Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Подаруй дитині радість!

Радісний дзвінкий сміх стоголоссям розноситься коридорами, відлунням летить по закутках, прориваючись іноді крізь відчинену кватирку, перехоплює на мить увагу перехожих. Тут, у будинку, повному дітей, життя вирує, мов у вулику: у кожного своя невідкладна справа, своє захоплення, свій особливий світ рожевих мрій. Вони – такі милі і смішні, ці діти, такі жваві та невгамовні, веселі і безтурботні. Їхні сяючі допитливі оченята, мовби чекають дива. І ніщо не відрізняє їх від інших, тих, які виховуються в сім’ях. Мабуть, лише потребують більше уваги, тепла, ласки і турботи.

Приділити увагу, подарувати радість, надати необхідне – саме такий задум втілюють у життя вже третій рік поспіль студенти економічного факультету, ініціюючи різноманітні поїздки у дитячі будинки. Продовження

Практика філологів у Познані

“Ваrdzo cię lubię” – з таким написом на закінчення практики студенти Львівського національного університету імені Івана Франка отримали символічні подарунки від своїх польських колег із Познанського університету імені Адама Міцкевича.

З 1 до 14 березня 2012 року група студентів філологічного факультету проходила навчальну практику в Познанському університеті. Такий обмін студентами став можливий унаслідок підписання у 2009 році угоди про співпрацю між двома університетами. Поїздка була реалізована завдяки підтримці декана філологічного факультету Ярослава Гарасима і Студентського уряду ЛНУ ім. Івана Франка. Студенти, які навчаються на кафедрі українського прикладного мовознавства і слухають спецкурси з методики викладання української мови як іноземної, мали змогу практично застосувати теоретичні знання з прослуханих дисциплін, навчаючи польських колег української мови. У практиці брали участь студенти п’ятого (Іванна Фецко, Марія Сворінь, Марія Чукас, Мар’яна Слота, Христина Сидорів) та третього курсів (Лариса Шмакова, Оксана Свистун, Уляна Шевченко, Андрій Олійник) під керівництвом асистента кафедри українського прикладного мовознавства Олександри Антонів та аспіранта кафедри Петра Луня. Продовження

Нотатки туриста

Чому люди ходять у гори? Хтось каже, що любить красиві пейзажі, для когось – це можливість перевірити себе чи нагода довести щось собі й іншим. Хтось іде в гори у пошуку компанії таких же дивакуватих людей, як він сам, а хтось – навпаки, щоб відпочити від звичного оточення в затишку природи. Зрештою, одні шукають екстріму, інші ж – спокою.

Дивує: хто би що не казав, чим би не мотивував своє захоплення горами, але не можна все це вмістити в одну фразу. Адже за красивими пейзажами приховані десятки виснажливих шляхів, а за посиденьками біля вогню – години мовчання і споглядання лише спини товариша перед собою. Продовження

Щиро і від усього серця – Ліні Костенко

Днями у Львові серед студентської молоді відбулася цікава акція, що привернула увагу журналістів, громадськості та університетських спільнот міста. У Львівському національному університеті імені Івана Франка з 9:00 усі бажаючі могли привітати у “живому листі” відому українську поетесу Ліну Костенко, яка 19 березня відзначила своє 82-річчя.

А все розпочалося з того, що в січні троє наших студенток – Марічка Шинкарчук, Вікторія Пісоцька (факультет іноземних мов) та Ярина Рак (філологічний факультет) під час гарячих дебатів у соцмережі (група пошановувачів Ліни Костенко) запропонували у креативний спосіб привітати у Львові свою улюблену і шановану поетесу. Отже, й виступили організаторами акції. Березневого понеділка, на день народження Ліни Костенко (19 березня), уже з 9-тої ранку у вестибюлі головного корпусу ЛНУ ім. Івана Франка студенти різних факультетів почали творити “живого листа” зі своїми щирими привітаннями та побажаннями. Упродовж дня всі охочі могли долучитися до цієї ініціативи. Молодіжна акція вийшла напрочуд оригінальною, цікавою та єдначою, оскільки загальна атмосфера, виткана з гарних слів, щирих поглядів і люблячих сердець, синтезувала у собі позитивну енергетику присутніх із доброю магією поезії Ліни Костенко (звучала її голосом саме під час складання живого листа у вестибюлі головного корпусу Університету). Організатори акції мають намір особисто передати цей лист поетесі. Продовження

“Тиждень здоров’я” в Університеті

Період із 27 лютого по 3 березня 2012 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка вже два рік поспіль оголошено “Тижнем здоров’я”. У рамках цього проекту було проведено низку заходів.

Так, на факультетах Університету відбулися популярні лекції, присвячені профілактиці захворювань і пропаганді здорового способу життя.

27 лютого 2012 р. доцент кафедри медичної біології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Зеновія Служинська прочитала лекцію на тему: “Профілактика захворювань, збудники яких переносяться представниками класу Insecta” для студентів І і ІІ курсу біологічного факультету. Під час лекції студенти довідались про трансмісивні хвороби, збудники яких переносяться кліщами, вошами, блохами, комарами, тарганами, щурами тощо, клінічні форми перетікання різних недуг, симптоми захворювання та методи їх лікування. Зеновія Служинська навела приклади зі своєї лікарської практики, закликала студентів бути обачними і не нехтувати своїм здоров’ям, не наражатися на небезпеку. Продовження

Великий піст

Великий піст вважається найго­лов­ні­шим та найсуворішим.

Ще філософ Григорій Сковорода казав, що “Піст – наймиліша, найугодніша Богу річ!”

Народне прислів’я “Постись духом, а не тілько брюхом” наголошувало, що Піст, передусім, означає очищення душі від злих думок і вчинків.

Позитивний вплив на здоров’я людини посту довели вчені медичного центру Інституту серця США. Вони підтвердили користь регулярних періодичних постів для роботи серцево-судинної системи й обміну речовин, оскільки знижують ризик хвороб коронарних артерій і діабету та рівень “поганого” холестерину в крові людини.

В американському Національному інституті проблем старіння довели, що 24-х годинне утримання організму без їжі є м’яким стресом для клітин нашого тіла, відповіддю на який є збільшення здатності організму впоратися із сильнішим стресом. “Це свого роду аналог фізичних вправ для клітин”, – йдеться у результаті дослідження.

Згідно з дослідженнями Національної академії харчування США, система позмінного прийому м’ясної і вегетаріанської їжі, визнана дуже раціональною, оскільки є природним тренуванням для імунної та травної систем та має комплексний оздоровчий вплив.

Піст  – для здоров’я

Потрібно взяти до уваги, що Великий піст, який триває 48 днів, припадає на найважчий для організму час – переходу від зими до весни, коли відбувається перебудова всіх життєвих процесів. Тому, щоб не завдати шкоди організму і використовувати піст максимально для покращення свого здоров’я, необхідно до харчування в цей період поставитися відповідально.

Основні правила оптимізації харчування під час Великого посту. Продовження

Книга – найкращі ліки

Читання – найефективніший спосіб заспокоїтися! Саме читання швидше, ніж музика, прогулянка або горнятко чаю, нормалізує наш пульс і знімає м’язову напругу.

“Шести хвилин тихого читання достатньо для того, аби зменшити рівень стресу майже на 70%, причому жанр книги не має значення”, – запевняє автор дослідження, британський нейропсихолог Девід Льюїс (David Lewis).

Читаючи, ми концентруємо увагу на сюжеті книги і забуваємо про реальність, у цей момент нормалізуються біохімічні процеси організму, вмикається механізм самоконтролю і до нас повертається почуття рівноваги.

Підготовлено за матеріалами українських медіа

Поспіх шкодить нашому здоров’ю

Під натиском щоденного поспіху перебуває не тільки наша свідомість, а й організм. Він потерпає навіть на клітинному рівні. Що відбувається з організмом людини, яка змушена постійно поспішати?

Наші біоритми формувалися століттями – як реакція на природну зміну зими і літа, дня і ночі.

Наш перший біологічний годинник працює відповідно до природних ритмів, визначаючи цикли вироблення гормонів, оновлення клітин і функціонування органів. Другий – локалізований у корі головного мозку, він дозволяє нам погоджувати свій час зі соціальними сигналами. Скажімо, на дзвінок будильника чи про початок ділової зустрічі “сигналізує” саме другий “годинник”. Він впливає на наше життя сильніше, ніж тривалість дня чи перепади температури. Тому нерідко ми живемо швидше, ніж передбачено природою, аби встигати за темпом сучасного життя. Але наш організм не встигає за нами!

З погляду фізіології, жити всупереч природним ритмам – шкідливо. Біоритми живих організмів формувалися мільйони років як адаптивна реакція на зовнішнє середовище, а колосальні зміни в нашому способі життя відбулися в останні півстоліття.У нас просто немає фізіологічних ресурсів, щоб забезпечити нормальне існування в такому ритмі. Результат – ожиріння, гіпертонія, нервові розлади, діабет. Причини цих і інших проблем медики бачать у розсинхронізації наших природних і соціальних ритмів. Продовження

В основі еволюції людини – схильність до співчуття і співпраці

Дослідники з Каліфорнійського університету (США) кидають виклик сталим уявленням про сутність людської поведінки для природного виживання: соціологи збирають все більше доказів розвитку людини у напрямі співчуття і взаємної співпраці для особистого процвітання. Ці факти суперечать Дарвінівській теорії “кожен за себе”, згідно з якою людина від природи егоїстична і саме завдяки природженому егоїзму у суспільстві відбувається боротьба за виживання і так званий природний добір, – інформує “Освітній портал”.

На противагу класичної теорії американські вчені стверджують, що життєвий успіх кожного індивідуума залежить від виховання і культивування альтруїстичних і жалісливих відчуттів. Фахівці назвали нову теорію “виживанням найдобрішого”. На їхню думку, основним завданням для виживання людства і реплікації генів є турбота про оточення – кожна людина на планеті живе, щоб розвивати вміння допомагати людям, і співпрацювати, а не змагатися в соціумі. Навіть Чарльз Дарвін вважав, що симпатія – найсильніший інстинкт людської натури. Продовження