Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

ІІІ Бібліофорум у Науковій бібліотеці Університету

Важливою подією для академічної спільноти, читацької аудиторії, книгознавців, бібліотекарів, книголюбів знову стане Бібліофорум у Львові. Форум започатковано 2010 року за ініціативою Української бібліотечної асоціації та ГО “Форум видавців”, за активної участі львівських бібліотек. Його мета – налагодження тіснішої співпраці тих, хто покликаний популяризувати книгу. Адже у парадигмі відносин видавництво – бібліотека – читач саме бібліотека відіграє вирішальну роль у формуванні культури читання і забезпечує діалог автора з читачем.

Уже третій рік поспіль Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка прийматиме членів Української бібліотечної асоціації (УБА). Українська бібліотечна асоціація створена з метою сприяння популяризації книги та формування культури читання різних соціальних верств, удоступнення інформації людям з особливими потребами, підвищення професійного рівня бібліотекарів, модернізації бібліотечних процесів, а також творить та сприяє реалізації бібліотечно-інформаційної політики на всіх рівнях. За 17 років існування УБА брала участь у багатьох українських та міжнародних проектах, покликаних впроваджувати інноваційні розробки в інформаційній сфері, активізувати міжбібліотечні зв’язки як на теренах нашої держави, так і за кордоном, надавати фахові консультації бібліотечним підрозділам. Продовження

До століття заснування Інституту музикології у Львівському університеті

Цього року виповнюється 100 річниця заснування Інституту музикології Львівського університету – другої (після краківської) кафедри музикознавства у довоєнній Польщі (заснованої 1911 р. львів’янином професором Здіславом Яхимецьким) та однієї з найпомітніших серед європейських університетських музикологічних інституцій. Сьогодні, з нагоди поважної історичної перспективи, ми можемо гідно оцінити чин професора Адольфа Хибінського та створеної ним в Університеті музикознавчої школи, яка заклала підвалини польського та українського музикознавства.
Отож, 1912 року у Львівському університеті при філософському факультеті польським музикологом-медієвістом, етнографом та музичним критиком Адольфом Хибінським була створена кафедра (Заклад) музикології. Хибінський був вихованцем мюнхенської школи А. Зандберґера і переніс європейську класичну наукову методологію та методи організації музикології як науково-дослідної дисципліни на ґрунт Львівського університету. Це дало можливість організувати педагогічну і наукову роботу на високому рівні та продовжити традиції європейського музико­знавства у Галичині.
Ще у грудні 1907 року, перебуваючи у Мюнхені, де працював над закінченням докторської та написанням і виданням габілітаційної праці, Хибінський отримав лист від декана філософського факультету Львівського університету професора В. Брухнальського з проханням якнайшвидше ґабілітуватися як доцент музикології у Львівському університеті. Вперше думку про створення кафедри музикології у Львівському університеті подав професор Ян Болоз-Антонєвич, який у своїх листах теж наполягав на якнайшвидшому приїзді Хибінського до Львова. Продовження

Про літо, знайомства і спогади

Міжнародна літня школа “Українська мова та країнознавство”

Бог не дає відповідей. Бог дає шанс ці відповіді знайти, коли посилає на твій шлях людей. Відповіді варто шукати у людях. Навіть на ті запитання, які ставиш собі сам, адже люди – завжди книги. Цього літа отримала в подарунок тридцять п’ять надзвичайно цікавих книг. Одні – наукові, інші – художні, філософські, однак цікавість їхня від того не змінюється. Чи здобула нові знання? Теоретичних, мабуть, не здобула – виключно практичні навики і розуміння того, що всього словами не скажеш.

Пункт перший (вступний): знайомство

Літні школи з української мови для Університету – не новизна. Повертаючись до минулого, бачимо, що історія подібних шкіл бере свій початок у 1997 році. Тоді при Львівському національному університеті імені Івана Франка діяв Австрійсько-український літній коледж, організований Австрійським федеральним Міністерством освіти, науки та культури. Уже згодом працювали школи для англомовних, німецькомовних студентів, студентів з Бразилії, Хорватії, Індії, Азербайджану, Туреччини, США та Пакистану. Однак перша міжнародна літня школа відкрилась у серпні 2008 року. Організував її новостворений Центр україністики.
Цьогорічна літня школа “Українська мова та країнознавство” була справді міжнародною, адже понад 30 учасників з’їхалися з усіх усюд – Німеччини, Італії, Греції, Австрії, Кіпру, Канади, Угорщини, Південної Кореї, Росії, Ірану, Японії та Анголи. На урочистому відкритті школи Ректор Університету Іван Вакарчук з особ­ливим теплом побажав іноземним гостям гарних вражень від України та Львова, “щоб повернувшись у свої країни передали їх своїм рідним, близьким, колегам і розповіли про таку чудову країну, як Україна”. Продовження

Львів досягає полоністичних олімпійських висот

Літо 2012 року видалося багатим на високо оцінені у Польщі та світі навчальні й наукові здобутки львівських полоністів – студентів і викладачів нашого Університету. Кілька студенток здобули відзнаки як найкращі у світі знавці польської мови серед іноземців, а завідувач кафедри польської філології отримала високу міжнародну нагороду в галузі розвитку полоністики.
Сім студенток-третьокурсниць Львівського університету стали учасницями курсу з польської мови, який організував у Кракові викладач кафедри польської філології ЛНУ ім. Івана Франка, доктор Єжи Ковалевський. Курс закінчився складанням державного іспиту з польської мови на здобуття міжнародного сертифіката. Щоденні заняття з граматики та комунікації відбувалися за чітким графіком у невимушеній дружній атмосфері. Тричі на тиждень студенти мали цікаві екскурсії Краковом та околицями. Попри напружений графік, вечори залишалися вільними, і цей час можна було використати на те, аби краще пізнати Польщу, її мешканців, культуру та звичаї поляків. Однак найбільшою сатисфакцією став для львівських студенток складений іспит, який засвідчив високий рівень знань із польської мови, що їх здобуто, передусім, у рідному Львівському університеті, а систематизовано на літньому курсі. Цього року іспит склали Ольга Гуменна, Василина Кондюх, Олександра Майданюк, Анна Мороз, Христина Попик, Галина Присташ, Оксана Стадник. Такий іспит для студентів з України організовано у Кракові не вперше – уже третій рік поспіль наші студенти здобувають сертифікати європейського зразка, що свідчить про якісні стандарти викладання польської мови у Львівському університеті. Продовження

Університетські здобутки на XІХ Форумі видавців

14 вересня 2012 року в рамках XІХ Форуму видавців у Дзеркальній залі Університету відбулася презентація книг Видавничого центру Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відкрив презентацію модератор зустрічі, доктор географічних наук,заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач кафедри економічної і соціальної географії Олег Шаблій, який ознайомив присутніх з експонованою літературою.

Із вітальним словом виступила проректор з науково-педагогічної роботи Звенислава Мамчур. “Уже багато років поспіль Університет пишається своїми досягненнями у видавничій справі, адже маємо велику кількість справді якісних книжок і підручників”, – зазначила Звенислава Ігорівна. Продовження

“Франко фест”: сучасний погляд на постать Каменяра

Що могло б об’єднати наш Університет, сучасне мистецтво, музику та велику кількість ентузіастів у єдиній ідеї? Відповідь проста – Іван Франко! З 27 по 29 липня у рідному селі патрона Університету, Нагуєвичах, вперше відбувся “Франко фест”. Подія, яка мала на меті популяризувати постать Каменяра, показати його в новому світлі – крізь призму театру, музики, сучасного мистецтва. Зрештою, просто відвідати місця, в яких малий Іванко зростав, набирався життєвого досвіду.

Велике коло ентузіастів з Дрогобича втілило в життя чудову ідею – показати життя та творчість Франка таким чином, щоб це було цікаво та сучасно. Беручи до уваги велику кількість організаторів і партнерів заходу, фестиваль відбувся з розмахом та…рекордами, присвяченими Іванові Франку. Продовження

Минуле і майбутнє Основного Закону України

Напередодні річниці прийняття Конституції в Україні насамперед згадуємо, як усе відбувалося. Кадри хронік із сльозами на очах, датовані червнем 1996. Михайло Сирота, який рветься до трибуни. Зворушення й тріумф. Справа в тому, що йшов уже шостий рік після проголошення незалежності й усі колишні радянські республіки вже мали свої конституції. Україна зате була першою, де прийняли Конституцію парламентським шляхом. Однак у нас найдовше з усіх зволікали: напевно, сподівалися на повернення радянських часів та порядків.

Конституцію України приймали в умовах важко досягнутого консенсусу, в протидії ретроградам, які тоді представляли й тепер представляють провладну більшість. Конституцію потрібно було підкріпити ще прийяттям 50-ти законів, але цього досі не зроблено. Відтак, за словами завідувача кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського на­ціо­наль­ного університету імені Івана Франка Любомира Бориславського, наша Конституція – наче жінка, яка вийшла на вулицю голою. 2004 року ніхто її не захистив, коли внаслідок неправових конституційних змін багато повноважень Президента перейшло до Прем’єр-Міністра. І тепер відбуваються маніпуляції зі статтями Конституції, як і, зрештою, інших законів України, що їх використовують як кому заманеться. Звичайно, зміни до Основного Закону теж можуть бути доречні, але виключно на правовій основі. Продовження

Дорогі студенти, аспіранти, викладачі та працівники Львівського національного університету імені Івана Франка!

Сердечно вітаю Вас із Днем Конституції України!

Прийнятий 28 червня 1996 року Основ­ний Закон, будучи визначальним чинником консолідації суспільства і фундаментом його демократичного розвитку, задекларував основні засадничі принципи незалежності нашої держави, право народу жити у власній суверенній соборній країні.

Прикро, що сьогодні відбуваються маніпуляції зі статтями Конституції, як і, зрештою, інших законів України. Однак, попри численні намагання зруйнувати свідомість нашої нації, витравлюючи пам’ять про минуле народу – його вікові традиції, мову, духовність, культуру, саме вони нагадують нам про святий обов’язок кожного свідомого громадянина – докладати всіх зусиль, щоби зберегти омріяну багатьма поколіннями наших славних предків Українську Незалежну Соборну Державу.

Нехай нескорений дух багатьох українців, які обстоювали й виборювали державність нашої країни, право народу бути носієм суверенітету і єдиним джерелом влади, допоможе й сьогодні відновити віру у дієвість Основного Закону України.

Бажаю всім нам здоров’я, сили духу, єдності й добра!

Ректор Іван Вакарчук

Університет протидіє лінгвоциду

Українська мова – невід’ємний елемент нашої національної ідентичності, повноти культурного простору та державної цілісності. Відсутність чіткої позиції і цілеспрямованих дій на захист і розвиток української мови в умовах лінгвоциду, породженого законодавчою діяльністю українських парламентарів, може відібрати в українців не лише власний голос, а й спроможність надалі розвиватися як самобутня нація. Усвідомлюючи всю небезпеку, яка постала перед українським народом через останні законодавчі ініціативи, академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка послідовно і невідступно стає на захист української мови. Силою українського слова науковці та студенти Університету стверджують непорушність своєї позиції у відстоюванні українськості.

Першою публічною реакцією на “мовні ініціативи” став флеш-моб аспірантів, студентів, професорів і доцентів Університету 24 травня 2012 року перед пам’ятником Тарасові Шевченку під гаслом “Врятуй українську мову!”. Учасники заходу висловили своє несприйняття “мовного законопроекту” Колесніченка-Ківалова й закликали суспільство не миритися з ініціативами, які пропонують окремі політики: “Дорога громадо! Непрості події змусили нас зібратися тут. Ми не можемо нині мовчати, адже впродовж наступних двох годин можуть прийняти українофобний закон”, – закликали організатори акції. Продовження