Перші вересневі дні в Університеті залишаться в моїй пам’яті на довгі роки… Те, як панічно бігаєш під час перерви по Університету, шукаючи потрібну аудиторію, а потім натрапляєш на неї в таких несподіваних місцях, що починаєш сумніватися, в Університеті ти чи в катакомбах. Як підбігаєш до першого-ліпшого студента, хоча б трохи схожого на першокурсника, і з переляканим обличчям запитуєш: “Я часом не з тобою вчуся? Ти не філолог? Я загубилася й не знаю, куди йти…”. І ця людина, яка, мабуть, бачить мене уперше, допомагає дійти до пункту призначення.
Коли я вперше зайшла в їдальню, мене приємно здивувало “святе” й небачене в школі явище – черги. У школі був закон: хто перший ліктями розштовхав, той першим поїв. В Університеті – інший, цивілізований підхід до обідньої справи: чесно вистояв у черзі, узяв їжу, поїв і пішов далі у справах. Продовження →

“Людина віднаходить свою сутність і своє існування завдяки спілкуванню” Карл Ясперс

От і перегорнуто ще одну важливу сторінку у вашому житті, пролунав останній дзвоник, складено державні іспити в рідній школі, пройдено зовнішнє незалежне оцінювання… Пам’ятаймо, що саме у школі ми здобули фундамент для розвитку себе як науковців, патріотів, яскравих і неповторних особистостей. Не забуваймо рідну школу, клас, учителів! Адже саме вчителі ще тривалий час після вступу цікавитимуться нашою долею.
Минув випускний – останній вечір, коли всі разом; потім кожен вирушає у доросле життя, у своє незвідане “світле майбутнє”. Перед кожним постав вибір: ким бути, яку професію обрати? Хтось захоче стати відомим журналістом чи політиком, географом чи біологом, філософом чи філологом, економістом чи математиком, культурологом чи соціологом, фізиком чи хіміком і т.д. Найголовніше в житті – знайти такий шлях, щоб згодом не шкодувати про свій вибір. Продовження →

Після виснажливої вступної кампанії ми тепер – першокурсники, сповнені сил, наснаги, творчих злетів, креативних ідей, амбітних планів.
Львівський національний університет імені Івана Франка дає змогу реалізуватися кожному: чи в дозвіллі, чи в навчанні.
Перші уроки минули надзвичайно цікаво, бо це зовсім нове, незвідане для нас, першокурсників, яких почали вводити у самостійне життя, де потрібно вирішувати свої проблеми самим. Увага викладачів до нас особлива, бо ми ще не цілком сформовані особистості, які прийшли у велике місто, повне спокус, щоб узяти в нього все й зостатися в його пам’яті назавжди. Викладачі готують нас до великих сходжень, дають настанови і застереження щодо майбутнього самостійного життя.
Спершу важко, страшно і самотньо, але день за днем вливаємося в атмосферу студентського життя, щедрого на свята і будні. З’явилися нові друзі, нове оточення, потоваришувати з яким для кожного – справа першої ваги, виявити себе якнайкраще та пізнати інших у їхніх уподобаннях. Продовження →

Урочисті миті посвяти першокурсників у студенти Франкового університету

Фото Олександра Лавриновича

Микола Шевяков, філософський факультет, 5 курс:
– Найяскравішими спогадами про перші дні мого перебування в універі назавжди залишаться блукання закапелками мехмату. Тоді ще не було планів евакуації, а зорієнтуватися у вузьких та довгих коридорах без сторонньої допомоги першокурсникові дуже важко. Перший місяць минув у пошуках аудиторій. А ще пам’ятаю нашу посвяту в студентські лави в “Занзібарі”. Загалом спогадів чимало, особливо позитивних і яскравих.

Микола Березький, юридичний факультет, 1 курс:
– Професіоналізм викладачів, цікаві освічені люди, нові знайомства та приємна і тепла атмосфера захопили мене з перших днів перебування в Університеті. Дуже сподобалася їдальня зі смачними стравами та якісним сервісом. Продовження →

Христина Потапенко,,
студентка 4 курсу юридичного факультету

* * *
Багато в світі є шляхів,
І хочеться по всіх пройтися.
Та кожен з них для різних є життів,
Найважливіше у житті – знайтися.

Не прогадати з вибором важливим,
Не загубитись серед безлічі доріг.
У справі цій не варто бути метушливим,
Щоб смуток не переступив поріг.

А сонечко у гості завітало,
І серденько раділо та цвіло.
Щоб небо жорстоко не карало,
А щастя в серденьку жило.

Найперше правильну стежину,
У світі цьому віднайти.
Не скривдити живу людину,
Щоб життя-річку вільно перейти.

Не потонути в ріці життя свого,
Не захлиснутись від її води.
Любити треба щиро, більш нічого,
Цього в Бога завжди ти проси. Продовження →

Ще один навчальний рік розпочався для студентів і викладачів Франкового університету. Поліграфісти Видавничого центру подбали про них і цього разу, адже впродовж літа вони дали дорогу у світ майже трьом десяткам нових видань, більшість яких уже з’явилися на полицях університетської книгарні, що у 118-й кімнаті головного корпусу. Про деякі книжкові новинки розповімо на цій газетній сторінці. А щоб ближче ознайомитися з творчим доробком університетських науковців і придбати необхідну літературу, відвідайте все-таки наш книжковий магазин. У ньому на Вас завжди чекають.

Філософські проблеми науки Львівсько-Варшавський семінар Філософія науки. Збірник наукових праць Львівсько-Варшавського семінару “Філософія науки”. 14-21 листопада 2004 р. / Наукові керівники семінару: професор Іван Вакарчук, професор Яцек Ядацкі. Продовження →

З 21 липня до 10 серпня Центр україністики ЛНУ ім. Івана Франка організував Міжнародну літню школу з української мови і країнознавства.
Саме з ініціативи Ректора Львівського національного університету імені Івана Франка професора Івана Вакарчука, зусиллями деканату та викладачів філологічного факультету 2008 року створено Львівську обласну громадську організацію “Центр україністики”, мета якої – популяризувати Україну та українську мову у світі.
Цього року Літня школа набула міжнародного статусу, її учасниками стали 29 іноземців – громадян Польщі, Чехії, Болгарії, Франції, Німеччини, Канади, США, Угорщини, Ірландії, Південної Кореї, Афганістану.
Програма школи була різноманітною та культурно насиченою.  Упродовж дня учасники практикувалися у вивченні української мови, вдосконалювали комунікативну компетенцію в різних ситуаціях спілкування, слухали лекції з історії України, української мови, культури, мистецтва, релігії тощо. Продовження →

Щороку 11 вересня кафедра фізичного виховання і спорту та Спортивний клуб Львівського національного університету імені Івана Франка традиційно організовують турнір з нагоди Дня фізичної культури і спорту. Цього року відбулися змагання з легкоатлетичних естафет, міні-футболу, баскетболу, шахів, настільного тенісу, перетягування линви. У святі спорту взяло участь близько 350 студентів. Організатори влаштували для охочих показові уроки з бадмінтону. Захід учасникам сподобався, оскільки хороший настрій і здорове тіло – запорука успішного життя. Сподіваємося, надалі до традиційних свят фізичної культури і спорту активно долучиться й професорсько-викладацький склад Університету, адже, за словами голови Спортивного клубу Юрія Яремчука, “навчити студентів дбати про здоров’я можна лише тоді, коли в самого добре здоров’я”.

Фото Олега Гордійчука

Нью-Йорк! Унизу – вогні нічного мегаполісу. А ми ще в небі. Летимо… Приземлилися. Всі гучно аплодують пілотам і команді літака. Лунають привітання пілотів… Ми у США, ще й у Нью-Йорку. Так почалася моя літня казка.
Потім довго мчали хайвеями до готелю. Очі злипалися, але не хотіла пропустити жодного хмарочоса, жодної вулиці чи машини. Роздивлялася у вікно нову й наразі чужу країну. Вночі майже не спали, гуляли біля готелю. Четверо дівчат, які приїхали сюди вже втретє, ділилися враженнями, “інструктували” нас щодо роботи в таборі.
Там нас зустріли як рідних. У США, а в нашому таборі – точно, справді всі завжди усміхаються і, судячи з моїх спостережень, таки щиро. Роботи було немало – я нарізала овочі і фрукти, готувала деякі салати на сніданок, обід і вечерю. Працювали фактично за ненормованим графіком, але з перервами. Продовження →