30 жовтня в Актовій залі Університету відбулася урочиста академія з нагоди 90-ї річниці Західноукраїнської Народної Республіки.
Утворенню Західноукраїнської Народної Республіки передували політичні події, які стали переломними в історії українського державотворення. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року стрілецькі частини на чолі із сотником Дмитром Вітовським зайняли всі найважливіші урядові установи в місті. Уже вранці 1 листопада у Львові з’явилися відозви Української Національної Ради до мешканців столиці і до українського населення всієї Галичини, де, зокрема, зазначали: “Волею українського народу утворилася на українських землях Австро-Угорської монархії Українська держава… Найвищою властю Української держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обіймає власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української держави”. Таким чином, унаслідок безкровного збройного повстання у Львові було відроджено українську державність. Продовження →

З нагоди 90-річчя утворення Західноукраїнської Народної Республіки в Буську відбулося відкриття пам’ятника Президенту ЗУНР Євгену Петрушевичу. Участь в урочистостях взяла делегація Львівського національного університету імені Івана Франка.

Подією загальноукраїнського значення можна назвати відкриття й освячення першого листопада пам’ятника відомому громадсько-політичному діячеві, президентові ЗУНР Євгену Петрушевичу в його рідному місті Буську. До слова, 145-річчя від дня народження Євгена Петрушевича надбужанська громада святкувала у червні цього року. Пам’ятник встановили на території Буської гімназії імені Євгена Петрушевича при Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Участь у відкритті взяли міністр освіти і науки України Іван Вакарчук, перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації  Валерій П’ятак, заступник голови Львівської обласної ради Микола Горинь, племінник Євгена Петрушевича, завідувач кафедри урології Львівського медичного університету імені Данила Галицького Юрій Борис, численна делегація Львівського національного університету імені Івана Франка, яку очолила проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислава Мамчур, представники місцевої влади. Продовження →

Всечесні отці!
Вельмишановна святочна громадо!
Пані та Панове!

Саме у дні вшанування наших героїчних подій і постатей ми замислюємося, що таке подвиг, хто є героєм і яке життя ми обрали для себе. Безперечно, кожен з нас має власну, окрему думку. Але щось об’єднує нас сьогодні, щось змушує битися наші серця радісним очікуванням. Це мить піднесення, і саме такі хвилини ляжуть у канву нашої з вами історії.
Мабуть, не було складнішого визвольного шляху в ХХ столітті, ніж у нашого народу. Її писали, і часто кров’ю, українці, з великою вірою і люди високого обов’язку. Уся наша історія складена з життєпису героїчних особистостей. Велику повагу і вдячність викликають у нас Постаті патріотичного Чину, герої живого прикладу і моральних максим, ті, хто підіймав синьо-жовтий прапор і ніс його через сіре море байдужості.
Не один раз за століття повставала наша Держава. Продовження →

День згортає свої маєтки… У передвечірній тиші запалюються вогники міста. Спершу вони горять невпевнено і сором’язливо, але щось змушує їх набирати сили і розгорятися великим, чистим багаттям. Тоді і моя самотня свічка запалала на привідчиненому вікні: я – пам’ятаю, ми – пам’ятаємо, Україна – пам’ятає.
25 жовтня 2008 року студенти Львівського національного університету імені Івана Франка з ініціативи Центру культури та дозвілля “Лис Микита” провели літературно-музичну акцію біля пам’ятника Тарасові Шевченку. На 33 хвилини зупинилися перехожі і згадали тисячі невинних душ, які загинули в час Голодомору 1932–1933 років. Метою заходу було вшанування роковин Голодомору на Наддніпрянщині, а також висвітлення реакції тогочасної галицької громадськості на ці події.
Перші мінорні акорди старого фортепіано і невеличка площа перед пам’ятником Генію українського народу наповнилася скорботними постатями танцівників. Продовження →

У нашому Університеті відбулося святкування 66-ї річниці створення УПА.
У рамках заходів 14 жовтня в Актовій залі Університету Центр культури та дозвілля організував святковий концерт за підтримки Львівської міської ради, профспілкового комітету викладачів і співробітників ЛНУ ім. Івана Франка, Благодійного фонду “Соборність”, Центру досліджень визвольного руху та комерційного центру “Львів”.
З 15 по 28 жовтня у кіноконцертному залі Центру культури і дозвілля демонстрували фільми про УПА. Першого дня відбулася прем’єра документального фільму “УПА. Тактика боротьби”. Під час кіносеансів студенти та всі охочі мали змогу переглянути кінострічки “Вишневі ночі”, “Нескорений”, “Залізна сотня”, “Карпатське золото”, “Жорстокі світанки”, “Далекий постріл”, “Страчені світанки”, “Останній бункер”.
16 жовтня у Центрі культури і дозвілля студенти філологічного факультету зіграли спектакль за мотивами роману Марії Матіос “Солодка Даруся”. Продовження →

ХХ сторіччя у контексті світової історії залишиться як одна з найжорстокіших і найтрагічніших епох. Події минулого століття – суцільний злочин проти людства і людяності: діяльність комуністичного і фашистського режимів, дві світові і величезна кількість менш глобальних воєн, масові винищення представників вірменського, єврейського та інших народів, постійне протистояння в період гонки озброєнь і “холодної війни”, загроза екологічної катастрофи тощо.
Жахливим злочином проти людяності було масове винищення української культурної і політичної еліти та голодомори 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років.
Cучасна українська наукова, суспільна та політична громадськість голодомор 1932–1933 років називає не просто трагедією, а етноцидом, плановим винищенням української нації. Адже терор голодом заподіяв смерть мільйонам українських хліборобів.
Чи хтось іще сумнівається в тому, що голодомор 1932–1933 років був чітко спланованим злочином? “Та вже те жахіття, – читаємо у виступі Б. Продовження →

У жовтні 2008 р. відзначила 400-річчя Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка – одна із найдавніших бібліотек України і таки найдавніша серед книгозбірень вищих навчальних закладів.
Бібліотеку засновано 1608 р. як навчальну книгозбірню школи при Єзуїтському колегіумі. Принципи її організації було викладено у навчальному статуті “Ratio Studiorum” – головному документі школи, а з 1661 р. – Львівського університету. Окрім окреслення програмних цілей і завдань навчального закладу, зорієнтованого на виховання політичної та інтелектуальної еліти, статут містив приписи та рекомендації для їх досягнення, серед яких найголовнішою була відповідна книгозбірня. Провінціал ордену був зобов’язаний дбати про відповідне матеріальне забезпечення шкільної бібліотеки – з прибутків колегіуму на її утримання та комплектування виділяли кошти, які не могли використати з іншою метою. Продовження →

15 – 17 жовтня у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція “Бібліотека як соціокультурний феномен: історія та сучасність”, приурочена 400-річчю бібліотеки.

Урочиста академія

Відкриття конференції розпочалося Урочистою академією в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка.
Директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка доцент Василь Кметь виголосив доповідь “Наукова бібліотека Львівського університету в парадигмі часу”, проілюстровану слайд-шоу з фотографіями давньої та сучасної бібліотеки.
Із вітальним словом виступили: в. о. ректора Львівського національного університету імені Івана Франка професор Василь Височанський, голова Львівської обласної державної адміністрації Микола Кміть, голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник, заступник міського голови Львова з питань гуманітарної політики Василь Косів, ректор Київської православної богословської академії і семінарії УПЦ КП, кандидат богослов’я, архієпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій (Рудюк), керівники та представники науково-дослідних інститутів і наукових бібліотек України та зарубіжжя. Продовження →

Перший день урочистостей з нагоди 400-річчя Наукової бібліотеки Університету завершився концертом класичної музики у виконанні Камерного оркестру Університету під керівництвом заслуженого діяча культури і мистецтв Романни Бурко. Присутні мали нагоду поринути у гармонійний світ шедеврів Миколая Дилецького, Антоніо Вівальді, Генрі Перселла, Мирослава Скорика. Студенти акторського відділення факультету культури та мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка (Ольга Підгорецька, Дарина Дичковська, Ярослав Василик, Ірина Синишин, Юлія Підкаура, Олег Москаленко) декламували вірші про книги та бібліотеку Павла Русина, Даміана Наливайка, Климентія Зиновіїва, митрополита Стефана (Яворського), а також поезії із Загоровського збірника.
Концерт виявився дійством надзвичайним і мало не містичним – поєднання книги, поетичного слова з відповідної епохи та вражаючого музичного виконання на якийсь час змусили присутніх відчути те, над чим так рідко дає змогу замислитися круговерть життя, – подих часу. Продовження →

400 років – дата більш ніж вагома, тому і святкування було гідним. Презентації, літературні вечори, наукові конференції та інші заходи з нагоди річниці вражали контрастністю. Тому кожен, хто не залишився байдужим і завітав на свято, неодмінно знайшов щось цікаве та корисне особисто для себе. А нудьгувати не доводилося. Зокрема, 16 жовтня у головному читальному залі бібліотеки відбулася презентація проекту М. Жарких “Електронні видання “Мисленого древа” для науки та освіти”. “Мислене древо” існує вже понад 9 років і зараз є чимось на кшталт своєрідної бази даних з незліченною кількістю інформації гуманітарного спрямування. Діяльність групи “Мисленого древа” спрямована сприяти розвитку гуманітарної науки та освіти в Україні через запровадження досягнень у галузі комп’ютерних технологій. Доробок “Мисленого древа” доступний на компакт-дисках. Диски містять, окрім основної інформації, повний каталог зібрань цього проекту, авторські тексти та їх варіанти, фотогалерею та біографічні відомості, довідкові матеріали, а також програму інсталяції “Мисленого древа”. Продовження →