Справжнім подарунком для читачів була презентація “Короткої франкомовної прози ХХ століття: Бельгія, Канада (Квебек), Франція” в головному читальному залі Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка. Твори Еміля Вергарна, Шарля ван Лерберґа, Ґабріель Руа та інших письменників зазвучали українською завдяки праці Яреми Кравця, перекладача, літературознавця, доцента кафедри світової літератури Університету. “Ця книжечка для мене, як тлумача запропонованих текстів, особливо близька з декількох міркувань, – зазначає Ярема Іванович. – Насамперед, вона охоплює понад 40 років моєї скромної творчої праці, яка з перших перекладів ще в 60-ті роки минулого століття і до теперішніх постійно спрямована на впровадження в український культурний контекст особливо вагомих здобутків франкомовного письменства. З кожним із запропонованих творів пов’язані незабутні спогади про перші кроки в перекладі, про визначних майстрів рідного слова, які подали тоді мені свою товариську руку”. Продовження →

12 жовтня в Педагогічному коледжі ЛНУ ім. Івана Франка відкрито виставку “Українська Повстанська Армія. Історія нескорених”. Циклова комісія викладачів суспільних дисциплін на чолі з кандидатом історичних наук О. Сурмач-Цюприк відроджує правду про українську історію, Українську Повстанську Армію і передає її молодому поколінню як заповіт служінню Батьківщині.
13 жовтня в актовій залі навчального закладу відбулася мультимедійна презентація дослідження кандидата історичних наук Марти Гавришко “Жінки у боротьбі за Україну”. Українські жінки – перші, хто надавав підтримку воякам УПА. Участь жіноцтва не обмежувалася зовнішньою підтримкою визвольного руху – чимало з них були його активними членами. Окремі ділянки повстанської діяльності трималися передовсім на жінках. Вони були чудовими кур’єрами та зв’язковими, незамінними працівниками в друкарнях, дехто обіймав високі посади в підпіллі. Продовження →

16 листопада в Актовій залі Львівського університету відбулася зустріч ректора Івана Вакарчука зі студентами. Ректор привітав львівських спудеїв із їхнім святом. Наступний, 2011 рік, має стати роком Франкового університету; і саме на цей період заплановано чимало культурних подій та наукових конференцій.
Виголосивши привітання, ректор поінформував присутніх про зміни, що відбулися в нашому навчальному закладі, зокрема про те, що Університет відкрив нові напрями, серед яких хореографія, астрономія, статистика. І це аж ніяк не всі нові віяння, які можуть заторкнути alma mater. Іван Вакарчук поділився зі студентами не лише здобутками, а й планами: перенести університетську поліклініку, облаштувати буфет на факультеті журналістики, встановити мережу Wi-Fi у кожному з корпусів Університету (сьогодні Wi-Fi вже є в головному корпусі!). Продовження →

14–15 жовтня 2010 р. відбулася Міжнародна наукова конференція з нагоди 75-річчя Яреми Євгеновича Полотнюка “Орієнталістика в Україні: традиції та актуальні проблеми”. У заході взяли участь 120 дослідників з України, Росії, Ірану, Грузії та Кореї. На пленарному засіданні учасників конференції привітала голова оргкомітету, проректор Львівського національного університету імені Івана Франка з навчальної та науково-педагогічної роботи М. Зубрицька. Вступне слово виголосив заступник декана філологічного факультету В. Будний. З допові­дями про засновника сучасного сходознавства у Львівському національному університеті імені Івана Франка Ярему Полотнюка виступили доцент кафедри української мови Н. Захлюпана та старший викладач кафедри сходознавства Р. Гамада. Цікаві доповіді прочитали доктор філологічних наук, професор Київського на­ціо­нального університету імені Тараса Шевченка К. Продовження →

Кажуть, у географії практично неможливо зробити відкриття, бо все вже досліджено. Однак постійно переконуємося, що на теренах нашої держави чимало невідомого й невивченого.
Серед важливих здобутків української географії – точне визначення географічного центру України, у якому взяв участь і науковець нашого Університету. У 2003 році за рішенням Державної служби геодезії, картографії та кадастру України створили групу фахівців із Києва та Львова під керівництвом директора Науково-дослідного інституту геодезії та картографії Юрія Карпінського, до якої увійшов доцент географічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Володимир Грицевич. Унаслідок плідної праці колективу та завдяки використанню сучасних комп’ютерів і програмного забезпечення встановлено, що ГЦУ розташовано на околиці села Мар’янівка Шполянського району Черкаської області в пункті з координатами 49?01’39’’ північної широти і 31?28’58’’ східної довготи. Продовження →

Вступне слово Ганни Кость, заступника декана факультету іноземних мов, на вечорі патріотичної пісні, який відбувся 20 жовтня 2010 р. у форматі святкування Дня Університету

Гаслом нашої поетично-пісенної композиції ми обрали слова пісні “Ті, що під Крутами в бою упали…”, які відтворюють одну зі сторінок нев’янучої слави нашої боротьби за українську державу. Упродовж понад тисячолітньої історії нищили все, що називали українським, – українську традицію, українську мову, український дух, урешті – український етнос. Нас намагалися завоювати печеніги і татари, турки і поляки, московська й австро-угорська імперії. Дикі кочові племена без роду і генетичної пам’яті нищили українців: саджали на палі, роздирали кіньми, стинали їм голови, топили у крові, морили голодом, мордували в тюрмах, садили у божевільні, висилали на Соловки та в “гулаги”. Продовження →

Завершила роботу XVII конференція Асоціації українських германістів (АУГ). Науково-практична конференція на тему “Навчати і вчити німецьку мову в міжкультурному середовищі” відбулася 22–23 жовтня 2010 р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Львів гостинно приймав близько 200 учасників з усіх куточків України – від Луганська до Ужгорода, від Чернігова до Сімферополя. Також активно взяли участь у заході іноземні гості – Гаральд Геррманн, перший секретар, керівник відділу культури, освіти та меншин посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні, Крістіна Павловіч, заступник керівника Гете-інституту в Україні, Флоріан Кюхлер, керівник DAAD (Німецька служба академічних обмінів), Тобіас Фогель, лектор Австрійської служби з обмінів, проф., д-р Йоахім Кнапе, директор семінару загальної риторики при університеті в м. Продовження →

Над українською науковою термінологією, яка віднедавна почала відроджуватися й виходити на європейський рівень, нависла загроза, оскільки державна мова раз по раз зазнає нападів горе-політиків, як і все національне. Ми неодноразово в телепередачах, які ведуть аж ніяк не українські журналісти, чули висловлювання, що українська термінологія недосконала, а російською наукові поняття звучать значно краще. Окрім того, сьогоднішній міністр освіти провадить політику скорочення функціонування української мови, роблячи поступки мовам національних меншин, зокрема російській мові.
У 90-х роках, після багатьох років поневірянь і утисків, українська мова знову посіла гідне місце в усіх сферах життєдіяльності. Поступово на державну мову переходили освіта і наука. Бо, як писав колись І. Огієнко, “українська мова здатна бути мовою науки, як і всі інші мови…”.
За попередні 20 років захищено низку дисертацій, у яких докладно описано системну організацію галузевих терміносистем, способи творення термінів, їхню структуру, функціонування, побачили світ понад 1300 словників різних фахових галузей, виходили й виходять різногалузеві підручники національною мовою, приймають державні стандарти на галузеві поняття та терміни, плідно працюють термінологічні центри в Києві, Львові, Харкові й інших містах України. Продовження →

Тарас Прокопишин – студентський мер Львова

9 листопада в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулися вибори голови Студентської ради. Участь у зборах узяли 40 членів Студентської ради Львова. Відкрила вибори вступним словом тодішній студентський мер Львова Христина Паньків, яка прозвітувала про роботу ради за час її головування. Христина зазначила, що за попередній рік збільшилася кількість спортивних і навчально-просвітницьких проектів. Проведено чимало цікавих, корисних та пізнавальних заходів, серед яких “Студентська красуня”, “Різдвяний вертеп”, участь в акції “Зробимо місто чистішим”, відвідання геріатричного пансіонату, майстер-класи з писанкарства, “Прости з усмішкою”, “Пляжна сесія”, турнір з міні-футболу, футбольний турнір між Студентською радою та Львівською міською радою, Кубок з баскетболу серед студентських команд, проекти “Перший вибір” (студенти юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка читали лекції для студентів перших курсів) та “Свідомий вибір”, навчальні екскурсії, круглий стіл “Соціальні мережі: кіберзалежність чи комунікації майбутнього?” та інші. Продовження →

На фото: учасники конференції

У жовтні в Класичній гімназії відбулася конференція “Галичина – полікультурна територія України. Стан та перспективи”, у якій узяли участь і представники національних громад Львова, і студенти Львівського національного університету імені Івана Франка – Уляна Барановська та Мар’яна Дах, члени українських Клубів толерантності та представники релігійних конфесій. Захід зі словами побажань та привітань розпочав голова оргкомітету, заступник директора Класичної гімназії Сергій Хараху, який розповів про актуальність мети та завдань конференції, а також подякував учасникам, які подолали значні відстані для участі в такому важливому заході і приїхали з Києва – Маріам Варданян, представниці Київського клубу толерантності, з Маріуполя – Євгенії Саганчі, координатору Маріупольського клубу толерантності, з Харкова – Володимиру Литовченку, координатору Харківського Клубу толерантності. Продовження →