До святкування 150-ї річниці від дня народження відомого поета, філософа і митця, першого неєвропейського Нобелівського лауреата Рабіндраната Таґора 6 квітня у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася мистецька акція “Де душа живе без страху”. З лекцією на тему “Таґор – через 150 років” виступила голова правління Східноєвропейського інституту розвитку др. Мрідула Ґош. Координатори дійства – декан факультету культури і мистецтв Олександр Козаренко та викладач цього факультету Ольга Коломиєць.
Зі вступним словом до присутніх звернувся Олександр Козаренко. Тоді Ольга Коломиєць запросила до мікрофона студента факультету культури і мистецтв Романа Мартина, який прочитав вірш Рабіндраната Таґора “Молитва”. Мрідула Ґош з допомогою презентації розповіла основні факти біографії видатного поета. Рабіндранат Таґор народився 6 травня 1861 року. Продовження →

(до 25-ої річниці Чорнобильської катастрофи)

У ніч 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася техногенна катастрофа, яку й нині вважають найбільшою і найстрашнішою в історії людства. Минуло вже 25 років, а в Україні підвищені дози радіації – на більшій її частині. Площа території, на якій і нині фіксують високі рівні радіоактивного забруднення (понад 1 Кі/км2), перевищує 40 тис. км2. Чорнобильська катастрофа торкнулася кожного з нас: вплинула на здоров’я, змінила довкілля, підірвала довіру до атомної енергетики.
Існує думка, що про чорнобильську катастрофу знають усе й усі. Про Чорнобиль сказано й написано дуже багато, телебачення, Інтернет, радіо і преса також рясніють інформацією. Однак інформацією однобічною, такою, що висвітлює економічні, соціальні або психологічні аспекти проблеми. Попри це, що знає українець про вплив радіації на людину чи її довкілля? Практично нічого. Продовження →

“Асоціація випускників Львівського національного університету імені Івана Франка” запрошує всіх охочих узяти участь у СВЯТІ ВИПУСКНИКА, урочисте відкриття якого відбудеться в суботу, 28 травня 2011 року, о 9.30 в Актовій залі Університету. У програмі святкових заходів заплановано: демонстрацію нового фільму з нагоди святкування 350-річчя від часу заснування Університету, презентацію “Асоціації випускників” та представлення її майбутніх проектів, науково-популярну лекцію одного з випускників ЛНУ ім. Івана Франка, а також святковий концерт за участю Народного ансамблю пісні і танцю “Черемош”.
Участь у святкуванні – безкоштовна, проте просимо учасників свята попередньо зареєструватися через електронну пошту alumni_univer@franko.lviv.ua або за телефоном +38 032 240 31 80.
Заповнити анкету випускника можна на офіційному порталі Львівського національного університету імені Івана Франка (http://www.franko.lviv.ua). Будемо вдячні за поширення цієї інформації серед випускників Університету. Продовження →

28 березня у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася творча зустріч із відомим українським письменником, автором роману “Чорний ворон. Залишенець” Василем Шклярем.
Розпочав зустріч Ректор Університету Іван Вакарчук, який привітав Василя Шкляра й у слові про письменника сказав: “Роман “Чорний ворон” возвеличує справжніх героїв, показує, що ми, україн­ці, – єдині в боротьбі за незалежність України задля нинішніх і наступних поколінь”.
Василь Шкляр, зі свого боку, привітав усю Галичину. Сказав, що привіз вітання з Холодного Яру, де пліч-о-пліч із місцевими мешканцями воювали галичани – помираючи, вони казали: “Хто доживе, привітайте Галичину!”. “Тому я вітаю Галичину!”, – промовив письменник.
Особливу увагу у своєму виступі Василь Шкляр зосередив на романі “Чорний ворон”, за написання якого автора удостоєно Шевченківської премії. Продовження →

14 квітня 2011 року на біологічному факультеті відбувся круглий стіл на тему: “Катастрофи: Чорнобиль-Фукусіма. Тератогенез алкоголю” за участі науковців ЛНУ ім. Івана Франка, ЛНМУ ім. Данила Галицького та команди українсько-американської Програми запобігання вродженим вадам розвитку: професорів Володимира Вертелецького, Кеннета Джонса, Крістіни Чамберс, Джулії Кейбл та Клер Коулс, які вже 10 років досліджують українське Полісся.
Завідувач кафедри медичної генетики Університету Південної Алабами В. Вертелецький, предметом наукового зацікавлення якого є вроджені вади розвитку, констатував епідемію народжуваності сіамських близнюків на Рівненщині. Це явище професор пов’язує з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС та впливом хронічного радіоактивного забруднення на організм людини. Окрім того, професор В. Вертелецький ознайомив присутніх із діяльністю міжнародного благодійного фонду “ОМНІ-Мережі для дітей” та його діяльністю у Волинській, Рівненській, Херсонській, Хмельницькій областях і Автономній Республіці Крим. Продовження →

1. Лише хімічний факультет щороку на засіданні Науково-технічної ради Львівського національного університету імені Івана Франка визнають найкращим серед решти факультетів Університету за результатами наукової роботи.
2. Лише на хімічний факультет Університету 9 вересня 2010 року приїжджав проводити семінар для студентів та співробітників Нобелівський лауреат з хімії Жан-Марі Лен, професор Страсбурзького університету імені Луї Пастера (Франція). Він залишив пам’ятний запис у книзі почесних гостей Університету. А декан факультету, професор Ярослав Каличак подарував оригінальну футболку із зображенням хімічного факультету та написом із хімічних елементів “LwIW UNiWErSiTaS”.
3. Лише хімічний факультет з-поміж усіх факультетів Університету був найглибше інтегрованим у проект “Освіта країною”, який проводив фонд “Люди майбутнього” під егідою Святослава Вакарчука. Студентка третього курсу факультету Ольга Шийка отримала стипендію для двомісячного навчання в Донецькому національному університеті, натомість на хімічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка два місяці навчалася студентка Харківського національного університету імені В. Продовження →

У сьогоднішньому надзвичайно динамічному світі дедалі менше виявів справжнього духу романтики та любові до Землі. Потягом до всього незвіданого завжди вирізнялася професія геолога. Упродовж кількох десятиліть ці мужні й романтичні люди відзначають своє професійне свято в першу неділю квітня. Активно долучається до святкувань найголовніший осередок геологічного життя не лише Львова, а й усієї України – колектив геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Організовують виставки, на яких студенти й працівники факультету демонструють свої таланти – вироби з каменю, художні полотна, фотороботи.
Цьогоріч завдяки керівництву факультету та Університету вдалося організувати виставку у нововідкритій Виставковій залі головного корпусу Університету. Ідейний натхненник і безпосередній організатор заходу – завідувач лабораторії геологічного факультету Михайло Горін. Продовження →

 У мальовничій частині Львова розташовані корпуси фізичного факультету з просторими аудиторіями, навчальними та науковими лабораторіями. До послуг студентів – Науково-технічний та навчальний центр низькотемпературних досліджень, Астрономічна обсерваторія, комп’ютерні класи, локальна комп’ютерна мережа з доступом до інтернету, бібліотека. Навчальний процес на факультеті передбачає насамперед глибоке й фахове вивчення фізики, вищої математики, інформатики, програмування, а також гуманітарних дисциплін, зокрема іноземних мов. Факультет має сучасну експериментальну апаратуру.
Студенти можуть опановувати на високому рівні фундаментальні проблеми фізики. Напрями наукової роботи фізичного факультету пов’язані з теоретичними та експериментальними дослідженнями:
суперсиметрія у квантовій механіці;
квантова інформація;
теорія квантових рідин;
бозеконденсація;
фізика плазми;
релятивістська статистична механіка;
теорія зоряних спектрів;
електронна будова, зонно-енергетична структура і фізичні властивості металів, напівпровідників і діелектриків;
нанотехнології;
швидкозмінні випромінювальні процеси в сцинтиляційних матеріалах;
трансформація, міграція, релаксація електронних збуджень, енергетична структура дефектів у кристалах;
кореляційні ефекти в металах і надпровідниках;
планетологія, великомасштабна структура Всесвіту. Продовження →

Відбулася лекція про першого Нобелівського лауреата з літератури, французького поета-парнасця Рене-Армана Франсуа Прюдома (1839 – 1907), знаного в літературі як Арман Сюллі-Прюдом. Життя і творчість поета представляв доцент кафедри світової літератури Ярема Кравець, відомий дослідник українсько-франкомовних літературних взаємин, перекладач франкомовних літератур, ініціатор проекту “Нобелівські лауреати з літератури”, започаткованого ще 2001 р. У лекції (51-й за рахунком) взяли участь студентки групи ІНф-41с Юлія Новіцька і Соломія Ткач, які декламували вірші Сюллі-Прюдома французькою та українською мовами.
У французьку літературу, як розповів доповідач, Арман Сюллі-Прюдом прийшов через технічні студії, навчаючись спершу в престижному ліцеї Бонапарта, щоб здобути фах інженера. Якийсь час працював інженером на заводі Schneider у місті Крезо. Згодом повернувся до Парижа, де взявся студіювати право.
Свої перші поетичні спроби Сюллі-Прюдом читав на засіданні студентського товариства “Conference La Bruyere”. Продовження →

Молюски – один із природних компонентів, які постійно довкола нас. Деяких із них бачимо постійно, у садах і лісах, на полях та городах, інших – лише у відповідних екологічних умовах: у річках та озерах, у морі і на його узбережжі.
Первісні люди застосовували мушлі молюсків суто з утилітарною метою – виготовляли ножі, наконечники для стріл та списів, скребки тощо, дещо пізніше використовували для збереження рідин або сипучих матеріалів. Саме тому значна частина назв молюсків доносять до нас їх призначення, зокрема: мушля-черпак, ріг тритона, черепашка-лампа, ципрея-монета.
З часом суспільство змінило ставлення до цих цікавих істот, розвинулася інша функція – естетична. Мушлі почали використовувати як прикраси для людей та інтер’єрів. Продовження →