Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Щаслива «тринадцятка»…

У Львівському національному університеті імені Івана Франка упродовж трьох тижнів (16 липня – 4 серпня 2018 року) працювала ХІІІ Міжнародна літня школа з української мови і країнознавства. 30 учасників з 11 країн світу мали змогу вивчати українську мову і ближче ознайомитися з історією та культурою України. Цікаво, що цьогорічну Літню школу Львівський університет проводив у партнерстві з Університетом іноземних мов Ханкук (Республіка Корея), Берлінським університетом імені Вільгельма фон Гумбольдта (Німеччина) та Загребським університетом (Хорватія). Продовження

Про Літню школу з погляду нестудентки

Учасники ХІІІ Міжнародної літньої школи з української мови і країнознавства

Учасники ХІІІ Міжнародної літньої школи з української мови і країнознавства. Фото Анни Рицар і Зоряни Хомин

Німеччина, Хорватія, Фран­ція, Туреччина, США, Канада, Швеція, Республіка Корея, Австрія, Росія, Грузія… Як Ви думаєте, що об’єднує всі ці країни? Їхні представники приїхали до Львова і стали учасниками Міжнародної літньої школи «Українська мова і країнознавство», яку вже 10 років поспіль проводить Центр україністики Львівського національного університету імені Івана Франка. Продовження

Подяка Президента Німеччини

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр після зустрічі зі студентами. Фото Олега Вівчарика

Інтенсивний обмін думками, вільне спілкування німецькою мовою, відвертий і щирий діалог – такі результати відвідин Львівського націо­нального університету імені Івана Франка Президента Федеративної Республіки Німеччини Франка-Вальтера Штайн­майєра. Зустріч Президента Німеччини та Ректора Львівсь­кого університету Володимира Мельника зі студентами і викладачами Університету відбулася ще у травні цього року, проте представники ФРН за кожної нагоди згадують її і висловлюють щире захоплення від спілкування з університетською молоддю. Продовження

Франкова «Biblia Apocrypha» як джерело для історії української мови

Професор Віктор Мойсієнко виголошує доповідь на Урочистій академії, присвяченій пам’яті Івана Франка.

Професор Віктор Мойсієнко виголошує доповідь на Урочистій академії, присвяченій пам’яті Івана Франка. Фото Олега Вівчарика

Мало які царини філологічної науки, зрештою, не лише філологічної, залишилися поза увагою Івана Франка. Усеосяжність та усефілологічна обдарованість вражали його сучасників, вражають і його нащадків, нас із вами. Франкові оцінки українського літературного процесу, а почасти й мовотворення багато в чому залишаються актуальними й дотепер. Продовження

Новинки видавництва Львівського університету

Новітня історія України. 1914–1945 рр.

Кондратюк Костянтин. Новітня історія України. 1914–1945 рр. : навчальний посібник / Костянтин Кондратюк. – Видання 2-ге, доповнене. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2018. – 340 с.

Подано систематичний виклад подій від початку Першої до закінчення Другої світових воєн. Значну увагу зосереджено на питаннях визвольних змагань українського народу і його державотворчої діяльності, трагічної долі України в умовах тоталітарного режиму, її боротьби з фашистською окупацією у роки Другої світової війни. Продовження

Ловець магічних зблисків слова

Про збірник наукових праць і матеріалів «Іван Денисюк: «Не попіл слів, а серця жар…». – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2018.

Книга «Іван Денисюк: «Не попіл слів, а серця жар…», у якій згруповано здебільшого тексти виступів на конференції, присвяченій 90-річчю від дня народження видатного філолога-україніста другої половини ХХ – початку ХХІ ст., заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка Івана Овксентійовича Денисюка (1924–2009), вихідця із одного з найзатишніших закутків української землі – волинського Полісся, стане знаковим виданням і для метрів сучасної наукової гуманітаристики та майстрів художнього слова, і для аматорів словесності.

Продовження

Співай, танцюй, мандруй!..

Народний ансамбль пісні і танцю «Черемош» на XXIV Міжнародному фольклорному фестивалі у Пловдиві (Болгарія).

Життя студента Львівського університету насичене і багатогранне – в цьому одна із запорук його професійної успішності й особистісної реалізованості. І справа, зрозуміло, не лише в сумлінному навчанні чи участі в наукових дослідженнях своїх кафедр. Без упорядкованого і змістовного дозвілля мало яка наука дасться «без бука». Тож Університет подбав, аби кожен студент мав змогу повноцінно розкривати й розвивати свої творчі та мистецькі дарування – для цього до ваших послуг Центр культури та дозвілля. У його структурі сьогодні діє десять колективів – музичних, танцювальних, співочих ансамблів, частина з яких має світову славу, як, скажімо, Народний ансамбль пісні і танцю «Черемош».

Продовження

Фізкультурно-спортивне життя Університету

Традиційно фізкультурно-спортивні заняття студенти сприймають як ще одну сходинку пізнавального і цікавого навчального процесу, що надає наснаги та гармонії фізичного розвитку. Завжди перед студентами-першокурсниками постає питання вибору – яку саме спортивну секцію обрати, як дізнатися про тренерів та спортивні досягнення, якими славиться на міжнародному рівні Спортивний клуб ЛНУ ім. Івана Франка.

Пропонуємо увазі читачів невеличкий огляд спортивних секцій та фізкультурно-спортивних заходів, які забезпечують викладачі кафедри фізичного виховання та спорту. Продовження

Вчена рада з нагоди Дня Університету

2016-10-12-university_day-0317 років тому Університетові було надано статус «національного». Ця відзнака засвідчує місце Університету в українському суспільстві, його наукові та педагогічні досягнення, а головне – роль Університету як соціокультурного феномену у вирішенні завдань націокультурного будівництва», – звернувся до членів Вченої ради, студентів і гостей урочистостей з нагоди відзначення Дня Університету Ректор Володимр Мельник.
За словами Ректора, результати діяльності колективу – яскраве підтвердження розуміння академічною спільнотою своєї відповідальності за долю української нації й держави, мови та культури, освіти й науки. Продовження