18 квітня 2012 року відбулася презентація Наукового товариства студентів, аспірантів і молодих учених механіко-математичного факультету. Про мету створення наукових осередків на факультетах, координацію їхньої роботи на загальноуніверситетському рівні, особливості діяльності, основні зав­дан­ня й умови членства йшлося у вступному слові голови Наукового товариства студентів, аспірантів і молодих учених Університету Ольги Бичкової.

“Метою діяльності Наукового товариства є створення умов для розкриття творчого й наукового потенціалу осіб, які навчаються на механіко-математичному факультеті, розвиток інноваційної діяльності, наукового мислення і навичок дослідницької роботи, популяризація наукових розробок”, – зазначила вона. Продовження →

5 квітня 2012 року у конференц-залі факультету міжнародних відносин відкрили Міжнародну науково-практичну конференцію “Сучасні тенденції розвитку міжнародних відносин: політика, економіка, право”, учасники якої обговорили найактуальніші проблеми та перспективи поглибленого значення міжнародних відносин на початку ХХІ століття в політичній, економічній і правовій сферах.

Розпочав роботу конференції в. о. декана факультету міжнародних відносин Університету Ігор Бик, який відзначив вагомість заходу для студентів Університету та поділився судженнями щодо сучасних тенденцій у сфері міжнародних відносин. Ігор Степанович, зокрема, зосередив увагу на зростанні значення міжнародної політики у сучасному глобалізованому світі: “Через процеси глобалізації та інтернаціоналізації міжнародні відносини входять у сфери, які раніше здавались виключно внутрішніми питаннями суверенних країн. Особливо прикметними у цьому контексті є спортивні заходи”.

Голова Ради молодих учених факультету міжнародних відносин Іван Городиський наголосив на важливій ролі, яку відіграють подібні заходи у розвитку й освіті майбутніх дипломатів, науковців і студентів загалом. Продовження →

На початку квітня в Університеті вже втретє відбулася Всеукраїнська студентська олімпіада з англійської мови. Згідно із наказом Міністерства освіти, науки, молоді і спорту України, такі олімпіади проводяться у різних університетах України. Два роки тому Львівському національному університету імені Івана Франка вперше випала честь приймати олімпіаду. Цьогорічне урочисте відкриття відбулося 3 квітня у Дзеркальній залі Університету за участю багатьох видатних філологів. На відкритті був також присутній британський дипломат Саймон Сміт, з яким учасники олімпіади мали унікальну нагоду поспілкуватись.

У глядацькій залі Центру культури та дозвілля студентський театр кафедри англійської філології інсценізував виставу за твором Оскара Уайльда “Як важливо бути серйозним”, приурочену відкриттю олімпіади.

6 квітня 2012 року на факультеті іноземних мов нашого Університету нагороджували призерів ІІ туру Всеукраїнської студентської олімпіади “Англійська мова і література”. У цьогорічних змаганнях взяли участь 64 студенти з усіх регіонів України. Продовження →

Студенти Львівського університету мали можливість отримати з перших уст відповіді на актуальні запитання щодо працевлаштування. Громадська організація “Молода дипломатія” зініціювала проведення круглого столу під назвою “Міфи та реалії кар’єри у великій компанії”. Метою проекту став розгляд сучасних проблем працевлаштування. Потенційні роботодавці відповідали на запитання студентів про працевлаштування, стажування та проходження практики у великих компаніях.

Замкнуте коло ринку праці

Про складну ситуацію на ринку праці розповів виконувач обов’язків декана факультету міжнародних відносин Ігор Степанович Бик. За його словами, з одного боку, існує проблема працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, а з іншого, виробнича сфера не має можливості залучати випускників до активної діяльності шляхом працевлаштування. Ця проблема особливо загострилася під час економічної кризи, скорочення робочих місць та підвищення пенсійного віку. У результаті утворилося свого роду замкнене коло: за взаємною потребою одне одного підприємці не можуть собі дозволити брати у компанії людей на роботу, а випускники не мають де й коли отримати досвід роботи. Ситуацію ускладнює також інфляція вищої освіти, про яку слушно зауважив вчений секретар університету і викладач бізнес-школи Ярослав Притула. Українські випускники не мають достатніх знань і вмінь для того, щоб задовольнити працедавців, особливо, якщо це велика компанія і вона має змогу порівняти навики українських та іноземних молодих спеціалістів. Це безпосередньо відображається на працевлаштуванні. Продовження →

Цього року ми відзначаємо 100-річчя організації “Пласт”, однієї з найяскравіших і найепатажніших українських молодіжних скаутських організацій. Створений в далекому 1911 р. в умовах відсутності державності, “Пласт” в основу своєї діяльності поклав виховання молоді на засадах українських національних та християнських традицій, за прикладом анг­лій­сько­го скаутингу Роберта Бейден-Пауела.

Біля витоків організації стояли Петро Франко, Іван Чмола та Олександр Тисовський, які незалежно один від одного в 1911 р. почали створювати у Львові скаутські організації. Попри окремі підходи, всі троє прагнули одного – виховання спортивної, української, патріотично налаштованої молоді. Будучи людьми надзвичайної працездатності, освіченості та володіючи значними організаторськими здібностями, вони без зволікань взялися за справу. Син патрона нашого Університету Івана Франка – Петро, у грудні 1911 р. писав у газеті “Діло”, що створення скаутської організації в Галичині на зразок англійської, але української за формою і змістом, є життєво необхідним для розвитку української справи. Він запропонував запозичити назву організації від кубанських козаків, в складі яких славилися своїми подвигами розвідники-пластуни, що і було зроблено. Тому вже невдовзі, 12 квітня 1912 р., відбувається присяга першого пластового гуртка при Академічній гімназії у Львові, яку вважають офіційним початком діяльності “Пласту”. Основою виховної праці стали книга Олександра Тисовського “Пласт” (1913 р.) та видані в той же час посібники Петра Франка “Пластовий однострій”, “Пластові гри та забави”, “Пластові відзнаки” (всі вийшли у Львові). Вони поєднували основні скаутські засади Бейден-Пауела і українські особливості та творили на цьому ґрунті українську національну організацію. Продовження →

17 квітня 2012 року у Дзеркальній залі Університету відбулося чергове засідання щомісячного загальноуніверситетського філософського світоглядного семінару, науковим керівником якого є Ректор Іван Вакарчук.

Розпочав роботу семінару проректор з наукової роботи, професор Богдан Котур, який привітав усіх присутніх із світлим Христовим Воскресінням і наголосив на важливості запропонованих для обговорення тем у житті людства.

Шосте засідання семінару було присвячене науковому та філософському осмисленню біохімії як інструмента діагностики й розвитку біологічної науки на шляху до створення живих машин.

Із доповіддю “Біохімія – сучасний інструмент діагностики у біології та медицині” виступила доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біохімії біологічного факультету Наталія Сибірна. У виступі Наталії Олександрівни йшлося про зв’язок і взаємодію організмів на клітинному рівні, елементи в тілі людини, які підвищують опір організму шкідливим впливам, і важливість діагностики у житті людини: “Людський організм, як і машина, потребує постійного процесу виявлення порушень діяльності нашого тіла, профілактики та ремонту, тому ми повинні серйозно ставитися саме до своєчасної діагностики”. Продовження →

4 квітня 2012 року у Дзеркальній залі Університету відбулося відкриття ІХ Всеукраїнського соціолінгвістичного семінару. Учасники обговорили основні аспекти соціолінгвістичної науки, мовну політику в Україні, ідентичність і самоідентифікацію, філософське підґрунтя досліджень, що торкаються мови та суспільства, й інші не менш важливі мовні проблеми сучасного глобалізованого світу.

Розпочала роботу семінару проректор з науково-педагогічної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка Марія Зубрицька, яка наголосила на важливості соціолінгвістики для розвитку академічної науки та збереженні національної ідентичності: “Всупереч ідеології і риториці теперішніх політиків, такими заходами ми доводимо, що можна гідно розвивати академічну науку”.

Марія Олексіївна зосередила увагу на необхідності об’єднання науковців заради відстоювання академічної свободи та недопущення у нашій країні послаблення позицій української мови як державної. “Без інституційного розвитку і солідаризації зусиль нас не буде. Думки найдостойніших професорів розчиняються в “інформаційному океані” сучасності… Запобігти негативним тенденціям у нашій країні, не допустити перекручування норм Європейської мовної хартії, захистити нашу ідентичність ми можемо лише об’єднавшись”, – йшлося у виступі проректора Марії Зубрицької. Продовження →

У квітні святкує ювілей провідний фахівець-медієвіст кафедри української літератури ім. акад. М.Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка – доктор філологічних наук, професор Богдана Криса. Вона входить до кола найбільш поважних дослідників давнього письменства в Україні, провадить невтомну наукову, викладацьку й організаційну діяльність, а ще є незапе­реч­ним моральним авторитетом кафедри та філологічного факультету. Професор Криса вміє глибоко, як ніхто інший, прозирати в суть літературних явищ і філософських ідей, закладених у цих явищах. А все тому, що чудово обізнана з головним – із кількасотлітньою українською літературною традицією.

– Богдано Семенівно, часто можна почути скепсис щодо потреби вивчення давньої української літератури. Мовляв, занурення в її світ є своєрідною втечею від світу невпорядкованої сучасності. Так це чи ні? І який Ваш особистий шлях до давнього письменства?

– Література, яка впродовж Х–ХVII століть творила багатогранний світ українського слова, не може бути лише давньою і минулою. Вона залишається духовним і мистецьким досвідом, що зберігає здатність “отеперішнюватися”. Якісь зовнішні форми, певна річ, відмирають, як відмирає посіяне зерно, проте сенс зберігається. Усе залежить від того, хто і з якими намірами підходить до цього досвіду. Часом навіть одна людина поєднує різні підходи, якщо тією людиною є, наприклад, Іван Франко. Як історик літератури  – він дбайливо вивчав шляхи старого письменства, як ідеолог і будівничий нового літературного мислення – вибирав явища, які, на його думку, сповіщали про зародки майбутнього, не уникав при цьому і критики, так ніби йшлося про сучасних авторів. Однак його студії не позбавлені ані інтелектуальної насолоди, ані втіхи від упізнавання щиролюдських голосів далеких попередників. Це насамперед тому, що в літературних пам’ятках замкнено правду про нас, приємну чи не дуже. І їхнє дослідження – це, власне, те, що словами Ігоря Калинця передається як “відчинення вертепу”. Ця авторська метафора приходить на гадку не лише у зв’язку з нещодавньою презентацією в нашому Університеті нового видання книжки з такою назвою, а насамперед тому, що передає сенс присутності минулого, з якого виходять теперішні світи. Продовження →

26 квітня 2012 ріку – 26-а річниця аварії на Чорнобильській АЕС. Чи пам’ятаємо ми про це?! Як сприймає цю дату постчорнобильська генерація та як нині бачать Чорнобильську трагедію українці?!

Вибух 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС – 26 квітня 1986 року – одна з найтрагічніших подій в історії України та світу. Українській простір докорінно пронизаний переживанням і наслідками цієї трагедії. Українське суспільство та культура сучасної України увібрали в себе смуток, відчули гіркий присмак “полину” постчорнобильського.

Чорнобиль – як найбільша аварія ядерного реактора та найбільша радіаційна промислова катастрофа – з кожним роком все більше “проростає” міфами ЗМІ. Сучасна ідентифікаційна свідомість українців формується у “зараженій”, “шокованій” атмосфері. Образ Чорнобильської трагедії стає одним із головних факторів у процесі формування молодої нації України.

26 квітня 1986 року світовий лінгвопростір збагатився словом “Чорнобиль”, котре згодом стало символом, тавром і навіть прототипом “кінця” ХХ століття, а згідно з думкою української дослідниці Марії Мицьо, воно стало синонімом “жахливої катастрофи”, що асоціюється з радіацією, тема якої дійсно актуальна у наш час – час таємної “ядерної вій­ни” між Сходом та Заходом. Саме ж українське містечко Чорнобиль, ­своєю чергою, стало стійко асоціюватися з ядерною небезпекою та “зоною відчуження”. Можливо, це і є поясненням, чому першою алегорією багатьох іноземців, яких запитують: “Що Ви знаєте про Україну?”, є лаконічне: “It’s Chornobyl!” [“Це Чорнобиль!”], та того, що чорнобильська тема й досі невпинно резонує у сучасній суспільній свідомості. Таким чином, не зважаючи на плин часу і загальний стан сучасного світового соціуму, людство пам’ятає про українське атомне лихо та визнає його особливий трагізм і для нашої молодої країни, і для світу в цілому. Продовження →

25 квітня 2012 року в Університеті відкрили виставку еко-плаката від Міжнародного трієнале “4-й БЛОК” (м. Харків). Вона представлена 25 плакатами колекції найкращих робіт Асоціації за 2012 рік, які можуть оглянути усі охочі.

Виставка EcoDiology – це вибрані роботи Міжнародної виставки-конкурсу плакатів номінації “Екологічний плакат” проекту VIII Міжнародного трієнале еко-плаката “4-й БЛОК” 2012 року, присвячена 26-й річниці аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня) та загальноекологічній тематиці до Всесвітнього Дня Землі (22 квітня).

Асоціація дизайнерів-графіків “4-й БЛОК” є громадським об’єднанням дизайнерів, графіків та арт-менеджерів України і світу, зацікавлених у вирішенні екологічних проблем засобами мистецтва, що офіційно була створена у 2002 році за ініциативи ліквідатора ЧАЕС та заслуженого діяча мистецтв України Олега Векленка. Продовження →