До 80-річчя від дня народження Дмитра Павличка

Поява кожної книжки Дмитра Павличка – поетичної, перекладацької, літературознавчо-критичної чи ще якоїсь іншої – зав­жди факт не буденний. Річ у тім, що навіть якщо він передруковує свої вже знані читачеві твори, то компонує їх у таку “книжкову будівлю”, яка не повторює композиційного “зводу” віршів, що були під спільним “дахом” попередньої книжки. Скажімо, його збірка “Золоте ябко”, опублікована 1998 року, містить любовну лірику із чудової книжки 80-х років “Таємниця твого обличчя” з додатком до неї інтимних віршів із ранніх поетових книг, об’єднаних у розділі “Перша і остання молодість”, та віршів, написаних у 90-ті роки. Отже, це вже книга інтимної лірики, твореної впродовж життя: у пору молодості, в період дозрілих літ та в роки сивочолої мудрості, коли осягається визолочена філософська мудрість краси інтимних чуттів. Продовження →

Традиційний Форум видавців і цього року зібрав у Львові багатотисячну аудиторію поціновувачів друкованого слова. Це вересневе свято вже вшістнадцяте відбулося у місті Лева, а його масштаби щоразу ширшають і ширшають, бо охочих продемонструвати свої творчі здобутки, перетворені на поліграфічний виріб – книжку, щороку більшає.

Знову активним учасником Форуму видавців був Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, який упродовж чотирьох днів на стенді № 133, на першому поверсі Палацу мистецтв, дивував відвідувачів книжкової виставки-ярмарку різноманітною науковою, навчальною, довідковою літературою приблизно 200 найменувань. Успішним здобуткам на форумі сприяла зазвичай ретельна підготовка до цього масового книжкового свята.
Уже традиційно Видавничий центр Університету взяв участь у конкурсі “Найкраща книжка XVІ Форуму видавців у Львові”, подавши на суд вимогливого журі вісім книжок: перший том збірника матеріалів Міжнародного наукового конгресу до 150-річчя від дня народження Івана Франка (Львів, 27 вересня – 1 жовтня 2006 р. Продовження →

(штрихи до портрета професора Миколи Ільницького)

Писати про свого сучасника нелегко і вкрай відповідально. Ще більш відповідально писати про свого викладача, щоб було неупереджено, об’єктивно, щоб не оминути правди про особистість, не допустити якоїсь недолугої фрази чи бодай натяку на непродуманість, нерозважливість, словом, фальшиву ноту в тканині тексту про повнокровну, духовно відкриту до світу і сучасників, дуже енергійну і жваву, як на її вік, людину. Таким був, є і, либонь, завжди буде професор Микола Ільницький…
Микола Ільницький – відомий український літературознавець, критик, поет, перекладач. За своє, сповнене великою працею, життя неодноразово належно оцінений і відзначений численними преміями, зокрема, премією ім. О. І. Білецького, Всесоюзною премією в галузі критики, премією ім. І. Я. Франка Президії НАН України, премією імені Богдана Лепкого тощо. Продовження →

У п’ятницю, 25 вересня, викладачі, студенти старших курсів факультету іноземних мов та вчителі Львівщини мали змогу відвідати 2 семінари з методики викладання німецької мови як іноземної. Керівниками семінарів були представники Ґете-Інституту в Україні: заступник директора та керiвник мовного вiддiлу Крістінa Павловiч та референт відділу “Педагогічна кооперація з німецької мови” Альберт Даніельс. Гості люб’язно розповіли нам про завдання Ґете-Інституту щодо вдосконалення рівня викладання німецької мови – у середніх і вищих навчальних закладах зокрема.
Один із найважливіших напрямів діяльності Ґете-Інституту – робота з учителями та викладачами іноземної мови в Україні, яких є близько 12 тисяч. Ґете-Інститут розробляє різноманітні програми, щоб якомога більше викладачів мали змогу навчатися за ними. Для цього він інтенсивно співпрацює з різними освітніми закладами України, Міністерством освіти і науки, центрами незалежного оцінювання якості освіти, а також із так званими мультиплікаторами, методистами обласних відділів освіти, завідувачами кафедр тощо. Продовження →

Зустріч із Оксаною Пахльовською

Форум видавців у Львові – визнана загальнонаціональна подія, що збирає в нашому місті не тільки видавців і прихильників книг, а й українських інтелектуалів, щоб обговорити загальносуспільні проблеми та виклики українського сьогодення в контексті нуртуючого глобалізованого світу. Такий собі інтелектуальний мурашник, де щороку збираються цікаві, непересічні постаті, автори численних книг, щоб подискутувати, а до них приєднуються їхні постійні й потенційні читачі. Це своєрідний інтелектуальний простір, що притягує особливим магнетизмом його учасників.
Прикладом такого незвичайного інтелектуального формату була й дискусія в межах форуму “Чи потрібна європейцям свобода”, що відбувалася 12 вересня у Великому залі Палацу Потоцьких. Її учасники: Егідійус Алєксандравічус (Литва), Адам Міхнік (Польща), Алєксєй Цвєтков (Росія/США), Оксана Пахльовська (Україна/Італія). Продовження →

11 вересня в Актовій залі Університету відбулася чергова зустріч у рамках проекту “Університетські діалоги”. Цього разу до нашого Університету завітав норвезький письменник і філософ Юстейн Гордер, який водночас був почесним гостем XVI Форуму видавців у Львові.
Автор перекладеного 55-ма мовами бестселера – роману про історію філософії “Світ Софії” – прочитав лекцію “Моя літературна і філософська одіссея”. Варто зазначити, що Юстейн Гордер володіє унікальним талантом легко і цікаво говорити, писати про найскладніше: закони буття, релігію, світову історію. Тому не дивно, що переповнена зала вітала письменника щирими оплесками. Представила норвезького філософа проректор з науково-педагогічної роботи Університету Марія Зубрицька, назвавши його людиною, закоханою у світ, яка вміє бачити серцем. Автор тринадцяти книг для дорослих, дітей і підлітків, письменник, якому пророкують Нобелівську премію, розмірковував про те, для чого стають письменниками: “Є два шляхи, як стати письменником. Продовження →

За цікавою розмовою ми незчулися, як збіг час. Моя співрозмовниця – студентка четвертого курсу факультету міжнародних відносин Марічка Гудь, яка нещодавно побувала на міжнародній сесії Європейського молодіжного парламенту. Ми розмовляли про начебто прописні студентські істини: як досягти успіху, самореалізуватися та долати перешкоди, але одне було зрозуміло: необхідна наполегливість, працелюбність, залізна воля, якщо потрібно. Тоді прописні істини стають реальністю. Власне, для Марічки такою реальністю стала можливість попрацювати у Європейському молодіжному парламенті, поспілкуватися із європейською молоддю з різних країн та гідно представити Україну – як країну великих можливостей.
Студентка довела собі одну просту істину – вода під лежачий камінь не тече. Можливо, саме тому їй вдається досягати успіху не тільки в навчанні, а й у громадській діяльності, зокрема, брати участь у міжнародних сесіях молодіжного європарламенту. Продовження →

Одним із традиційних наукових форумів Львівського національного університету імені Івана Франка є щорічні франківські конференції, які збирають учених не лише з різних куточків України, а й з-за кордону. Пізнання універсуму Франкового слова щоразу привертає увагу і вже знаних дослідників, і молодих адептів науки. Цьогоріч звичний формат проведення академічного полілогу змінили, адже засідання відбувалися не в кімнатах Інституту франкознавства, а на благодатній гуцульській землі у селі Криворівні, що на багато років стала рідною для Івана Франка, дарувала йому потужну енергетику, наснагу до невтомних звершень на ниві національного письменства. Учасників конференції, що презентували різні наукові центри – Варшаву, Київ, Чернівці, Дрогобич, Львів, зі щирою гостинністю на криворівнянській землі 25 та 26 вересня вітали сільський голова (випускник філологічного факультету) Василь Зеленчук та директор Літературно-меморіального музею Івана Франка Микола Дзурак. Продовження →

У червні 2009 року в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка відбулася наукова конференція “Іван Франко і культура Поділля”. Це вже третій науковий форум у рамках циклу конференцій “Шляхами Івана Франка”, що є одним із проектів Міжнародної асоціації франкознавців (голова – професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка Михайло Гнатюк). Цього разу співорганізаторами були також Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Львівський національний університет імені Івана Франка та Львівське відділення інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. У доповідях та дискусіях науковці зосередили увагу на ролі доробку Івана Франка в контексті подільської культури та на різноманітних цікавих проблемах сучасної філології.

Вл. інф.

Марія Ігнацевич,

студентка 3 курсу філологічного факультету

* * *
Боже…
Ти приніс у мою буденність
Теплий вітер.
Відігнав мою упертість
Чорних літер.

Ти давав мені і ласку,
І надію,
Ніжно вклав у моє серце
Тиху мрію.

Подарував мені цілунок,
Карму долі.
Ти поклав мені дарунок,
На долоні.

І я взяла дар безцінний,
Із душею.
Розглядала світ безмірний
Й пусту стелю.

І молитву я тобі
За це давала.
Кольором на білім тлі
Тебе шукала…

Життя
Дорога ця часом – пряма і гладенька,
Частіше буває звивиста й горбиста. Продовження →