ХХ століття видається якимсь «давноминулим часом доконаного виду». Нам, хто народився і студіював в ті часи, нечувано поталанило – поряд із новою ґенерацією викладачів і вчених були ті, хто зберігав старі традиції та знання, хто дбайливо передавав нам отой сяючий смолоскип вічної Античності. Серед них – особливий і неповторний Іван Андрейчук.
…Я – студентка першого курсу омрія­ної спеціальності. Перші враження, нові колеги-друзі, нове життя. Десь за тиждень нас, першачків, збирають на кафедрі. Тоді ще не було на вустах звичного тепер слова «кастинґ», призначено прослуховування «неофітів» для участі в театральному гуртку (чому перервалася ця традиція?). Декілька викладачів (ми ще не всіх знаємо) доброзичливо посміхаються, серед них стрункий, підтягнутий чоловік із пишним волоссям ориґінальної сивини – такий колір називають «сіль із перцем». Кожен із нас читає уривок із хрестоматії Білецького.Мені випадає діалог Антигони й Ісмени. Здається, моїм читанням задоволені.Через декілька днів чемно вітаюся в коридорі (уже від старшокурсників довідалася, що це – Іван Іванович), у відповідь чую: «Слухай, я хочу дати тобі тему для наукового гуртка». Зніяковіла від такої честі (так-так, тоді для нас університетські педагоги видавалися недосяжними небожителями!), лепечу, що дуже цікавлюся культурою і писемністю Середземномор’я. Погляд поверх окулярів: «Хм-м… Ну що ж, давай, готуй щось». «Щось» було підготовано аж на другому курсі, коли Іван Іванович читав нам «Вступ до класичної філології». Ніколи не забуду тієї першої лекції, того запалу, з яким було сказано:«Я розповім вам…» – і далі водоспад інформації, яка, проте, дуже легко відкладалася в пам’яті, легкий гумор, приклади з літератури та з власного життя. Ми слухаємо, як причаровані, дивимося на чітке «римське» обличчя (чимось пізніше нагадало мені Мікеланджелового Брута), спостерігаємо за хвилястим рухом руки з тонкою обручкою (тоді тільки-но відроджувалася традиція носити чоловікам обручки, чомусь дуже широкі).На перервах стиха спостерігаємо за знаменитою «трійцею курців» – Юрій Федорович Мушак, Федір Іванович Шумиляк і наш Іван Андрейчук. Потім ті «коридорні наради» припинилися – Івана Івановича призначили заступником декана факультету, обов’язки поглинали його до такої міри, що, затримуючись на заняття (ми тихенько сидимо,чекаємо, без жодних думок про втечу), завжди жалісно-іронічно сповіщав: «Я є бідна людина, бо адміністратор».  Продовження →

Частина перша: «З чужих зільників»

В оповіданні «У кузні (Із моїх споминів)» І. Франко пише, що вогонь у кузні свого батька він взяв дитиною в душу на далеку мандрівку життя. Про свого батька в цьому ж оповіданні І. Франко зазначає: «Все і всюди він був чоловік товариський, громадський. «З людьми і для людей» – се був девіз його життя» [Т. 21. – С. 167]. Геніальний син благородного батька обрав гаслом свого життя «З усіма народами для свого народу». Його перекладацька діяльність повністю вписується в цю парадигму. М. Зеров слушно стверджує у своїй уже історичній студії про І. Франка-поета «Батькова кузня, батькові оповідання були першим його «університетом» [11.– C. 492].
І. Франко сприймав літературу як головну духовну опору нації в боротьбі за самозбереження. Майстер вимріював відбудову світової літератури на рідному ґрунті і, як М. Старицький, М. Драгоманів, П. Куліш, П. Грабовський, а згодом М. Зеров, В. Мисик, Г. Кочур, М. Лукаш, М. Стріха, Р. Лубківський, А. Содомора й інші сподвижники, уважав саме цю споруду одним із засобів здобути інтелектуальну волю для своєї нації. Побудові цієї споруди присвятився повністю і подарував українській перекладній літературі, за його ж висловом (у «Передмові» до власного перекладу поеми Й. В. Ґете «Герман і Доротея»), «пожаданий та здоровий корм духовий» [Т. 13. – С. 121]. І. Франко цілеспрямовано вводив перекладну літературу в широкий потік національної культури – і не як побічний струмінь, а як один із її стрижнів. Усвідомити подвиг Франка-перекладача стало можливим лише завдяки п’ятдесятитомному виданню (1976-1986) з п’ятьома додатковими томами (2008-2011) його творів – наймісткішому щодо охоплення спадщини, найавторитетнішому в плані текстологічному. З них один включає переклади прози, значна частина ще одного тому – віршовані переклади. Продовження →

(Рецензія на видання «Iván Frankó. La pluma ucraniana de los clásicos hispanos» (Іван Франко. Українське перо іспанських класиків). Упорядники: А. Якубув у взаємодії з Сантіаґо Ґарсією-Контей та Луїс-Марією Санчо-Перес. – Валенсія-2015. – 90 с.))

Нещодавно в Іспанії побачила світ книга про життя і творчість Івана Франка. Приємну звістку повідомив на своїй сторінці у Facebook Андрій Якубув, дрогобиччанин (тепер «іспанський»), редактор українського часопису «Надсегурська Україна». За словами упорядника, це книга про життя Івана Франка, його творчість, філософську думку (споріднену з філософією Х. Ортеґи-і-Ґассета), програмні вірші, а головне – про внесок І. Франка в пізнання українцями праць Сервантеса, Кальдерона, Лопе-де-Веги… «Презентація і розповсюдження книги в Іспанії розпочалось у вересні, тимчасом як в Україні її передбачалося розпочати в серпні (для установ та організацій)», – розповідає пан Андрій.  Продовження →