(штрихи до портрета професора Миколи Ільницького)

Писати про свого сучасника нелегко і вкрай відповідально. Ще більш відповідально писати про свого викладача, щоб було неупереджено, об’єктивно, щоб не оминути правди про особистість, не допустити якоїсь недолугої фрази чи бодай натяку на непродуманість, нерозважливість, словом, фальшиву ноту в тканині тексту про повнокровну, духовно відкриту до світу і сучасників, дуже енергійну і жваву, як на її вік, людину. Таким був, є і, либонь, завжди буде професор Микола Ільницький…
Микола Ільницький – відомий український літературознавець, критик, поет, перекладач. За своє, сповнене великою працею, життя неодноразово належно оцінений і відзначений численними преміями, зокрема, премією ім. О. І. Білецького, Всесоюзною премією в галузі критики, премією ім. І. Я. Франка Президії НАН України, премією імені Богдана Лепкого тощо. Продовження →

У п’ятницю, 25 вересня, викладачі, студенти старших курсів факультету іноземних мов та вчителі Львівщини мали змогу відвідати 2 семінари з методики викладання німецької мови як іноземної. Керівниками семінарів були представники Ґете-Інституту в Україні: заступник директора та керiвник мовного вiддiлу Крістінa Павловiч та референт відділу “Педагогічна кооперація з німецької мови” Альберт Даніельс. Гості люб’язно розповіли нам про завдання Ґете-Інституту щодо вдосконалення рівня викладання німецької мови – у середніх і вищих навчальних закладах зокрема.
Один із найважливіших напрямів діяльності Ґете-Інституту – робота з учителями та викладачами іноземної мови в Україні, яких є близько 12 тисяч. Ґете-Інститут розробляє різноманітні програми, щоб якомога більше викладачів мали змогу навчатися за ними. Для цього він інтенсивно співпрацює з різними освітніми закладами України, Міністерством освіти і науки, центрами незалежного оцінювання якості освіти, а також із так званими мультиплікаторами, методистами обласних відділів освіти, завідувачами кафедр тощо. Продовження →

Зустріч із Оксаною Пахльовською

Форум видавців у Львові – визнана загальнонаціональна подія, що збирає в нашому місті не тільки видавців і прихильників книг, а й українських інтелектуалів, щоб обговорити загальносуспільні проблеми та виклики українського сьогодення в контексті нуртуючого глобалізованого світу. Такий собі інтелектуальний мурашник, де щороку збираються цікаві, непересічні постаті, автори численних книг, щоб подискутувати, а до них приєднуються їхні постійні й потенційні читачі. Це своєрідний інтелектуальний простір, що притягує особливим магнетизмом його учасників.
Прикладом такого незвичайного інтелектуального формату була й дискусія в межах форуму “Чи потрібна європейцям свобода”, що відбувалася 12 вересня у Великому залі Палацу Потоцьких. Її учасники: Егідійус Алєксандравічус (Литва), Адам Міхнік (Польща), Алєксєй Цвєтков (Росія/США), Оксана Пахльовська (Україна/Італія). Продовження →

11 вересня в Актовій залі Університету відбулася чергова зустріч у рамках проекту “Університетські діалоги”. Цього разу до нашого Університету завітав норвезький письменник і філософ Юстейн Гордер, який водночас був почесним гостем XVI Форуму видавців у Львові.
Автор перекладеного 55-ма мовами бестселера – роману про історію філософії “Світ Софії” – прочитав лекцію “Моя літературна і філософська одіссея”. Варто зазначити, що Юстейн Гордер володіє унікальним талантом легко і цікаво говорити, писати про найскладніше: закони буття, релігію, світову історію. Тому не дивно, що переповнена зала вітала письменника щирими оплесками. Представила норвезького філософа проректор з науково-педагогічної роботи Університету Марія Зубрицька, назвавши його людиною, закоханою у світ, яка вміє бачити серцем. Автор тринадцяти книг для дорослих, дітей і підлітків, письменник, якому пророкують Нобелівську премію, розмірковував про те, для чого стають письменниками: “Є два шляхи, як стати письменником. Продовження →

За цікавою розмовою ми незчулися, як збіг час. Моя співрозмовниця – студентка четвертого курсу факультету міжнародних відносин Марічка Гудь, яка нещодавно побувала на міжнародній сесії Європейського молодіжного парламенту. Ми розмовляли про начебто прописні студентські істини: як досягти успіху, самореалізуватися та долати перешкоди, але одне було зрозуміло: необхідна наполегливість, працелюбність, залізна воля, якщо потрібно. Тоді прописні істини стають реальністю. Власне, для Марічки такою реальністю стала можливість попрацювати у Європейському молодіжному парламенті, поспілкуватися із європейською молоддю з різних країн та гідно представити Україну – як країну великих можливостей.
Студентка довела собі одну просту істину – вода під лежачий камінь не тече. Можливо, саме тому їй вдається досягати успіху не тільки в навчанні, а й у громадській діяльності, зокрема, брати участь у міжнародних сесіях молодіжного європарламенту. Продовження →

Одним із традиційних наукових форумів Львівського національного університету імені Івана Франка є щорічні франківські конференції, які збирають учених не лише з різних куточків України, а й з-за кордону. Пізнання універсуму Франкового слова щоразу привертає увагу і вже знаних дослідників, і молодих адептів науки. Цьогоріч звичний формат проведення академічного полілогу змінили, адже засідання відбувалися не в кімнатах Інституту франкознавства, а на благодатній гуцульській землі у селі Криворівні, що на багато років стала рідною для Івана Франка, дарувала йому потужну енергетику, наснагу до невтомних звершень на ниві національного письменства. Учасників конференції, що презентували різні наукові центри – Варшаву, Київ, Чернівці, Дрогобич, Львів, зі щирою гостинністю на криворівнянській землі 25 та 26 вересня вітали сільський голова (випускник філологічного факультету) Василь Зеленчук та директор Літературно-меморіального музею Івана Франка Микола Дзурак. Продовження →

У червні 2009 року в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка відбулася наукова конференція “Іван Франко і культура Поділля”. Це вже третій науковий форум у рамках циклу конференцій “Шляхами Івана Франка”, що є одним із проектів Міжнародної асоціації франкознавців (голова – професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка Михайло Гнатюк). Цього разу співорганізаторами були також Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Львівський національний університет імені Івана Франка та Львівське відділення інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. У доповідях та дискусіях науковці зосередили увагу на ролі доробку Івана Франка в контексті подільської культури та на різноманітних цікавих проблемах сучасної філології.

Вл. інф.

Марія Ігнацевич,

студентка 3 курсу філологічного факультету

* * *
Боже…
Ти приніс у мою буденність
Теплий вітер.
Відігнав мою упертість
Чорних літер.

Ти давав мені і ласку,
І надію,
Ніжно вклав у моє серце
Тиху мрію.

Подарував мені цілунок,
Карму долі.
Ти поклав мені дарунок,
На долоні.

І я взяла дар безцінний,
Із душею.
Розглядала світ безмірний
Й пусту стелю.

І молитву я тобі
За це давала.
Кольором на білім тлі
Тебе шукала…

Життя
Дорога ця часом – пряма і гладенька,
Частіше буває звивиста й горбиста. Продовження →

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 17.04.2009 року № 341 “Про затвердження Плану дій щодо вдоско­налення викладання дисципліни “Українська мова” (за професійним спрямуванням) у вищих навчальних закладах”, передбачено вступний іспит до аспірантури та кандидатський іспит з української мови не лише для філологів, а й для спеціалістів усіх наукових галузей. Своїми думками про те, чи вплине ініціатива міністра Івана Вакарчука на підвищення статусу української мови, на покращання рівня мовних знань, діляться студенти та аспіранти нашого Університету.

Ярослав Кречко, 5 курс, факультет журналістики
– Думаю, це правильно. Українську мову мають знати не лише філологи, гуманітарії, а й представники інших спеціальностей. Продовження →

Від 9 до 13 вересня цього року у Вінниці традиційно відбувався фінал України з командного алгоритмічного програмування серед вищих навчальних закладів України. У змаганнях узяли участь 30 команд, три з яких представляли Львівський національний університет імені Івана Франка. Також варто зазначити, що завдяки статусу відкритого фіналу України разом з українськими командами змогли позмагатися одна молдовська та дві грузинські.
Місто над Бугом зустріло учасників олімпіади хорошою погодою та святковим настроєм. Перед олімпіадою місто прикрашали кольоровими кульками та блискучими стрічками, а за день до основного туру змагань встановлювали декілька сцен для концертів, які відбулися одразу після змагань. Відповідно, усі команди налаштувалися перемагати. Кожен подумки бачив себе на одній зі сцен, де його вітають з перемогою, а весь 350-тисячний обласний центр аплодує найкращому програмістові України. Продовження →