Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

У важкому втримаємося

12404971_1664491783804122_617670173_oВідгук на збірку Володимира Тимчука «Донецький аеропорт»
(Львів : ЗУКЦ, 2014. – 40 с.)

Події минулого року сколихнули світ і Україна знову, як і багато років тому, стала центром загальної уваги. Та, на превеликий жаль, історія, яку творили ми в ті дні, не мерехтіла промінням радості, не лунала сонно ніжними співами назустріч вранішньому сонцю, не полонила думки захмарними мріями про купання в теплому морі й інші розваги… Вона була іншою: била, калічила, підносила в небо душу, але залишала жорстоко розпечений осад смутку. Вона загорялася від спалахів справжнього вогню, але водночас розпалювала в серцях кожного все нові іскри любові до своєї неньки, до побратимів, до найріднішої Батьківщини. Вона прорізувала слух наш пострілами ворога, але це… змусило її залунати гучніше! Залунати голосом народу, єдиної і незламної української нації. Вона наповнювала наш розум журливими нотами, як той грім серед ясного неба, але виливалася дощем свіжих тверезих помислів, що закликали йти вперед – до перемоги! Продовження

Перелітні тіні стародавньої античності

IMG_20160115_154343Що зачудовує нас в особі Романа Хоркавого, простої, скромної людини і через те, на жаль, не дипломованої академічними титулами й позбавленої літературних премій, автора нової фундаментальної книжки «Античність і сучасність»?
Уміння автора вловити та віддзеркалити у своїй творчості перелітні тіні стародавньої античності – це не просто талант Романа Хоркавого, а й складна робота. Складна вона й для самого зацікавленого читача. Він повинен прочитати не лише стислу рецензію на видання, а й книжку, відчути її зміст, насолодитися ним і використати у своєму житті.
Роман Хоркавий знайшов і відчув себе як ніхто інший на стежині інтелектуальних епох. Це не просто відчуття, а й глибоко творчі відкриття авторського розуму і душі на фоні глобальних і національних перипетійних парадоксів нашої технократичної пори. В історії є чимало інших прикладів інтелектуальної кооперації епох, наприклад, німецький класичний поет Йоганн Вольфґанґ фон Ґете називав себе греком. Цікавилися античністю й великі українці – Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко та інші. Продовження

Людина з піснею

IMG_6000ЛЮДИНА з піснею чи духовно-моральним віршем може працювати, відпочивати, відзначати урочисті дати: уродини, весілля і навіть похорони, – все, що пов’язано з людським життям-буттям на Богом даній нам Землі» – так народний геній вустами Марії Максимишин із села Запитова, що недалеко Львова, розкриває нероздільність життя і пісні. У свої 85 років пані Марія пам’ятає більше сотні обрядових і необрядових пісень і володіє чарівною силою голосу. Майже все своє свідоме життя – з тринадцяти років – вона співає у хорах, а останні 20 років незмінно керує запитівським церковним хором, навчаючи хористів співу винятково на слух, з пам’яті, без музичної освіти.
Наприкінці 2015 року фонди фольклорного архіву кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси нашого Університету поповнилися вельми цінним матеріалом, що репрезентує пісенний репертуар талановитого народного виконавця і пропонує цікаві можливості для простеження особливостей побутування фольклорної традиції нашого краю у другій половині ХХ століття. Ідеться про понад сотню народних пісень різних жанрів, а також авторських пісенних і віршових творів, записаних із уст Марії Максимишин, яка народилася і проживає у селі Запитів Кам’янко-Бузького району Львівської області. Продовження

Студентський історичний турнір імені Михайла Грушевського

IMG_0161Упродовж 16–18 лютого 2016 року в Науковій бібліотеці ЛНУ ім. Івана Франка відбулася унікальна подія – вперше за ініціативи саме студентської молоді – Наукового товариства історичного факультету і Львівського медієвістичного клубу, та за підтримки викладачів історичного факультету Франкового університету було започатковано щорічний студентський історичний турнір ім. М. Грушевського. Перші змагання юних істориків відбулися в рамках відзначення 150-річного ювілею від дня народження видатного українського історика Михайла Грушевського. Продовження

Багатотисячною пішою ходою 1 листопада студентська молодь пройшла вулицями міста Львова до Янівського кладовища, аби вшанувати українських борців за волю і незалежність України.
Біля Меморіалу Українських Січових Стрільців відбулось урочисте покладання квітів, а також поминальна панахида і громадське віче.
Хвилиною мовчання учасники віча вшанували пам’ять трагічно загиблого на Сході викладача Львівського національного університету імені Івана Франка Володимира Труша. Продовження

ЗУНР з погляду сучасності: кардіограма вершин і низин української державності

Слово
проректора Львівського університету,
професора Ярослава Гарасима,
виголошене під час віча
на Янівському цвинтарі 1 листопада 2015 р.

 

97 років тому національно свідоме українство Зххідної України, її дипломатична, військова та священича еліта блискавично зорієнтувалась у густому тумані тодішньої європейської політичної атмосфери й освітила суспільний морок княжого Львова сигнальними вогнями відновленої української державності. Євген Петрушевич, Кость Левицький, Дмитро Вітовський, Лонгин Цегельський, Андрей Шептицький і сотні їхніх світських та духовних соратників, ідейно об’єднаних у професійний передпарламент і Військовий Комітет, провели для досвідчених іноземних гравців на зовнішньополітичній шахівниці феноменальний майстер-клас цивілізованого втілення державницьких прагнень української нації, виконавши всі без винятку умови легалізму, передбачені 14-ма пунктами американського президента Вудро Вільсона. Продовження

Європейський досвід децентралізації влади

Єврокомісар із питань розширення і європейської політики сусідства Йоханнес Хан у рамках свого візиту в Україну відвідав Львівський національний університету імені Івана Франка, де зустрівся з представниками об’єднаних територіальних громад Львівщини.
Зустріч відбулася у Дзеркальній залі Університету за участі Ректора, професора Володимира Мельника, голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки, голови Львівської обласної ради Петра Колодія та керівників структурних підрозділів облдержадміністрації.
У вітальному слові Ректор Львівського університету Володимир Мельник наголосив, що зустріч із представниками територіальних громад в історичній будівлі колишнього Галицького Сейму є символічною і знаковою, оскільки саме тут близько 100 років тому місцева влада намагалась реалізувати права тодішніх мешканців Галичини. Продовження

Посол Швеції Андреас фон Бекерат: «Cпілкуватися з молоддю – улюблена частина моєї дипломатичної роботи»

На завершення дипломатичної місії Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Андреас фон Бекерат 3 листопада зустрівся зі студентами факультету міжнародних відносин.
«Можливість виступати перед студентами, спілкуватися з українською молоддю в різних містах країни – це улюблена частина моєї дипломатичної роботи», – наголосив Андреас фон Бекерат. На основі цього досвіду він запевнив, що вважає Україну дуже перспективною державою з великим майбутнім. Бо саме енергія молоді, у силу розуму якої він вірить безапеляційно, дають підстави для оптимістичного прогнозу майбутнього Української держави. Продовження

Українсько-турецькі відносини: чорноморський діалог

Чорноморський регіон сьогодні є ареною боротьби за вплив на міжнародні процеси в широкому географічному полі, що охоплює Європу, Середню Азію та Близький Схід. Тому безпека та стабільність у Чорноморському регіоні – важлива не лише для держав цього регіону, але й для віддалених країн, які, насамперед залежні від енергетичних транзитних маршрутів, що проходять через регіон. За словами науковців, головним джерелом нестабільності та цілої низки загроз у ЧР є тривалі конфлікти.
Про оцінку конфліктогенних зон у Чорноморському регіоні крізь призму зовнішньої політики Туреччини йшлося у виступі доцента економіки Університету економіки і технологій ТОББ (Анкара, Туреччина) Іхсана Чомака під час Міжнародної наукової конференції «Сучасні українсько-турецькі відносини: прискорення через Чорноморський діалог», що відбулась 11 грудня 2015 року. Продовження