У рамках святкувань Шевченківських днів на всіх факультетах і в коледжах Університету відбуваються святкові вечори, виставки та презентації з нагоди 195-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка.
Зокрема, студенти факультету електроніки, фізичного факультету та Природничого коледжу під керівництвом доцента Івана Хвищуна 12 березня організували шевченківський вечір “Молися, сину: за Вкраїну його замучили колись”. Варто зазначити, що на вечорі віддали шану ще одному синові українського народу – Володимирові Івасюку, 60-ту річницю від дня народження якого відзначали у перші дні весни – 4 березня. Організатори свята поєднали ці дві дати завдяки двом подіям, між якими – 118 років: перепоховання поета і художника Тараса Шевченка та похорон пісняра Володимира Івасюка. Ці дві події точкою свого дотику мають 22 травня.
Звісно, йшлося здебільшого про Тараса Шевченка. Студенти розповідали про життєвий і творчий шлях поета, декламували уривки з творів “Кавказ”, “Розрита могила”, “Великий льох” та ін. Продовження →

17 березня 2009 року на факультеті іноземних мов відбувся пісенно-поетичний вечір до 195-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Гаслом вечора стали рядки з вірша “У казематі”:
Любітеся, брати мої,
Украйну любіте,
І за неї, безталанну,
Господа моліте!
Молодесенькими чистими голосами дівчата в розкішних вишиваних сорочках заспівали “Реве та стогне Дніпр широкий…” – ці слова зворушують щоразу з новою силою. Скільки в тому Дніпрі води витекло, скільки ворохобних літ минуло, а він “реве”, а він “стогне” від болю: хоч нема вже на його ланах сіромах-кріпаків і навіть “мудрий німець” у його угіддях картопельку не садить. Знайомі акорди, прості, відомі всім слова пісні, яку виконали Оля Калаталюк, Павла Дюженко і Марта Недовіз, а зала завмерла, переживає дивне перетворення. Студенти, викладачі, батьки, навіть чиясь бабуся на якусь мить стають отими Шевченковими “братами”, до яких він звертає своє пророче слово. Продовження →

Постать Романа Іваничука в українській літературі надзвичайно вагома. Автор 16 історичних романів, новеліст, повістяр, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, Герой України не перестає зацікавлювати своїх читачів новими творами.
17 березня в Дзеркальній залі нашого Університету відбулася презентація книги Романа Іваничука “Моя кунсткамера”.
З нагоди святкового заходу в альма-матер зібралися численні гості, викладачі та студенти.
“Сьогоднішня зустріч з Романом Іваничуком особлива – письменник розповість нам історію, головною дійовою особою якої є він сам. У тій любовно, по зерняткові дібраній кунсткамері – рідні місця і різні – чужі й рідні – люди; війна, кохання і театр; ситуації, події, враження; переконання, сумніви. Все те, що покликане формувати особистість і навзаєм бути формованим нею, – ще називаємо це Долею і Досвідом”. Продовження →

Журналістська інформація – продуктивна сила, хоча може бути й руйнівною. Тому проблеми змісту сучасної комунікації були предметом дискусії на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Комунікативна ідентифікація в інформаційному просторі України”, яку організували з нагоди ювілею заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка, академіка Академії наук вищої освіти України Олександри Антонівни Сербенської.
Провідні науковці з Києва, Львова, Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Луганська, Черкас, Житомира, Луцька, Рівного, Тернополя, Чернівців, Ужгорода впродовж двох днів, 5–6 березня 2009 року, на факультеті журналістики Університету обговорили питання: медіакультура і проблеми соціальних комунікацій; теорія і практика української журналістики; електронні засоби масової інформації в контексті формування національного інформаційного простору в Україні; медійний діалог України зі світом; преса і література як соціокультурний чинник української історії; медійний текст і редакторська діяльність; онлайнова журналістика; реклама як морально-етична категорія в системі засобів масової комунікації. Продовження →

Ім’я Олександри Сербенської стало символом сучасної мовознавчої науки. Талановитий педагог, чудовий науковець, непересічна особистість, людина, що понад 50 років віддала роботі в Університеті, з них 35 – мовному вишколу студентів факультету журналістики. Автор понад 200 публікацій з питань української термінології, культури української мови, лінгводидактики, франкознавства, дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Академік Академії наук ­вищої освіти України, Олександра Сербенська видала понад 20 підручників, навчальних посібників, словників, текстів лекцій, дидактичних матеріалів. За вагомі здобутки у науковій, навчально-методичній і педагогічній праці Вчена рада нашого Університету у жовтні 2008 р. присвоїла О. Сербенській звання “Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка”.
“Мова – неоціненний скарб народу, найповніший літопис його духовного життя. Продовження →

12 березня в глядацькій залі Центру культури і дозвілля “Лис Микита” Університету в рамках проекту “Університетські творчі зустрічі” під рубрикою “Особистості” відбулася зустріч із народною артисткою України Ніною Матвієнко та письменником Романом Дідулою.
Ніну Матвієнко називають берегинею української народної пісні, голосом душі українського народу. Вона завжди сучасна, не зраджує собі. Народна артистка України, розповідаючи про свій творчий і життєвий шлях, полонила присутніх щирістю та відкритістю. Також того березневого вечора, в атмосфері затишку і родинного тепла, Ніна Матвієнко подарувала всім хвилини радості та насолоди, співаючи українських пісень. Її голос укотре засвідчив, що пісні у виконанні співачки – не просто настрій, це окремий вимір, у який прагне потрапити кожен шанувальник української пісні.

Оксана Гоцур
Фото Юлії Мілянич

20 лютого 2009 р. на філологічному факультеті Франкового університету відбувся Всеукраїнський конкурс студентських наукових досліджень з історії українського мовознавства 20–30 рр. XX ст. Варто зазначити, що майже всі українські мовознавці цього періоду зазнали репресій. Захід було приурочено Дню рідної мови, що його з 1999 р. відзначають у світі щороку. Організували конкурс Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університет імені Івана Франка (філологічний факультет), Інститут українознавства МОН України, Інститут української мови НАН України, Український інститут національної пам’яті. У конкурсі взяли участь студенти з різних університетів України. З доповідями виступили представники Львова, Запоріжжя, Чернівців, Києва, Житомира, Тернополя.
Тематика конкурсних робіт охоплювала і теоретичні питання з історії українського мовознавства (наприклад, “Формування теорії літературної мови у працях мовознавців 20-30 рр. Продовження →

Кожен із нас пробував щось писати. Творчість – це явище чи процес? Ніхто не може пояснити, чому хочеться творити тексти. Вартою уваги з цього приводу є приклад студентки першого курсу юридичного факультету Марічки Бабій, яка відкрила в собі літературні здібності.
Торік Марічка взяла участь у літературному квесті, що відбувався в межах Форуму видавців, і перемогла. За відгуками фахівців, уперше в Україні відбувся справді літературний квест, учасники якого створювали гіпертексти.
У квесті було чотири завдання (етапи): використати два перші речення письменника з автограф-сесії, вибрати поетичний рядок, знайти опис героя з іншої книги й опублікувати свій текст на сайті “Виделка”.
З’ясувалося, що Марічка найкраще виконала всі завдання літературного конкурсу (творчий блог Марічки Бабій) і виграла головний приз від відомого мобільного салону – ноутбук. Отже, навчальний рік для першокурсниці Марічки Бабій видався результативним не тільки з огляду на успішність у навчанні, а й у творчих пошуках. Продовження →

25 лютого в нашому Університеті відбулося перше засідання літературознавчого семінару (керівник – професор Любомир Сеник) на тему “На що впливає літературна критика?” Акцію, яку планують зробити регулярною, організували Інститут літературознавчих студій, кафедра української літератури ім. академіка М. Возняка (ЛНУ ім. Івана Франка) і Науково-ідеологічний центр ім. Д. Донцова (Дрогобич) з метою актуалізувати в академічному середовищі проблеми теоретичного літературознавства і критики.
Доповідь на тему “Спокуси і пастки літературної критики” виголосив доцент кафедри теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педуніверситету імені Івана Франка Олег Баган. Проблемна “дихотомія” виступу базувалася на порівнянні спокус і пасток літературної критики, які водночас дають їй великі можливості впливу і скеровують до однобічності. Спокуси (прагнення навчати, програмувати, формувати завдання тощо) заганяють критику в постійні пастки (штучні раціональні схеми, доктринерство, затеоретизованість, тенденційність). Продовження →

Професор Віктор Вікторович Коптілов
(3. 07. 1930 – 19. 02. 2009)

Наша філологія, зокрема перекладо­знавство, зазнали гіркої втрати: 19 лютого 2009 року переступив межу вічності доктор філологічних наук, професор Віктор Вікторович Коптілов.
 Навіть на тлі яскравих та загальновизнаних здобутків провідних Майстрів Слова перекладацький та перекладознавчий доробок професора В. Коптілова – явище досить унікальне: і за рівнем відтворення українською мовою вершинних творів багатьох літератур світу й обсягом охоплених авторів, і в теоретичному осмисленні перекладної літератури.
Кажучи словами І. Франка, своїми перекладами В. Коптілов “збагатив душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми та вирази чуття, яких вона не мала досі, будуючи золотий міст зрозуміння та спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями”. Знавець багатьох іноземних мов, зокрема французької, В. Продовження →