З 26 по 27 вересня 2013 року на хімічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась III Школа молодих науковців “Дифракційні методи: від ідеальної до реальної структури”, організована кафедрою неорганічної хімії.

Метою цьогорічної Школи було не тільки ознайомити молодих науковців з основами дифракційних методів аналізу та сучасними приладами для дослідження та синтезу, але й продемонструвати відмінність між ідеальними та реальними кристалічними структурами. Ініціаторами проведення цих заходів уже втретє виступає кафедра неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка, на базі якої вже понад 60 років існує потужна кристалохімічна школа, у рамках якої працювали ще такі метри науки: Є. Черкашин, П. Крип’якевич,

О. Заречнюк, Ю. Кузьма, О. Бодак, Р. Сколоздра та, звичайно, Є. Гладишевський, який відійшов від нас лише рік тому. Співорганізаторами також виступили Західний науковий центр НАН України, а також Комітет кристалографів України. Спонсором виступив Міжнародний центр дифракційних даних (ICDD, США).

Продовження →

Офіційне відкриття VII Міжнародної конференції “Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід”, організатором якого є кафедра туризму географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, відбулось 4 жовтня 2013 року в Будинку вчених.

З вітальним словом до учасників конференції звернулася завідувач кафедри туризму географічного факультету Марта Мальська: “Наше існування, буття – це завжди продовження чогось, а в науці – чийогось доробку та зусиль. У Львівському університеті є викладачі, до наукових праць яких буде звертатися не одне покоління географів”.

Продовження →

Учасники міжфакультетського Дискусійного клубу присвятили цілий місяць подіям Арабської весни.

У часи, здавалося б, прогресу новітніх технологій і стрімкого інформаційного буму українське суспільство, а студентство зокрема, зіткнулося з проблемою інтелектуального “безробіття”. Саме з цим намагаються боротися учасники міжфакультетського Дискусійного клубу (Debate Club) на базі факультету журналістики.

Після “соціального” вересня настав жовтень “революцій”. Цей місяць був присвячений подіям Арабської весни. Також, окрім аналізу арабського суспільства та низки суспільно-політичних процесів, Дискусійний клуб ознайомився з культурою Близького Сходу та намагався знайти невидимі мости з європейською цивілізацією. Варто нагадати, що Дискусійний клуб щотижня працює в іншому форматі. Наприклад, у рамках DC Read учасники читають та аналізують публікації, статті. DC Watch – організовують перегляди актуальних документальних чи художніх фільмів. Третя платформа – DC Talk – це відкриті лекції, майстер-класи з істориками, політологами, журналістами та громадськими діячами. І останній, підсумковий, етап – DC Debate, тобто дебати, під час яких студенти вчаться аргументовано й переконливо відстоювати свою позицію. Також у DC щомісяця осмислюють публіцистику видатних українців, проводячи круглі столи “Бронебійна публіцистика: шляхи формування національної свідомості”.

Продовження →

Щороку на початку жовтня в корпусі економічного факультету Франкового університету панує дивне пожвавлення: у сонячний день студенти ходять із парасолями чи прикрашають себе новорічним дощиком, викладачі переодягаються у спортивну форму та йдуть грати у футбол зі студентами, беруть участь у наукових квестах. Ці незвичні події спричинені святкуванням Дня кібернетика, який організовує і святкує вся кібернетична спільнота Університету.

Хто ж такі ці кібернетики? Яку науку освоюють і творять вони? Певною мірою можуть дати відповідь на ці запитання зокрема учасники цьогорічного наукового конкурсу (квесту) “Мовою малюнка”.

Продовження →

Європейський вибір був зроблений Україною одразу з проголошенням державної незалежності. Національна самоідентифікація як європейської держави була задекларована ще 5 грудня 1991 р. у “Зверненні до парламентів і народів світу” у зв’язку з підтвердженням на референдумі Акту проголошення незалежності України.1 Законодавче закріплення європейська мета отримала в схвалених 2 липня 1993 р. Верховною Радою основних напрямах зовнішньої політики України2, в яких зазначалось, що укладання з Європейськими Співтовариствами Угоди про партнерство і співробітництво (УПС) стане першим етапом просування України до асоційованого, а згодом – до повного членства в цій організації. (Одразу варто зауважити, що у цьому випадку й часто у засобах масової інформації термін “асоційоване членство в ЄС” вживається помилково, оскільки стосовно відносин із третіми країнами (не членами організації) такої форми членства установчі договори Європейського Союзу не передбачають, а мова йде про встановлення відносин асоціації, як особливої форми поглибленого співробітництва з Європейським Союзом).

Продовження →

Я прочитав майже всі книжки професора А. Содомори. І кожна з них – особлива, своєрідна залежно від мети і поставлених автором завдань, від обставин і часу творення.

Свого часу я вже наголошував, що професор А. Содомора творить завжди: коли читає, пише, перекладає з іноземних мов, думає, жартує і сміється, коли в дорозі, ходить просто Львовом і спостерігає. Результатом такої праці є його книга “Сльози речей”, назва якої навіяна словами античного Вергілія. Вона дорога і особлива для її автора та сприймається небайдужим читачем як незвична милозвучна гармонія словесних картин письменника та його серця.

Продовження →

Видатний німецький учений-єгиптолог, письменник Геогр Еберс говорив: “Хто жив так, що його пам’ять свято зберігається в душах людей, яких він любив, той, я думаю, зробив свою справу для продовження існування й після смерті”… Так жив і син відомої письменниці Ірини Вільде Ярема Полотнюк – викладач Львівського університету, талановитий учений, сходознавець, поліглот, перекладач, письменник. Аби віддати шану його світлій постаті, поділитися пам’яттю своєї душі про друга, колегу, вчителя, батька і просто Людину, 9 жовтня 2013 року у конференц-залі філологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка зібралося чисельне товариство тих, хто знав і шанував Ярему Євгеновича. Організатором вечора пам’яті стала кафедра сходознавства, відкрита у Львівському університеті 1997 року саме з ініціативи Яреми Полотнюка – її першого завідувача.

Продовження →

Від 14 жовтня 2012 року стартував спільний інформаційно-бібліографічний проект Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка й управління внутрішньої політики Львівської міської ради – “Львів 100 років тому”. Головним завданням цього проекту є популяризація та збереження періодичних видань, унікального джерела історії щоденного життя нашого міста, його політичного, релігійного, інтелектуального та культурного виміру. Як і в давні часи, читачі, смакуючи ранкову каву, мають гарну нагоду ознайомитись із найактуальнішими новинами львівських газет… сторічної давності. За словами координатора проекту, завідувача сектора бібліології Наукової бібліотеки Ігоря Петрія, популяризація колекцій періодичних видань Університету за підтримки міської ради продовжує традиції тісного зв’язку міста з академічним середовищем, а також формує читацьке середовище. Прикметно, що першою “повноцінною” газетою в Україні став тижневик “Gazette de Leopol”, що виходив упродовж 1776 р. саме у Львові. А 15 травня 1848 р. у нашому місті побачила світ перша газета українською мовою – “Зоря Галицька”.

Продовження →

У головному читальному залі Наукової бібліотеки Університету 3 жовтня 2013 року відбулася  презентація  видання “Екслібриси Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка”.  Екслібрис, або власницький знак книголюба, емблема його бібліотеки, дає можливість досліджувати, вивчати історію формування книгозбірні нашого Університету. У книзі представлено хронологію відібраних екслібрисів, що охоплює період тривалістю понад 300 років,  ґенезу та поширення різних технік графіки, етичні вподобання людей певних епох; серед них – власницькі знаки відомих діячів культури та мистецтва, титулованих осіб і відомих політичних діячів, колекціонерів, меценатів, учених і дослідників,  викладачів Львівського, Ягеллонського та Варшавського університетів.

Директор Наукової бібліотеки Василь Кметь, який є редактором презентованого видання, привітав присутніх і коротко розповів про шлях від ідеї видання каталогу екслібрисів до її втілення в ошатну книгу. На переконання Василя Кметя, дискусії та пошуки шляхів і моделей виконання стали запорукою якості видання, а також підставою для налагодження співпраці з колегами інших установ, які допомагали, консультували та сприяли в процесі пошуку й ідентифікації необхідної інформації. Також Василь Федорович висловив сподівання, що семінар-презентація буде багатим на враження і запросив до слова автора-упорядника видання  Наталію Кіт-Копистянську.

Продовження →

Архиєпископ-емерит УГКЦ Любомир Гузар зустрівся зі студентами й викладачами юридичного факультету, які 17 жовтня у Дзеркальній залі нашого Університету організували презентацію його аудіокниги “Суспільство і закон”. Декан юридичного факультету, професор Андрій Бойко, представляючи електронне видання, поділився особистими враженням від прослуханої книги, виокремив важливі кореляції Божого закону й людської поведінки, паритету права та інтересів людини, на яких акцентує увагу Блаженнійший Любомир Гузар у “Суспільстві і законі”. Відповідаючи на запитання, Любомир Гузар щиро й однозначно в книзі стверджує, що одностатеві шлюби є неприродними, а “права людини повинні відповідати природі й призначенню, оскільки лише міжстатеві шлюби забезпечують гармонію та відтворення суспільства”. Андрій Михайлович зацитував Блаженнійшого, коли йшлося про проблему вибору людини, якщо світські закони суперечать Божому: “Треба чинити так, як велить закон Божий! Любомир Гузар наводить приклад монахів, які під час ІІ світової війни переховували єврейські сім’ї. Вони порушували закони нацистської держави, але діяли згідно закону Божого”. А приклад поведінки Йосипа Сліпого, який загинув за переконання, невинно засуджений та ув’язнений, слугує взірцем смирення людини у прийнятті кари.

Продовження →