Визначити жанр книги «З архівів моєї пам’яті» Ярослава Гаврилишина доволі важко, хоч, зрештою, це і не суттєво для нашого допису. У ній розміщено роздуми над над прочитаними книгами Андрія Содомори та Михайла Падури, спогади про університетських викладачів Стефанію Пелиньо, Анну Мюллер, Федора Шумиляка і Богдана Задорожного. А об’єднує ці нотатки есеїстична спрямованість. Продовження →

8 листопада виповнюється 80 років від дня народження Роксолани Петрівни Зорівчак.
Науковий, культурний та й суспільний поступ загалом базується на особистостях. Вони гуртують однодумців, генерують ідеї, надихають на творчі звершення. До таких відомих українських учених і організаторів філологічної науки належить заслужений працівник освіти України, академік Академії наук Вищої школи України, доктор філологічних наук, професор, дійсний член і член президії Наукового товариства імені Шевченка, член Національної спілки письменників України, відмінник освіти України, лауреат нагород Ярослава Мудрого та Святого Володимира в галузі науки і техніки, лауреат Літературної премії імені Григорія Кочура та премії «Ars translationis» імені Миколи Лукаша, завідувач кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Г. Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка Роксолана Зорівчак.  Продовження →

У рамках офіційного візиту до Львова 7 жовтня 2014 року представники МЗС країн Вишеградської групи відвідали Львівський національний університет імені Івана Франка, де зустрілися з Ректором, професором Володимиром Мельником й академічною спільнотою Університету.
«З точки зору розвитку Університету цей візит відкриває перед нами чудові перспективні можливості щодо налагодження нашої тісної співпраці з країнами Вишеградської групи», – звернувся до високопосадовців Ректор Володимир Мельник. Володимир Петрович відзначив, що на першій зустрічі, яка перед цим відбулася у вузькому колі, йшлося про можливі проблеми та шляхи їхнього вирішення щодо налагодження й поглиблення міжнародної співпраці з країнами Вишеградської четвірки.  Продовження →

З ініціативи представників польського бізнесу двадцять українських студентів зі Львова, дев’ятеро з яких навчаються у Львівському національному університеті імені Івана Франка, пройшли дуже важливе професійне стажування в найкращих польських фірмах та інституціях.
Ініціатором ідеї стажувань для українських студентів є Ґжеґож Валюшевський, Голова наглядової ради польського АТ «Prime Car Management S.A.», який дуже швидко знайшов багатьох однодумців серед керівників найкращих польських підприємств та інституцій, а також серед політиків. Мер Гданська Павел Адамович взяв почесний патронат над заходом. Продовження →

21 жовтня 2014 року в конференц-залі факультету міжнародних відносин відбулась зустріч студентів із заступником Міністра закордонних справ Украї­ни Данилом Лубківським та Надзвичайним і Повноважним послом України в Республіці Польща Андрієм Дещицею.
З вітальним словом до учасників зустрічі звернувся завідувач кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби, доктор економічних наук, професор Маркіян Мальський. Він відзначив вагомі здобутки Андрія Дещиці на посаді виконувача обов’язків Міністра закордонних справ України у вирішальний для держави час. Продовження →

З відкритою лекцією на тему «(Не)подоланий тоталітаризм. Український урок» виступив в Університеті випускник історичного факультету, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
За словами декана історичного факультету Романа Шуста, Володимир В’ятрович свого часу був старанним студентом. «Як громадський діяч був активним учасником обох революцій – Помаранчевої та Гідності, а як дослідник відкрив для істориків архів, яким ми тепер користу­ємось», – зазначив Роман Мар’янович, представляючи гостя.  Продовження →

Американський менеджер з наукових досліджень Віктор Корсун зустрівся з представниками Університету й поділився особистим досвідом і цінними порадами щодо питання комерціалізації наукових досліджень.
Американський фахівець, який уже 8 років працює в Українському науково-технологічному центрі, вказав на основні проблеми українського суспільства, що є наслідком втрати лідерських позицій нашої науки у світі. «Віра, ентузіазм і робота лежать в основі будь-якої людської діяльності та є запоруками успіху. Пам’ятайте, що ваша робота повинна приносити користь людям», – сказав Віктор Корсун. Він представив успішні моделі старт-апів реалізованих в американському суспільстві, які й зараз приносять своїм розробникам значні прибутки.  Продовження →

Історія фізіології у Львівському університеті нерозривно пов’язана зі становленням медичного факультету. І це повністю виправдано, бо фізіологія людини і тварин є теоретичною основою медицини. Ідентифікувати, встановити причини хвороби та провести ефективне лікування, що є важливо для медицини й ветеринарії, неможливо без фізіологічних знань про функціонування тих чи інших систем організму. Тому, власне, після відкриття медичного факультету в Університеті на цьому факультеті була започаткована 1784 року кафедра фізіології чи, як її тоді назвали, кафедра фізіології з вищою анатомією. Тобто, цього року ми святкуємо досить поважний ювілей – 230 років викладання фізіології у Львівському університеті. Небагато кафедр Університету можуть похвалитися такою річницею. Та й в Україні це найдавніша кафедра фізіології.  Продовження →

Перші відомості про існування великого Кабінету натуральної історії при Львівському університеті належать до 1784 року, коли ;Університет зайняв великий комплекс будівель після Тринітарів, наприкінці вулиці Краківської, розташованих перед краківською брамою: «Nadto było tu 20 sal, wielki Gabinet historyi naturalnej». Перша згадка про завідувача Кабінету датована 1805 року. Ним був професор Бальтазар Гакет.  Продовження →

Цьогоріч історичний факультет святкує своє 75-річчя від часу заснування. Саме впродовж жовтня–грудня 1939 р. було виокремлено структурні підрозділи історичного спрямування тодішнього гуманітарного факультету в історичний. Проте традиції викладання та навчання історії в Університеті сягають часів його заснування. Упродовж цієї багатовікової історії – 1661–1939 рр. можна виокремити ще декілька віх, пов’язаних із ювілейними датами.
І. 275-річчя з часу впровадження до навчальної програми Львівського університету історії як окремої ди­сцип­ліни. Упродовж другої половини XVII – першої третини XVIII ст. згідно з приписами освітнього статуту ордену єзуїтів «Ratio Studiorum» (на основі якого діяв Університет), історію як самостійну дисципліну не викладали. Студенти розглядали історичну проблематику лише опановуючи мовні курси та риторику: читали праці Катона, Ціцерона, Цезаря, Салюстія, Плінія та інших античних авторів. Натомість 1739 р. під впливом інтелектуальних віянь епохи Просвітництва історію у Львівському університеті визнали окремим навчальним предметом. Продовження →