Звертаючись до історії розвитку фізичної науки у Львівському університеті, знаходимо відомості про те, що перші наукові дослідження з фізики розпочались у 70-х роках XIX століття. 1869 року на філософському факультеті було створено кафедру математичної фізики, а згодом і фізичний відділ, куди ввійшли кафедра теоретичної фізики та кафедра експериментальної фізики з фізичним кабінетом. Офіційною датою заснування фізичного факультету вважається 1953 рік, коли після поділу фізико-математичного факультету було створено новий структурний підрозділ.
Архів категорії: 2013 рік
“Громадянське суспільство і ЗМК: пошуки партнерства”
З ініціативи факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка та за сприяння Національної спілки журналістів України 24 жовтня 2013 року розпочала роботу вже традиційна Всеукраїнська журналістикознавча конференція, тематика якої цьогоріч присвячена складній і глобальній проблемі партнерства громадянського суспільства та засобів масової комунікації.
Відкриваючи конференцію, що зібрала багато гостей з України та з-за кордону, заступник декана факультету журналістики Богдан Тихолоз зауважив, що захід відбувається напередодні святкування 60-річчя факультету, заснованого 1954 року, та з нагоди вшанування пам’яті заслуженого журналіста України, професора Львівського університету Володимира Здоровеги.
60-річчя кафедри диференціальних рівнянь
18 жовтня 2013 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась наукова конференція, присвячена 60-річчю кафедри диференціальних рівнянь, у якій взяли участь учені – творці майбутнього математичної науки.
Вступним словом відкрив конференцію завідувач кафедри диференціальних рівнянь, доктор фізико-математичних наук, професор Микола Іванчов, який розповів про історію заснування та розвитку кафедри, а також про наукові здобутки видатного українського математика, засновника кафедри Ярослава Лопатинського. “Той науковий поштовх, який здійснив Ярослав Лопатинський, сприяв розвитку напрямів, пов’язаних із розв’язанням задач у просторах узагальнених функцій, з еліптичними рівняннями, оберненими задачами. Наші вихованці продовжують працювати в тих напрямах і підсилюють інші кафедри Львівського університету. Станом на сьогодні кафедра оптимізувала свій склад, розвивається та зростає якісно й кількісно”, – зазначив Микола Іванчов.
ХIV Міжнародний сорабістичний семінар
Традиційно організаторами ХІV Міжнародного сорабістичного семінару “Сорабістика: сучасність і перспективи”, відкриття якого відбулося 4 жовтня 2013 року в конференц-залі філологічного факультету, є кафедра слов’янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка у співпраці з кафедрою слов’янської філології Сербського інституту у Будишині (Німеччина). Цьогорічний семінар присвячений 90-літтю від дня народження професора К. Трофимовича. Проведений у жовтні 1984 р. на кафедрі слов’янської філології науковий семінар згодом переріс в авторитетний форум, що згуртував навколо себе вчених-сорабістів із різних країн (України, Німеччини, Польщі, Чехії, Білорусі та Росії) і став важливим осередком розвитку сорабістики як в Україні, так і за її межами.
IV Міжнародний конгрес іспаністів України
Як відомо, гаслом факультету іноземних мов ЛНУ ім. Івана Франка є латинський вислів “Populos linguae iungunt” (“Мови єднають людей”). І, як відомо, знання інших мов збагачує людину, “помножуючи” її сутність (скільки мов ти знаєш, стільки разів ти Людина). А відтак, будучи “каналом зв’язку” між народами, за допомогою якого вiдбувається “переливання” й транспортування духовних, культурних цiнностей, мови стають фактором свiтової цивiлiзацiї.
Очима іноземця
Львівський національний університет імені Івана Франка – один з найпрестижніших ВНЗ України. Він підтримує партнерські зв’язки з 95 навчальними закладами та установами 33 країн світу. Постійно оновлюються угоди про співробітництво з університетами, з якими є співпраця вже багато років. Деякі факультети та кафедри мають свої угоди з відповідними підрозділами зарубіжних інституцій. На факультетах Університету навчаються іноземні студенти з Росії, Білорусі, Латвії, Китаю, Кореї, Азербайджану, Узбекистану, Туреччини, Румунії, Бразилії, Палестини, Конго, Еквадору, Нігерії, В’єтнаму, Анголи, Німеччини, Італії, Сербії, Японії, Молдови, Грузії та ін.
Мабуть, багатьом із нас цікаво дізнатися думку іноземців про навчання в Україні, їхні враження про Університет та Львів. Нам вдалось поспілкуватись із студентом геологічного факультету сонячної Анголи Тоні Мабіалою.
Від ідеального до реального…
З 26 по 27 вересня 2013 року на хімічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась III Школа молодих науковців “Дифракційні методи: від ідеальної до реальної структури”, організована кафедрою неорганічної хімії.
Метою цьогорічної Школи було не тільки ознайомити молодих науковців з основами дифракційних методів аналізу та сучасними приладами для дослідження та синтезу, але й продемонструвати відмінність між ідеальними та реальними кристалічними структурами. Ініціаторами проведення цих заходів уже втретє виступає кафедра неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка, на базі якої вже понад 60 років існує потужна кристалохімічна школа, у рамках якої працювали ще такі метри науки: Є. Черкашин, П. Крип’якевич,
О. Заречнюк, Ю. Кузьма, О. Бодак, Р. Сколоздра та, звичайно, Є. Гладишевський, який відійшов від нас лише рік тому. Співорганізаторами також виступили Західний науковий центр НАН України, а також Комітет кристалографів України. Спонсором виступив Міжнародний центр дифракційних даних (ICDD, США).
Географія, економіка й туризм
Офіційне відкриття VII Міжнародної конференції “Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід”, організатором якого є кафедра туризму географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, відбулось 4 жовтня 2013 року в Будинку вчених.
З вітальним словом до учасників конференції звернулася завідувач кафедри туризму географічного факультету Марта Мальська: “Наше існування, буття – це завжди продовження чогось, а в науці – чийогось доробку та зусиль. У Львівському університеті є викладачі, до наукових праць яких буде звертатися не одне покоління географів”.
Уроки Арабської весни
Учасники міжфакультетського Дискусійного клубу присвятили цілий місяць подіям Арабської весни.
У часи, здавалося б, прогресу новітніх технологій і стрімкого інформаційного буму українське суспільство, а студентство зокрема, зіткнулося з проблемою інтелектуального “безробіття”. Саме з цим намагаються боротися учасники міжфакультетського Дискусійного клубу (Debate Club) на базі факультету журналістики.
Після “соціального” вересня настав жовтень “революцій”. Цей місяць був присвячений подіям Арабської весни. Також, окрім аналізу арабського суспільства та низки суспільно-політичних процесів, Дискусійний клуб ознайомився з культурою Близького Сходу та намагався знайти невидимі мости з європейською цивілізацією. Варто нагадати, що Дискусійний клуб щотижня працює в іншому форматі. Наприклад, у рамках DC Read учасники читають та аналізують публікації, статті. DC Watch – організовують перегляди актуальних документальних чи художніх фільмів. Третя платформа – DC Talk – це відкриті лекції, майстер-класи з істориками, політологами, журналістами та громадськими діячами. І останній, підсумковий, етап – DC Debate, тобто дебати, під час яких студенти вчаться аргументовано й переконливо відстоювати свою позицію. Також у DC щомісяця осмислюють публіцистику видатних українців, проводячи круглі столи “Бронебійна публіцистика: шляхи формування національної свідомості”.
Моделюємо, керуємо, святкуємо…
Щороку на початку жовтня в корпусі економічного факультету Франкового університету панує дивне пожвавлення: у сонячний день студенти ходять із парасолями чи прикрашають себе новорічним дощиком, викладачі переодягаються у спортивну форму та йдуть грати у футбол зі студентами, беруть участь у наукових квестах. Ці незвичні події спричинені святкуванням Дня кібернетика, який організовує і святкує вся кібернетична спільнота Університету.
Хто ж такі ці кібернетики? Яку науку освоюють і творять вони? Певною мірою можуть дати відповідь на ці запитання зокрема учасники цьогорічного наукового конкурсу (квесту) “Мовою малюнка”.