Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Факультету міжнародних відносин – 20 років

Факультет міжнародних відносин святкує своє 20-річчя. Багато це – чи мало? Якщо розглядати цей термін через призму більш, ніж 350-річної історії Львівського національного університету імені Івана Франка – це, звичайно, небагато. Однак за двадцять років свого існування факультет зайняв гідне місце у загальнодержавній системі підготовки фахівців для зовнішньополітичної служби України.

Наш факультет – ровесник незалежної Української Держави. Саме виникнення нової незалежної держави на мапі світу зробило можливим і необхідним створення нашого факультету. Створилася нова ситуація. З одного боку, потреба молодої зовнішньополітичної служби України у кваліфікованих національно свідомих фахівцях, які б відповідали усім вимогам дипломатичної служби, різко зросла. З іншого боку, змінився характер дипломатичної служби – вона стала більш відкритою, а отже, відпала необхідність у централізації підготовки кадрів та постійному контролі з боку партійних та інших органів.

Створення факультету не було легким. Сам факт підготовки фахівців для зов­нішньополітичної служби держави поза столицею видавався тоді нереальним. Відкриття факультету міжнародних відносин у Львові було сміливим кроком. Потрібна була велика відвага, бачення перспективи і віра в можливості Університету, щоб піти на такий крок. Ініціатори створення факультету – Ректор Університету Іван Вакарчук і перший декан факультету Маркіян Зіновійович Мальський, заручившись підтримкою місцевої влади, керівництва Міністерства закордонних справ України, народних депутатів України, не побоялися зробити цей крок, і 1 вересня 1992 року 49 молодих людей стали студентами факультету міжнародних відносин Львівського тоді ще державного університету імені Івана Франка. Продовження →

Академік Євген Лазаренко – вчений світової величини

Наука, особливо фундаментальна, не може існувати без покровителів, зокрема без особистостей, яким притаманні високий професійний рівень, вміння мислити і бачити далі ніж інші, широта світогляду, а також високі академічні позиції. Саме такою особистістю в мінералогії був академік Євген Лазаренко – видатний український учений-мінералог світового значення.

26 грудня 2012 р. минає 100 років від дня його народження. Пішов він із життя в розквіті творчих сил після важкої хвороби, не завершивши багато задуманих планів. Але залишив він після себе неперевершену спадщину, яка є невід’ємною часткою золотого фонду української освіти, науки і культури. Вона потребує ще вивчення, а висловлені ним ідеї – втілення в життя й подальшого розвитку. Саме тому у 1997 р. були започатковані періодичні наукові читання імені академіка Євгена Лазаренка.

Уже відбулося шість наукових читань, три з яких (перші, другі й п’яті) проходили на базі Львівського національного унівесрситету імені Івана Франка. Перші були присвячені проблемам регіональної мінералогії, другі – проблемам генетичної мінералогії, п’яті – проблемам мінералогічної кристалографії (приурочені до 100-річчя від дня народження І.І. Шафрановського і 95-річчя від дня народження Євгена Лазаренка). Цього року (13-16 вересня) відбулися сьомі наукові читання імені академіка Євгена Лазаренка теж у нашому Університеті, зокрема на базі чудового спортивно-оздоровчого табору ”Карпати” біля Чинадієво у Закарпатті, заснованого з ініціативи Євгена Лазаренка. Вони були приурочені до 100-річчя від дня його народження і присвячені розвитку ідей академіка Євгена Лазаренка в сучасній мінералогії. Отже, більша частина Лазаренківських наукових читань проходила в ЛНУ ім. Івана Франка, що, очевидно, закономірно. Адже чверть століття його життєвого і творчого шляху припадає на львівський період: він був на посадах завідувача кафедри мінералогії (1944–1969 рр.), декана геологічного факультету (1945–1949 рр.), проректора (1949–1951 рр.) і ректора (1951–1963 рр.). Продовження →

Географічна освіта, наука і практика напередодні ювілею

Невдовзі, вже у травні наступного року, географічна спільнота України й світу святкуватиме 130-річчя географії у Львівському університеті. У рамках святкування славетного ювілею заплановано проведення великої міжнародної науково-практичної конференції “Географічна наука і практика: виклики епохи та їх реалізація”, яка й підіб’є підсумки багаторічної плідної наукової і навчально-методичної роботи колективу географічного факультету. Саме тому дозволимо лише стисло зупинитися на основних аспектах історії й сьогодення географічної освіти, науки і практики у стінах Франкового університету.

Географія у Львівському університеті виступала предметом викладання від початку його виникнення. До цього географію вивчали у братських українських (руських) і латинських школах та колегіумах. Давні географічні твори – старогрецькі й арабські – зберігалися у бібліотеці Єзуїтського колегіуму, а після заснування Університету – в його книгозбірні. Географічна освіта в Університеті започаткована у 1882 р. зі створенням спочатку кафедри, а дещо пізніше й Інституту географії, який очолив відомий географ і геоботанік Антоній Реман. Власне на базі інституту у 1945 р. й створено географічний факультет. Становлення й розвиток географії у Львівському університеті пов’язані з такими відомими постатями як Григорій Величко, Степан Рудницький, Юрій Полянський, Олена Степанів, Петро Цись, Каленик Геренчук, Опанас Ващенко та багатьма іншими. Продовження →

Палітра малої жіночої прози

Цього року у львівському видавництві “Кальварія” вийшло друком видання, яке для багатьох читачів відкриває нові обрії американської прози, – антологія американської жіночої малої прози під промовистою назвою “Безіменна”. Задум належить Надії Поліщук, доценту кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, яка присвятила свою наукову працю дослідженню англомовної феміністичної прози. Цікавим є той факт, що над цим виданням, окрім професіоналів (редакторів, видавців, літературознавців тощо), працювала група студентів кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету. Для більшості студентів це була перша спроба зазирнути в царину перекладацького процесу та торкнутись слова в двох різних мовах.

Мабуть, цікавим є сам задум. Надія Юріївна розповідає, що ідея виникла як результат викладацької роботи, зокрема завдяки курсові лекцій з американської літератури XIX-XX ст. Розширюючи цей курс, вона натрапила на низку цікавих та неоднозначних постатей американських письменниць, які є досить відомими англомовному читачу, але, на жаль, на той час зовсім незнані українському, насамперед через відсутність перекладів. Відтак і виникає бажання донести їхній голос до української читацької аудиторії. Продовження →

Урочиста посвята у студенти

День знань і урочистої посвяти у студенти для Львівського національного університету імені Івана Франка – не просто свято, це данина традиціям одного з найдавніших і найславетніших університетів України; це спонука бути гідним наслідувачем академічних традицій, визнання честі вже на правах студента переступити поріг альма-матер.

3 вересня 2012 року новий навчальний рік традиційно розпочався з Богослужіння у церкві Преображення Господнього. А згодом на велелюдній святковій площі перед головним корпусом кам’яна постать патрона Університету Івана Франка – вже вкотре у колі вихованців, гостей і викладачів, які сьогодні вітають нове поповнення. Напрочуд по-літньому тепла днина з безмежною голубінню неба, смарагдовим вбранням дерев, яких ще не торкнувся подих осені, розквітлий барвами майдан – ніби спеціально замовлений фон для Урочистої Академії.

Рівно о 10.00 фанфари сповіщають про початок дійства, яке відкриває вітальним словом та представленням учасників і гостей академік НАМ України, народний артист України, професор Богдан Миколайович Козак. Із дверей центрального навчального корпусу під звуки урочистого маршу в академічних мантіях з’являються мудрі наставники студентської молоді: проректори, декани факультетів, директори коледжів і Ректор Університету – доктор фізико-математичних наук, Герой України, професор Іван Олександрович Вакарчук. Серед почесних гостей: перший заступник Львівської обласної адміністрації Богдан Михайлович Матолич; заступник начальника головного управління освіти і науки облдержадміністрації Роман Петрович Бабій; перший заступник міського голови Львова Олег Михайлович Синютка; заступник голови Львівської обласної ради профспілки працівників освіти і науки Галина Мирославівна Долішня; Надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Польща, заслужений професор Університету Маркіян Мальський; Ректор Вроцлавського університету, Doctor Honoris Causa ЛНУ ім. Івана Франка (2011р.) Марек Боярські. Продовження →

Про берла ректора і деканів Львівського університету

Інсигнії (клейноди) – це спеціальні відзнаки влади. У давнину володарі мали корони, берла (скіпетри, жезли), мечі, булави, дорогий одяг і т. ін. Середньовічні університети Європи теж виробили традицію власних символів гідності: печатки, берла, нагрудні ланцюги, перстні, медалі, тоги. Університетські регалії за своїм значенням прирівнювалися до королівських. Зразком для польських вищих шкіл були ректорські берла Ягеллонського університету у Кракові й Академії в Замості. У Литві таким еталоном були берла Вільнюського університету. Відповідні атрибути влади, честі й автономії впродовж століть мав і Львівський університет.
Коли з’явилися і якими були перші берла ректора і деканів університету у Львові достеменно не знаємо. Принаймні у фундаційному документі 1661р. вони не згадуються. Чи не найдавніші відомості про цього роду інсигнії датуються 11 грудня 1759 р., коли після багатолітніх суперечок щодо правового становища Львівської академії (університету) король Август ІІІ і папа римський Климентій ХІІІ підтвердили її права та відбулось урочисте відкриття з присвоєнням докторських ступенів. Тоді Домінік Верещака свого спеціального ректорського берла ще не мав, але вручив кожному новому докторові по золотому перстневі та позолоченому берлу. Під час церемонії ректор львівської кафедральної школи Ян Канти Янкевич подав голос протесту проти акту, який відбувався. За це ксьондз був побитий щойно отриманим докторським берлом поета Францішка Карпінського. На щастя, Янкевича скоро випровадили з костьолу. Продовження →

Українська мова – єдина державна мова в Україні

11 вересня 2012 року на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку у Львові представники Львівського національного університету імені Івана Франка взяли участь в освітянському вічі на захист української мови. Викладачі вищих навчальних закладів Львівщини, учителі шкіл, студенти, представники профспілок і влада міста висловили готовність боротися з русифікацією та захищати українську мову. Головна ідея зібрання – покласти край антиукраїнській політиці, українська мова – єдина державна мова в Україні.
Міський голова Львова Андрій Садовий подякував учасникам віча за розуміння відповідальності та місії Львівщини й Галичини в боротьбі за збереження української мови. “Кожен із нас має своє розуміння мови, але всі ми усвідомлюємо, що вона у нас – одна”, – зазначив Андрій Іванович.
Представники академічної спільноти Львівського національного університету імені Івана Франка закликали українців не бути байдужими та всупереч державній позиції чиновників завжди ставати на захист рідної української мови й ідентичності. Зокрема вчений секретар Наукової бібліотеки Університету Григорій Чопик під час свого виступу закцентував увагу на важливості визнання мовної проблеми, що гостро постала перед усіма українцями, та протидії русифікаторським тенденціям в Україні. “Росія – це не наш стратегічний партнер, це – наш стратегічний ворог. Ніхто, крім Росії, не зазіхає на нашу незалежність”, – наголосив Григорій Зіновійович. Продовження →

Кращі порадники

Святкова ейфорія перших днів вересня минає, і студентам, насамперед першокурсникам, час братися до серйозної та сумлінної праці.

Для студентів першого курсу вересень – особливий період студентського життя. Перший місяць – емоційно насичений: знайомство з однокурсниками, перші студентських друзів, симпатії… Але також виникає певне занепокоєння і збентеження. Період адаптації у кожного минає по-різному. Комусь важко звикнути до гуртожитку й організувати свій побут, у когось виникають труднощі із пошуками спільної мови з одногрупниками, хтось сумує за домом… Словом, поруч з позитивом є щось, що пригнічує, непокоїть, часом навіть обурює.
У цей період порадник академічної групи є чи не найпотрібнішою людиною для студентів молодших курсів. Адже саме порадники академічних груп повинні забезпечити “студентам-новобранцям” умови, які допоможуть віднайти своє місце у студентському колективі і соціальному житті.
Упродовж перших двох років порадники, завдяки індивідуальному підходу до роботи з кожним студентом в академічній групі, допомагають вирішити навчальні та соціально-побутові проблеми, сприяють розвитку здібностей і талантів. Вони заохочують до навчально-дослідницької роботи та культурно-мистецького життя в Університеті, створюють в групі атмосферу доброзичливості, взаємодопомоги, творчого підходу до навчання. Часто стають “миротворцями” у конфліктних ситуаціях, які можуть виникати як всередині групи, так і між студентами та викладачами. Продовження →

Цикл лекцій “Нобелівські лауреати з літератури”

Кафедра світової літератури ЛНУ ім. Івана Франка запрошує студентів і викладачів Університету, а також представників інших ВНЗ міста, на черговий цикл лекцій “Нобелівські лауреати з літератури”, що їх читатимуть упродовж 2012/2013 н.р.
Нагадаємо, що проект започатковано 2001 року. Керівник проекту – доцент, кандидат філологічних наук Ярема Кравець.

План лекцій:
23 жовтня 2012 р. “Лауреат Нобелівської премії з літератури 1988 року Нагіб Махфуз (Єгипет)”. Лектор – Ірина Мартиняк (асистент кафедри сходознавства ЛНУ ім. Івана Франка).
20 листопада 2012 р. “Лауреат Нобелівської премії з літератури 1932 року Джон Голсуорсі (Велика Британія)”. Лектор – Оксана Левицька (старший викладач кафедри книгознавства й комерційної діяльності УАД).
18 грудня 2012 р. “Лауреат Нобелівської премії з літератури 2006 року Ферит Орхан Памук (Туреччина)”. Лектор – Вікторія Яремчук (асистент кафедри світової літератури ЛНУ ім. Івана Франка).
Головний корпус ЛНУ ім. Івана Франка, ауд. 434 (факультет іноземних мов).
Початок лекцій о 15.05 год.