Україна відома і невідома….
Ця гра слів стала особливо актуальною сьогодні, адже зацікавлення нашою країною іноземних громадян зростає з року в рік. Саме ознайомленню з українською мовою, літературою, культурою, історією сприяють щорічні літні школи для іноземних студентів у ЛНУ ім. Івана Франка.
Організатором Міжнародної літньої школи “Українська мова і кра­їно­знав­ство” є Центр україністики, який виник 2008 року з ініціативи Ректора Університету Івана Вакарчука. Директором Центру є декан філологічного факультету Ярослав Гарасим, який зазначає: “Центр україністики активно проводить не лише літні школи, але й зимові та весняні. Цього року відбулося дві школи – Міжнародна літня та весняна для шведів. У планах – розширення діяльності Центру, проведення майстер-класів з методики викладання мови, міжнародних та всеукраїнських конференцій викладачів”.
За час функціонування Міжнародної школи її учасниками стали представники Австралії, Афганістану, Болгарії, Ірану, Іраку, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Німеччини, Південної Кореї, Польщі, Росії, Словенії, США, Угорщини, Франції, Чехії, Японії. Завжди є досить значний відсоток німецьких студентів, яких підтримує Німецька служба академічних обмінів і щорічно надає 14 стипендій для охочих. Лектори DAAD також є активними співорганізаторами школи.
Хто їде на літню школу? Продовження →

Навчання іноземців української мови у ЛНУ ім. Івана Франка здійснюють підготовче відділення для іноземних громадян факультету доуніверситетської підготовки та кафедра українського прикладного мовознавства на філологічному факультеті.
Студенти–іноземці спочатку проходять річний інтенсивний курс української мови з викладачами підготовчого відділення, а потім удосконалюють свої комунікативні навики та поглиблюють теоретичну підготовку під час занять на кафедрі українського прикладного мовознавства. Продовження →

Упродовж ювілейного року міжнародна співпраця Університету була традиційно активною та інтенсивною.
Зокрема цього року Ректор Іван Вакарчук у Болоньї підписав “Magna Charta Universitatum”, чим задекларував належність нашого Університету до численної спільноти університетів світу, які керуються фундаментальними принципами, для забезпечення розвитку освіти, інноваційного руху та налагодження тісних взаємозв’язків.
Окрім того, у 2011 році кількість підписаних угод про співпрацю із закордонними партнерами зросла із 74 до 82. Продовження →

Випускниця підготовчого відділення для іноземних громадян Айсата Діт Діало (Малі) зі свідоцтвом про успішне складання іспиту з української мови як іноземної. Продовження →

Діалог як пошук істини…
Щорічно Університет відвідують гості з України та світу. Високопосадові особи, письменники, філософи, культурні та громадські діячі беруть участь у семінарах та конференціях, проводять зустрічі зі студентами та працівниками Університету, а також сприяють міжнаціональному та міжкультурному взаєморозумінню.
Університет дає можливість своїм студентам особисто познайомитись та поспілкуватись з постатями, які слугують прикладом наполегливості та відваги, працелюбності та відкритості.
Ми маємо добру нагоду згадати найяскравіших гостей, які відвідували наш Університет цього року. Зустрічі з відомими науковцями, політичними діячами, літераторами і всіма тими, хто творчо осмислює проблеми сучасності, мають важливе значення для формування світогляду молодої людини. Аби впоратися з викликами сьогодення, окрім фахових знань, необхідна духовна загартованість. Продовження →

350-літня історія Львівського університету засвідчує про багатство академічних традицій у царині гуманістики – саме у нас було відкрито першу кафедру української словесності, навколо якої сформувалася львівська школа філології, саме з нашою alma mater тісно пов’язані життєві долі представників львівської школи істориків, і саме у стінах нашого Університету народжувалися інтелектуальні ідеї Львівсько-Варшавської школи філософії. Зрештою, університетська сецесія на початку ХХ століття, що стала чи не найяскравішим виявом прагнень національно свідомого студентства мати у Львові свій український університет і мати право навчатися рідною мовою, – це ілюстрація того, що студенти та випускники філологічного, історичного і філософського факультетів були зразком освіченості, патріотизму та академічної відповідальності за майбутню долю свого народу. Продовження →

За роки Незалежності виросло нове покоління українців. І ми горді з того, що Львівський національний університет імені Івана Франка зробив значний внесок  як у творення нашої Держави, так і формування генерації української інтелігенції. Усвідомлюючи, що виховний процес є важливим аспектом діяльності Університету, на Вченій Раді затвердили Концепцію національного виховання студентської молоді. Ми намагаємося показати молодим людям максимально широкий спектр культурно-мистецького  життя Університету і Львова, сприяти розвитку естетичних смаків і уподобань, вихованню культури особистості, створювати умови для вільного вибору нею своєї світоглядної позиції. Продовження →

“Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації”
Василь Стус

Культурно-виховні програми Львівського національного університету імені Івана Франка завжди переплітались з його науковими та освітянськими традиціями, що формувались упродовж кількох століть. Безперечно, важко уявити собі студента чи викладача, який не організовує власний навчальний процес таким чином, щоб влитись у духовне життя рідної аlma mater, тим паче, якщо те життя таке насичене й різнобарвне, як у Франковому університеті. Однак 2011-ий рік таки кардинально відрізняється від попередніх, оскільки 350-літній ювілей вніс свої позитивні корективи в організацію та проведення культурно-виховних заходів на факультетах та в Університеті загалом. Згадаймо, хто творив нашу з вами душевну атмосферу і які культурні події закарбувались на сторінках ювілейного альбому Університету. Продовження →

Наскільки важливою і актуальною є соціологія для сучасного суспільства? Відповідь однозначно позитивна, про що доводять численні напрацювання міжнародних академічних спільнот та державна політика провідних країн світу.
Про особливості та специфіку становлення української соціології та досягнення наших соціологів розмовляємо з Наталією Черниш, одним із перших в Україні докторів соціологічних наук, професором, завідувачем кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка. Продовження →

Демонстраційний експеримент на лекції з неорганічної хімії професора Романа Гладишевського.

На хімічному факультеті діє дві наукові школи “Кристалохімія інтерметалічних сполук” та “Фізико-хімія полімерів”. Окрім того, на кафедрах аналітичної та органічної хімії сформувались відповідні наукові напрями.
Вагомість досягнень наукової школи “Кристалохімія інтерметалічних сполук” підтверджує те, що останніми роками шестеро науковців були відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки: професори Гладишевський Р.Є., Каличак Я.М., Котур Б.Я., Павлюк В.В., доц. Заремба В.І., пров. наук. співроб. Стадник Ю.В. у складі творчого колективу за цикл праць “Інтерметаліди, гідриди та оксиди як основа нових енергоощадних матеріалів” отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за 2008 рік, а професор Мар’ян Миськів – лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки за 2007 р. у складі авторів колективної праці “Координаційна хімія супрамолекулярних сполук”. Продовження →