У Львівському національному університеті імені Івана Франка українські інтелектуали, громадські активісти, науковці, політики й історики висловили готовність об’єднатися під спільним знаменом боротьби проти українофобії, випадки якої усе частіше проявляються у нашій країні. Обговорення проблем, пов’язаних із антиукраїнськими налаштуваннями, відбулося у Дзеркальній залі Університету 22 травня 2012 року під час семінару “Українофобія як явище та політтехнологія” і викликало широкий суспільний резонанс.

Потреба проведення такого заходу виникла через збільшення випадків національної нетерпимості до панівного народу та сепаратистських проявів у регіонах України. Символічним початком згаданого засідання було відзначення 151-ої річниці перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі.

Розпочала роботу семінару проректор з науково-педагогічної роботи Університету Звенислава Мамчур, яка наголосила на важливості відстоювання українських національних цінностей і протидії антиукраїнським тенденціям: “Ми все частіше і частіше зустрічаємо прояви україно­фобії у нашому повсякденному житті. Це – неприпустимо, тому мусимо говорити про проблеми, які в нас є. Ми не маємо права мовчати”. Продовження →

Нещодавно оприлюднені звернення Вченої ради Університету до Голови Верховної Ради України та народних депутатів України, вченої ради філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка до вчених рад філологічних факультетів, Інститутів філології й академічних філологічних центрів та установ і відозву до народних депутатів України, усіх українців та громадян України підтримали колеги з Ягеллонського університету у Кракові, Українського культурно-освітнього Центру ім. Франка (Відень).

Професор Володимир Мокрий, керівник кафедри українознавства Ягеллонського університету, надіслав лист підтримки мовних ініціатив Львівського університету та звернення до Президента України з підписами понад 200 осіб з кафедри українознавства факультету міжнародних і політичних студій Ягеллонського університету у Кракові. За словами професора Володимира Мокрого, серед польських студентів і викладачів триває обмін думками щодо полеміки над проектом закону. Українознавці висловлюють свою стурбованість мовною ситуацією в Україні. Зазначимо, що кожного року на перший курс Ягеллонського університету вступає 50 студентів (майбутніх бакалаврів) та 30 студентів (майбутніх магістрів), охочих вивчати українознавчі дисципліни. Продовження →

Я – не фанат футболу, ані затятий уболівальник, але, як і більшість людей, пишаюсь, коли наша збірна перемагає, та засмучуюся, коли вона програє. Нормальні почуття спортивного азарту, емоційної піднесеності, коли все місто прикрашене українською національною символікою, ейфорії, коли фан-зона зливається багатоголоссям під час виконання національного гімну “Ще не вмерла Україна”, певно, притаманні кожному. Даруйте за штамп, але так історично склалося, що спорт повинен об’єднувати. У давні часи припинялися війни під час проведення Олімпійських ігор. Євро-2012, яке приймає Польща й Україна, звісно, не Олімпійські ігри, але тут також має переважати здоровий дух спортивних змагань. Нехай перемагає сильніший! Це гасло спрацьовує, коли ви вболіваєте лише за хороший футбол.

Природно бажати успіху та перемоги гравцям, але чомусь нашому коментатору перед грою Україна – Швеція цього виявилося замало й він іронічно порадив нашій збірній пригадати та влаштувати шведам “другу Полтаву”! Після завершення матчу в студії обговорювали перебіг і результати гри, але знову фаховим коментарям передувала ця, на мій погляд, недолуга паралель з Полтавською битвою. Я не можу уявити, щоб, скажімо, американський коментатор перед спортивним поєдинком з японською командою побажав своїй національній збірній влаштувати суперникам “другу Хіросіму”, а японський тим часом бажав “другого Перл-Харбору”. Але справа не в цьому. Напевно, має бути якась етика й такт, щоб не вказувати спортивному суперникові на національні невдачі й травми, вже не кажучи про знання історії.

Перед матчем Польща-Росія кілька моїх знайомих сказали, що вболіватимуть за польську команду лише тому, що не хочуть, аби російська збірна перемогла. Нічия в цьому конкретному випадку не означала: “Перемогла дружба”. Продовження →

У Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка судді з різних регіонів України, учені та науковці Університету, представники Ради суддів України обговорили проект Кодексу суддівської етики. Засідання круглого столу, за участю провідних юристів України й іноземних гостей, відбулося 30 травня 2012 року й, окрім безпосередньої своєї тематики, також торкалося основних положень чинного законодавства та шляхів покращання функціонування судової системи в Україні.

Зі вступним словом виступив декан юридичного факультету Університету Андрій Бойко, який привітав учасників заходу та відзначив важливість обговорюваних питань.

Член Ради суддів України, суддя Верховного Суду України Галина Канигіна наголосила на необхідності почути думки експертів, науковців і правозахисників щодо проекту Кодексу та його засадничих положень: “Кожна людина має право на справедливий суд, тому нам дуже важливо почути вашу думку”. Продовження →

Уже п’ятий рік на юридичному факультеті діє Школа польського і європейського права. Діяльність школи основана на співпраці юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та факультету права й адміністрації Ягеллонського університету в Кракові. 19 травня у Дзеркальній залі Університету відбулося вручення дипломів випускникам Школи. За участю професора Фредерика Цоля – одного з творців “Українських програм” факультету права та адміністрації Ягеллонського університету та засновника Школи польського та європейського права у Тернополі. З вітальним словом з нагоди закінчення школи звернулися до студентів також засновник Школи польського і європейського права у Львові, доктор правничих наук Марек Пожицький і координатор Школи Магдалена Бартак. Від юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка випускників привітала заступник декана, доцент Наталія Раданович.

Цього року випускниками Школи стало 25 осіб, серед яких – студенти юридичного факультету, економічного та факультету міжнародних відносин, аспіранти й практикуючі юристи. Упродовж одного року навчання студенти мали змогу вивчати польську мову, починаючи з алфавіту і закінчуючи юридичними термінами. Це надає можливість кожному охочому навчатися у Школі навіть без початкових знань мови. Завершальним етапом першого семестру був іспит з польської мови. У другому семестрі студенти слухали лекції з польського та європейського права викладачів із Польщі, зокрема з Ягеллонського університету, Познанського університету, французького Університету в Орлеані та Університету в Люксембурзі. Багато нової інформації, цікаві дискусії, порівняння правового регулювання тих чи інших суспільних відносин в Україні і Польщі, а також приклади з практики робили лекції пізнавальними та захоплюючими. Продовження →

Для когось літо – пора відпочинку та пригод, які дають сил на весь наступний рік. Однак для студентів Львівського національного університету імені Івана Франка славною пригодою, яка гарантує набуття корисного досвіду і приємних вражень, є організація літніх шкіл. Так, справді, студенти мають гарну нагоду закріпити набуті теоретичні знання на практиці, а для школярів – це не лише можливість дізнатися щось цікаве від старших колег, а й отримати щире спілкування.

Упродовж 1-6 червня 2012 року працювали літні школи з іноземної мови в НВК “Середня загальноосвітня школа-ліцей” села Козьови при Львівському національному університеті імені Івана Франка Сколівської районної ради, у Львівській гімназії “Євшан”, Навчальному комплексі “Стрілківська школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів при Львівському національному університеті імені Івана Франка” та в Навчально-виховному комплексі “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня – гімназія” міста Горохова. Окрім того, у Горохівській школі відкрили й літню школу з театрознавства, яку проводили студенти факультету культури та мистецтв. В останньому був зацікавлений насамперед навчальний заклад, адже вже більше п’яти років тут діє драматичний гурток, учасники якого займають призові місця на різноманітних конкурсах, неодноразово отримували й продовжують отримувати відзнаки та нагороди.

Роботу літніх шкіл організовували самі студенти, тому чітких навчальних програм не було. Власне це й сприяло більшій зацікавленості учнівської молоді вивченням окремих предметів, оскільки кожна зі шкіл несла щось своє, неповторне. Правда в тому, що під час літніх канікул важко зосередити увагу школярів на навчанні, адже їх завжди манитиме відпочинок. Проте можемо з упевненістю сказати, що візити студентів Львівського університету діти сприймають як приємну несподіванку. Більше того, різниця у кілька років майже непомітна, що, власне, й руйнує стереотипні бар’єри між учнем і вчителем. Продовження →

11 червня 2012 року представники Університету відвідали Навчально-виховний комплекс “Стрілківська школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів при Львівському національному університеті імені Івана Франка”.

Делегація у складі кандидата фізико-математичних наук, асистента кафедри фізики твердого тіла фізичного факультету Богдана Кулика; аспірантки кафедри геології корисних копалин геологічного факультету Соломії Кріль; аспірантки кафедри фізіології людини і тварин біологічного факультету Анни Котлярової та завідувача підготовчих курсів факультету доуніверситетської підготовки Анни Шахраюк взяла участь у заходах з нагоди  Дня науки.

Молоді вчені поділилися зі школярами своїми науковими ідеями та результатами досліджень. Зокрема, Богдан Кулик розповів учням про розвиток сучасних нанотехнологій, про функціональні можливості та практичне застосування скануючих тунельних мікроскопів, які можуть стати базовими фізичними метрологічними інструментами XXI століття. Не менш цікавим був і виступ Анни Котлярової, під час якого йшлося про особливості органів чуття людини, а саме – сльозову залозу. Соломія Кріль ознайомила присутніх з актуальними проблемами сучасної геології, зосередивши увагу на питаннях мінерально-сировинного комплексу України (паливно-енергетичних, водних ресурсів, твердих корисних копалин), збереження навколишнього середовища. Продовження →

Ось і ще один випуск Львівського національного університету імені Івана Франка вирушив у світ у пошуках нових досягнень. Традиційно кульмінацією завершення навчання вважається день видачі дипломів.

Хлопці – у костюмах, статечні та задоволені, позиркують на дівчат. Дівчата ж намагаються бути красивими, як ніколи. Сукні, зачіски, макіяж. Це все вже історія. Як історією залишилися і переживання перед іспитами, недоспані ночі перед модулями, а також і ейфорії від складених сесій.

Цікаво було спостерігати за врученням дипломів на різних факультетах – кожному властива своя ідейність, енергетика й традиція. З особливим трепетом звучали настанови студентам від проректорів, деканів і викладачів, адже кожен із них хотів побажати своїм вихованцям кращого майбутнього та якнайбільших звершень у житті. І кожен уже в минулому студент закарбує у своїй пам’яті слова та побажання, сказані в цей день, впродовж усього такого непередбачуваного та неймовірно цікавого життя і згадуватиме їх. Продовження →

(до 65-ої річниці операції “Вісла”)

Ми нашу культуру плекаєм
За межами рідних земель,
Чи доля всміхнеться – не знаєм,
Чи вернем до рідних осель
Б. Чайка

Від 12 червня 2012 року в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка розгорнута книжкова виставка “Перервана пісня. У пам’ять про депортованих українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя (до 65-ої річниці операції “Вісла”)”.

Трагічні події квітня – жовтня 1947 року, коли під тиском урядових збройних сил із східних повітів Польщі (так званого Закерзоння) примусово були депортовані та розпорошені по західних теренах усі етнічні українці – лише одна сторінка у величезній книзі історії національного болю. Але болить вона дотепер. Тисячі людей було переселено з метою асиміляції, заарештовано, ув’язнено, убито, і не лише воїнів УПА та підпілля ОУН, які намагалися чинити опір польським репресіям, а й цивільного населення… Етнічна чистка у Польщі відбувалася за активної підтримки також комуністичних режимів Радянського Союзу та Чехословаччини, проте далеко не всі співучасники злочину сьогодні визнали свою вину. Продовження →

Срібний призер Чемпіонату світу з гирьового спорту серед студентів (м. Гамбург, Німеччина) Андрій Самуць разом із своїм тренером Сергієм Зубковим

Студент першого курсу  історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Самуць виборов друге місце на Чемпіонаті світу серед студентів із поштовху гир по довгому циклу. Світові змагання відбувалися у місті Гамбург (Німеччина) з 8 по 10 червня 2012 року, де були представлені команди з 14-ти країн. Близько 200 учасників виборювали призові місця у різних категоріях. Збірна команда України традиційно виступала у чисельному складі – 63 учасники разом із ветеранами. До речі, у своїй категорії Андрій був наймолодшим спортсменом міжнародних змагань – йому тільки у вересні має виповнитися 18 років.

За словами Сергія Зубкова, викладача-тренера кафедри фізичного виховання та спорту, майстра спорту та діючого спортсмена з гирьового спорту, Андрієві Самуцю протистояли сильні титуловані суперники, проте він був налаштований лише на перемогу та гідно представив наш Університет на Чемпіонаті світу серед студентів.

Для Андрія Самуця це перші міжнародні змагання. Як він зізнався, за кордоном іще не виступав. Та й не дивно, оскільки гирьовим спортом почав займатися порівняно недавно. Не зважаючи на скромний “спортивний стаж” і незначний досвід, відразу почав показувати результати на обласних змаганнях. Продовження →