20 лютого 2009 р. на філологічному факультеті Франкового університету відбувся Всеукраїнський конкурс студентських наукових досліджень з історії українського мовознавства 20–30 рр. XX ст. Варто зазначити, що майже всі українські мовознавці цього періоду зазнали репресій. Захід було приурочено Дню рідної мови, що його з 1999 р. відзначають у світі щороку. Організували конкурс Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університет імені Івана Франка (філологічний факультет), Інститут українознавства МОН України, Інститут української мови НАН України, Український інститут національної пам’яті. У конкурсі взяли участь студенти з різних університетів України. З доповідями виступили представники Львова, Запоріжжя, Чернівців, Києва, Житомира, Тернополя.
Тематика конкурсних робіт охоплювала і теоретичні питання з історії українського мовознавства (наприклад, “Формування теорії літературної мови у працях мовознавців 20-30 рр. Продовження →

Кожен із нас пробував щось писати. Творчість – це явище чи процес? Ніхто не може пояснити, чому хочеться творити тексти. Вартою уваги з цього приводу є приклад студентки першого курсу юридичного факультету Марічки Бабій, яка відкрила в собі літературні здібності.
Торік Марічка взяла участь у літературному квесті, що відбувався в межах Форуму видавців, і перемогла. За відгуками фахівців, уперше в Україні відбувся справді літературний квест, учасники якого створювали гіпертексти.
У квесті було чотири завдання (етапи): використати два перші речення письменника з автограф-сесії, вибрати поетичний рядок, знайти опис героя з іншої книги й опублікувати свій текст на сайті “Виделка”.
З’ясувалося, що Марічка найкраще виконала всі завдання літературного конкурсу (творчий блог Марічки Бабій) і виграла головний приз від відомого мобільного салону – ноутбук. Отже, навчальний рік для першокурсниці Марічки Бабій видався результативним не тільки з огляду на успішність у навчанні, а й у творчих пошуках. Продовження →

25 лютого в нашому Університеті відбулося перше засідання літературознавчого семінару (керівник – професор Любомир Сеник) на тему “На що впливає літературна критика?” Акцію, яку планують зробити регулярною, організували Інститут літературознавчих студій, кафедра української літератури ім. академіка М. Возняка (ЛНУ ім. Івана Франка) і Науково-ідеологічний центр ім. Д. Донцова (Дрогобич) з метою актуалізувати в академічному середовищі проблеми теоретичного літературознавства і критики.
Доповідь на тему “Спокуси і пастки літературної критики” виголосив доцент кафедри теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педуніверситету імені Івана Франка Олег Баган. Проблемна “дихотомія” виступу базувалася на порівнянні спокус і пасток літературної критики, які водночас дають їй великі можливості впливу і скеровують до однобічності. Спокуси (прагнення навчати, програмувати, формувати завдання тощо) заганяють критику в постійні пастки (штучні раціональні схеми, доктринерство, затеоретизованість, тенденційність). Продовження →

Професор Віктор Вікторович Коптілов
(3. 07. 1930 – 19. 02. 2009)

Наша філологія, зокрема перекладо­знавство, зазнали гіркої втрати: 19 лютого 2009 року переступив межу вічності доктор філологічних наук, професор Віктор Вікторович Коптілов.
 Навіть на тлі яскравих та загальновизнаних здобутків провідних Майстрів Слова перекладацький та перекладознавчий доробок професора В. Коптілова – явище досить унікальне: і за рівнем відтворення українською мовою вершинних творів багатьох літератур світу й обсягом охоплених авторів, і в теоретичному осмисленні перекладної літератури.
Кажучи словами І. Франка, своїми перекладами В. Коптілов “збагатив душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми та вирази чуття, яких вона не мала досі, будуючи золотий міст зрозуміння та спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями”. Знавець багатьох іноземних мов, зокрема французької, В. Продовження →

Є почуття, яке люди поважають в інших, проте не дуже люблять відчувати на собі. Це муки совісті, ті самі муки, які жорстоко розривають серце й душу, коли щось не так, коли відчуваєш: ти справді завинив перед кимось. Якби не було тих мук, усе на світі стало б інакше. Тільки уявіть: усі люди роблять, що хочуть, ображають один одного, заробляють гроші всіма відомими шляхами, і ні в кого не болить душа, не стискається серце… Людське життя на нашій планеті було б нестерпним, настав би повний хаос у стосунках, запанувала б недовіра, усіх поглинули б розчарування і депресія.
Наша біда в тому, що ми не тільки не дослухаємося до голосу совісті, а й не вміємо до нього дослухатися. Згадуємо про неї тільки тоді, коли вона вже терзає нашу душу. А от якби ми, перш ніж щось зробити і потім мучитися, запитали поради у совісті! Не образивши близьких і друзів, не допустивши в серце почуття помсти, не зробивши лихого вчинку, ми вберегли б себе від душевних тортур.
На жаль, дедалі більше стає тих, хто заради збагачення, слави чи влади йде на угоду з власною совістю і, вигадуючи собі будь-яке виправдання, чинить страшні речі. Продовження →

Автопортрет зі свічкою

Тримай над головою свічку,
допоки стомиться рука –
ціле життя. Замало нічку.
Довкола темінь полохка…

        Василь Стус

Святий вогонь в його думках –
Палає свічкою в долонях,
І вже додому світлий шлях
Згубився в далині… Й безсоння
Жене у душу самоту,
Щоночі спогади тривожні…
У Моринцях сади в цвіту,
А тут – лиш вулиці порожні.
Він сам чужий собі, не друг.
Хіба ж це воля? Та, що снилась?
Дощами плаче Петербург
Над ним, мабуть, чи ще над кимось…
А він спечалений схилився
Над полотном, взяв олівець…
Якому ж Богу він молився
За біль покривджених сердець?!
За тих рабів німих, що ждуть
І не діждуться Вашингтона.
Куди веде їх грішна путь?
Куди їм стелиться дорога?
І скільки, скільки ще блукать,
Крізь терни болю і руїни?!
Як жить? Як жити і мовчать,
Коли ридає Україна?!
І долю кликать. Продовження →

1967 року з ініціативи завідувача кафедри неорганічної хімії професора Євгена Черкашина та його перших учнів професора Євгена Гладишевського і доктора хімічних наук Петра Крип’якевича за підтримки видатних учених академіка АН СРСР М. Бєлова та академіка АН УРСР І. Францевича, на основі урядової постанови виділено цільові бюджетні асигнування на розвиток кристалохімії у нашому Університеті. Спершу створено науково-дослідну групу кристалохімії, яку 1981 року розширено та переформовано в окрему науково-дослідну проблемну лабораторію фізико-хімічного аналізу металічних систем і кристалохімії інтерметалічних сполук при кафедрі неорганічної хімії. Наукові досягнення працівників проблемної лабораторії та кафедри швидко набули широкого визнання в аналогічних центрах світу. Так було засновано Львівську кристалохімічну наукову школу. Наукове керівництво школою здійснювали завідувачі кафедри неорганічної хімії, професори Євген Черкашин (1945–1968 рр.), Євген Гладишевський (1968–1989 рр. Продовження →

Університетський читач у цій газетній добірці має змогу ознайомитися з новими книжками Видавничого центру Університету, які нещодавно побачили світ. Деякі з цих видань уже є на полицях книгарні, розташованої у 118-й кімнаті головного корпусу Франкового університету. Сподіваємося, ці книжкові новинки наших науковців збагатять знання не лише студентів, а й широкого кола поціновувачів друкованого слова.

Соціальна психологія Автор – Надія Гапон Гапон Н. Соціальна психологія: Навчальний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – 366 с. Редактор – Мар’яна Михалюк. Технічний редактор – Світлана Сеник. Комп’ютерне верстання – Наталія Лобач. Обкладинка – Василь Роган. Розглянуто фундаментальні теорії, концепції, класичні експерименти й феномени соціального мислення, соціального впливу й соціальної поведінки. Продовження →

14 лютого в столиці України вкотре відбувся десятий (ювілейний) фестиваль жіночої краси, грації й здоров’я “Зимова вишня”.
Представниць вісімнадцяти команд з різних куточків України об’єднала любов до аеробіки – виду спорту, у якому фізична підготовленість та естетика рухів гармонійно поєднані.
Дівчата змагалися у трьох вікових категоріях: 25 – 35 років; 35 – 45 років; 45 років і старші.
Наше місто представляли дві команди: “Львів’яночка” і “Фрі­стайл”. У складі “Львів’яночки” виступили троє викладачів кафедри фізичного виховання і спорту Української академії друкарства і двоє представниць нашого Університету – завідувач кафедри фізичного виховання і спорту Романа Сіренко і викладач цієї кафедри Юлія Карелова.
“Високими призовими місцями завдячуємо нашому тренерові – завідувачу кафедри фізвиховання і спорту Львівської державної академії друкарства Г. Лапшиній і нашій наполегливості та згуртованості. Продовження →

6 – 7 лютого у спортивному комплексі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся “Зимовий турнір” з міні-футболу серед викладачів вищих навчальних закладів.
Організували змагання кафедра фізичного виховання та спорту і Спортивний клуб Університету, які не вперше проводять такі заходи, щоразу намагаючись залучати якнайбільше учасників. За першість боролися команди ЛНУ ім. Івана Франка, Національного університету “Львівська політехніка”, Національного лісотехнічного університетуУкраїни, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С. З. Гжицького, Львівської комерційної академії, а також гості з Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка.
Наш Університет представляли дві команди, у складі яких були викладачі кафедри фізвиховання, а також механіко-математичного, фізичного, економічного, філософського та історичного факультетів. Продовження →